“Урок 27. Підготовчий матеріал для уроку: Підтримка і захист сім’ї як фундаментальної сполуки суспільства”, Вічна сім’я. Матеріал для вчителя (2022)
“Урок 27. Підготовчий матеріал для уроку”, Вічна сім’я. Матеріал для вчителя
Урок 27. Підготовчий матеріал для уроку
Підтримка і захист сім’ї як фундаментальної сполуки суспільства
Президент М. Рассел Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолі, сказав: “Світ має знати, чого навчає проголошення [про сім’ю], бо сім’я є основним підрозділом суспільства, економіки, нашої культури і нашого урядування. І, як знають святі останніх днів, сім’я буде також основним підрозділом у целестіальному царстві” (“Найголовніше те, що триває найдовше”, Ліягона, лист. 2005, с. 42). Коли ви думаєте про фундаментальну роль, яку відіграє сім’я у суспільстві та вічності, обміркуйте, що ви можете робити, щоб підтримувати та захищати її.
Частина 1
Які загальні тенденції впливають на руйнування сім’ї?
У сучасних суспільствах існує багато факторів, що послаблюють інститут сім’ї. Оскільки Господь любить нас і хоче благословляти нас, Він говорить через пророків, щоб застерегти нас від цих та інших небезпек. Пророки останніх днів застерігали, що “руйнування сімʼї принесе окремим людям, суспільствам і народам біди, які провіщали давні й сучасні пророки” (“Сім’я: Проголошення світові”, ChurchofJesusChrist.org).
Докази “руйнування сімʼї”—навколо нас. Наприклад, ми бачимо
-
зростання кількості неодружених пар, які проживають разом, народжених поза шлюбом дітей та батьків‑одинаків і матерів-одиначок,
-
зменшення кількості шлюбів та зменшення народжуваності,
-
поширення абортів, розлучень, насильства та розладів у сімейному житті,
-
позиції у публічній політиці та медіа, що руйнують інститут сім’ї.
(Див. Брюс С. Хейфен, “Проголошення про сім’ю: подолання плутанини в сучасній культурі”, Ліягона, серп. 2015, с. 54; Даллін Х. Оукс, “Захистіть дітей”, Ліягона, лист. 2012, с. 43; “Розлучення”, Ліягона, трав. 2007, с. 70; Джулі Б. Бек, “Викладання вчення про сім’ю”, Ліягона, бер. 2011, с. 14).
Апостол Павло застеріг про небезпеку, яка буде існувати в останні дні.
Старійшина Брюс Д. Портер, колишній сімдесятник, назвав одну з причин, чому чоловіки і жінки стали “самолюбні” (2 Тимофію 3:2):
“Розпад мільйонів сімей частково відбувся через те, що популярні засоби масової інформації та поп-культура прославили зосередження на собі: на цілковито автономній особистості, не пов’язаній з соціальними чи моральними зобов’язаннями, вільній досягати будь-яких цілей, які він чи вона вибирає, доки це не завдає прямої фізичної шкоди іншим зосередженим на собі особистостям” (“Defending the Family in a Troubled World”, Ensign, June 2011, 15).
Частина 2
Яка на мені лежить відповідальність у справі підтримки та захисту інституту сім’ї?
Перше Президентство та Кворум Дванадцяти Апостолів звернулося до людей з такими словами: “Ми закликаємо свідомих громадян та відповідальних урядових службовців усього світу сприяти заходам, спрямованим на збереження і зміцнення сім’ї як фундаментальної сполуки суспільства” (“Сім’я: Проголошення світові”).
Є багато способів, як ми можемо виконати цей пророчий заклик. Обміркуйте кілька наведених далі ідей:
-
Працюйте над зміцненням вашої власної сім’ї.
-
Дізнайтеся про небезпеку, яка може загрожувати інституту сім’ї у вашій місцевості.
-
Підтримуйте або захищайте політичних діячів, організації та громадськість, які підтримують інститут сім’ї.
-
Використовуйте соціальні мережі, щоб пропагувати важливі сімейні цінності.
-
Шукайте можливостей поділитися євангельськими вченнями і вашими почуттями про сім’ю.
Щоб нам підтримувати та захищати інститут сім’ї, наші сімейні обставини необов’язково мають бути досконалими. Наші голоси потрібні, якими б не були наші сімейні обставини.
Служачи у генеральному президентстві Товариства молодих жінок, президентка Бонні Л. Оскарсон навчала:
“Нам треба сміливо захищати явлені від Господа через одкровення вчення з описанням шлюбу, сімей, божественних ролей чоловіків і жінок і важливість домівок як священних місць—навіть якщо світ кричить у наші вуха, що ці принципи застаріли, що вони обмежують чи більше не актуальні. Кожна, незалежно від свого сімейного стану чи кількості дітей, може бути захисницею плану Господа, описаного у Проголошенні про сім’ю” (“Захисниці Проголошення про сімʼю”, Ліягона, трав. 2015, с. 15).
Часом нам може бути страшно підтримувати та захищати інститут сім’ї через опір, який ми можемо зустріти. Обміркуйте, як ви можете зміцнитися завдяки прикладу та діям капітана Моронія та нефійців, які хоробро протистояли агресії ламанійців, щоб “захистити свої землі, і свої оселі, і своїх жінок, і своїх дітей” (Алма 43:9).
Частина 3
Як мені відчувати більшу впевненість, розмовляючи з іншими про вчення Господа стосовно сім’ї?
Президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства, зауважив, що вчення у проголошенні про сім’ю “помітно відрізняються від певних діючих законів, практик і пропаганди світу, в якому ми живемо” (“План і Проголошення”, Ліягона, лист. 2017, с. 29). Упродовж свого життя ви, найімовірніше, будете обговорювати теми шлюбу та сім’ї з людьми, чиї погляди відрізняються від ваших. У таких випадках утримуйтеся, щоб не виникало сварок (див. Учення і Завіти 19:30). Замість цього намагайтеся бути “миролюбними послідовниками Христа” (Мороній 7:3; див. також вірші 4–5) і “правдомовн[ими] в любові” (Ефесян 4:15).
Старійшина Роберт Д. Хейлз, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, як наслідувати приклад Ісуса Христа у наших відповідях людям, які, можливо, не погоджуються з нашими віруваннями:
“Відповісти так, як це зробив би Христос, не можливо за якоюсь “заготовкою” чи за встановленою формулою. Спаситель по-різному реагував у кожній ситуації. Коли Його привели до нечестивого царя Ірода і той насміхався над Ним, Він мовчав. Стоячи перед Пилатом, Він просто й могутньо свідчив про Свою божественність і мету. Побачивши грошомінів, які оскверняли храм, Він діяв за Своєю божественною відповідальністю, аби зберегти й захистити те, що було священним. Піднятий на хресті, Він на це відповів незрівнянно по-християнськи: “Отче, відпусти їм,—бо не знають, що чинять вони!” (Лука 23:34).
Дехто помилково вважає, що якщо у відповідь на звинувачення ми змовчимо, виявимо лагідність, прощення і смирення, то це є проявом пасивності чи слабкості. Але щоб “люб[ити] ворогів своїх, благословля[ти] тих, хто [н]ас проклинає, твор[ити] добро тим, хто ненавидить [н]ас, і мол[итися] за тих, хто [н]ас переслідує” (Матвій 5:44), потрібна віра, сила і, понад усе сміливість—сміливість християнина” (“Сміливість християнина—ціна учнівства”, Ліягона, лист. 2008, с. 72).
Обміркуйте, як дотримання наступних принципів може допомогти вам, коли ви говорите з іншими людьми про шлюб та інститут сім’ї:
-
Дійте за підказками Духа. Дух може допомогти вам знати, що казати і що не казати (див. Учення і Завіти 100:5–6). Його вплив також може допомогти вам контролювати свої емоції (див. Галатам 5:22–23).
-
Уважно вислуховуйте. Приділяйте людям всю вашу увагу, коли вони говорять. Утримуйтеся від того, щоб перебивати їх або обдумувати вашу відповідь, коли вони говорять. Аби переконатися, що ви зрозуміли сказане ними, ви можете поставити додаткові запитання або підсумувати те, що ви почули від них.
-
Намагайтеся звести мости розуміння. Не дозволяйте, щоб розбіжності між вами затьмарили те, що є спільним для вас. Коли ви розмовляєте, шукайте спільне між вами і будуйте на цьому.
-
Діліться Господніми вченнями простою, чіткою і доброзичливою мовою. Уникайте специфічних слів, які розуміють лише члени Церкви (див. David A. Edwards, “Communication Breakdown”, New Era, Oct. 2012, 32–33). Краще використовуйте слова і фрази, які є чіткими, сприяють розумінню та вказують на добрий намір. Давайте короткі відповіді. Нехай любов сповнює ваше серце, щоб ваш тон розмови був доброзичливим.
-
Свідчіть ясно і просто. Непотрібно своє свідчення починати словами: “Я свідчу …”. Краще було б сказати, наприклад, так: “Моє життя було благословенне, бо … ”, “Я відчуваю … ” або “Це важливо для мене, бо …”
-
Якщо не погоджуєтеся з людиною, то не ставайте неприємними для неї. Залишайтеся спокійними та виявляйте повагу, щоб ви могли підтримувати дружні стосунки й у вас не з’явився ворог. Ви можете висловити свою повагу до поглядів іншої людини, однак при цьому визнаючи, що ви обоє можете не погоджуватися у поглядах на якусь конкретну тему. Пам’ятайте, що будь-який дух суперечок призведе до того, що Святий Дух залишить вас (див. 3 Нефій 11:29).