Не вгашайте Духа, що оживлює внутрішнього чоловіка
Коли ми запрошуємо Святого Духа сповнити наш розум світлом і знанням, Він “оживлює” нас, тобто просвітлює і додає життя внутрішньому чоловіку чи жінці.
У Першому посланні до солунян, розділ 5, апостол Павло закликав членів Церкви чинити так, як належить святим. Він навів перелік того, якими мають бути належне ставлення і поведінка. У 19-му вірші Павло дав пораду цими трьома простими словами: “Духа не вгашайте!”
Цікаво, що десь за 500 років до того, як Павло написав ці слова, пророк з Книги Мормона, на ім’я Яків, навчав впертий народ євангелії Ісуса Христа. Він сміливо запитував у них: “Невже ви зречетеся слів пророків; і невже ви … заперечуватимите добре слово Христа,… і дар Святого Духа, і згасите Дух Святий?”1
У наш час, через багато віків після Павла та Якова, ми теж повинні бути обережними, щоб не чинити спротив Духу, не зневажати Його і не вгашати Його у своєму житті.
Принадливі запрошення світу намагаються відволікти нашу увагу від тісної і вузької путі. Супротивник докладає зусиль, щоб притупити нашу чутливість до спонукань Духа, незалежно від того, чи ви є підлітками, молодими неодруженими або ж дорослими чоловіками та жінками. Роль Духа—Святого Духа—є надзвичайно важливою на кожному етапі нашого смертного життя.
Від початку Батько пообіцяв кожному з Його духовних синів і дочок, що через Спокуту і Воскресіння Його Улюбленого Сина всі ми матимемо змогу повернутися до присутності Бога і успадкувати благословення вічного життя у найвищому ступені целестіального царства.
Кожен з нас знав, що подорож до піднесення буде тривалою, напруженою, а іноді й самотньою, але також ми знали, що не будемо одинаками у цій подорожі. Небесний Батько дає усім—хто виконує умови віри, покаяння і хрищення—супутника і провідника—Святого Духа.
Шлях до вічного життя не пролягає рівниною. Скоріше це підйом, завжди спрямований вперед і вгору. Тому для досягнення місця призначення нам потрібні духовне розуміння і енергія, які мають постійно збільшуватися. Оскільки Сатана невпинно чинить згубну протидію, надзвичайно важливо мати постійне просвітлююче скерування Святого Духа. Ми не посміємо опиратися спонуканням Святого Духа, зневажати або вгашати їх. Проте, коли справа доходить до застосування у своєму житті спонукань і благословень, що линуть від Святого Духа, ми часто “живемо так, що задовольняємося набагато меншим, ніж могли б отримувати”2.
У Дорогоцінній Перлині Мойсей записав, що Адам був охрищений і, отримавши Святого Духа, “був оживлений у чоловікові внутрішнім”3.
Коли ми запрошуємо Святого Духа сповнити наш розум світлом і знанням, Він “оживлює” нас, тобто просвітлює і додає життя внутрішньому чоловіку чи жінці4. Внаслідок цього ми відчуваємо важливу зміну у своїй душі. Ми відчуваємо зміцнення, сповнення спокоєм і радістю. Ми отримуємо духовну енергію і ентузіазм, які збільшують наші природні здібності. Ми можемо досягти більшого, ніж могли б зробити власними силами. Ми прагнемо стати більш святими.
Чи бажаєте ви знати ціну, яку слід сплатити за привілеї, що даються нам після отримання Святого Духа? Ця ціна не є визначеною наперед чи конкретною, скоріше, вона визначається кожним з нас індивідуально.
Якщо ви визначите, що ваша плата—тобто ваші особисті зусилля—має бути дуже незначною, то не зможете скористатися всіма дарами Духа. Ви можете навіть вгасити Духа! Однак, якщо ви визначите, що ваш особистий внесок буде високим, то пожнете від Духа рясні жнива. Плата, про яку я згадую, це, звичайно, не гроші; скоріше—це більша відданість і поглиблення особистих духовних прагнень і поведінки.
