Інститут
Розділ 24: Алма 5–7

Розділ 24

Aлма 5–7

Вступ

Алма передав місце суду, щоб він міг піти “поміж людьми Нефія,… щоб збудити їх пам’ятати свій обов’язок,… щоб подолати їх щирим свідченням проти них” (Алма 4:19). Запис його трудів серед людей Зарагемлі і людей Гедеона дозволяє нам поміркувати над власним духовним становищем перед Господом. Під час вивчення цих розділів поміркуйте над тим, як запитання, поради і свідчення Алми можуть допомогти вам пам’ятати свій обов’язок перед Богом і ближнім. Намагайтеся знайти те, що сприяє духовному відродженню і що допоможе вам наслідувати риси Спасителя.

Коментар

Алма 5:7. “Ланцюги пекла”

  • Алма описує “ланцюги пекла” як ситуацію, коли людина потрапляє у залежність від супротивника і опиняється під ризиком вічного знищення (див. Алма 12:6, 11).

Aлма 5:12–14. “Могутня зміна у ваших серцях”

  • Президент Меріон Дж. Ромні (1897–1988), з Першого Президентства, описав навернення—досвід могутньої зміни у серці—як процес перетворення, який торкається і впливає на всі аспекти життя людини: “Дієслово навертатися означає “повернутися від однієї віри або курсу до іншого”, [а] навернення—це “духовна і моральна зміна, яка супроводжується переконливою зміною вірування”. У Писаннях навернення, як правило, означає не просте свідоме прийняття Ісуса і Його вчень, а і мотивуючу віру в Нього і Його євангелію, віру, яка приводить до перетворення, справжньої зміни в розумінні людиною значення життя і відданості Богові—в інтересах, думках і поведінці. Хоча навернення може відбуватися поетапно, людина не є по-справжньому наверненою у повному розумінні цього слова, якщо і доки у своєму серці вона не стане новою істотою” (у Conference Report, Oct. 1975, 107–108; або Ensign, Nov. 1975, 71).

  • Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) розповів про деякі властивості тих, хто пережив могутню зміну у серці:

    “Коли ви обираєте йти за Христом, ви обираєте змінювати себе.

    …Господні зусилля спрямовані зсередини назовні. Світ впливає [на нас] ззовні всередину. Світ витягає людей з нетрів. Христос витягає нетрі з людської [душі], і тоді вони самі витягають себе з нетрів. Світ формує людей, змінюючи навколишнє оточення. Христос змінює людей, які згодом змінюють своє оточення. Світ змінює людську поведінку, однак Христос може змінити саму природу людини.

    …Так, Христос змінює людей, а змінені люди можуть змінити світ.

    Людей, які змінилися заради Христа, вестиме Христос. Як Павло, вони питатимуть: “Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?” (Дії 9:6). Петро сказав, що вони “пі[дуть] слідами Його” (1 Петра 2:21). Іван казав, що вони будуть “поводитись так, як поводився Він” (1 Івана 2:6).

    Зрештою, люди, яких веде Христос, будуть поглинуті у Христі. Перефразовуючи Президента Гарольда Б. Лі, вони запалюють вогонь в інших, тому що їхні серця палають. (Див. Stand Ye in Holy Places [Salt Lake City: Deseret Book Co., 1974], p. 192.)

    Їхня воля поглинута Його волею. (Див. Іван 5:30).

    Вони завжди роблять те, що до вподоби Господу. (Див. Іван 8:29).

    Вони готові не лише померти для Господа, а що більш важливо, вони бажають жити для Нього.

    Зайдіть у їхні домівки—й картини на стінах, книги на полицях, звуки музики, їхні слова та вчинки свідчать про те, що вони християни.

    Вони стоять як свідки Бога в усі часи і в усьому, і в усіх місцях. (Див. Moсія 18:9).

    Христос перебуває в їхньому розумі, бо вони звертаються до Нього в кожній думці. (Див. УЗ 6:36).

    Христос перебуває в їхніх серцях, бо любов їхніх сердець спрямована до Нього завжди. (Див. Алма 37:36).

    Майже кожного тижня вони приймають причастя і знову свідчать своєму Вічному Батькові, що бажають узяти на себе ім’я Його Сина, завжди пам’ятати Його і дотримуватися Його заповідей. (Див. Мороній 4:3)” (in Conference Report, Oct. 1985, 4–6; or Ensign, Nov. 1985, 5–7).

Алма 5:14. “Народитися від Бога”

  • Старійшина Рассел М. Нельсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, описав, як навернення веде до нового народження:

    “Навернення означає “розворот”. Навернення є остаточним розворотом від шляхів світу до шляхів Господа. Навернення включає в себе покаяння і послушність. Навернення приносить могутню зміну в серці [див. Мосія 5:2; Алма 5:12–14]. Тому істинно навернений є “народженим знову”, [див. Іван 3:3–7; Мосія 27:24–26] хто ходить в обновленні життя [див. Римлянам 6:3–4].

    Як істинно навернені, ми прагнемо чинити те, чого хоче від нас Господь, [див. Мосія 5:2–5] і бути тими, ким Він бажає нас бачити [див. 3 Нефій 27:21, 27]” (Ліягона, лист. 2005, с. 86).

  • Пророк Джозеф Сміт (1805–1844) сказав, що “народження знову відбувається через Духа Божого шляхом обрядів” (History of the Church, 3:392).

    Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі (1915–1985), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, описав, яке це справжнє диво—народитися знову: “Можливо, найбільшим дивом… є зцілення хворих на гріх душ, щоб ті, хто є духовно сліпими, глухими і хворими знову стали непорочними і чистими й спадкоємцями спасіння. Можливо, найбільшим з усіх див є те, яке відбувається в житті кожної заново народженої людини; яка отримує освячуючу силу Святого Духа Бога у своєму житті; з чиєї душі неначе вогнем випалені гріх і зло; яка знову жива духом” (The Mortal Messiah, Book 4 [1981], 3:269).

  • За додатковими роз’ясненнями щодо фрази “народитися від Бога” див. коментар до Мосія 5:2 (с. 145) та Мосія 27:25 (с. 167).

Aлма 5:14, 19. “Образ Бога, вигравіюваний на ваших обличчях”

  • Служачи помічником Кворуму Дванадцятьох Апостолів, старійшина Теодор М. Бертон (1907–1989) помітив, що ті, хто слідує за Небесним Батьком, виглядають більш схожими на Нього: “Якщо ми дійсно приймаємо Бога в наше життя і живемо згідно з Його заповідями, Бог вершитиме сильну зміну в нашому вигляді, і ми почнемо виглядати більш схожими на нашого Небесного Батька, за образом Якого нас було створено. Чи може це бути та схожість, яку ми впізнаємо, зустрічаючи чоловіків і жінок, які намагаються жити близько до Господа?” (in Conference Report, Oct. 1973, 151; or Ensign, Jan. 1974, 114).

  • Президент Джеймс Е. Фауст (1920–2007), з Першого Президентства, розповів про випадок, коли один з друзів Церкви висловився стосовно світла на обличчях студентів-святих останніх днів:

    “Нещодавно я пригадував історичні збори в Єрусалимі, що відбулися близько 17 років тому. На них ішлося про оренду землі, на якій пізніше було побудовано Єрусалимський центр Університету Бригама Янга з вивчення Близького Сходу. Перш ніж угоду було підписано, Президент Езра Тефт Бенсон і старійшина Джеффрі Р. Холланд, у той час президент Університету Бригама Янга, уклали з урядом Ізраїлю угоду, що Церква і Університет не будуть проповідувати в Ізраїлі.

    Зображення
    Єрусалимський центр УБЯ з вивчення Близького Сходу

    Вас може здивувати те, чому ми погодилися не проповідувати. Від нас вимагали зробити це заради отримання дозволу на будівництво тієї прекрасної будівлі, яка знаходиться в історичному місті Єрусалимі. Доношу до вашого відома, що Церква і УБЯ ретельно і чесно дотримувалися цієї угоди. Після підписання договору про оренду один з наших друзів глибокодумно зазначив: “Так, ми знаємо, що ви не будете проповідувати, але що ж ви зробите з тим світлом у їхніх очах?” Він мав на увазі наших студентів, які навчалися в Ізраїлі” (Ліягона, лист. 2005, с. 20).

Aлма 5:21–22 “Одяг… очищений… від усієї заплямованості”

  • Посилання на “одяг” у Алма 5:22 уособлює наше духовне становище перед Господом. Старійшина Лінн А. Міклсен, сімдесятник, відзначив схожість між очищенням, яке ми отримуємо завдяки Спокуті, і пранням брудної білизни: “Є паралель між нашим одягом, омитим начисто кров’ю Агнця, і тим, як ми перемо нашу власну брудну білизну. Через Його спокутну жертву наш одяг буде очищено. Те, що в Писаннях говориться про наш одяг, стосується всього нашого єства. Потреба в очищенні виникає, коли ми стаємо забрудненими гріхом. Суд і прощення—це прерогатива Спасителя, бо тільки Він може пробачити і змити наші гріхи [див. Алма 5:21–27; УЗ 64:10]” (Ліягона, лист. 2003, с. 10).

Алма 5:28. “Повністю позбавитися гордовитості”

  • Роз’яснення щодо теми гордовитості див. у коментарі до Геламан 3:33–34, 36; 4:12 (с. 269) та Геламан 12:5–6 (с. 283).

Алма 5:29. “Позбавитися заздрості”

  • Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав того, що заздрість, породжена впливом світу, стоїть як протилежність Божій досконалій любові:

    “Кажуть, що заздрість—це той гріх, який всі визнають неохоче. Про те, наскільки поширеною може бути заздрість, ідеться у старій датській приказці: “Якби заздрість була лихоманкою, то увесь світ був би хворим” …У той час, як нам здається, що інші в наших очах стають все більш значущими, наша значимість через це зменшується. Іноді, на жаль, ми саме так і відчуваємо.

    Як це відбувається, особливо коли ми бажаємо більше, ніж потребуємо? Я вважаю, що однією з причин цього є те, що ми маємо спокуси того чи іншого виду, які кажуть нам, що того, що ми маємо—недостатньо. Щось чи хтось завжди каже нам, що нам потрібно бути більш гарними, більш багатими, отримувати більше оплесків або більше похвали, ніж ми маємо. Нам кажуть, що нам треба більше майна чи більше поїздок задля розваг. Нас просто осипають нагадуваннями про те, що нас було поставлено на чашу терезів речей світу і знайдено легенькими [див. Даниїл 5:27]…

    Але Бог не діє таким чином.

    …Я свідчу, що жодного з нас Бог не цінує менше, і не плекає менше, ніж іншого. Я свідчу, що Він любить усіх нас: ненадійних, нетерплячих, самозакоханих, усіх. Він не порівнює наші таланти чи нашу зовнішність, наші професії чи наші статки. Він радісно вітає кожного, хто біжить дорогою життя, закликаючи боротися з гріхом, а не один з одним”. Я знаю, що коли ми будемо вірними, для кожного з нас готова і чекає досконало очищена одежа праведності [див. Ісая 61:10; 2 Нефій 4:33; 9:14], “одіж, …вибіл[ена]… в крові Агнця” [Об’явлення 7:14]. Давайте підбадьорювати одне одного у наших зусиллях виграти ту нагороду” (Ліягона, лип. 2002, сс. 70–72).

Aлма 5:46–47. “Дух одкровення”

  • Алма бачив ангела, але він свідчив у Алма 5:46–47, що саме завдяки посту і молитві він отримав знання, а не завдяки баченню ангела. Президент Гебер Дж. Грант (1856–1945) пояснив: “Багато хто говорить: “Якби я лише міг побачити ангела, якби я лише міг почути ангела, який щось проголошує, це б змусило мене бути вірним усі дні мого життя!” Це не вплинуло на тих чоловіків [Ламана і Лемуїла], які не служили Господу, і це не матиме впливу й сьогодні” (in Conference Report, Apr. 1924, 159).

    Президент Джозеф Філдінг Сміт (1876–1972) розповів, чому Святий Дух може бути більш переконливим, ніж відвідування ангела: “Христос… проголосив, що відчуття, які можуть виникнути в нас від відвідування ангела—відчутної на дотик воскреслої істоти—не залишать того враження,… яке ми отримуємо завдяки прояву Святого Духа. Враження від особистого відвідування [ангела] з часом потьмяніє, але провід Святого Духа поновлюється й не припиняється з дня у день, з року в рік, якщо ми живемо гідно цього” (Doctrines of Salvation, comp. Bruce R. McConkie, 3 vols. [1954–56], 1:44).

  • Дух одкровення—це процес передачі інформації від Бога у розум і серце людини силою Святого Духа (див. УЗ 8:2). Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, описав як розпізнати, коли Святий Дух звертається до людини:

    “Вплив на розум є дуже конкретним.

    Можна почути або відчути і записати конкретні слова, немов би вам диктувалися настанови.

    Звернення ж до серця має більш загальне враження. Господь часто починає з того, що посилає відчуття. Якщо їхня важливість усвідомлюється і до них дослухаються, людина стає більш здатною отримати детальніші настанови для розуму. Якщо відчуття, спрямоване до серця, сприймається, то воно посилюється більш конкретною настановою в розумі” (“Helping Others to Be Spiritually Led” [Church Educational System symposium on the Doctrine and Covenants, Aug. 11, 1998], 3–4; see LDS.org under gospel library/additional addresses/CES addresses).

Aлма 5:53–54 “Суєтні речі світу”

  • Суєтність визначається як “щось пусте, нікчемне; щось, що не має сенсу, цінності чи важливості. … Бути окриленим високою думкою про свої власні досягнення” (Noah Webster’s First Edition of an American Dictionary of the English Language, 1828 [1967]).

  • Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, порадив святим останніх днів уникати пристрасті до суєтних речей світу: “Ісус навчав, що “життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його” (Лука 12:15). Отже, ми не повинні накопичувати для себе “скарбів… на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають” (Матвій 6:19). Іншими словами, скарби нашого серця—наші пріоритети—не повинні бути тим, що Писання називають “багатствами [і]… марними речами цього світу” (Алма 39:14). “Суєтні речі цього світу” включають у себе будь-яке поєднання елементів світського квартету, що складається з власності, гордині, видатного становища і влади. Стосовно всього цього Писання нагадують нам, що “ти не можеш узяти їх з собою” (Алма 39:14). Ми повинні прагнути тих скарбів, які Писання обіцяють вірним: “великих скарбів знання, саме схованих скарбів (див. УЗ 89:19)” (Ліягона, лип. 2001, с. 101).

  • Старійшина Джеффрі Р. Холланд також зазначив, що прагнення суєтності у зовнішньому вигляді є духовно небезпечним: “Якщо говорити про одержимість зовнішнім виглядом і фізичне втручання, то це більше, ніж суспільний абсурд. Це є духовно нищівним і це є причиною нещастя… у сучасному світі. І якщо дорослі настільки зайняті своєю зовнішністю—підтягують, відрізають, вживляють і міняють в собі все, що можна поміняти,—то цей тиск і одержимість певно що перейдуть до дітей. На якомусь етапі проблема стає тим, що Книга Мормона називає “нікчемними вигадками” [1 Нефій 12:18]. А в мирському суспільстві нікчемність і вигадки “спущені з ланцюгів”. Декому дійсно потрібний великий і просторий набір макіяжу, щоб конкурувати з красою, яку зображують ЗМІ навколо нас” (Ліягона, лист. 2005, с. 30).

Aлма 5:57. “Відійдіть геть від злочестивих… і відділіться”

  • Старійшина Девід Р. Стоун, сімдесятник, розповів, як технічні методи, які використовувалися при зведенні Манхеттенського Нью-Йоркського храму, служать прикладом того, як відділити себе від впливу світу:

    “Дуже багато людей у світі стають схожими на Вавилон, йдучи своїм власним шляхом і слідуючи за богом, “чий образ є подобою світу” [УЗ 1:16].

    Одним з найбільших викликів, що стоять перед нами, є здатність жити у світі і в той же час не належати світові. Ми маємо створити Сіон посеред Вавилону…

    Моя участь у будівництві Манхеттенського храму дала мені нагоду часто відвідувати храм ще до його освячення. Як це чудово сидіти у целестіальній кімнаті і бути там у повній тиші, коли не чутно жодного звуку з галасливих навколишніх вулиць Нью-Йорка. Як сталося, що в храмі панує така благоговійна тиша, коли шум і поспіх великого міста лише в декількох метрах поруч?

    Відповіддю на це є конструкція храму. Храм побудовано в стінах уже існуючого будинку, і внутрішні стіни храму прикріплені до зовнішніх стін лише в декількох з’єднувальних місцях. Саме так храм (Сіон) обмежує вплив Вавилону або зовнішнього світу.

    Це може бути уроком для нас. Ми можемо створити справжній Сіон серед себе, обмежуючи ступінь, з яким Вавилон впливатиме на наше життя…

    Де б ми не були, в якому б місті не жили, ми можемо будувати свій власний Сіон за принципами целестіального царства і завжди прагнути стати чистими серцем…

    Нам не слід ставати маріонетками в руках культури певних країв і часів. Ми можемо бути мужніми і йти шляхами Господа, слідуючи за Ним” (Ліягона, трав. 2006, сс. 90–93).

Алма 5:57–58; 6:3. “Імена буде викреслено”

Алма 7:10. Ісус народжений в Єрусалимі

  • Президент Джозеф Філдінг Сміт дав роз’яснення щодо місця народження Спасителя, як це проголосив Алма:

    “У Книзі Мормона немає непорозуміння чи протиріччя з будь-якою істиною, записаною в Біблії. Уважне читання слів Алми покаже нам, що у нього не було наміру проголошувати те, що Ісус народиться в Єрусалимі. Алма знав краще. Так само це знав Джозеф Сміт і ті, хто допомагали йому явити у світ Книгу Мормона. Якби Алма сказав: “народжений в Єрусалимі, місті наших прабатьків”, тоді б все було зовсім по-іншому. Тоді ми б сказали, що він припустився помилки. Алма ні в чому не помилився, те, що він сказав—правда.

    Доктор Х’ю Ніблі у своєму курсі навчання для священства за 1957 р. An Approach to the Book of Mormon (Підхід до вивчення Книги Мормона), в уроці 8, с. 85, стосовно цього питання сказав такі слова:

    “…Одним із найпоширеніших місць для нападів на Книгу Мормона залишається твердження з Алма 7:10, що Спаситель був народжений “в Єрусалимі, що є землею наших прабатьків”. У цьому контексті Єрусалим не є містом “на землі наших прабатьків”, це і є земля. Христос народився у селі, що знаходилося на відстані 9,5 км від міста Єрусалима; тобто не в самому місті, а там, що, як нам зараз відомо, самі люди в давнину визначили як “земля Єрусалима” (Answers to Gospel Questions, comp. Joseph Fielding Smith Jr., 5 vols. [1957–1966], 1:174).

  • І Єрусалим, і Віфлеєм називали містом Давида, що викликало деяке непорозуміння. У Лука 2:11 дається посилання на Віфлеєм, як на Давидове місто. Окрім цього, в 2 Самуїлова 5:6–8; 2 Царів 14:20; 1 Хронік 11:4–8—усі дають посилання на Єрусалим, як на Давидове місто.

Aлма 7:11–12. Наші муки, страждання, спокуси, хвороби і недуги

  • Старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, написав про те, наскільки Спаситель знайомий зі стражданнями смертного життя і з нашими особистими провинами: “Він знає [про це] на власному реальному досвіді, тому що Він не лише переніс різного роду муки, страждання і спокуси під час Свого другого стану, а й узяв на Себе наші гріхи, так як і наші муки, хвороби та недуги. (Див. Aлма 7:11–12). Таким чином Він знає не на словах, а насправді, в плоті, повноту людських страждань. Він поніс наші недуги до того, як понесли їх ми. Він досконально знає, як нас підтримати. Ми можемо не говорити Йому про біль, спокуси чи страждання; Він дізнався про них “в плоті”, і Його перемога була повною!” (We Will Prove Them Herewith [1982], 46).

Алма 7:12. “Допомогти Своєму народові”

  • Навчаючи про слово “допомагати”— succor —яке використовується в тексті Книги Мормона англійською мовою, старійшина Джеффрі Р. Холланд сказав: “Слово [succor (допомогти)] часто використовується в Писаннях, щоб пояснити турботу та увагу Спасителя стосовно нас. В англійській мові це слово в буквальному розумінні означає “поспішати до”. Який чудовий спосіб пояснити наполегливі зусилля Спасителя щодо нас. Навіть, коли Він кличе нас прийти до Нього й слідувати за Ним, то Сам незмінно поспішає нам на допомогу” (“Come unto Me” [CES fireside for young adults, Mar. 2, 1997], 7, www.ldsces.org).

Aлма 7:22–24 Обов’язки Мелхиседекового священства

  • В Алма 7:22–24 містяться вказівки для носіїв священства та список якостей, які вони повинні мати, аби належним чином служити у священстві. Ці вказівки схожі з тими, що дані носіям священства в Учення і Завіти 121:41–42. Ці вірші в Алма 7 та Учення і Завіти 121 допомагають носіям священства дізнатися, яким чином вони можуть зміцнити свою силу у священстві.

    Президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, наскільки важливо носіям священства жити праведно:

    “Священство є дуже, дуже цінним для Господа. Він дуже уважно ставиться до того, як і ким воно дарується. Це ніколи не відбувається таємно.

    Я сказав вам, що влада вам дається. Сила ж, яку ви отримуєте, залежатиме від того, що ви робите з цим священним, невидимим даром.

    Ваша влада приходить завдяки вашому висвяченню; а ваша сила приходить завдяки слухняності й гідності” (in Conference Report, Oct. 1981, 47; or Ensign, Nov. 1981, 32).

Алма 7:23. “Стримані в усьому”

  • Старійшина Рассел М. Нельсон так сказав про безпеку, яку приносить стриманість:

    “Стриманість означає тверезість і самоконтроль в поведінці. Вона нагадує людині про укладені завіти…

    В Писаннях неодноразово сказано, щоб ми були “стриманими в усьому” (1 Коринтянам 9:25; Алма 7:23; 38:10; УЗ 12:8). Стриманість може захистити кожного з нас від наслідків надмірності” (in Conference Report, Oct. 1991, 81; or Ensign, Nov. 1991, 60).

Обдумайте

  • Навіть після того, як Алма бачив ангела, йому потрібно було покаятися, виявити віру в Ісуса Христа і докласти значних зусиль, аби здобути своє свідчення. Як вірші в Алма 5:45–48 описують процес, внаслідок якого Алма здобув знання про “Син[а], Єдинонароджен[ого] від Батька?”

  • Що ви бачите спільного і що відмінного у священнослужінні Алми серед людей Зарагемлі та людей Гедеона?

  • Як вивчення Алма 7:11–13 поглибило ваше розуміння Спокути й вдячність за неї?

Запропоновані завдання

  • У розділі 5 Алма поставив більше 40 запитань. Прочитайте поставлені Алмою запитання й виберіть одне з них, аби письмово відповісти на нього, поділившись вашим розумінням, почуттями або думками стосовно теми цього питання.

  • Дослідіть і дізнайтеся значення будь-якої з якостей, вказаних в Алма 7:23, з якою ви не дуже знайомі.

Роздрукувати