Алма 30

Вступ

Після великої битви з ламанійцями на землі Зарагемлі запанував мир. У цей мирний період чоловік на ім’я Коригор почав проповідувати, що не буде ніякого Христа. Лжеучення призвело до гріха тих, хто повірив Коригору. Він висловлювався проти провідників Церкви, заявляючи, що вони навчали “безглуздих традицій” (Aлма 30:27). Коригора привели до Алми, який навчав його, що все свідчить про Христа. Згодом Коригор зізнався, що його дії були скеровані дияволом.

Aлма 30:1–29

Коригор, антихрист, глузує з учення Христа

Уявіть, що хтось приготував для вас страву. Вона виглядала і пахла дуже апетитно, однак після того як ви її з’їли, ви сильно захворіли. Подумайте хвилину, як лжеучення можна порівняти зі стравою, яка виглядає апетитно, але містить в собі приховану отруту.

Раніше ви вже дізналися про антихристів Шерема (див. Яків 7) і Негора (див. Aлма 1). Запам’ятайте, що одним з визначень антихриста є таке: “Будь-яка особа, яка підроблює істинний євангельський план спасіння і відкрито або таємно протидіє Христові (Путівник по Писаннях, “Антихрист”, scriptures.lds.org). Сьогодні ви дізнаєтеся про ще одного чоловіка, який був ворогом Христу і чиє лжеучення обмануло людей і призвело їх до гріха. Багато людей у сьогоденному світі вдаються до тих самих аргументів, що і Коригор, виступаючи проти тих, хто виявляє віру в Бога.

Коригор почав проповідувати серед нефійців. Прочитайте Aлма 30:6, 12 і пошукайте фрази, які вказують, що Коригор був антихристом.

Прочитайте Aлма 30:12–18 і позначте лжевчення Коригора з поясненнями до них.

Лжевчення Коригора, антихриста	Можлива інтерпретація і пояснення
Aлма 30:13–14	Якщо немає видимих доказів релігійних істин, вам не треба вірити в Ісуса Христа чи Його євангелію. Немає особистого одкровення, яке отримують через Святого Духа.
Алма 30:15	Немає гріха. Немає універсального стандарту того, що є правильним або неправильним.
Алма 30:16	Люди процвітають лише завдяки їхнім власним зусиллям. У своїх справах люди не потребують Бога.
Aлма 30:17 (“кожній людині живеться …”)	Слова пророків і Писань не є істиною, тож не треба вірити пророцтвам.
Aлма 30:17 (“що б людина не зробила …”)	Немає відпущення гріхів. Не треба шукати допомоги шляхом застосування Спокути, бо немає Спокути.
Алма 30:18	Немає життя після смерті, тому не треба хвилюватися про суд після цього життя.

(Відповіді до цієї таблиці містяться в кінці цього уроку).

Aлма 30:18 навчає такого принципа: Сатана вдається до лжеучень, аби підбивати до гріха.

Президент Бойд К. Пекер, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

“Наша поведінка не знаходиться під повним контролем наших природних імпульсів. Поведінка також починається з віри.

Віра виникає або на основі філософій, або на основі доктрин. Доктрини можуть бути духовними або мирськими, здоровими або деструктивними, істинними або хибними. …

Істинна доктрина, коли її розуміють, змінює ставлення і поведінку” (“Little Children”, Ensign, Nov. 1986, 17).

Виберіть два або більше лжевчення Коригора, перераховані в таблиці. У щоденнику для вивчення Писань напишіть, якою є істинна доктрина, і скажіть, як знання істини впливає на ставлення і поведінку.

Здобувши успіх на землі Зарагемлі, Коригор попрямував проповідувати народу Аммона в землі Єршон. Прочитайте Aлма 30:19–20 і знайдіть, чи вони прийняли це лжеучення.

Народ Аммона був “мудрішим, ніж багато хто з нефійців” і “[Коригора] вивели з цієї землі” (Aлма 30:20–21). З того, що ви знаєте про народ Аммона, чому, на вашу думку, вони не повірили лжеученню Коригора?

В Aлма 30:21–29 розповідається, як Коригор після того пішов до землі Гедеона, “і тут він не мав такого великого успіху” (Aлма 30:21). Аргументи, які Коригор висував проти Церкви та її вчень, містяться в Aлма 30:24, 27, два з них такі: (1) ті, хто вірить у Бога, перебуває у залежності, і (2) релігія відбирає свободу. Такі аргументи й досі використовуються опонентами релігії.

Президент Генрі Б. Айрінг, з Першого Президентства, навчав, що наша віра в Бога дає нам свободу: “Коригор доводив, як чоловіки і жінки хибно доводять з початку часів, що дослухатися до поради Бога означає відмовитися від Богом даних прав на незалежність. Але цей аргумент є хибним, оскільки він неправильно представляє те, що є в дійсності. Коли ми відхиляємо пораду, що дає Бог, ми не обираємо незалежність від зовнішнього впливу. Ми обираємо інший вплив. Ми відмовляємося від захисту сповненого досконалою любов’ю, всесильного і всезнаючого Небесного Батька. Як і Його Улюблений Син, Він має єдину мету—дати нам вічне життя, дати нам все, що Він має, і привести нас з сім’ями знову додому, щоб огорнути руками Своєї любові. Відкидаючи Його пораду, ми вибираємо іншу силу, яка має за мету зробити нас нещасними, яка керується єдиними мотивом—ненавистю. Ми маємо свободу волі як дар від Бога. Разом з правом вибирати—чи будемо ми вільні, чи під впливом—у нас є невід’ємне право підкорити себе одній з цих сил, яку ми обираємо” (“Finding Safety in Counsel”, Ensign, May 1997, 25)

Напишіть у своєму щоденнику для вивчення Писань, що б ви порекомендували людині зробити, аби захистити себе і не повірити в хибні учення, подібні до тих, яких навчав Коригор.

Aлма 30:30–60

Коригор вимагає ознаки від Алми, і під впливом сили Бога він німіє

Згодом Коригора приводять до Алми. Прочитайте Aлма 30:30–31 і подивіться на звинувачення, які Коригор висуває проти Алми та інших провідників Церкви. “Насичення трудами народу” означає, що Алма та інші розбагатіли завдяки служінню в Церкві. Подумайте про відповіді на такі запитання:

З огляду на те, що ви знаєте про церковних провідників, чому ці звинувачення є хибними?
Як, на вашу думку, ви відповіли б на звинувачення Коригора, якби ви були Алмою?

Прочитайте Aлма 30:32–35 і знайдіть відповідь Алми Коригорові. Подумайте, що саме, як ви бачили, підтверджує істинність відповіді Алми в житті тих, хто керує вашим приходом або філією чи в житті інших членів Церкви, якими ви захоплюєтеся.

Якщо можливо, запропонуйте другові або членові сім’ї прочитати Aлма 30:37–45 разом з вами. Один з вас нехай читає слова Алми, а інший—слова Коригора. Коли ви удвох будете читати, подивіться, що Алма сказав як свідчення про існування Бога. (Якщо неможливо, щоб хтось читав разом з вами, уявіть діалог між двома чоловіками, поки будете читати).

Виконайте наступне завдання у щоденнику для вивчення Писань:
1. Напишіть, який з доказів, наведених Алмою, є для вас особливо значущим доказом того, що Бог існує, і чому це є таким сильним доказом Його існування.
2. Напишіть принаймні три інші докази, які ви бачили у своєму житті, які “показу[ють], що Бог є” (Aлма 30:44), і коротко поясніть, як кожен зміцнював вашу віру в Бога.

Одне з учень, що міститься у віршах, які ви вивчали, є таким: Усе свідчить про Бога як Верховного Творця. Подумайте, що відбувається з вашою вірою, коли ви приймаєте рішення шукати ці докази і свідчення та пам’ятати про них.

Зверніть увагу, що зробив пророк Алма під час своєї розмови з Коригором: він виправив лжеучення (див. Aлма 30:32–35), він свідчив про істину (див. Aлма 30:37–39), він переклав відповідальність за докази на Коригора (див. Aлма 30:40–42) і він навів докази існування Бога (див. Aлма 30:44). Чого ви можете навчитися з прикладу Алми про те, як поводитися з тими, хто виступає проти істини?

Іноді єдиний захист, який ми маємо проти тих, хто нападає на нашу віру,—це поділитися своїм свідченням про істину. Не слід ніяковіти, застосовуючи цей метод,—Алма, пророк Божий, користувався таким підходом у розмові з Коригором. Як пояснював старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Доводи Коригора звучать дуже по-сучасному для сьогоденного читача, однак Алма скористався для відповіді зброєю, на яку не впливає час і яку, зрештою, неможливо заперечити,—силу особистого свідчення” (Christ and the New Covenant [1997], 121).

Попри велику кількість доказів, тобто ознак, які Алма навів Коригорові, щоб довести існування Бога, Коригор попросив дати ще одну ознаку—і онімів (тобто він не міг розмовляти; див. Aлма 30:45–50). Прочитайте Aлма 30:51–53, звертаючи увагу на те, чому Коригор поширював саме таке вчення?

Коли Коригор більше не міг навчати хибних доктрин, він визнав, що навчав тих хибних ідей, “тому що вони були приємними плотському розумові” (Aлма 30:53). Мати “плотський розум” означає бути зосередженим на мирських задоволеннях або задовольняти похоті тіла. Ті, хто повірив Коригоровим ученням, думали, що вони можуть потурати собі у фізичних задоволеннях і тому, що від цього світу, й не матимуть жодних наслідків. Такі ідеї призвели до грішного життя (див. Aлма 30:18).

В Aлма 30:54–59 розповідається, що Коригора вигнали, він ходив від хати до хати, просячи їжі, і згодом його затоптали насмерть. Прочитайте Aлма 30:60 і знайдіть важливі істини стосовно того, що стається з тими, хто обирає йти за Сатаною. Позначте у своїх Писаннях наступну фразу: “Диявол не буде підтримувати своїх дітей [своїх послідовників] в останній день”. (У цьому вірші діти означає послідовників).

У щоденнику для вивчення Писань дайте відповіді на такі запитання:
1. Як істина, яку ви позначили в Aлма 30:60, підтвердилася в житті Коригора?
2. Порівняйте Aлма 30:60 з Aлма 36:3. Який доказ ви бачили у своєму житті чи в житті інших, що доводив таке: Бог невпинно буде підтримувати тих, хто виконує Його заповіді?

Повторіть істинні принципи і вчення, які ви сьогодні вивчали. Подумайте про те, як не піддаватися лжевченням, таким, які пропагував Коригор.

У щоденнику для вивчення Писань, під сьогоднішніми завданнями, напишіть:

Я вивчив(ла) Алма 30 і закінчив(ла) цей урок (дата).

Додаткові запитання, думки та ідеї, якими б мені хотілось поділитися зі своїм учителем: