3 Нефій 23–26

Вступ

Протягом другого дня Свого триденного служіння Спаситель підтвердив і роз’яснив пророцтва Ісаї та Малахії. Він зазначив, що пророцтва Ісаї торкалися “усього щодо Мого народу, який від дому Ізраїля” (3 Нефій 23:2). Ісус Христос особисто перевірив літопис Писань на точність і наказав додати до нього слова про здійснення пророцтва Самуїла стосовно Воскресіння та слова Малахії (див. 3 Нефій 24:1; 26:1–2). У словах Малахії проголошені благословення, пов’язані з законом десятини, і зазначена роль пророка Іллі в останні дні у підготовці до Другого пришестя.

Господь повелів кожному з нас вивчати Писання і слова пророків (див. 3 Нефій 23:5). Спаситель проголосив, що це є мудрість, що “ці Писання … треба дати майбутнім поколінням” (3 Нефій 26:2). Кожен святий останніх днів має обов’язок старанно вивчати Писання. Обдумайте, що означає старанно вивчати Писання і слова пророків, а не просто читати їх.

Коментар

3 Нефій 23:1. “Великими є слова Ісаї”

Спаситель навчав, що широта пророцтв Ісаї охоплювала все “щодо Мого народу” (3 Нефій 23:2)—дивовижну велич справ Бога. Спаситель підтвердив пророцтва Ісаї, проголосивши: “Великими є слова Ісаї” (3 Нефій 23:1). Розділ 22 у 3 Нефії є останнім з більш як 20 розділів Ісаї, процитованих у Книзі Мормона. Зверніть увагу на те, що Спаситель окремо наказав Своїм слухачам вивчати писання пророка Ісаї (див. 3 Нефій 23:1). Не дивно, що Ісаю дуже часто цитують у Книзі Мормона та інших Писаннях.

Президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, наголосив на унікальній і важливій ролі пророцтв Ісаї і причині, чому Господь зберіг його слова:

“Ісая—це пророк, якого найбільше цитують у Новому Завіті. Сам Господь цитував Ісаю сім разів. Апостоли цитували його у сорок разів більше. Крім того, там є дев’яносто неповних цитат або перефразувань слів Ісаї.

Ісая—найбільш цитований пророк в Ученні і Завітах. Шістдесят шість цитат з тридцяти одного розділу Ісаї свідчать про виняткову важливість цього великого пророка.

Усе це підтверджує, що зберігаючи слова Ісаї, Господь мав певну мету” (Let Not Your Heart Be Troubled [1991], 280).
Примітка: Інформацію про історичне тло щодо Ісаї та пропозиції по вивченню і розумінню його писань, див. у коментарі до 1 Нефія 20–21 (с. 43) та до 2 Нефія 12–16 (с. 75).

3 Нефій 23:1–5. Вивчайте Писання

© 1999 Брайант Лівінгстон

Господь наказує Своїм святим вивчати Писання, а не просто читати їх. Коли люди вивчають Писання, вони уважно досліджують їх з метою про щось дізнатися, або старанно аналізують їх, виявляючи сумлінну допитливість та здійснюючи ретельне ознайомлення. Якщо ви вивчаєте Писання, це означає, що ви роздумуєте над ними (див. Ісус Навин 1:8), вивчаєте їх (див. 2 Тимофія 3:15; УЗ 26:1), зважаєте на них (див. 1 Нефій 15:25) і обдумуєте їх (див. 2 Нефій 4:15). Крім вивчення Писань, Спаситель наказав нам вивчати слова пророків (див. 3 Нефій 23:5).

