Розділ 51

Eтер 6–10

Вступ

В Eтер 6–10, Mороній розповів про подорож яредійців через океан до обіцяної землі. Потім він стисло розповів про правління кількох поколінь царів, порівнюючи періоди праведності з періодами злочестивості й конфліктів. Мороній знайшов багато схожого між яредійцями і своїм народом, нефійцями. Він описав цикл—гордість, процвітання, злочестивість і покаяння,— який спостерігав у житті обох народів. Він окреслив серйозну небезпеку, у яку ми потрапляємо, коли дозволяємо гордості й таємним змовам запанувати над нашим суспільством. На прикладі історії як нефійської, так і яредійської цивілізацій можна чітко побачити—те, що ми сіємо, те й пожинаємо. Якщо ми йдемо за Господом, це приносить щастя. Однак, коли ми відхиляємося від Його заповідей, це призводить до розбрату і страждань.

Коментар

Eтер 6:3. “Давати світло чоловікам, жінкам і дітям”

• Господь Ісус Христос є джерелом світла для нашого світу і нашого життя (див. УЗ 88:5–13). Господь торкнувся камінців, які брат Яреда дав Йому, щоб, вони “дава[л]и світло чоловікам, жінкам і дітям” (Eтер 6:3), під час подорожі через океан. Господь також дає світло, щоб вести нас крізь темряву смертного життя і спрямовувати до сяяння целестіального царства—нашої обіцяної землі. Нашу дорогу осяває світло апостолів і пророків, Головних трудів і натхненних провідників і вчителів. Ми також можемо бути світлом—ми можемо освітлювати шлях для інших, коли дослухаємося до порад Господа і залишаємося гідними Його Духа.

  Колишній генеральний президент Товариства молодих жінок, Ардет Г. Кепп радила: “Ви маєте в собі світло. Ви можете сяяти у темряві. Ви спроможні освітити світ. Ви можете допомогти розсіяти темряву. Ви можете зробити світ кращим” (The Joy of the Journey [1992], 69).

Eтер 6:4–9. Яредійці вручили себе Господу

• 

  Художник Роберт Барретт, © 1986 IRI

  У контексті Eтер 6:4–9 слово вручити означає ввірити себе комусь. Іншими словами яредійці ввірили себе Богові під Його опіку. Вручивши себе Господу, вони виявили віру в те, що Він може врятувати їх і зробить це. “Вітер ніколи не припиняв дути у напрямі обіцяної землі, доки вони були на воді” (Eтер 6:8). Порівняйте їхнє ставлення зі ставленням братів Нефія, коли вони перетинали море зі своїми сім’ями. Коли Ламан і Лемуїл зв’язали Нефія, компас, який мала сім’я, Ліягона, перестав працювати і їх корабель “відносило в море протягом чотирьох днів” (1 Нефій 18:15). І яредійці, і сім’я Легія прагнули вручити себе під опіку Господа; однак деякі члени сім’ї Легія були непокірними. Різниця між цими двома історіями доводить, що ми повинні виявляти віру і дотримуватися заповідей, щоб отримати всі благословення, які Господь надаватиме нам, виявляючи Свою турботу.

  Eтер 6:8–12

  У чому полягала взірцевість поведінки яредійців під час подорожі і після її завершення, і як це надихає вас відповідно поводитися?

Eтер 6:9. “Співали хвалу Господові”

• Якими є благословення від слухання й співу пісень хвали? У сучасному одкровенні Господь проголосив, що Він благословить тих, хто втішається праведною музикою (див. УЗ 25:12). Перше Президентство висловилося стосовно сили надихаючої музики:

  “Гімни запрошують Духа Господа, викликають почуття благоговіння, об’єднують нас як членів Церкви і дають можливість принести хвалу Господу.

  …Гімни спонукають нас до покаяння і добрих справ, зміцнюють свідчення і віру, заспокоюють стомлених, втішають тих, хто плаче, і надихають нас терпіти до кінця. …

  …Гімни можуть покращити настрій, надати сміливості та спонукати нас чинити праведно. Вони можуть наповнити наші душі небесними думками та принести нам дух миру” (Гімни, ix–x).

