Президент Генрі Б. Айрінг
Другий радник у Першому Президентстві

Коли Президент Генрі Бенніон Айрінг розмірковує про несподівані повороти свого життя, то посміхається, бо знає, що Бог може творити чудеса в житті Своїх дітей, незважаючи на їхні страхи й почуття невідповідності.

Таке знання додає йому сил, коли він думає про “величезну відповідальність”, яка лягла на його плечі разом з покликанням до Першого Президентства. Президент Айрінг зайняв місце президента Джеймса Е. Фауста, який помер 20 серпня 2007 р.

Хоча він з радістю думає про можливість працювати разом з Президентом Гордоном Б. Хінклі і президентом Томасом С. Монсоном, все ж він сумує за президентом Фаустом.

“Я намагаюся не думати про те, що зможу бути таким, як він, бо це просто неможливо,—каже президент Айрінг.—Він був особливим чином підготовлений і досконало виконував обов’язки другого радника у Першому Президентстві. Він володів унікальними дарами”.

6 жовтня на прес-конференції, що відбулася після оголошення про його покликання, президент Айрінг пригадував, як його запросили до кабінету президента Фауста невдовзі після покликання до Кворуму Дванадцятьох Апостолів 1 квітня 1995 р. Замість підбадьорення, на яке очікував старійшина Айрінг, президент Фауст вказав пальцем на небо, посміхнувся і сказав: “Не розмовляй зі мною. Розмовляй з Ним”. Президент Айрінг пояснив: “Замість того, щоб намагатися вирішувати мої проблеми, він відіслав мене до Бога. Він володів даром бути надзвичайно чуйним і добрим— найближчим другом і найкращим наставником”.

Висловлюючи вдячність Господу за Його довіру і Президентові Хінклі за його впевненість, президент Айрінг сказав: “Я отримав прекрасну … нагоду служити з людьми, яких люблю і підтримую як пророків, провидців і одкровителів та істинних апостолів Господа Ісуса Христа”.

Дякуючи Господу за Його підтримку, він додав: “Президент Хінклі завжди каже: “Все буде добре”. Я вірю в ці слова особливо зараз, коли приймаю цю величезну відповідальність”.

Генрі Б. Айрінг народився 31 травня 1933 р. в Прінстоні, шт. Нью-Джерсі, і був другим з трьох синів Генрі й Мілдред Бенніон Айрінг. Його батько, всесвітньо відомий хімік, заохочував синів професійно займатися наукою. Президент Айрінг вивчав фізику, але, відслуживши два роки у Військово-Повітряних силах США, вступив до Гарвардської школи бізнесу, де здобув ступені з управління бізнесом.

Навчаючись у Гарварді влітку 1961 р., він познайомився з Кетлін Джонсон, яка у Бостоні проходила літній курс навчання. Того літа в них були побачення, вони листувалися після її повернення додому в Каліфорнію, а в липні 1962 р. взяли шлюб у Логанському храмі, шт. Юта. Того ж року президент Айрінг став помічником професора у Стенфордській школі бізнесу, де й викладав з 1962 по 1971 рік.

Президент Айрінг каже про свою дружину як про “людину, яка завжди спонукала його бути кращим”. Ця її риса виявилася, коли в 1971 р. вона розбудила свого чоловіка посеред ночі й запитала: “Ти впевнений, що займаєшся у своєму житті саме тим, чим потрібно?”Потім вона запитала його, чи не слід йому працювати з Нілом А. Максвеллом, який на той час був Відповідальним за Церковну систему освіти.

Президенту Айрінгу подобалося викладати у Стенфорді, жити поряд з родичами і служити єпископом Першого стенфордського приходу, але він почав розмірковувати над запитанням дружини. Айрінги не були добре знайомі зі старійшиною Максвеллом, але за кілька днів той подзвонив і запросив президента Айрінга до Солт-Лейк-Сіті, де попросив його бути президентом Рікс-коледжу, зараз УБЯ—Айдахо. Президент Айрінг прийняв пропозицію і невдовзі переїхав із сім’єю, яка зараз складається з 4-х синів, 2-х доньок і 25-ти онуків, до Рексбурга, шт. Айдахо.

Через шість років він став помічником відповідального за Церковну систему освіти, а ще через три роки—Відповідальним за Церковну систему освіти, служачи у цьому покликанні до квітня 1985 р., коли його було покликано першим радником у Верховному єпископаті. У вересні 1992 р. його знову було покликано Відповідальним за ЦСО. Він одночасно служив членом Першого кворуму сімдесятників, куди його покликали через місяць.

Президент Айрінг, відомий своїми зворушливими проповідями й чуйним духом, каже, що за 12 років служіння у Кворумі Дванадцятьох Апостолів здобув важливі уроки про те, як допомагати дітям Небесного Батька.

“Завдяки своєму досвіду в Кворумі дванадцятьох я здобув сильнішу впевненість у тому, що коли ми рівняємося на Небесного Батька й Спасителя, то можемо досягнути більшого, ніж будь-коли,—каже він.—Бог вплине на життя людей з нашою допомогою більш ефективно, ніж ми могли сподіватися, і Він зробить наше життя більш плідним, ніж ми того очікували”.

Він додав, що, незважаючи на наш страх і відчуття невідповідності, Небесний Батько вестиме нас. “Якщо ви йдете вперед з вірою і маєте смирення, то почуєте Його голос”,—сказав старійшина Айрінг.