Мормон 3–6

Вступ

Нефійці, відвоювавши свої землі у ламанійців, знову готувалися до битви. Мормон благав нефійців покаятися; але вони вихвалялися своєю власною силою і клялися, що помстяться за своїх полеглих братів. Оскільки Господь заборонив Своєму народу прагнути помсти, Мормон відмовився вести в бій їхнє військо і вони були розбиті. Оскільки нефійці і далі залишалися у злочестивості, Бог злив на них Свої присуди і ламанійці почали винищувати нефійців з лиця землі. Кінець кінцем Мормон знову повів нефійців на битву, але оскільки ті відмовилися покаятися, то були знищені ламанійцями. Мормон горює через їхнє падіння та небажання повернутися до Ісуса Христа. Він пророкує, що літопис цього народу зʼявиться в останні дні, та закликає тих, хто читатиме його, покаятися й приготуватися до того, коли їх особисто будуть судити перед Богом.

Мормон 3–4

Оскільки злочестивість нефійців дедалі збільшувалася, Мормон відмовляється бути на чолі їхніх військ і ламанійці починають винищувати нефійців з лиця землі.

Чи відчували ви коли-небудь, що Господь хотів, аби ви щось змінили у своєму житті? Як ви вважаєте, чи закликав Він вас або допомагав вам щось змінити у вашому житті без вашого відома?

У часи Мормона нефійці часто не усвідомлювали або не цінували вплив Господа на хід їхніх битв з ламанійцями. Після того як нефійці уклали угоду з ламанійцями та Гадіантоновими розбійниками, Господь дав їм можливість прожити 10 років без конфліктів. Упродовж цих років вони підготувалися до майбутніх нападів матеріально (див. Мормон 2:28; 3:1).

Прочитайте Мормон 3:2–3, зʼясуйте, яким більш важливим способом Господь хотів, щоб нефійці підготувалися до нападів ламанійців. Як на це відреагували нефійці? Навіщо Господь, відповідно до Мормон 3:3, пощадив нефійців в їхніх останніх битвах, незважаючи на їхню злочестивість?

Як написано в Мормон 3:4–8, Господь захищав нефійців у битвах ще двічі. Одна з доктринальних істин, яку ми можемо засвоїти із стосунків Господа зі злочестивим нефійським народом, така: у Своїй милості Господь дає нам достатньо нагод, щоб покаятися в наших гріхах. Такі нагоди є доказом Божого терпіння й доброти, а також Його бажання, щоб всі Його діти жили так, аби повною мірою бути гідними благословень Спокути.

У своєму щоденнику для вивчення Писань дайте відповідь на вказані далі запитання (ви можете відповісти на них у своєму особистому щоденнику, якщо відповіді стосуються священного або є конфіденційними):
1. Як Господь закликав вас покаятися, і які Він дав вам нагоди зробити це? Чого це вас навчає про Його характер?
2. Що ви можете робити, аби не ігнорувати цей заклик чи не закамʼяніти серцем проти Нього, як це сталося у випадку з нефійцями, про що написано в Мормон 3:3?

Можливості та запрошення від Господа зробити зміни у вашому житті можуть приходити частіше, ніж ви можете це собі уявити. Наприклад, вони можуть прийти, коли ви приймаєте причастя або коли ви відчуваєте спонукання від Святого Духа стати кращими чи служити іншим. Якщо ви шукаєте цих нагод і, відгукуючись на них, швидко змінюєтеся, то цим ви будете запрошувати Господню викупну силу у своє життя. Аби краще зрозуміти, чому нефійці опиралися спробам Господа вплинути на них, прочитайте Мормон 3:9–10 і знайдіть, що вони робили після своїх численних перемог над ламанійцями. (Коли ви будете читати, вам буде корисно знати, що слово помстяться у вірші 9 означає відомстити за рани).

Що робили нефійці після своїх перемог над ламанійцями? Прочитайте Мормон 3:11–13, знайдіть, як відповів Мормон на клятву війська помститися (відімстити).

Мормон командував нефійськими військами більше 30 років, незважаючи на їхню жахливу злочестивість. Чого навчає нас відмова Мормона стати в той час на чолі війська про небезпечність бажання помститися?

Прочитайте Мормон 3:14–16, позначте фрази, якими сказано, чого Господь навчав Мормона стосовно помсти (або прагнення помститися). Одна з істин, про які ми дізнаємося з цих віршів, така: Господь забороняє нам прагнути помсти.

У своєму щоденнику для вивчення Писань дайте відповіді на такі запитання:
1. Ви хотіли коли-небудь помститися за щось комусь або відплатити тим же людині за те, що вона зробила вам? Як ви вважаєте, чому це є небезпечною або неправильною реакцією? Кому, на вашу думку, найбільше б завдало шкоди ваше прагнення помститися?
2. Чому ми повинні залишити суд і помсту в Господніх руках, а не брати їх на себе?

Хоч ми можемо й знати, що повинні позбутися почуттів помсти і мати бажання позбутися їх, усе ж часто буває складно подолати ці почуття, коли вони виникають. Читаючи наведену далі пораду президента Джеймса Е. Фауста, з Першого Президентства, підкресліть фрази, що допомагають вам дізнатися, що ви можете зробити, аби позбутися почуття помсти, коли вона приходить до вас:

“Нам слід виявити і визнати наявність недобрих почуттів. Для цього знадобиться смирення, але якщо ми станемо на коліна і попросимо у Небесного Батька відчуття прощення, Він допоможе нам. Від нас Господь вимагає “прощати всіх людей” [УЗ 64:10]—заради себе ж, бо “ненависть гальмує духовний розвиток” [Orson F. Whitney, Gospel Themes (1914), 144]. Тільки коли ми позбуваємося ненависті й жовчі, Господь може принести втішення в наше серце. …

… Коли стається трагедія, ми не повинні реагувати бажанням помститися, а дати справедливості зробити своє і викинути це з голови. Нелегко викинути таке з голови і звільнити серце від палаючого обурення. Спаситель запропонував усім нам безцінний мир через Свою Спокуту, але отримати його можна лише за умови нашої готовності відкинути недобрі почуття люті, злоби чи помсти. Всім нам, хто прощає “людям … прогріхи їхні” [Переклад Джозефа Сміта, Матвій 6:13],—навіть таким, які вчинили тяжкі злочини,—Спокута приносить міру спокою і втішення. (“Цілюща сила прощення”, Ensign або Ліягона, трав. 2007, с. 69).

Подумайте, як ви можете застосувати цю пораду, щоб не відчувати ні образ, ні гніву чи якихось недобрих почуттів, які, можливо, ви маєте до інших.

Відмовившись стати на чолі нефійського війська, Мормон спрямував свою увагу на те, щоб писати для тих, хто буде читати його слова в останні дні. Він хотів, щоб кожний з нас покаявся і підготувався “стати перед місцем суду Христа” (див. Мормон 3:18–22).

Прочитайте Мормон 4:1–2, знайдіть, що сталося з нефійським військом, коли вони прагнули помститися ламанійцям. Прочитайте Мормон 4:4, зʼясуйте, чому нефійське військо не досягло своєї мети (не перемогло). Прочитайте Мормон 4:5, визначте будь-які істини стосовно наслідків упертого перебування в злочестивості. Що ви знайшли?

Ось одна з таких істин, яку ви, можливо, знайшли: вироки Бога настигнуть злочестивих. Часто “саме з допомогою злочестивих [буває] покарано злочестивих” (Мормон 4:5). Злочестиві відкидають Божу допомогу і відмовляються прагнути Його божественного заступництва. Прочитайте Мормон 4:11–14, 18, знайдіть, як вироки Бога зійшли на нефійців.

У своєму щоденнику для вивчення Писань дайте відповідь на такі запитання:
1. Що, на ваш погляд, є найсумнішим в ситуації нефійців, описаній в Мормон 3–4?
2. Який взаємозвʼязок між вченнями або істинами, які ви вивчали до цього часу? (Подумайте про взаємозвʼязок між покаянням, помстою та вироками Бога).

Поміркуйте, що Господь хотів би, аби ви зробили для застосування цих істин.

Мормон 5–6

Мормон вирішує знову очолити нефійське військо, але ламанійці перемагають їх; Мормон тужить через знищення свого народу

Чи є різниця між печаллю, якою супроводжується смерть людини, що жила праведним життям, і людини, яка померла, залишаючись злочестивою? У чому, на вашу думку, різниця?

Після того як Мормон упродовж більш як 13 років відмовлявся очолювати нефійські війська, він знову взяв на себе командування ними. Однак він вів їх на битву без надії, оскільки народ відмовився покаятись і благати Господа про Його допомогу. Відбивши кілька хвиль ламанійських нападів, нефійці побігли. Ті, хто не зміг бігти швидко, були знищені. Мормон написав листа до царя ламанійців, вимагаючи, щоб той дав час нефійцям зібратися на останню битву (див. Мормон 5:1–7; 6:1–6).

Прочитайте Мормон 6:7–11, спробуйте зрозуміти, чому Мормон тужив, бачачи знищення свого народу. Чому, на вашу думку, смерть може бути страшною для тих, хто живе злочестиво?

Прочитайте Мормон 6:16–22 і у своєму щоденнику для вивчення Писань дайте відповідь на такі запитання:
1. Чому пророки, провідники та батьки так старанно заохочують нас каятися?
2. Як надія на Господні обійми допомагає вам каятися? (Див. Мормон 6:17).

Поміркуйте, чи є у вашому житті щось таке, у чому Господь хоче, щоб ви покаялися прямо зараз. Ви можете написати про це у своєму особистому щоденнику і поставити цілі, щоб досягти цього.

У своєму щоденнику для вивчення Писань, під сьогоднішніми завданнями, напишіть:

Я вивчив(ла) Мормон 3–6 і закінчив(ла) цей урок (дата).

Додаткові запитання, думки та ідеї, якими б мені хотілось поділитися зі своїм учителем: