Урок 23. Матеріал для вчителя

Коли благословення мати вічний шлюб або дітей затримуються

Багато членів Церкви мають праведні бажання отримати благословення вічного шлюбу або мати дітей, які затримуються чи не збуваються. На цьому уроці студенти обговорять, як вони можуть діяти з вірою в Ісуса Христа, якщо в їхньому житті з’являються подібні випробування. Студенти також визначать, що вони можуть робити, щоб щиро приймати інших людей у своїх приходах чи філіях, якими б не були їхні сімейні обставини.

Рекомендації для навчання

Ми можемо вирішити виявляти віру в Ісуса Христа, коли бажані благословення затримуються.

Покажіть, а потім прочитайте разом висловлювання старійшини Ніла Л. Андерсена у частині 1 підготовчого матеріалу. Ви можете виділити або написати на дошці згадані ним обставини, які не завжди точно відповідають ідеальним обставинам, описаним у проголошенні про сім’ю.

• Чому, на вашу думку, церковні провідники продовжують навчати про ідеальне сімейне життя, якщо багато хто з членів Церкви не має тепер цих ідеальних обставин? (Можете послатися на висловлювання сестри Шерон Юбенк у частині 1 підготовчого матеріалу).

Покажіть ілюстрацію із зображенням Авраама і Сарри з частини 2 підготовчого матеріалу і попросіть студентів підсумувати благословення, які чи то затримувалися, чи то не були здійснені за життя Авраама і Сарри.

Запропонуйте студентам особисто переглянути Євреям 11:8, 11–13 і знайти фрази, якими описано віру Авраама і Сарри. Попросіть кількох студентів поділитися тим, що вони знайшли.

• Як приклад Авраама і Сарри міг би допомогти членам Церкви у наші дні, чия віра випробовується, коли обіцяні благословення затримуються або не здійснюються у цьому житті? (Після того як студенти висловлять свої думки, напишіть на дошці вказаний далі принцип: Якщо ми вірні Господу і довіряємо Його розкладу, то отримаємо Його обіцяні благословення у цьому земному житті або у вічності).

Ви можете нагадати студентам, що отримання обіцяних благословень часто залежить не від праведності, а від розкладу Господа. Покажіть наведене далі висловлювання старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Деякі благословення приходять раніше, деякі—пізніше, а деякі ми не отримаємо, поки не опинимося на небесах; але до тих, хто приймає євангелію Ісуса Христа, вони приходять. Про це я особисто свідчу” (“Первосвященник майбутнього доброго”, Ліягона, січ. 1999, с. 38).

Ви можете обговорити деякі з наведених далі запитань, щоб допомогти студентам краще зрозуміти принцип, записаний на дошці:

• Як члени Церкви, знаходячись в якихось із обставин, згаданих старійшиною Андерсеном (у його висловлюванні у частині 1 підготовчого матеріалу, на яке посилалися раніше у цій частині уроку), можуть продовжувати виявляти віру в Ісуса Христа та Його вчення про сім’ю?

• Які події у житті або вчення сформували вашу впевненість у тому, що Господь виповнить Свої обіцяння, навіть якщо бажані благословення затримуються? (Попросіть студентів переглянути те, що вони написали у відповідях у завданні “Записуйте свої думки” в частині 2 підготовчого матеріалу).

• Коли ви або хтось знайомий вам просувалися вперед з вірою у Господа, хоч благословення, пов’язане зі шлюбом або дітьми, затримувалося? Що ви дізналися про Господа з того випадку?

Під час обговорення можна поділитися наведеною далі історією, яку розповів про неодружену молоду жінку президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства:

“Я отримав листа від жінки, яка навчається в Гарвардському університеті. Я був вражений його змістом.

Вона написала: “Мені всього 26 років, і я відчуваю, що випробування бути неодруженою дуже важке для мене”.

Надавши далі у своєму листі більше інформації, вона у кінці додала: “Одного дня, рік тому, я йшла додому з роботи й виливала своє серце Богу, розповідаючи Йому про своє найбільше бажання бути дружиною і матір’ю. Я зупинилася на шляху, коли в моє серце й розум прийшли переконлива думка і сильне почуття. Думка була про те, що я помилялася. Найбільшим бажанням мого серця має бути бажання бути учнем Ісуса Христа, а другим бажанням може бути бажання стати дружиною і матір’ю. З того часу мій погляд на життя змінився. Я поміняла свої пріоритети. Я знаю, що всі обіцяні благословення будуть моїми, але це станеться у Господній час, а не в мій”. Яка потужна думка!” (Facebook, July 11, 2016, facebook.com/dallin.h.oaks).

Запропонуйте студентам записати, що вони могли б зробити, аби й далі виявляти віру в Ісуса Христа, чекаючи на отримання бажаних благословень, які стосуються сімʼї.

Ви можете заохотити студентів шукати проводу Господа та підтримки, дізнаючись, як отримати радість, відчувати успіх і зростання, якими б не були їхні нинішні сімейні обставини.

Кожен член Церкви є важливою складовою тіла Христа.

Попросіть студентів проглянути 1 Коринтянам 12:12–27 і знайти, чого нас навчає аналогія апостола Павла про Церкву та її членів.

• Про які істини ми можемо дізнатися з цієї аналогії? (Переконайтеся, що серед інших істин, які визначать студенти, буде наголошено на такій: Кожен член Церкви є потрібним і може зробити важливий внесок у розбудову Церкви).

Аби допомогти студентам обміркувати, як щиро приймати інших та вирішити бути прийнятими у церковне життя, ви можете представити навчальну ситуацію (або змінити навчальну ситуацію відповідно до потреб ваших студентів):

Нещодавно Вікторія пережила розлучення. Вона довірилася вам, сказавши, що відчуває, що ніби більше не відповідає церковним нормам. На церковних зборах вона сидить сама і відчуває себе незручно під час обговорень у Товаристві допомоги, які стосуються шлюбу та сім’ї. Вона сумнівається, чи вона може у своїй теперішній ситуації робити хоча б який-небудь внесок у роботу свого приходу.

Можна розділити студентів на пари і показати їм вказані далі запитання. Попросіть когось із з кожної пари обміркувати, як би він чи вона відповіли на запитання Вікторії з точки зору самої Вікторії. Попросіть іншого студента розглянути іншу групу запитань з точки зору когось з приходу Вікторії. Через кілька хвилин попросіть студентів обговорити свої відповіді одне з одним.

Вікторія	Член приходу
Я не відчуваю своєї приналежності. Що я можу робити, аби відчувати себе більш прийнятою?	Як я можу підтримати Вікторію в її теперішній ситуації?
Яким особливим досвідом я можу поділитися у своєму приході?	Що я можу зробити, аби краще зрозуміти Вікторію і допомогти їй відчувати, що її цінують і приймають у приході?
Що я можу зробити, щоб дозволити Спасителю допомогти мені розуміти і відчувати свою цінність та належність до Його Церкви?	Як я можу краще сприймати членів Церкви, які мають, наприклад, такі обставини у своєму житті: вони неодружені дорослі, вони батьки-одинаки чи матері-одиначки, вони одружені, але не мають дітей?

Дайте студентам достатньо часу, а потім запропонуйте кільком з них розказати класу, чого вони навчилися завдяки виконанню цього завдання.

Дайте студентам час записати і спланувати, як вони будуть діяти відповідно до отриманих ними спонукань, щоб підтримувати членів їхнього приходу, не зважаючи на сімейні обставини тих людей. Ви можете запропонувати студентам подумати про конкретних членів їхнього приходу або їхньої філії, яких вони можуть підтримати.

Можна завершити урок свідченням про незмінну любов Небесного Батька і підтримку тих, чиї сімейні обставини є непростими. Також свідчіть, що кожен член Господньої Церкви потрібен і може зробити в ній значний внесок.

До наступного уроку

Попросіть студентів подумати про знайомих їм людей, хто має проблеми з психічним та емоційним здоров’ям. Запросіть студентів з думками про цих людей прочитати підготовчий матеріал для наступного уроку. Ви також можете заохотити студентів знайти час, щоб оцінити стан власного психічного здоров’я.