Розділ 15

Книга Якова 1–4

Вступ

“Отримавши вперше своє доручення від Господа” (Кн. Якова 1:17), Яків застеріг нефійців, вказуючи на велике злочестя, що панувало серед них: гордощі, неналежне розпоряджання багатствами і порушення законів цнотливості. Попередивши про ці гріхи, Яків благав свій народ “примиритися з [Батьком] через спокутування Христа, Його Єдинонародженого Сина” (див. Кн. Якова 4:11).

Сьогодні у світі багато людей піддаються тим самим спокусам, яких Яків переконував нефійців уникати. Якщо студенти зрозуміють і будуть застосовувати вчення Якова, вони отримають силу протистояти спокусам. Якщо вони відчуватимуть свідчення Духа про ці вчення, то будуть більш підготовлені жити за Господніми нормами.

Вчення і принципи

• Церковні провідники мають дану їм від Бога відповідальність застерігати проти гріха (див. Кн. Якова 1:17–19; 2:1–11).

• Перш ніж прагнути багатства, нам слід прагнути царства Божого (див. Кн. Якова 2:12–21).

• Господь втішається, коли люди цнотливі (див. Кн. Якова 2:22–35; 3:1–14).

• “Чому ж не розповідати про спокутування Христа?” (Кн. Якова 4:1–15).

Запропонований хід уроку

Кн. Якова 1:17–19; 2:1–11. Церковні провідники мають дану їм від Бога відповідальність застерігати проти гріха.

Наведіть висловлювання Президента Гарольда Б. Лі (1899–1973), 11-го Президента Церкви (також доступне на DVD до цього посібника A):

“Я пам’ятаю зауваження, сказане мені одного дня [старійшиною] Чарльзом А. Каллісом, [з Кворуму Дванадцятьох Апостолів]. … Він зауважив: “А знаєте, я думаю, що, можливо, проповідування лише покаяння в гріхах не є для нас, генеральних авторитетів, найважливішим; ще більш важливим є навчати, особливо молодих людей, і всю Церкву загалом, про мерзенність гріха і жах, який йде слідком за тими, хто дав собі волю грішити” (у Conference Report, Apr. 1956, 108).

Поясніть, що сьогодні ви будете обговорювати частини з проповіді, в якій Яків закликав нефійців до покаяння. Прочитайте зі студентами Кн. Якова 2:3–9. Нехай вони знайдуть слова чи фрази, що описують ставлення Якова до його відповідальності того дня.

• Що засмучувало душу Якова?

• Чому Яків відчував, що для нього було важливим говорити нефійцям про їхні гріхи?

Нехай студенти подумки прочитають Кн. Якова 1:17–19; 2:2–3, 9–11. Ви також можете запропонувати їм прочитати слова Якова в 2 Нефій 9:48. Попросіть, щоб вони під час читання знаходили підстави, чому Яків навчав покаянню свій народ, яким би тяжким для нього не був цей обов’язок. Скажіть, щоб студенти позначили те, що вони знайдуть, а потім розділіть їх на пари і нехай вони розкажуть одне одному про свої знахідки. Після того, як кожний скористається можливістю поділитися в парах знайденим, запросіть кількох студентів розказати, що вони знайшли, усьому класу. Відповіді можуть бути такими:

1. Зробити це йому наказав Господь (див. Кн. Якова 1:17; 2:10–11).

2. Це було частиною звеличення його покликання (див. Кн. Якова 1:18–19; 2:2).

3. Він не хотів відповідати за гріхи свого народу (див. Кн. Якова 1:19; 2:2).

4. Він дуже хотів благополуччя їхніх душ (див. Кн. Якова 2:3).

• Що вражає вас в причинах, з яких Яків проповідував покаяння? Чому?

Нагадайте студентам, що провідники священства представляють Спасителя, коли закликають людей до покаяння. Попросіть студентів подумати, як вони реагують, чуючи, як хтось з їхніх місцевих або загальноцерковних провідників застерігає проти гріха та його наслідків.

Кн. Якова 2:12–21. Перш ніж прагнути багатства, нам слід прагнути царства Божого

Напишіть на дошці велику суму грошей.

• Що б ви зробили, якби мали витратити цю велику суму грошей за один день?

Попросіть кількох студентів дати відповідь.

Поясніть, що пророки мали постійно застерігати про небезпеку, що йде від прагнення багатства за рахунок праведності. Яків застеріг про це у своїй проповіді нефійцям. Нехай студенти прочитають Кн. Якова 2:12–16.

• Які з духовних небезпек загрожують нам, якщо ми прагнемо багатства більше, ніж праведності?

• Чому, на вашу думку, гордість і неправильне розпоряджання багатством може викликати в нас недобре ставлення до інших людей? Як гордість може знищити душі людей?

Під час обговорення можна прочитати слова Президента Девіда О. Мак-Кея на сторінці 118 у посібнику для студентів.

Нехай студенти прочитають Кн. Якова 2:17–20 і складуть список основних принципів, якими слід керуватися у своєму ставленні до багатства (зверніть увагу, що Кн. Якова 2:18–19 є уривком із Писань, визначеним для опанування ). Після того як студенти зроблять це, попросіть їх прочитати їхні списки. Ви можете записати їхні відповіді на дошці. У їхніх списках має бути наступне:

• Ми повинні думати про інших як про рівних собі (див. вірш 17).

• Ми повинні щедро вділяти іншим від наших матеріальних благословень (див. вірш 17).

• Перш ніж прагнути багатств, ми повинні прагнути царства Божого (див. вірш 18).

• Перш ніж прагнути багатств, ми повинні отримати надію на Христа (див. вірш 19).

• Маючи багатства, ми повинні витрачати його на добрі справи (див. вірш 19).

• Ми не повинні утискувати інших, якщо вони мають менше за нас (див. вірш 20; див. також вірш 13).

Нагадайте студентам запитання, яке вказане на початку запропонованого ходу уроку: Що б ви зробили, якби мали витратити цю велику суму грошей за один день? Нехай студенти проглянуть свою записану відповідь і подумають, як би вони змінили її, дослухавшись до вчень Якова. Попросіть, щоб кожний студент стисло написав про своє особисте ставлення до матеріального багатства.

Зазначте, що, можливо, у нас ніколи не буде великої суми грошей, щоб витратити їх за один день. Однак Господь просить нас щедро ділитися тим, що ми маємо, будь то багато чи мало. Запропонуйте студентам подумати, як вони можуть дослухатися до поради Якова, навіть якщо Господь ніколи їх і не благословляв великими багатствами.

Попросіть студентів уважно прочитати Кн. Якова 2:20–21.

• Як це вчення може впливати на наше витрачання грошей та розпоряджання нашим майном? Як може це вчення вплинути на наше ставлення до інших людей?

Кн. Якова 2:22–35; 3:1–14. Господь втішається, коли люди цнотливі

Напишіть на дошці: Як люди починають чинити гріх і Як люди починають збільшувати своє беззаконня.

Попросіть когось із студентів прочитати Кн. Якова 2:5 і 2:23. Щоб допомогти студентам зрозуміти, що мав на увазі Яків, кажучи, що люди “почина[ють] чинити гріх” і “почина[ють] збільшуватися в беззаконні”, наведіть наступні слова старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Допоможіть студентам зрозуміти, що старійшина Оукс навчає: природа гріхів аморальності така, що вони постійно збільшуються.

“У другому розділі книги, яка названа його іменем, Яків засуджує чоловіків за їхню “розпусту” (вірші 23, 28). … Що ж було цією непристойно злочестивою “розпустою”, яка дедалі збільшувалася? Безсумнівно, деякі чоловіки були вже винні у скоєнні гріховних вчинків. Проте основна увага у цій важливій проповіді Якова приділялася не гріховним вчинкам, уже скоєним, а гріховним вчинкам, які збираються вчинити.

Яків починав свою проповідь, сказавши чоловікам, що вони “досі були послушні слову Господа” (Кн. Якова 2:4). Однак потім він сказав їм, що він знає їхні думки, що вони “почина[ють] чинити гріх, який є дуже мерзотним … для Бога” (в. 5). “Я повинен свідчити вам про злочестивість ваших сердець” (в. 6),—додав він. Яків говорив те, що й Ісус, коли Той казав: “Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм” (Матвій 5:28; див. також 3 Нефій 12:28; УЗ 59:6; 63:16)” (у Conference Report, Apr. 2005, 92; або Ліягона, трав. 2005, сс. 87–88; курсив в оригіналі).

Допоможіть членам класу зрозуміти, що неправедним вчинкам передують неправедні думки. Гріхи аморальності трапляються рідко, поки люди поступово не дозволять собі загрузнути в ще більшій неправедності.

Попросіть студентів прочитати Кн. Якова 2:23–27.

• Як нефійці намагались виправдати свою гріховність?

• Чому, на вашу думку, ми іноді намагаємося виправдати гріх?

Попросіть когось із класу стисло пояснити закон цнотливості.

Поясніть: хоч ми можемо й не спокушатися чинити ті самі гріхи, які спокусилися вчинити нефійські чоловіки, Сатана може намагатися спокусити нас подібним чином, намагаючись переконати нас виправдати грішні думки і вчинки. Аби допомогти студентам зрозуміти закон цнотливості і те, як він стосується їхнього життя, наведіть наступні висловлювання. (Ви можете розмістити їх на плакаті, показати через проектор або підготувати заздалегідь як роздатковий матеріал. Висловлювання старійшини Річарда Г. Скотта також доступне на DVD до цього посібника B).

“Бог заповідав, аби священна сила породження застосовувалася тільки чоловіком і жінкою, законно одруженими як чоловік і дружина” (“Сім’я: Проголошення світові”, Ліягона, жовт. 2004, с. 49).

“До шлюбу не робіть нічого, що збуджує могутні відчуття, які повинні виявлятися тільки в шлюбі. Не беріть участі в пристрасних поцілунках, не лягайте на іншу людину та не торкайтеся особистих, священних частин тіла іншої людини або поверх одягу, або без нього. Не дозволяйте нікому робити це з вами. Не викликайте таких відчуттів у власному тілі” (Заради зміцнення молоді [2001], 27).

“Сатана спокушає людину вірити в те, що існують допустимі рівні фізичної близькості між особами, що за взаємною згодою прагнуть сильного збудження почуттів, які та викликає, і в те, що якщо вони триматимуть її в певних межах, в цьому не буде ніякої шкоди. Як свідок Ісуса Христа, я свідчу, що це абсолютно невірно.

Сатана особливо прагне спокусити того, хто живе чистим, непорочним життям, пропонуючи експерименти з журналами, відеокасетами або фільмами, в яких демонструються привабливі зображення [людського] тіла. Він хоче викликати бажання поекспериментувати, що швидко призводить до фізичної близькості і опоганення” (Richard G. Scott, в Conference Report, Oct. 1994, 51; або Ensign, Nov. 1994, 38).

Після того як студенти прочитають ці слова старійшини Скотта, ви можете запропонувати їм прочитати слова старійшини Скотта на сторінці 120 у посібнику для студентів. Це висловлювання також доступне на DVD до цього посібника C.

• Відповідно до вчень старійшини Річарда Г. Скотта, як Сатана спокушає нас бути сьогодні нецнотливими?

• У чому саме полягає загроза порнографії особистій цнотливості людини?

Попросіть когось із студентів прочитати Кн. Якова 2:28.

• Чому, на вашу думку, Господь втішається, коли люди цнотливі?

Прочитайте класу Кн. Якова 2:31–35 і 3:10. Нехай під час вашого читання клас знайде і позначить деякі з наслідків, до яких призводить порушення закону цнотливості. Попросіть студентів назвати, що вони позначили. Допоможіть студентам зрозуміти: сексуальна аморальність, крім того, що вона шкодить самим людям, які вчиняють цей гріх, часто має нищівні наслідки і для членів їхніх сімей.

• Як саме аморальна поведінка людини може позначатися на її сім’ї? (Залежно від сімейних обставин студентів, ви можете конкретно запитати, як сексуальна аморальність людини може позначатися на подружжі, дітях, батьках, братах і сестрах або на майбутньому подружжі і дітях).

Виділіть студентам кілька хвилин, щоб вони написали власні підстави для життя за законом цнотливості. Запросіть студентів підтвердити їхнє зобов’язання перед Господом, що вони будуть продовжувати жити гідно тих благословень, що приходять внаслідок виконання цієї заповіді. Свідчіть про священну природу закону цнотливості і про радість, яка приходить від виконання цього закону.

Кн. Якова 4:1–15. “Чому ж не розповідати про спокутування Христа?”

Намалюйте на дошці таку ілюстрацію:

Типи знання

добре знати

важливо знати

необхідно знати

Попросіть студентів скласти список тієї інформації, яку “добре знати”. (Серед відповідей можуть бути, наприклад: рахунки спортивних ігор, смішні історії або хоч і звичайні, але цікаві факти). Потім попросіть їх скласти список інформації, яку “важливо знати”. (Серед відповідей можуть бути, наприклад: математичні формули, важливі історичні факти або сучасні визначні події).

Вкажіть на те, що оскільки ми намагаємося досягнути піднесення у целестіальному царстві, є деяка інформація, яку “необхідно знати”. Попросіть студентів прочитати подумки Кн. Якова 4:4–12. Нехай вони під час читання позначать вчення, які “необхідно знати”. Дайте їм достатньо часу, а потім попросіть назвати деякі з учень, які вони позначили. Запитайте в них, чому вони відчувають, що ці вчення є необхідними.

• Чого навчають вірші 8 і 10 стосовно того, як ми можемо дізнатися про те, що нам необхідно знати?

Якщо потрібно, допоможіть студентам побачити, як інформація, якою вони поділилися, стосується Спокути Ісуса Христа. Обговорюючи вказані далі питання, звертайтеся до ілюстрації на дошці:

• Як ви думаєте, чому знання про Спокуту є необхідним?

• Якими можуть бути деякі наслідки нерозуміння того, що нам необхідно знати про життя і місію Ісуса Христа?

Яків говорив про людей, які не зосереджували своє життя на знанні про Ісуса Христа. Прочитайте Кн. Якова 4:14.

• Що, на вашу думку, означає “поглядати за межу”?

Щоб краще пояснити значення цих слів, ви можете попросити когось із студентів прочитати слова старійшини Ніла А. Максвелла, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, що на сторінці 122 у посібнику для студентів.

• Як люди стають сліпими, коли вони поглядають за межу?

• Відповідно до слів Якова, що це була за “межа”, яку юдеї прогледіли? (Див. Кн. Якова 4:15).

Розташуйте на дошці зображення Ісуса Христа поряд з ілюстрацією. Підтвердіть, що Спаситель і Його спокутна жертва є самим серцем великого плану щастя, який нам дав Небесний Батько. Попросіть студентів прочитати Кн. Якова 4:15–16 і знайти, якими є наслідки ігнорування Ісуса Христа і основних учень Його євангелії?

На завершення уроку прочитайте Кн. Якова 4:12.

• Як ми можемо “розповідати про спокутування Христа”? Що, на вашу думку, означає “отримати досконале знання про [Христа]”?

• Як ви були благословенні завдяки тому, що зосереджувалися на Спасителі і силі його Спокути?

Якщо ви ще не свідчили про Спокуту Ісуса Христа, можна це зробити зараз.