3 Нефій 23:1–5

Що Господь сказав про писання Ісаї? Чим цінне вивчення Писань і слів пророків?
Пророк Джозеф Сміт (1805–1944) заохочував святих вивчати Писання, щоб вони могли набути незалежне свідчення про істину і отримувати настанови безпосередньо від Бога: “Вивчайте Писання: вивчайте одкровення, які ми видаємо, і просіть свого Небесного Батька в ім’я Його Сина Ісуса Христа, явити вам істину, і якщо ви зробите це з оком, єдиноспрямованим до Його слави, не сумніваючись ні в чому, Він відповість вам силою Свого Святого Духа. Тоді ви здобудете пізнання самі, а не від іншої людини. Тоді ви не будете залежати від людини у пізнанні Бога; тоді не залишиться жодного місця для припущень. Ні, бо коли люди отримують настанови від Того, Хто їх створив, вони знають, що Він їх спасе. І ми знову повторюємо: вивчайте Писання, вивчайте слова пророків і дізнавайтеся, що з того, що міститься в них, стосується вас” (History of the Church, 1:282).
Хоча вивчення Писань спочатку може бути важким, Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) пообіцяв, що ті, хто серйозно вивчатиме Писання, набудуть розуміння і відчують духовний підйом: “Я вдячний за те, що ми наголошуємо на читанні Писань. Я сподіваюся, що для вас це стане чимось набагато приємнішим за обов’язок, що це переросте у любов до слова Божого. Я обіцяю вам, що під час читання ваш розум буде просвітлено і ви відчуєте духовний підйом. Спочатку може бути й нецікаво, але згодом читання Писань перетвориться на дивовижний духовний досвід пізнання думок і слів, що стосуються діянь Бога” (“The Light within You,” Ensign, May 1995, 99).
Президент Генрі Б. Айрінг, з Першого Президентства, сказав, що якщо ми надто квапимося, читаючи Писання, то не дозволяємо Святому Духові навчати нас:

“Святий Дух скерує нас у виборі слів, якщо ми щодня будемо вивчати Писання і замислюватися над ними. Слова Писань запрошують Святого Духа. … Щоденно вивчаючи Писання, ми можемо розраховувати на це благословення. …

Ми цінуємо, як скарб, слово Боже, не лише читаючи слова Писань, але й вивчаючи їх. Ми можемо отримати більше живлення, якщо обдумуватимемо деякі слова, дозволяючи Святому Духові робити їх скарбом для нас, а не просто швидко й поверхово прочитуючи цілі розділи Писань” (у Conference Report, Oct. 1997, 114–15; або Ensign, Nov. 1997, 83–84).

3 Нефій 23:6–13. Важливість точного ведення записів у Писаннях

Точне й повне ведення записів у Писанннях є життєво важливим, оскільки ми покладаємося на них у здобутті розуміння Бога і Його плану для нас. Вірші з 6 по 13 у 3 Нефії 23 містять описання виповнення пророцтв Самуїла про воскресіння, яке не було включене до літопису і яке Спаситель повелів туди додати.

3 Нефій 24:1. “Слова, які Батько дав Малахії”

Спаситель наголосив на важливості пророцтв Малахії, процитувавши, за наказом Батька, частину його слів народу в Америці (див. 3 Нефій 24:1). Ким був пророк Малахія? Малахія був старозавітнім пророком, який писав і пророкував приблизно за 430 років до Р.Х. Малахія означає “мій посланець” і перша частина його пророцтва “звернена до священства з докором щодо нехтування ними служінням Богові. У другій частині пророцтва (2:10–4:6), зверненій до народу, міститься застереження проти шлюбу поза завітом, розлучення з дружиною, з якою укладено шлюб у завіті, та нехтування сплатою десятини. … Вірних заохочено й надалі залишатися вірними з запевненням, що Господь дбає про них і що непокірні не переживуть дня Господнього пришестя” (Bible Dictionary, “Malachi,” 728). В останній частині послання Малахії проголошується про благословення, які приходять від слухняності закону десятини, і особливу роль пророка Іллі в останні дні у підготовці до Другого пришестя (див. 3 Нефій 24–25).