Eтер 6:12. Лагідні милості

• Додаткову інформацію про лагідні милості Бога, див. у коментарі до 1 Нефій 1:20 (с. 12) і до Mороній 10:3 (с. 412).

Eтер 6:17. “Їх було навчено проходити покірно перед Господом”

• Ми дізналися, що яредійців було навчено важливості бути покірними. Сучасне одкровення також навчає нас про важливість покірності. “Будь смиренним; і Господь Бог твій вестиме тебе за руку і дасть тобі відповідь на твої молитви” (див. УЗ 112:10).

  Старійшина Джозеф Б. Віртлін (1917–2008), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, що “смирення—це визнання й розуміння того, що людина має покладатися на допомогу Господа, щоб гідно прожити це життя” (у Conference Report, Oct. 2004, 110; або Ліягона, лист. 2004, сс. 103–104).

• Єпископ Річард С. Еджлі, з Верховного єпископату, назвав покірність однією з головних якостей вірного члена Церкви:

  “Коли я думаю про цих вірних членів Церкви, мене вражають дві їхні спільні риси. Перша—незважаючи на соціальний статус і фінансові спроможності, їхнє смирення веде до покори волі Господа. Друга—попри життєві труднощі й випробування вони зберігають вдячність Богу за Його благословення і красу життя. Смирення і вдячність є близькими між собою ознаками щастя. …

  …У царстві Бога велич починається зі смирення й покори. Ці подібні чесноти є першими кроками до відкриття скарбниць Божих благословень та сили священства. Не має значення, хто ми і наскільки освічені. Смирення і покора Господу вкупі з вдячним серцем—ось наша сила і наша надія” (у Conference Report, Oct. 2003, 103–4; або Ліягона, лист. 2003, с. 98).

Етер 6:17

У чому полягає зв’язок між покорою й отриманням настанов і порад від Господа?

Eтер 6:17. “Навчено з неба”

• Щоб бути “навчен[ою] з неба”, людина повинна дотримуватися заповідей і бути гідною супроводу і натхнення Святого Духа. Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розповів про благословення, які приходять, коли людину навчає Дух: “Коли на вас посиплються всі можливі випробування, ви матимете у своєму серці спокійне почуття підтримки. Ви відчуєте спонукання і знатимете, що робити. Ви можете жити у світі, сповненому метушні й великих випробувань, і відчувати спокій. Ви отримаєте натхнення, щоб знати, що робити, і щоб мати силу або спроможність це зробити. Пам’ятайте це обіцяння Господа … : “І вас буде навчено з висоти. Освятіть себе [тобто дотримуйтеся Моїх заповідей], і вас буде обдаровано силою” (УЗ 43:16)” (у Conference Report, Apr. 1991, 44; або Ensign, May 1991, 35).

Eтер 7. У царстві почався розбрат

• Брат Яреда застерігав свій народ, що, якщо у них буде цар, це приведе їх у неволю (див. Eтер 6:22–23), і так воно й сталося. Яредійського царя Ківа, а пізніше і його сина Шула, було взято в неволю ворогами. Зверніть увагу на те, як швидко здійснилося пророцтво брата Яреда.

  Сьомий розділ книги Етера охоплює великий період яредійської історії. Скорочуючи літопис, Мороній записав лише основні моменти цієї історії. Він зробив особливий наголос на подіях, аналогічних тим, що відбувалися з його народом, та на уроках, які будуть найбільш цінними у наш час.

Eтер 7:6. Географічні подробиці від Моронія

• Mороній записав дуже мало інформації щодо взаємозв’язку між географічним розташуванням яредійських і нефійських земель. “Однак він вказує, що яредійська “земля Морон … була близько від землі, яку Нефійці називали Спустошення” (Eтер 7:6). Оскільки земля Морон була головною землею яредійців, а нефійська земля Спустошення лежала на північ від вузького перешийку землі, можна припустити, що більша частина яредійської цивілізації знаходилася на північ від вузького перешийку землі” (Daniel H. Ludlow, A Companion to Your Study of the Book of Mormon [1976], 321–22).

Eтер 7:23–27. Народ царя Шула зважав на застереження пророків

• Через Свою милість і доброту Господь послав пророків застерегти народ царства Шула. Спершу вони кривдили пророків і насміхалися над ними; однак пророків було захищено законом, проголошеним праведним царем. Тоді народ Шула зважив на застереження пророків і покаявся, таким чином уникаючи знищення, яке б сталося, якби вони відкинули послання пророків.

  Президент Генрі Б. Айрінг, з Першого Президентства, пояснив, чому Господь попереджає Своїх дітей про їхню злочестивість: “Оскільки Господь добрий, Він покликає слуг попереджати народ про небезпеку. Цьому покликанню попереджати додає складності й важливості той факт, що найбільш важливі застереження стосуються загроз, які люди ще не вважають реальними” (у Conference Report, Oct. 1998, 40; або Ensign, Nov. 1998, 32).

Eтер 7:23–27; 9:28–31. Люди часто відкидають пророків і їхні послання

• Чому з пророків часто сміються і чому їх кривдять? Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив:

  “Пророки повинні часто попереджати про наслідки порушення Божих законів. Вони не проповідують те, що є популярним для світу. …

  Чому пророки проголошують непопулярні заповіді і закликають суспільство до покаяння через те, що люди відкидають, змінюють і навіть ігнорують заповіді? Причина дуже проста. Коли пророки отримують одкровення, у них немає іншого вибору, як тільки проголошувати те, що Бог доручив їм сказати світу, і знову це підтверджувати” (у Conference Report, Apr. 1996, 52; або Ensign, May 1996, 37).

• Старійшина Л. Алдін Портер, з президентства сімдесятників, навів іншу причину, чому люди часто відкидають пораду пророка. Він пояснив, що люди помилково вважають, ніби пророчі застереження перешкоджають виявленню їхньої свободи волі: “Дехто скаржиться, що, коли пророки говорять ясно й твердо, то забирають нашу свободу волі. Ми все ще вільні вибирати. Але ми маємо прийняти наслідки цих рішень. Пророки не забирають нашої свободи волі. Вони лише попереджають нас, якими будуть наслідки нашого вибору. Як нерозсудливо винити пророків за їхні попередження” (у Conference Report, Oct. 1999, 82; або Ensign, Nov. 1999, 66).

Eтер 8:1–12. Таємні змови серед яредійців

• Мороній зробив паузу у своєму швидкому, стислому описанні історії яредійців, щоб дуже докладно розповісти про виникнення таємних змов серед цього народу. Мороній зробив це, оскільки ці угрупування стали причиною цілковитого знищення обох суспільств—яредійців і нефійців (див. Eтер 8:21); якщо ми не каємося, таємні змови стануть причиною знищення суспільства і в наш час (див. вірші 23–25).

  В Eтер 8:9 зазначається, що яредійці дізналися про таємні змови з літописів, які привезли із собою їхні батьки зі старого світу. Можливо в цих літописах містилась розповідь про найдавніші таємні змови (див. Mойсей 5:29–33, 47–55). Ми знаємо, що у яредійців були літописи, в яких розповідалося про “створення світу, а також про Адама, і місти[ла]ся розповідь з тих пір аж до великої башти” (Eтер 1:3).

  План, за яким дочка Яреда запропонувала своєму батькові допомогти здобути для нього царство, демонструє як злі люди можуть скористатися людською слабкістю. Дочка Яреда добре знала про свою вроду, а також про те, що Акіш забажає взяти її за дружину. У палкому бажанні допомогти своєму батькові отримати владу й наживу, вона була готова взяти участь у злій змові.

Eтер 8:18–25. Ознаки таємних змов

• Див. коментар до Геламан 6:18–40 (с. 275).

  Eтер 8:22–26

  Про що застеріг Мороній людей наших днів і якими є наслідки, коли на це застереження зважають, або коли його ігнорують?

Eтер 8:25. Сатана обманює і є “батьком усякої брехні”

• В той час, як Господь є “Бог[ом] істини і не може брехати” (Eтер 3:12), Сатана “був брехуном від початку” (УЗ 93:25). Господь відкрив Мойсею, що “Сатан[а], так, саме диявол, [є] батьком усієї брехні, щоб обманювати, і осліпляти людей, і вести їх у полон за його волею, саме всіх тих, хто не прислухається до Мого голосу” (Мойсей 4:4).

  Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, що Сатана “разом з духами, які послідували за ним, досі обманює світ. … Методи, якими користується Сатана для обману, дуже привабливі: музика, кіно та інші засоби масової інформації, а також спокуса гарно провести час. Коли Сатана досягає успіху у своїй брехні, ми стаємо вразливими перед його силою” (у Conference Report, Oct. 2004, 46; або Ліягона, лист. 2004, с. 43).

Eтер 8:26. Владу Сатани може зруйнувати праведність

• Говорячи про Тисячоліття, Нефій пояснив, що “через праведність [Божого] народу, Сатана не має більше влади; … тому що вони живуть у праведності, і Святий Ізраїля царює” (1 Нефій 22:26). Mороній сказав, що одна з цілей викриття тактики Сатани—це покінчити зі злом, одночасно очікуючи часу, коли “Сатана не мав би сили над серцями дітей людських, але щоб їх можна було переконати чинити добро постійно” (Eтер 8:26).

  Пророк Джозеф Сміт (1805–1844) проголосив: “Диявол не має сили над нами, якщо тільки ми не дамо її йому. В мить, коли ми повстаємо проти будь-чого, що від Бога, диявол перебирає силу” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], с. 214).

Eтер 9. Цикли великого процвітання і жахливої злочестивості

• Зверніть увагу на те, що поява таємних змов, описана в Eтер 9:5–12, знову призвела до знищення багатьох людей. У віршах 15–35 описаний цикл, який багато разів повторюється упродовж усієї Книги Мормона:

  1. Народ надзвичайно процвітав під час праведного царювання Емера і Коріантума (див. вірші 15–25).

  2. За часів царювання Хета люди почали об’єднуватися у таємних змовах і повертатися до злочестивості (див. вірші 26–27).

  3. Господь послав пророків, щоб застерегти народ проти їхньої великої злочестивості (див. вірш 28).

  4. Народ Хета відкинув пророків (див. вірш 29).

  5. Вироки Бога спіткали людей (див. вірші 30–33).

  6. Люди упокорилися і покаялися, і Господь знову благословив їх (див. вірші 34–35).

  Проходячи крізь ці цикли процвітання і злочестивості, яредійці довели, що народ може бути багатим і залишатися праведним. Схоже, що яредійцям вдалося залишатися праведними і процвітати протягом понад 100 років (див. вірші 15–25). Цар Емер був навіть достатньо праведним, щоб побачити Господа (див. вірш 22). Діаграму “Цикл праведності й злочестивості”, на якій зображено цикл гордості, див. у додатку (с. 426).

Eтер 9:19. Тварини яредійців

• Один вчений так написав стосовно згадування про слонів у яредійців і відсутність будь-яких згадувань про слонів пізніше у нефійців:

  “Я думаю, що досить суттєвим є те, що в Книзі Мормона згадування про слонів зустрічаються лише в літописах яредійців, оскільки не існує очевидної причини того, чому популяції слонів не існували у п’ятому столітті до Р.Х., як були у п’ятнадцятому столітті до Р.Х. Усе, що ми знаємо, так це те, що вони зникли на значних територіях Азії приблизно у той самий час, коли вони зникли і в Новому Світі, згідно із записами в Книзі Мормона, і залишилися лише письмові джерела зі свідченнями про їхнє існування”.

  Продовжуючи цю саму дискусію про слонів, він навів приклад, який запозичив з розповіді Марко Поло про його подорожі. У цій розповіді Марко Поло описував речі, назви яких були незнайомими в його рідній країні. Х’ю Ніблі потім застосував основні принципи найменування, використані Поло, для пояснення назв тварин, що згадуються у Книзі Мормона, але є невідомими в нашій культурі: “У них багато заліза, aккаруму і анданікуму,—каже Марко Поло про кобіанський народ.— Тут вони виготовляють великі й дуже принадні дзеркала з добре відполірованої сталі”. На що тут треба звернути увагу, так це передусім не на розвинений тоді спосіб обробки сталі в Середній Азії—хоча це, як ми бачили, є важливим,—а на той факт, що ніхто достеменно не знає, що таке aккарум і анданікум. Звичайно, Марко знав що це таке, але оскільки цих речей не існувало в Європі, то не було для них і західної назви. Тож, усе що він міг зробити, це використати їх місцеву назву. Саме така ситуація і з куреломами та кумомами в Eтер 9:19. Нефійці не знали що це за тварини, отже Мороній залишив ці слова без перекладу. Або ж, якщо навіть нефійці і знали про них, ми можемо не знати про них, і в нашій мові немає еквіваленту їхній назві. Вони були просто одними з тих “багат[ьох] інших видів тварин, які були корисні для харчування людини” (Hugh W. Nibley, Lehi in the Desert and the World of the Jaredites [1952], 217–18).

Eтер 10:5–8. Злочестивість і утиски царя Ріплакіша

• В Eтер 10:5–7 розповідається про царювання царя Ріплакіша. Його злочестиве царювання і падіння були дуже схожими на царювання і падіння злочестивого царя Ноя (див. Mосія 11). Зверніть увагу на наступні характерні риси обох царів:

  Ріплакіш (Eтер 10)	Характерні риси	Ной (Mосія 11)
  Вірш 5	Дуже розпутний	Вірш 2
  Вірш 5	Обклав людей великими податками	Вірш 3
  Вірш 6	Збудував просторі і вишукані будинки	Вірш 8
  Вірш 7	Пересичувався за рахунок праці інших людей	Вірш 6
  Вірш 8	Його вбито власним народом	Мосія 19:20

  Ісая застерігав: “Бо провідники цього народу примушують їх грішити” (див. Iсая 9:16; 2 Нефій 19:16). Праведний цар Мосія пізніше наказав своєму народові не мати царів, оскільки “гріхи багатьох людей викликані беззаконнями їхніх царів” (Mосія 29:31).

Eтер 10:9–34. Високий рівень цивілізації

• Хоча обсяг літопису і обмежений, в Eтер 10 описується високий рівень цивілізації, який був у яредійців за царювання царя Ліва. Мороній розповів нам наступне стосовно рівня їхнього процвітання:

  1. “Вони були надзвичайно працелюбними, і вони купували, і продавали, і торгували один з другим, щоб отримувати прибуток” (вірш 22).

  2. “Вони обробляли всіляку руду, і вони виробляли золото, і срібло, і залізо, і латунь, і всілякі метали. … І вони виробляли всілякі витончені вироби” (вірш 23).

  3. Вони мали “шовки і тонкоткане полотно; і вони виробляли всілякі тканини” (вірш 24).

  4. “Вони робили всілякі знаряддя, щоб обробляти землю, і орати, і сіяти, і жати, і сапати, і ще молотити” (вірш 25).

     

     Художник Роберт Барретт, © 1986 IRI

  5. “Вони робили всіляке знаряддя, з яким вони примушували працювати своїх тварин” (вірш 26).

  6. “Вони робили всіляку зброю війни. І вони виробляли всілякі вироби надзвичайно витонченої роботи” (вірш 27).

  На завершення Мороній промовляє до нас: “І ніколи не могли люди бути благословеннішими, ніж вони були” (вірш 28).

Обдумайте

• Що означає вручити своє життя Господу, як це зробили яредійці під час їхньої подорожі до обіцяної землі?

• Які лагідні милості Господа ви можете знайти у своєму житті? (див. Eтер 6:12).

• Які існують запобіжні заходи, щоб допомогти вам уникнути обману Сатани?

Запропоновані завдання

• Порівняйте подорож, описану в Eтер 6:2–12, з нашою подорожжю смертним життям.

• Знайдіть у віршах Eтер 8:13–26 описання загроз, які несуть в собі таємні змови, і стисло опишіть ці загрози. Потім підсумуйте пораду, яку Мороній дав нам у цих самих віршах.