Блок 11: День 1
Слова Мормона–Мосія 2
Вступ
Слова Мормона виконують роль мосту між малими пластинами Нефія і скороченням великих пластин Нефія, зроблених Мормоном. Написана приблизно 400 років після народження Ісуса Христа, ця книга містить коротке пояснення того, що являють собою малі пластини Нефія і чому, за відчуттям Мормона, їх потрібно було додати разом з іншими священними літописами. Слова Мормона також дають цінне розуміння того, чому цар Веніямин мав такий великий вплив на свій народ.
Малі пластини Нефія здебільшого відводилися для духовних справ, а також священнослужіння і вчень пророків. Великі пластини Нефія вміщували переважно історію мирських справ народу, записану царями, починаючи з Нефія. (Див. 1 Нефій 9:2–4). Однак з часів Мосії великі пластини також вміщували надзвичайно важливі духовні відомості.
Пластини Мормона, або золоті пластини, передані Джозефу Сміту, вміщували скорочення Мормона, зроблені з великих пластин Нефія, з багатьма коментарями. На цих золотих пластинах також наведено продовження історії, написане Мормоном, і крім того доповнення його сина Моронія.
Мосія 1 це запис повчань царя Веніямина, адресований його синам. Він навчав їх, що Писання допомагають нам пам’ятати Бога і дотримуватися Його заповідей. Наприкінці свого життя цар Веніямин забажав поговорити з народом про своє служіння в якості царя, а також закликати їх бути слухняними Богові. Звертання царя Веніямина записане в Мосія 2–5. В ньому описуються страждання і Спокута Христа, роль справедливості і милості, а також необхідність узяти на себе ім’я Христа, вступивши в завіт. На початку свого звертання, записаного в Мосія 2, цар Веніямин наголошував на необхідності служити Богу, служачи іншим, а також на щасливому стані тих, хто дотримується заповідей.
Слова Мормона 1:1–11
Мормон навчає, що Бог зберіг багато різних літописів для мудрої цілі
Поміркуйте про час, коли ви відчували спонукання Духа щось зробити. Чи знали ви, як усе обернеться, якщо ви послухаєтеся цієї підказки? Що дало вам рішучість і впевненість діяти згідно з цією підказкою?
Пророку Мормону було заповідано Богом скоротити літописи його народу, які велися на пластинах Нефія. У приблизно 385 р. від Р.Х., коли він уже мав передати свої скорочені літописи своєму сину Моронію, він послухався спонукання, навіть не знаючи, якими будуть наслідки.
Мормон, продивляючись літописи, знайшов щось особливе. Прочитайте Слова Мормона 1:3, щоб дізнатися, що він знайшов. (“Ці пластини” стосуються малих пластин Нефія, які вміщували книги з 1 Нефій і до Омнія). Прочитайте Слова Мормона 1:4–6. Можете позначити у ваших примірниках Писань, чому Мормон зрадів, коли знайшов те, що було на цих малих пластинах.
Прочитайте Слова Мормона 1:7 і з’ясуйте, чому Мормон включив ці малі пластини разом зі своїм скороченням пластин Нефія. Ви можете позначити цей принцип у ваших примірниках Писань: “Господь знає все”. Якщо ви зрозумієте цю істину і повірите в неї, то зможете розвинути віру, аби дотримуватися підказок від Святого Духа, які ви отримуєте.
Господь заповідав Нефію зробити малі пластини і записати на них те, що було священним для його народу (див. 1 Нефій 9:3). У цей час Нефій проголосив: “Господь наказав мені зробити ці пластини для мудрої мети Своєї, якої я не знаю” (1 Нефій 9:5).
Ця мета стала зрозумілою через багато століть, у 1828 році, коли пророк Джозеф Сміт почав перекладати золоті пластини. Спочатку він переклав 116 сторінок рукопису з великих пластин Нефія, скорочених Мормоном, а потім ці сторінки були втрачені або викрадені, коли Джозеф дозволив Мартіну Гаррісу їх узяти. Господь сказав Джозефу не перекладати знову втрачену частину, тому що злі люди задумали змінити слова на втрачених сторінках і таким чином спростувати достовірність Книги Мормона. Господь сказав йому перекласти історію на малих пластинах, яка охоплювала той самий період часу. У цій історії більше уваги приділялося священним справам. (Див. УЗ 10:10, 41–43; див. також 1 Нефій 9:3–4).
Цей випадок є важливим доказом того, що Господь знає все, що має статися. Він знав, що ця історія на малих пластинах буде потрібна, і Він надихнув Мормона додати ці пластини до зробленого ним скорочення інших пластин.