3 Нефій 24:1. Господь “раптово прийде до Свого храму”

Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що одна з “причин, чому необхідно перечитувати Писання, полягає в тому, що багато пророцтв і доктринальних уривків у Писаннях мають багато значень” і “здійснюються неодноразово” (“Scripture Reading and Revelation,” Ensign, Jan. 1995, 8). Саме такою є фраза: “Господь … раптово прийде до Свого храму” (3 Нефій 24:1). Це частково здійснилося, коли Господь явився у Кертлендському храмі 3 квітня 1836 року на початку цього розподілу (див. УЗ 110:1–10); почасти це здійснюється кожного разу, коли Спаситель приходить у будь-який з Його храмів; це також почасти здійсниться під час Другого пришестя, коли землю буде очищено від злочестивості і вона стане целестіальною обителлю (див. УЗ 88:25). З того часу землю, відповідно, називатимуть храмом Господа.

3 Нефій 24:2. Вогонь плавильника і мило валяльника

Малахія застосував переконливий символізм, описуючи пришестя Месії, “як вогонь плавильника і як мило валяльника” (3 Нефій 24:2). Плавильник—це “людина, яка відділяє дорогоцінні метали від жужелиці, з якою в природі вони зазвичай знаходяться вперемішку. Один з етапів цього процесу відділення полягає у застосуванні сильного нагрівання з метою перетворення цієї маси у стан рідини, звідки і йде термін “вогонь плавильника” (Bible Dictionary, “Refiner,” 760).

Спаситель уподібнюється до плавильника. Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі (1915–1985), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив: “Його місія—очистити й поліпшити душу людську, щоб вона могла повернутися в царство свого Батька чистою, без жужелиці. (3 Нефій 27:19–21). Його очищувальна сила “як вогонь плавильника, … І Він сидітиме, як плавильник і очищувач срібла” у той великий день, коли Він прийде судити світ. (Малахія 3:2–3; 3 Нефій 24:2–3; УЗ 128:24)” (Mormon Doctrine, 2nd ed. [1966], 624).

Роботою валяльника “було чистити й відбілювати одяг” за допомогою мила (Bible Dictionary, “Fullers,” 676). Спокута Ісуса Христа діє, як “мило валяльника”, очищаючи нас від наших гріхів і готуючи нас стати перед судним престолом чистими й незаплямованими.

3 Нефій 24:5. Ті, хто пригноблює вдів і безбатченків

Бог спитає з нас, якщо ми нехтуємо вдовами й безбатченками. Президент Томас С. Монсон висловився про те, наскільки важливими є вдови для Господа і нашу потребу служити їм:

Складається враження, що слово вдова мало для нашого Господа найважливіше значення. Він наставляв Своїх учнів стерегтися прикладу книжників, які імітували праведність, вдягаючись у довгий одяг та виголошуючи багатослівні молитви, і які, при цьому, поїдали вдовині хати [див. Лука 20:46–47]. …

Він вказав пророку Джозефу Сміту: “І комора буде утримуватися пожертвуваннями від Церкви; а вдів та сиріт буде забезпечено, так само як і бідних” [УЗ 83:6]. …

Вони можуть мати нагальну потребу в їжі, одягу і навіть притулку. Їх можна надати. Майже завжди є [вдова, яка знаходиться в нужді]. …

Пам’ятаймо, що коли в’януть похоронні квіти, співчутливі побажання друзів стають спогадами, а молитви і слова, промовлені під час похоронної служби, тьм’яніють у лабіринтах пам’яті, ті, хто в жалобі, часто опиняються самотніми. Не вистачає сміху дітей, суєти підлітків та ніжного, милого піклування супутника, що пішов з життя. Годинник цокає гучніше, час спливає повільніше, а чотири стіни перетворюються на справжню в’язницю” (у Conference Report, Oct. 1994, 90–91; або Ensign, Nov. 1994, 70).

3 Нефій 24:8–12. Десятина і пожертвування

Люди, які живуть за законом десятини, демонструють свою віру в Бога. Послух цьому закону приносить благословення, про які сказано у 3 Нефії 24:10–12. Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розповів про п’ять причин, чому кожен член Церкви має за будь-яких обставин дотримуватися закону десятини:

“Я … наве[ду] п’ять причин того, чому всім нам, багатим чи бідним, щойно наверненим чи тим, хто вже тривалий час є членом Церкви, слід віддано платити наші десятини та пожертвування.

По-перше, робіть це заради ваших дітей та онуків. … Навчайте своїх дітей, що багато з благословень Церкви уможливлено саме завдяки тому, що ви та вони сплачували свої десятини та пожертвування Церкві. …

По-друге, сплачуйте свою десятину, щоб законно претендувати на благословення, обіцяні тим, хто робить це. …

По-третє, сплачуйте свою десятину, як проголошення того, що володіння матеріальними речами та накопичення мирського багатства не є найголовнішими цілями вашого існування. …

По-четверте, сплачуйте свої десятини й пожертвування чесно та з прямотою, бо вони є тим, що належить Богові. …

Це веде до п’ятої причини платити наші десятини та пожертвування. Нам слід сплачувати їх, як особисте виявлення любові до щедрого й милостивого Небесного Батька. Завдяки Своїй милості Бог забезпечує хліб для голодних та одежу для бідних. У різні часи нашого життя це торкатиметься всіх нас чи то в земному, чи то в духовному розумінні” (у Conference Report, Oct. 2001, 39–41; або Ліягона, січ. 2002, сс. 37–39).
Президент Гарольд Б. Лі (1899–1973) розповів про одне з благословень, яке ми можемо отримати від уплати десятини: “Обіцяння, яке приходить внаслідок послуху цьому принципу, полягає в тому, що небесні отвори будуть відчинені і благословення виллються такою мірою, що їх буде важко втримувати. Відчинення небесних отворів, звичайно ж, означає одкровення від Бога тому, хто бажає приносити таку жертву” (The Teachings of Harold B. Lee, ed. Clyde J. Williams [1996], 206).
Президент Гебер Дж. Грант (1856–1945) свідчив, що Бог благословить тих, хто дотримується закону десятини, більшою мудрістю: “Я свідчу—і знаю, що це свідчення істинне,—що чоловікам і жінкам, які були абсолютно чесними з Богом, які платили свою десятину…, Бог дав мудрість, завдяки якій вони були здатні правильно використати інші дев’ять десятих і більше цінували їх та досягли з їх допомогою більше, ніж якби вони не були чесними з Господом” (у Conference Report, Apr. 1912, 30).
Старійшина Даллін Х. Оукс висловився стосовно твердження деяких людей, які стикаються з вибором чи бути їм послушними заповіді платити десятину:

“Дехто каже: “Я не можу дозволити собі сплачувати десятину”. Ті ж, хто покладає свою віру на Господні обіцяння, кажуть: “Я не можу дозволити собі не сплачувати десятину”.

Одного разу я виступав на зборах провідників Церкви у країні поза межами Північної Америки. Говорячи про десятину, я помітив, що говорю дещо, про що не мав наміру говорити. Я сказав їм, що Господь сумує, що лише невелика частка членів Церкви з їхніх країн покладалася на обіцяння Господа і сплачувала повну десятину. Я застеріг, що Господь утримує матеріальні й духовні благословення, коли Його завітні діти не дотримуються цієї життєво важливої заповіді.

Сподіваюся, що ті провідники навчили цього принципу членів Церкви з колів та округів у їхніх країнах. Закон десятини і обіцяння благословень тим, хто живе за ним, стосується Господнього народу в кожній країні. Я сподіваюся, що наші члени Церкви будуть гідними благословень Господа, сплачуючи повну десятину” (у Conference Report, Apr. 1994, 44; або Ensign, May 1994, 34).

3 Нефій 24:16–18. “Я вироблятиму Свої самоцвіти”

Як ми стаємо одним з Господніх самоцвітів? Самоцвіт—це дорогоцінний камінь, вартість якого вимірюється на ринку його внутрішньою й зовнішньою цінністю. Малахія та інші пророки використали образ самоцвітів, щоб символічно описати ним людей, які “бояться Господа”, виявляють повагу до Нього, виконують Його обряди та імена яких записані у “пам’ятну книгу” (3 Нефій 24:16–18; див. також УЗ 60:4; 101:3; Вихід 28:15–21). Отже, щоб стати одним із самоцвітів Господа, ви повинні віддано дотримуватися завітів, пов’язаних з кожним обрядом, незважаючи на тиск світу. Коли ви чините так, то показуєте, що любите Господа і ваше ім’я буде записане у пам’ятну книгу.

3 Нефій 25:1. “Ні коріння, ані віти”

Що означає, що “гордовиті … і всі, хто чинить злочестя” будуть спалені і залишаться без коріння або віти? (3 Нефій 25:1). Ця фраза стосується теми 3 Нефія 25. Уявіть, що ваші батьки або предки—це коріння, а віти—це ваші діти або нащадки. Щоб об’єднатися зі своїм корінням та вітами, ми повинні отримати храмові обряди. Господь сказав, що пошле Іллю перед Другим пришестям відновити ключі священства, які дозволять сім’ям бути повними—з корінням і вітами. У 1836 році було відновлено запечатувальну владу, завдяки якій сім’ї можуть бути об’єднані навічно (див. УЗ 110:14–16; 128:18). Однак гордовиті й злочестиві будуть спалені й залишені без коріння (предків) чи віти (нащадків), залишившись відокремленими від своєї сім’ї та запечатувальних благословень.

Старійшина Джеффрі Р. Холланд висловився стосовно цієї думки: “Ілля відновив запечатувальну владу, якою обряди, запечатані на землі, також запечатуються на небесах. … Без цього зв’язку зовсім не існувало б жодних сімейних уз у вічностях і люди залишилися б у вічності, не маючи “ні коріння [предків], ані віти [нащадків]” (Christ and the New Covenant [1997], 297–98).

3 Нефій 25:2. “Телята в стійлі”

Пояснення фрази “телята в стійлі”, див. у коментарі до 1 Нефія 22:24 (с. 47).

3 Нефій 25:5–6. Ілля поверне серця

Під час свого першого явлення пророку Джозефу Сміту ввечері 21 вересня 1823 року ангел Мороній процитував пророцтво з Малахія 4:5–6 “з деяким відхиленням від викладу в наших Бібліях” (Джозеф Сміт—Історія 1:36–39; див. також УЗ 2). Це пророцтво здійснилося 3 квітня 1836 року в Кертлендському храмі, коли явився Ілля і відновив ключі священства, ввіривши їх Джозефу Сміту та Оліверу Каудері (див. УЗ 110:13–16). З цього першого явлення і до кінця свого служіння пророк Джозеф Сміт постійно згадував про пророцтво Малахії та місію Іллі.

Крім пророчого пояснення, яке Джозеф Сміт дав в Ученні і Завітах 128:17–18, він також навчав: “Ілля був останнім пророком, який мав ключі священства, і який відновить повноваження і передасть ці ключі перед останнім розподілом, щоб усі обряди могли бути виконані в праведності. Спаситель дійсно мав повноваження і владу дарувати це благословення, але сини Левія були надто упереджені. “І Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!” і так далі, і так далі. Навіщо посилати Іллю? Тому що він тримає ключі повноваження виконувати всі обряди священства; і якщо цього повноваження не дано, обряди не можна виконати в праведності” (History of the Church, 4:211).
Пророк Джозеф Сміт також пояснив значення слова поверне і його застосування в нашому житті:

“Слово поверне тут [в Mалахія 4:5–6] має перекладатися як зв’яже, або запечатає. Але яка ж мета цієї важливої місії, або яким чином вона буде виконана? Має бути передано ключі, дух Іллі має прийти, євангелія має встановитися, святі Божі зібратися, Сіон має бути побудовано, і святі прийдуть як спасителі на Горі Сіон.

Але яким чином вони стають спасителями на Горі Сіон? Зводячи храми, будуючи христильні купелі і йдучи й проходячи всі обряди: хрищення, конфірмації, омовіння, помазання, висвячення і запечатування сил на їхніх головах заради всіх їхніх предків, що померли, і викупляючи їх, щоб вони могли вийти у перше воскресіння і бути піднесеними до тронів слави разом з ними; це і є ланцюгом, який поєднує серця батьків з серцями дітей і серця дітей з серцями батьків, цим і виконується місія Іллі” (History of the Church, 6:184).

3 Нефій 26:2. “Ці писання, яких у вас немає”

Ісус Христос наголосив на важливості точного запису Писань. Крім описання здійснення пророцтв Самуїла Ламанійця, яке було додано у текст Писань (див. 3 Нефій 23:7–13), Спаситель виконав повеління Батька дати народу в Америці “писання, яких у вас немає” (3 Нефій 26:2). Він процитував писання Малахії, старозавітного пророка, який жив приблизно 200 років по тому, як Легій залишив Єрусалим. Вчень Малахії не було на пластинах з латуні, оскільки він жив через 200 років після того, як Легій вийшов з Єрусалима.

3 Нефій 26:6–12. Якщо вони повірять, тоді більше буде явлено їм

Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) навчав, що до того, як ми зможемо отримати глибший духовний досвід або додаткові писання, ми повинні читати й вірити в те, що вже було відкрито: “Протягом років багато людей запитували мене: “Коли, ви думаєте, ми отримаємо решту літопису Книги Мормона?” І я відповідав: “Хто з присутніх у залі хотів би прочитати запечатану частину пластин?” І майже завжди отримував відповідь—100 відсотків! І тоді я ставив запитання до цього ж зібрання: “Хто з вас прочитав ту частину, яка була відкрита нам?” І було багато тих, хто не прочитали Книгу Мормона—відкриту частину. Доволі часто ми шукаємо щось захоплююче, недоступне. Я зустрічався з багатьма людьми, які воліють жити за вищими законами, хоча не живуть за нижчими” (The Teachings of Spencer W. Kimball, ed. Edward L. Kimball [1982], 531–32).

3 Нефій 26:19. “Вони навчали і служили один одному”

Це зразок, за яким діє Господня Церква у кожному розподілі: люди з Його завітного народу навчають одне одного вченню царства і служать одне одному, товаришуючи в узах євангелії, бо Господній народ—це одна велика сім’я.

Обдумайте

Скільки часу й зусиль ви витрачаєте щотижня для читання Писань у Головних трудах? Скільки з тих часу й зусиль, на вашу думку, йде на “вивчення”?
Що ви зробили, щоб повернути своє серце до своїх батьків? Що ще ви можете зробити, щоб допомагати у виконанні сімейно-історичної та храмової роботи?

Запропоновані завдання

Складіть план, який допоможе вам регулярно вивчати Писання і виступи сучасних пророків з останньої конференції.
Складіть перелік благословень, згаданих у 3 Нефії 24:8–12, які здійснилися у вашому житті або здійснення яких ви бачили в житті інших людей, завдяки дотриманню закону десятини. Стисло опишіть мету закону десятини і поясніть, які благословення приходять завдяки вірному дотриманню цього закону. Поділіться з кимось своїми спостереженнями.
Зберіть і підготуйте імена кількох своїх померлих предків для подання до храму. Зробіть все необхідне, щоб за них була виконана храмова обрядова робота. Якщо можливо, візьміть участь у виконанні цієї храмової роботи.