1 Нефій 6–11

Вступ

Нефій писав, щоб переконати людей прийти до Ісуса Христа (див. 1 Нефій 6:3–4). Вивчаючи 1 Нефій 6–11, прагніть зрозуміти, як писання Нефія досягають цієї мети. Особливо зверніть увагу на те, як саме видіння дерева життя свідчить про любов Бога і місію Спасителя. Нефій отримав це видіння внаслідок свого праведного бажання і готовності бути слухняним. Якщо ви підкоряєте свої бажання і дії волі Господа, як це робив Нефій, ви також зможете отримати особисте одкровення “силою Святого Духа” (1 Нефій 10:19).

Коментар

1 Нефій 6:4. “Єдине моє бажання”

Нефій писав для того, щоб привести людей до Ісуса Христа, аби вони могли бути спасенні. Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) пояснив, як Книга Мормона досягає цієї важливої мети: “Книга Мормона веде людей до Христа. … Вона в простій манері розповідає про Христа і Його євангелію. Вона свідчить про Його божественність, про необхідність у Викупителі і про те, що нам потрібно мати довіру до Нього. Вона свідчить про Падіння і Спокуту, про перші принципи євангелії, у тому числі й про те, що нам потрібно мати скрушене серце і упокорений дух та духовно народитися заново. Вона проголошує, що ми повинні витерпіти до кінця у праведності і вести високоморальне життя святих” (“We Add Our Witness,” Ensign, Mar. 1989, 5).
Президент Бенсон пояснив, що слова “до Бога Авраама, і до Бога Ісака, і до Бога Якова” стосуються Спасителя: “Ми повинні тримати в пам’яті, Ким був Ісус до того, як Він народився. Він був Творцем усього, великим Єговою, Агнцем, вбитим від заснування світу, Богом Авраама, Ісака і Якова. Він був і є Святим Ізраїля” (“Five Marks of the Divinity of Jesus Christ,” Ensign, Dec. 2001, 10).

1 Нефій 7:1. “Зростити сім’я Господові”

Сини і дочки Легія та Ізмаїла мали одружитися і виховувати дітей в “Господові на землі обіцяній” (1 Нефій 7:1). Праведні сім’ї є невід’ємною частиною Господніх божественних цілей. Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів проголосили, що “шлюб між чоловіком і жінкою встановлено Богом і що сім’я є центральною частиною Творцевого плану для вічної долі Його дітей. …

Перша заповідь, яку Бог дав Адамові та Єві, стосувалася здатності бути батьками, яку вони мали як чоловік і дружина. Ми проголошуємо, що Божа заповідь Його дітям розмножуватися і наповнювати землю залишається в силі” (“Cім’я: Проголошення світові”, Ліягона, жовт. 2004, с. 49).
Президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив про радість, яка приходить від наслідування божественного взірця у батьківстві:

“Наша доля влаштована так, що чоловік може цілковито реалізувати себе і досягнути божественної мети свого сотворіння лише з жінкою, з якою він законно одружений. У цьому союзі чоловіка і жінки відбувається зачаття дітей, які, народжуючись, входять тлінною стежкою у смертне життя.

Цей божественний взірець був замислений і євангелія була задумана ще “до того, як світ було зроблено” (УЗ 49:17). План давав нам можливість прийти в цей світ у смертному тілі. Це “великий план щастя” (Алма 42:8). Ми не складали його. Якщо ми дотримуємося цього зразка, то прийдуть щастя і радість” (Children of God [BYU Women’s Conference, May 5, 2006], 5–6).

1 Нефій 7:2. Ізмаїл—нащадок Єфрема

Іноді Книгу Мормона називають палицею (“куском дерева”) Йосипа (див. Єзекіїль 37:19) або “палицею Єфрема” (УЗ 27:5). Легій був нащадком Манасії (див. Алма 10:3), а Ізмаїл був нащадком Єфрема. Пророцтва Якова (див. Буття 48:16; 49:22) збулися, коли сім’я Ізмаїла (Єфрем) прибула на Американський континент з Легієм (Манасією).

Старійшина Ерастус Сноу (1818–1888), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, так пояснював важливість родоводу Ізмаїла: “Кожний, хто уважно прочитав Книгу Мормона, дізнається, що залишок дому Йосипа жив на Американському континенті і що Легій, досліджуючи літописи своїх батьків, записані на пластинах з латуні, дізнався, що він був з роду Манасії. Пророк Джозеф повідомив нам, що літопис Легія знаходився на тих 116 сторінках, які були перекладені першими, а потім вкрадені; у скороченому вигляді він подається нам у першій книзі Нефія, яка є літописом самого Нефія, а Нефій був з родоводу Манасії; що Ізмаїл був з родоводу Єфрема і що його сини одружилися з дочками Легія, а Легієві сини одружилися з дочками Ізмаїла, таким чином виповнилися слова Якова стосовно Єфрема і Манасії з 48-го розділу Буття, де сказано: “Нехай буде зване в них ім’я моє й ім’я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі”. Отже ці нащадки Манасії і Єфрема зростали разом на цьому Американському континенті” (в Daniel H. Ludlow, A Companion to Your Study of the Book of Mormon [1976], 199).
Зверніться до таблиці “Дерево Юди і дерево Йосипа” в додатку (сторінка 424).

1 Нефій 7:10–12

Який духовний досвід забули Ламан і Лемуїл? Як нам не забувати те, що ми повинні пам’ятати?

1 Нефій 7:14. До чого призводить зневажання пророків

Нефій пояснив, що в його дні юдеї в Єрусалимі зневажали Бога, тому Дух Господа не перебував більше з ними. Якщо народ Господа зневажає Його пророків, тоді пророки забираються від цього народу і настає трагедія (див. 1 Нефій 3:17–18; Геламан 13:24–27). “Коли Дух припинить боротися разом з людиною, тоді прийде швидке знищення” (2 Нефій 26:11). Так було в дні Ноя (див. Мойсей 8:17), і з нефійцями (див. Мормон 5:16), і з яредійцями (див. Етер 15:19). Це саме застереження дається і в останні дні (див. УЗ 1:33).

1 Нефій 7:15. “Це ваш вибір”

Ламан і ті, на кого він мав вплив, не були поневолені, коли йшли до землі обіцяної. Нефій відповів на їхнє бажання повернутися в Єрусалим, проголосивши фундаментальну доктрину: “Це ваш вибір” (1 Нефій 7:15). Як сказав Президент Томас С. Монсон: “Кожний з нас має обов’язок приймати рішення. Ви можете запитати: “Чи справді рішення мають таке значення?” Я кажу вам: вони визначають вашу долю. Ви не можете прийняти вічні рішення і не отримати вічних наслідків.” (“Шлях до вдосконалення”, Ліягона, лип. 2002, с. 112).

Нефій попереджав своїх братів і тих, хто хотів іти з ними, що вони загинуть, якщо повернуться в Єрусалим. Закам’янілість серця і непослушність тих, хто бунтував проти Легія і Нефія, засліпили їх і вони не збагнули істини Легієвих пророцтв стосовно руйнування, яке прийде на Єрусалим. За Біблією, невдовзі після того як сім’я Легія залишила місто, вавилоняни взяли Єрусалим в облогу і “не було хліба для народу Краю”, “і пробитий був пролом у мурі міста” і військо Седекії було розігнано (див. 2 Царів 25:1–7). Якби Ламан і Лемуїл повернулися в Єрусалим, то вони або потрапили б у полон або загинули б. Але оскільки вони вибрали йти за Легієм і Нефієм, то отримували плоди й мед землі Щедрої, готуючись до успадкування землі обіцяної (див. 1 Нефій 17:3–6).

1 Нефій 7:17–19. Звільнений від пут

Старійшина Джин Р. Кук, сімдесятник, зазначив, що ми, як і Нефій, можемо бути звільнені від наших пут завдяки молитві віри: “Зауважте, що вони [Нефій, Алма і Амулек] не вірили у власну силу; вони довірялися Господу і покладалися на Його силу. Саме віра в Христа буде визволяти нас від наших пут; саме зміцнення нашої віри в Христа додасть нам сили в молитві” (Receiving Answers to Our Prayers [1996], 18).

1 Нефій 8:4–35. Видіння про дерево життя

У наведеній далі таблиці дано пояснення того, що Нефій дізнався про сон свого батька:

Символ зі сну Легія (1 Нефій 8)	Тлумачення, дане Нефію (1 Нефій 11–12)
Дерево з білим плодом (див. вірші 10–11)	Любов Бога, яку Він виявив, віддавши Свого Сина, щоб Той був нашим Спасителем (див. 11:21–25; називається “деревом життя” у 15:22)
Ріка брудної води (див. вірш 13; 12:16)	Глибини пекла, в яке потраплять злочестиві (див. 12:16; називаються “бруднотою” в 15:27)
Жезл із заліза (див. вірш 19)	Слово Бога, яке веде до дерева життя (див. 11:25)
Імла темряви (див. вірш 23)	Спокуси диявола, який засліплює людей настільки, що вони збиваються з дороги і не можуть знайти дерево життя (див. 12:17)
Велика і простора будівля у повітрі (див. вірш 26)	Гординя і нікчемні вигадки світу (див. 11:36; 12:18)
Люди, які починають йти дорогою, що веде до дерева життя, але гублять її в імлі (див. вірші 21–23)	Нефій уві сні бачив такі групи людей: Безліч людей, які слухали Ісуса, але “знехтували Ним” (11:28) Люди, які розіп’яли Ісуса, навіть незважаючи на те, що Він зціляв хворих і виганяв нечистих духів (див. 11:31–33) Безліч людей, які зібралися разом у великій і просторій будівлі, щоб боротися з дванадцятьма апостолами Агнця (див. 11:34–36) Нефійці і ламанійці, які зібралися на битву і гинули у кровопролитній війні (див. 12:1–4, 13–15) Нефійці, які через гординю були знищені ламанійцями і виродилися у зневірі (див. 12:19–23)
Люди, які дісталися дерева (і скуштували його плід), тримаючись за жезл, але відпали, побачивши, що над ними насміхаються (див. вірші 24–25, 28)
Люди, які більше прагнули дістатися великої і просторої будівлі, ніж дерева (див. вірші 26–27, 31–33)
Люди, які трималися за жезл і вкусили від плоду; вони не зважали на насмішників і не відступилися (див. вірші 30, 33)	Ті, хто скуштували від найвеличнішого з усіх Божих дарів—вічного життя (див. 15:36)

1 Нефій 8:10–12; 11:8–25. Дерево життя—символ Ісуса Христа і Його Спокути.

Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що дерево життя символізує Спасителя і Його Спокуту: “Дух запевнив, що дерево життя і його дорогоцінний плід є символами Христового викуплення” (Christ and the New Covenant: The Messianic Message of the Book of Mormon [1997], 160).

Крім того, старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, наголошував, що скуштувати любов Бога означає отримати благословення Спокути. Дерево життя є символом Божої любові і Христової Спокути: “Дерево життя… означає любов Бога (див. 1 Нефій 11:25). Любов Бога до Своїх дітей найглибше виявляється в Його дарі Ісуса як нашого Викупителя: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого” (Іван 3:16). Скуштувати любов Бога—це прийняти Спокуту Ісуса й отримати свободу та радість, які вона може принести” (у Conference Report, Oct. 1999, 6; або Ліягона, січ. 2000, с. 7).

1 Нефій 8:20. “Тісна й вузька дорога”

Ісус Христос навчав, що Він—єдиний шлях, або “дорога”, що приведе до Батька (див. Іван 14:6). Старійшина Лоуелл М. Сноу, сімдесятник, свідчив про постійне скерування, яке надає Спаситель:

“У житті так багато цікавих доріг і стежин. Вабить стільки доріг, стільки голосів кличуть “ось, тут” чи “ось, там” [див. Джозеф Сміт—Історія 1:5]. Інформація із різних ЗМІ лине гучним потоком в наше життя, здебільш закликаючи на широку путь, якою багато хто йде.

Замислюючись, до якого з цих голосів прислухатись, чи який шлях з багатьох є вірним, чи запитували ви себе, як це зробив Джозеф Сміт: “Що ж робити? [Які з цих голосів та доріг ведуть до правди]; чи, може, вони всі помиляються? Чи, може, лише одна з них істинна? Як я можу дізнатися про це?” [Джозеф Сміт—Історія 1:10].

Я свідчу вам, що Ісус Христос невпинно позначає дорогу, веде нас і визначає кожний пункт у нашій подорожі. Його путь—тісна й вузька, і вона веде до “світла й життя, і до вічності” [Hymns, no. 195]” (у Conference Report, Oct. 2005, 100; або Ліягона, лист. 2005, с. 96).

1 Нефій 8:23–33. Чи міцно ми тримаємося за жезл із заліза?

Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, так пояснив, що означає міцно триматися за жезл із заліза:

“Дозвольте мені висловити думку, що “міцне тримання” за жезл із заліза включає в себе послідовне застосування з молитвою усіх трьох шляхів здобуття живої води, які ми обговорювали цього вечора [читання, вивчення і дослідження].

…Завдяки регулярному застосуванню усіх цих трьох методів, потік живої води стає більш постійним і переважно саме це і означає міцно триматися за жезл із заліза. …

Чи ми з вами читаємо, вивчаємо і досліджуємо Писання щоденно у спосіб, що дозволяє нам міцно триматися за жезл із заліза … ?” (“Джерело води живої” (Вогник ЦСО для дорослої молоді, 4 лют. 2007 р.), с. 10–11, www.ldsces.org).
Старійшина Джозеф Б. Віртлін (1917–2008), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив не лише важливість “міцного тримання” за жезл, але й те, як повернутися назад, якщо ми випускаємо той жезл із рук: “В імлі й темряві, в тяжких випробуваннях і труднощах життя ви повинні міцно триматися за жезл із заліза. Якщо ви розслабите свою руку і зійдете зі шляху, жезл із заліза може загубитися у темряві на той час, поки ви не покаєтеся і знову не схопитеся за нього” (у Conference Report, Oct. 1989, 93; або Ensign, Nov. 1989, 74).

1 Нефій 8:24

Якими словами і фразами описується особиста відданість людини Божому слову?

1 Нефій 8:26–27. “Велика і простора будівля”

Велика і простора будівля протиставлена Спасителю, Який є деревом життя. Старійшина Гленн Л. Пейс, сімдесятник, показав відмінності між Божими нормами і звичками людей з тієї великої і просторої будівлі:

“Тим з вас, хто крок за кроком поступово підходить все ближче й ближче до тієї великої і просторої будівлі, я дозволю собі цілком чітко сказати, що люди в тій будівлі не спроможні запропонувати абсолютно нічого, крім миттєвого, короткотривалого задоволення, яке неминуче пов’язане з довготривалим сумом і стражданням. Заповіді, яких ви дотримуєтесь, не були дані байдужим Богом, аби завадити вам веселитися, навпаки, вони були дані люблячим Батьком Небесним, Який хоче, щоб ви були щасливими, живучи і на цій землі, і у світі прийдешньому.

Порівняйте благословення, що йдуть від життя за Словом мудрості, з тим, що чекатиме на вас, якщо ви зробите вибір приєднатися до людей у великій і просторій будівлі. Порівняйте радість від тонкого гумору і дотепів з п’яним, недоумкуватим, грубим, гучним реготом. Порівняйте наших сумлінних молодих жінок, які все ще можуть червоніти, з тими, хто, давно вже втративши здатність червоніти, намагається переконати і вас приєднатися до них у цьому. Порівняйте людей, які надихають, з людьми, які принижують. Порівняйте здатність отримувати особисте одкровення і скерування у своєму житті з тим, що вас буде кидати туди-сюди вітром всіляких учень. Порівняйте те, що ви є носієм священства Бога, з будь-чим з того, що ви бачите у тій великій і просторій будівлі” (у Conference Report, Oct. 1987, 49–50; або Ensign, Nov. 1987, 40).
Старійшина Л. Том Перрі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, попереджав, що заклопотаність матеріальним—це поведінка, характерна для людей з великої і просторої будівлі: “Потік закликів, які ми чуємо з великої і просторої будівлі, підбиває нас змагатися з іншими у надбанні речей цього світу. Ми думаємо, що нам потрібен більший дім з гаражем на три машини та ще й обладнаний всіма вигодами фургон, припаркований біля нього. Нам дуже хочеться мати одяг від кутюр’є, супертелевізори (з усіма [DVD]), комп’ютери найсучаснішої конфігурації і найостаннішу модель машини. Часто усе це купляється за позичені гроші без жодної думки про забезпечення наших майбутніх потреб. Результат всього цього швидкого задоволення—суди, завалені справами про банкрутство, і сім’ї, надто заклопотані своїми фінансовими тягарями” (у Conference Report, Oct. 1995, 45; або Ensign, Nov. 1995, 35).
© Художник Кларк Келлі Прайс

У видінні Легія насмішники і глузівники висміювали тих, хто куштував плід—тих, хто любить Бога і хоче служити Йому. Старійшина Ніл А. Максвелл нагадував нам тримати піднятим щит віри, коли бачимо і чуємо насмішників з великої і просторої будівлі: “Будьмо готовими до того, що багато людей будуть байдужими до нас. Інші вважатимуть нас старомодними або збитими з пантелику. Терпімо, коли на нас показують пальцем ті, хто, як це не іронічно, зрештою, втомившись, виявлять, що “велика і простора будівля” насправді є затхлим і перенаселеним дешевим готелем (див. 1 Нефій 8:31–33). Не ображаймо кривдників і не слухаймо їх (див. УЗ 31:9). Натомість направляймо нашу силу на те, щоб тримати піднятим щит віри і гасити випущені в нас вогненні стріли” (у Conference Report, Oct. 2003, 108; або Ліягона, лист. 2003, с. 102).

1 Нефій 8:37. “Почуття люблячого батька”

Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що батьки можуть наслідувати приклад Легія у стосунках з дітьми, що збилися з дороги: “Ми також повинні мати віру навчати наших дітей і благати їх виконувати заповіді. Ми не можемо дозволити, щоб їхній вибір послабив нашу віру. Наша гідність не буде вимірюватися їхньою праведністю. Легій не втратив благословення насолоджуватися деревом життя через те, що Ламан і Лемуїл відмовилися від його плодів. Інколи ми, як батьки, відчуваємо свою поразку, коли наші діти роблять помилки або відходять від істини. У цьому немає провини батьків, якщо вони зробили все, аби любити, навчати, молитися і піклуватися про своїх дітей. Їхня віра, молитви і зусилля будуть спрямовані на благо дітей” (у Conference Report, Apr. 2004, 90; або Ліягона, трав. 2004, с. 88).

1 Нефій 9:1–5. “Мудра мета”

Хоч Нефій вже почав вести літопис світської історії свого народу, Господь надихнув його зробити другий літопис, який би містив релігійну історію його народу. Наведений далі список допомагає краще зрозуміти різницю і схожість між цими двома оповідями:
1. Вірші 1–5 в 1 Нефій 9 є розповіддю, взятою безпосередньо з малих пластин.
2. Коли Нефій вживає слово ці, він має на увазі малі пластини.
3. Коли Нефій вживає слово ті або інші, він має на увазі великі пластини.
4. Великі пластини були зроблені першими приблизно в 590 році до Р.Х.
5. Малі пластини були зроблені на 20 років пізніше, приблизно в 570 році до Р.Х.
6. Пояснення Нефія, чому Господь наказав йому зробити другий літопис (малі пластини), знаходиться в 1 Нефій 9:5.
7. Записи на великих пластинах охоплюють події за період 570 р. до Р.Х.–385 р. від Р.Х. і містять розповідь про царів, війни та історію.
8. Записи на малих пластинах охоплюють події за період з 570 до 130 рр. до Р.Х. і містять розповідь про священнослужіння серед нефійців.
Хоч Нефій і не знав причини дублювання літопису, він вірив, що воно робилося “для мудрої мети” (1 Нефій 9:5), яка відома Господу (див. коментар до Слів Мормона 1:7 на сторінці 135).
Старійшина Марвін Дж. Ештон (1915–1994), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, зауважив, що ми можемо слухатися так, як слухався Нефій, навіть якщо ми не розуміємо причини: “Іноді, коли нас просять бути слухняними, ми не знаємо причину цього, окрім того, що це наказав Господь. Нефій виконував настанови, навіть повністю не розуміючи мудрої мети того, що йому було наказано зробити. У результаті його послушність стала благословенням для всього людства по всьому світі. Не слухаючись наших сучасних провідників, ми сіємо насіння у кам’янистий грунт і можемо не зібрати врожаю” (у Conference Report, Oct. 1978, 76; або Ensign, Nov. 1978, 51).

1 Нефій 9:6. “Господь знає все”

Старійшина Ніл А. Максвелл так свідчив про те, що Боже знання безмежне:

“Дехто щиро вірить в існування Бога, але необов’язково в Бога, який дає одкровення і є всезнаючим. Інші щирі люди сумніваються у всезнанні Бога, недовірливо, хоч і шанобливо, запитуючи, чи може навіть Бог знати майбутнє. Але Бог, Який дає одкровення і є всезнаючим, може у будь-який теперішній момент показати те, що буде в майбутньому. Це можливо, бо “у присутності Бога, … все для їхньої слави—минуле, теперішнє і майбутнє, і постійно знаход[и]ться перед Господом” (УЗ 130:7). Таким чином, Бог “знає все, бо все присутнє перед [Його] очима” (УЗ 38:2). Він сказав Мойсею: “Немає Бога, крім Мене, і всі речі присутні зі Мною, бо Я знаю їх усіх” (Мойсей 1:6).

У Святих Писаннях ані слова не сказано про якісь межі Божого знання. Натомість ми читаємо: “О яка велика святість нашого Бога! Бо Він знає все, і немає нічого, чого б Він не знав” (2 Нефій 9:20)”. (If Thou Endure It Well [1996], 46).

1 Нефій 10:11–14. Розсіяння і збирання Ізраїля

Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі (1915–1985), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, так пояснив, чому Ізраїль був розсіяний і які є позитивні наслідки у збиранні Ізраїля:

“Чому Ізраїль було розсіяно? Відповідь ясна; вона проста; вона безсумнівна. Наші предки-ізраїльтяни були розсіяні тому, що відкинули євангелію, опоганили священство, зреклися церкви і віддалилися від царства. Вони були розсіяні, бо відвернулися від Господа, поклонялися лжебогам і ходили всіма шляхами язичницьких народів. … Ізраїль був розсіяний за відступництво. Господь у Своєму гніві, викликаному злочестивістю й непокорою, розсіяв їх поміж язичників серед усіх народів на землі.

Тоді що ж собою являє збирання Ізраїля? Збирання Ізраїля передбачає віру в усе те, що Господь вже пропонував Своєму стародавньому вибраному народу, прийняття усього цього і життя у гармонії з усім цим. Воно передбачає віру в Господа Ісуса Христа, покаяння, хрищення й отримання дару Святого Духа та виконання заповідей Бога. Воно передбачає віру в євангелію, приєднання до Церкви і прихід у царство. Воно передбачає отримання святого священства, обдарування силою згори у святих місцях та отримання всіх благословень Авраама, Ісака і Якова через обряд целестіального шлюбу. Воно також може передбачати збирання в якомусь призначеному місці або землі для поклоніння.

Маючи таке загальне уявлення про розсіяння і збирання вибраного сімені, ми можемо зрозуміти пророче слово стосовно них” (A New Witness for the Articles of Faith [1985], 515).
Більше інформації стосовно розсіяння Ізраїля див. у додатку, стаття “Стислий огляд історії розсіяння Ізраїля” (сторінка 427). Більше інформації про збирання Ізраїля див. у додатку, стаття “Збирання Ізраїля” (cторінка 428).

1 Нефій 10:17–19. Навчатися силою Святого Духа

Старійшина Рассел М. Нельсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, підкреслив, що нам потрібно пізнати євангельські істини силою Святого Духа: “Життя за Господніми нормами вимагає, щоб ми розвивали в собі дар Святого Духа. Цей дар допомагає нам розуміти вчення і застосовувати його до себе. Бо істину, яка дається через одкровення, можна зрозуміти тільки через одкровення. Вивчати нам її потрібно з молитвою” (у Conference Report, Oct. 2000, 19; або Ліягона, січ. 2001, с. 7).
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснював, що ми повинні уникати всього, що ображає Духа:

“Дух Господа, зазвичай, спілкується з нами у тихий, ніжний і ледь відчутний спосіб. …

Стандарт є чітким. Якщо те, про що ми думаємо, що бачимо, чуємо або робимо, віддаляє нас від Святого Духа, тоді нам слід перестати думати про це, дивитися, слухати чи робити це. Якщо, наприклад, певна розвага відвертає нас від Святого Духа, тоді, безсумнівно, ця розвага не для нас. Оскільки Дух не терпітиме того, що є вульгарним, грубим чи непристойним, тоді, вочевидь, це не для нас. Оскільки ми віддаляємо Дух Господа, коли беремо участь у заходах, яких, як знаємо, слід остерігатися, тоді вони, однозначно, не для нас” (у Conference Report, Apr. 2006, 29–30; або Ліягона, трав. 2006, сс. 29–30).

1 Нефій 10:17–19; 11:1–8

Які принципи, що стосуються отримання одкровення, ви можете визначити з досвіду Нефія?

1 Нефій 11:16, 26. Поблажливість Бога

Поблажливість означає добровільну прихильність, що виявляється з висоти соціального становища або високого звання до тих, хто є нижчим за рівнем. Старійшина Джеральд Н. Ланд, колишній сімдесятник, прокоментував, наскільки вдало це слово описує прихід Спасителя у смертне життя: “І ось Ісус—член Божества, Першонароджений від Батька, Творець, Єгова Старого Завіту—тепер залишає Своє божественне і святе місце перебування; позбавляє Себе всієї тієї слави й величі і входить в тіло крихітного немовляти; стає безпомічним, цілковито залежним від Своєї матері й земного батька. Те, що Він мав народитися не в найкращому із земних палаців … посеред безлічі коштовностей, а у звичайному хліву, є вражаючим. Тому-то недивно, що ангел мав сказати Нефію: “Визнай поблажливість Бога!” (Jesus Christ, Key to the Plan of Salvation [1991], 16).

Обдумайте

Подумайте про багатьох людей з видіння Легія про дерево життя. Як ви можете стати схожими на тих, хто дійшов до дерева, скуштував від нього і залишився вірним?
Як вивчення Писань і послушність словам пророків допомагали вам залишатися на тісній і вузькій путі, незважаючи на імлу темряви?
Які кроки могли б ви зробити, щоб більш “старанно шукати” розуміння “таємниць Бога … силою Святого Духа”? (див. 1 Нефій 10:19).

Запропоновані завдання

Художник Джеррі Томпсон, © 1987 IRI

Сон Легія містить в собі складні символи. Намалюйте схему, яка б включала елементи зі сну Легія, це допоможе вам побачити взаємозв’язок між різними символами.
Тільки ті, хто міцно тримався за жезл із заліза, скуштували плід того дерева. Складіть особистий план для щоденного вивчення Писань, щоб це допомагало вам наближатися до Спасителя і повнішою мірою отримати благословення Спокути.
Нефію була показана поблажливість Єгови—Його сходження у смертне життя. Прочитайте розповіді про народження Спасителя, що знаходяться в Матвій 1–2; Лука 1–2; і Іван 1:1–13. Запишіть у своєму щоденнику або в примірнику Писань, що нового ви дізналися стосовно цієї події.