Ми визначаємо рівень нашого поточного особистого внеску, досліджуючи свій сьогоднішній вибір і пріоритети у світлі наступних запитань:
-
Чи витрачаю я більше часу на спорт, ніж на відвідування Церкви чи виконання покликань?
-
Якщо у мене є вільний день, що саме я оберу: відвідання храму чи магазину?
-
Чи схильний я витрачати свій час на комп’ютерні ігри чи пошук в Інтернеті, а не на змістовне служіння членам своєї сім’ї та громаді?
-
Чи читаю я газети з майже релігійним завзяттям, але вважаю для себе важким читати Писання щодня?
Ви можете поставити собі й інші запитання, які відкриють, чи є відповідними ваші поточні вибори та пріоритети.
Яким би не був сьогодні рівень нашого духовного розвитку, завжди існує вищий рівень, якого ми в змозі досягти. Час—це найдорогоцінніший внесок. Чи не думали ви про інвестування більшої кількості свого часу в те, що є вічним, аби бути гідними постійного супроводу Святого Духа і повною мірою отримувати благословення від Його впливу?
Якщо ваша відповідь “так”, тоді початковим внеском у це здобуття більшої духовності буде глибоке бажання отримати більше натхнення і набути більшої святості. Коли це бажання сповнює наші серця, ми прагнемо збільшити ціну, яку сплачуємо за допомогу Небес.
Нашим наступним внеском в цю справу буде більш послідовне занурення в слова Христа і пророків. По мірі збільшення наших зусиль у навчанні, зростатиме вплив Святого Духа в нашому житті. Давайте досліджувати Писання з олівцем в руці, записувати нові враження і спонукання Духа. А потім, давайте намагатися застосовувати те, чого ми навчилися, у своєму житті. Дух оживить наше внутрішнє “я”; нове розуміння приходитиме приписання за приписанням.
Щоб пересвідчитись, що ми не вгашаємо Духа, а натомість запрошуємо Його бути з нами, слід зробити ще один крок. Давайте молитися часто і палко. В Ученні і Завітах записано лагідне і глибоке обіцяння Спасителя:
-
“Наближайтеся до Мене, і Я наближатимусь до вас.
-
Шукайте Мене старанно, і ви знайдете Мене.
-
Просіть, і ви отримаєте.
-
Стукайте, і вам буде відчинено.
-
Чого б ви не попросили в Батька в Моє ім’я, буде дано вам те, що є доцільним для вас”5.
Брати і сестри, зверніть увагу на цю послідовність. Ми наближаємось ближче до Спасителя, коли з точністю дотримуємося Його заповідей. Ми палко молимо Батька в ім’я Христа. Потім, через спонукання Святого Духа, ми отримуємо божественне спрямування і ясне розуміння.
Коли ми постимося, поновлюємо наші завіти під час причастя і відвідуємо храм, ми ще сильніше відчуваємо Дух. За цих умов Святий Дух може проявляти Свій вплив з великою силою.
Храм—це чудове місце для пошуку особистого одкровення. Відвідуючи його якомога частіше і вдумливо прислухаючись, замислюючись над славетними обіцяннями і надіями, пов’язаними з вічністю, ми виходимо з нього з поглибленим розумінням плану нашого Небесного Батька для нас. Святий Дух розширює наше бачення і завдяки Йому вічна перспектива може впливати на наші повсякденні рішення.
Якщо ми докладаємо цих зусиль і не вгашаємо Духа, наше внутрішнє “я” оживлюється. Якщо будемо стійкими—на нас очікуватиме вічне життя. Тому, ми не дозволимо собі вгашати Духа через непослушність чи нехтування. Натомість, давайте “духом жи[ти]”6, підсилюючи священну і надзвичайно важливу роль Святого Духа у своєму особистому житті. Я свідчу, що через справжнє прагнення Духа, ми отримаємо повніші благословення від тихої, але вкрай важливої роботи Святого Духа. В ім’я Ісуса Христа, амінь.