Як знання цієї істини може допомогти вам, коли ви отримуєте підказки від Духа?
-
Опишіть у вашому щоденнику для вивчення Писань випадок, коли ви або хтось із ваших знайомих діяли згідно з підказкою від Святого Духа, незважаючи на те, що ви або вони, можливо, спочатку не зрозуміли цієї підказки. Напишіть про те, як, на вашу думку, ви можете краще підготуватися, щоб впізнавати підказки Господа і реагувати на них. Пам’ятайте: якщо ви вірні підказкам Духа Господа, Він працюватиме “в [вас], щоб [ви робили] згідно з Його волею” (Слова Мормона 1:7).
Слова Мормона 1:12–18
Цар Веніямин здобуває перемогу над ламанійцями і править у праведності
Цар Веніямин був праведним царем, який стикнувся з багатьма перешкодами під час свого правління, серед яких була війна з ламанійцями і доктринальні суперечки серед його народу. Цар Веніямин став на чолі нефійських військ “в силі Господа” проти своїх ворогів і, зрештою, встановив мир на землі (див. Слова Мормона 1:13–14). З допомогою “багатьох святих людей” він працював, щоб засудити лжепророків і удаваних учителів, які викликали суперечки серед людей. Таким чином він також встановлював мир, який приходить завдяки праведності (див. Слова Мормона 1:15–18).
Прочитайте Слова Мормона 1:12–18 і заповніть пропуски цифрами віршів, у яких найкраще викладаються такі істини:
-
Господь покликає пророків, які можуть вести людей до миру, незважаючи на випробування.
-
Ми можемо знайти мир, дослухаючись до натхненного провідництва пророків.
-
У силі Господа ми можемо здолати випробування.
Мосія 1:1–18
Цар Веніямин навчає своїх синів важливості Писань
Уявіть, яким би було ваше життя, якби у вас ніколи не було Писань, щоб їх читати, вивчати і бути навченими завдяки їм.
Цар Веніямин навчав своїх синів, яким було б їхнє життя, якби вони не мали Писань. Щоб допомогти своїм синам зрозуміти важливість Писань, він, як записано в Мосія 1:3–5, тричі використав варіанти фрази “якби не ці речі [Писання]”.
-
Ви можете написати такий принцип у ваших примірниках Писань поруч з Мосія 1:1–8: Дослідження Писань допомагає нам знати заповіді і дотримуватися їх.
Цар Веніямин навчав свій народ важливості бути вірними заповідям і пояснив, що відбувається з тими, хто стають злочестивими після того, як були високовподобаним Господом народом (див. Мосія 1:13). Прочитайте Мосія 1:13–17 і порівняйте Мосія 1:13 з Алма 24:30. Потім визначте принаймні п’ять наслідків, які сходять на тих, хто відвертається від Господа. Ви можете позначити або пронумерувати ці наслідки у ваших примірниках Писань.
Мосія 2:1–41
Нефійці збираються, щоб почути слова царя Веніямина
Прочитайте Мосія 2:1–9 і впишіть відповіді поруч з такими запитаннями:
-
Хто зібрався разом?
-
Де вони зібралися?
-
Що було зроблено для того, аби велика кількість людей могла почути слова царя Веніямина?
Щоб краще зрозуміти особистість царя Веніямина, прочитайте Мосія 2:11–15 і знайдіть фрази, які вказують на те, що цар Веніямин був зосереджений на праведності і служінні, а не на посаді і визнанні.
Потім поміркуйте над таким висловлюванням Президента Говарда В. Хантера: “Не переймайтеся надто посадою. Чи пригадуєте ви пораду Спасителя стосовно тих, хто прагне “передніші місця” або “передніші лавки”? “Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!” (Матвій 23:6, 11). Важливо, коли тебе цінують. Але ми повинні зосереджуватися на праведності, а не на визнанні; на служінні, а не на посадах” (“To the Women of the Church”, Ensign, Nov. 1992, 96).
Уважно вивчіть Мосія 2:16–17 і позначте принцип, який ми можемо пізнати стосовно служіння царя Веніямина: Коли ми служимо нашим ближнім, ми служимо Богові. (Мосія 2:17 є віршем для опанування. Ви можете позначити його так, щоб потім його можна було легко знайти).
Пригадайте час, коли хтось благословив ваше життя, служачи вам. Як ви виявили (або могли виявити) вашу вдячність Богові за людину, яка служила як вам, так і Богові у праведності? Як ви виявили вашу вдячність тій людині?
Після того як цар Веніямин навчав свій народ потребі служити іншим, він навчав того, як рясно Бог благословляє нас, а також про те, насільки ми маємо бути вдячними Йому.
-
-
Чому цар Веніямин називав себе, свій народ і нас “нічого не вартими служителями”?
-
Чому для нас важливо пам’ятати, що ми в боргу перед Богом?
-
Слова царя Веніямина навчають нас, що коли ми відчуваємо себе в боргу перед Богом, ми бажаємо служити іншим і наша вдячність зростає.
У Мосія 2:34 цар Веніямин навчав, що ми повинні “віддавати” Богу все, що ми маємо, і себе. Віддавати означає “давати чи відправляти”. Можливо, вам захочеться написати це визначення поруч з цим словом у ваших Писаннях. Поміркуйте, як ви можете віддавати Богові все, що ви маєте, і себе самих. Пам’ятайте: якщо ви дотримуєтеся заповідей Бога і щиро прагнете служити, Він благословляє вас за це.
В останніх віршах Мосія 2 знаходиться важливе застереження царя Веніямина, дане його народу. Чи бачили ви колись знак, на якому б говорилося про необхідність бути обережними? (Наприклад, знак, який застерігав вас про високовольтні дроти, падіння каміння, диких тварин або сильну течію). Прочитайте Мосія 2:32–33, 36–38, щоб дізнатися, про що застерігав цар Вениямин свій народ. (Слово горе у вірші 33 означає “смуток і страждання”). Напишіть речення, яким описується, що станеться з тими, хто перебуває у відкритому бунті проти Бога (вірш 37) або хто свідомо порушує заповіді Бога.
Прочитайте таке твердження: “Деякі люди свідомо порушують Божі заповіді, маючи намір покаятися пізніше, зокрема перед тим, як підуть до храму або служитимуть на місії. Такий навмисний гріх є осміянням Спокути Спасителя” (Заради зміцнення молоді [брошура, 2011], с. 28).
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, висловився про важливість усвідомлення, коли нас може бути утримано від Духа:
“Нам … слід прагнути розпізнавати, коли саме ми “від’єднуємо себе від Духа Господа …” (Мосія 2:36). …
Стандарт є чіткім. Якщо що-небудь, про що ми думаємо, що бачимо, слухаємо або робимо, віддаляє нас від Святого Духа, тоді нам слід перестати думати про це, дивитися, слухати чи робити це. Якщо певна розвага, наприклад, відвертає нас від Святого Духа, тоді, напевно цей вид розваги є не для нас. Оскільки Дух не терпітиме того, що є вульгарним, грубим чи непристойним, тоді, вочевидь, такі речі є не для нас. Оскільки ми віддаляємо Дух Господа, коли беремо участь у заходах, яких, як знаємо, слід остерігатися, тоді ці речі, однозначно, є не для нас” (“Щоб Його Дух міг завжди бути з нами”, Ensign або Ліягона, трав. 2006, с. 30).
Поміркуйте про те, що втрачають люди—іноді навіть не усвідомлюючи цього—коли вони віддаляють себе від Духа. Прочитайте Мосія 2:40–41 і дізнайтеся, на що цар Веніямин хотів, аби ми зважили, і що він хотів, аби ми пам’ятали.
-
-
Запишіть кілька випадків, завдяки яким ви навчилися: якщо ви слухняні Господу, то будете благословенні як у мирському, так і в духовному.
-
Виберіть одну сферу вашого життя, в якій ви б хотіли стати більш слухняними Божим заповідям. Запишіть ціль покращитися в цій сфері.
-
Вірш для опанування—Мосія 2:17
Прочитайте Матвій 22:36–40; 25:40 і Мосія 2:17. Складіть список уривків з Писань, ланцюжок або блок, з’єднавши ці уривки між собою перехресними посиланнями. Ця техніка вивчення Писань допоможе вам прояснити їх значення і збільшити розуміння.
Поясніть зв’язок між уривками, які ви щойно поєднали.
Обміркуйте такі запитання:
-
Коли ви відчували, що служили Богові, служачи іншій людині?
-
Що конкретно ви можете робити для когось у вашому житті, що б робив Спаситель, якби Він був тут?
-
-
Я вивчив(ла) Слова Мормона–Мосія 2 і закінчив(ла) цей урок (дата).
Додаткові запитання, думки та ідеї, якими б мені хотілося поділитися зі своїм учителем: