Алма 23–29

Вступ

Студенти, обговорюючи Алма 23–29, можуть побачити, що справжнє навернення не зникає навіть у труднощах, які здаються непереборними. Вони можуть навчитися з прикладу Анті-Нефій-Легіїв, які продемонстрували, що можуть бути вірними укладеним ними завітам, хоч би це й коштувало їм життя. Служіння Алми та інших синів Мосії показує: якщо ми по-справжньому навернені, ми готові жити за євангелією, а також готові померти за неї. Якщо ми справді навернені, то отримуємо мир, що приходить завдяки нашому свідченню про Божу любов і Його план для нас. Ми також відчуваємо велику радість, коли цілковито віддаємо себе Господній роботі і ділимося своїм свідченням з іншими.

Вчення і принципи

Навернення—це і постійне учнівство (див. Алма 23–24).
Господь благословляє Своїх слуг у їхній місіонерській роботі (див. Алма 26).
Праведність веде до вічного щастя (див. Алма 28).
Проголошення євангелії приносить радість (див. Алма 29).

Запропонований хід уроку

Алма 23–24. Навернення—це і постійне учнівство

Наведіть таке пояснення з Путівника по Писаннях:

“Навернення включає свідоме рішення відмовитися від колишнього способу життя і змінитися, щоб стати учнем Христа.

Покаяння, хрищення для прощення гріхів, прийняття Святого Духа через рукопокладання та постійна віра в Господа Ісуса Христа роблять навернення повним. Плотську людину буде перетворено на нову особу, освячену й чисту, народжену знову у Христі Ісусі (2 Коринтянам 5:17; Мосія 3:19)” (Путівник по Писаннях, “Навернення, Навернений”, scriptures.lds.org). Зазначте, що Мосія 3:19—це вірш для опанування .

Чому особиста зміна є необхідною складовою навернення?
Як обряди євангелії допомагають нам зробити такі зміни?

Нехай одна половина студентів прочитає подумки Алма 23. А інша половина нехай прочитає про себе Алма 24:6–27. Попросіть їх знайти, які зміни відбулися серед ламанійців, і подумати, чого навчають ті зміни стосовно остаточного навернення.

Що із знайденого вами вказує на те, що ламанійці були справді наверненими?

Серед відповідей можуть бути такі: ті, хто були наверненими, “ніколи не відпали” (Алма 23:6); вони взяли на себе нове ім’я, щоб вони “могли відрізнятися від своїх братів” (див. Алма 23:16–17); вони “відклали зброю своїх бунтів” і заховали її “глибоко в землю” (див. Алма 23:7–13; 24:15–18).

Запропонуйте студентам подумати над такими запитаннями:

Що ви можете робити, аби й далі поглиблювати своє навернення?
Поміркуйте над прикладом Анті-Нефій-Легіїв, які заховали “зброю своїх бунтів”. Чи є у вашому житті щось таке, що вам потрібно “заховати”? Якщо є, то що ви будете робити з цим?

Алма 26. Господь благословляє Своїх слуг у їхній місіонерській роботі

Попросіть студентів розказати про випадки, коли вони бачили, що Господь благословляє людей, які діляться Його євангелією.

Дайте студентам достатньо часу, щоб відповісти на це запитання, а потім розділіть Алма 26:1–31 між ними, наскільки це можливо, порівну. Попросіть студентів прочитати призначений їм вірш чи вірші подумки, знаходячи, які благословення отримали Аммон та його брати під час їхнього служіння ламанійцям. Після того як студенти прочитають, попросіть їх поділитися тим, що вони знайшли.

Як описане в Алма 26:29–30 схоже на те, що відбувається з сучасними місіонерами?
Як Господні слова в Алма 26:27–28 допомагають місіонерам не занепадати духом?

Попросіть місіонерів знайти УЗ 84:87–88. Нехай хтось із студентів прочитає ці вірші.

Чому іноді ми вагаємося, чи ділитися нам євангелією? Як можуть ці вірші, наряду зі свідченням Аммона, дати нам силу і сміливість, щоб ділитися євангелією з іншими?

Попросіть когось із студентів прочитати Алма 26:37.

Відповідно до цих віршів, як місіонерська робота вказує на любов Бога до Своїх дітей?

Попросіть студентів поділитися їхнім свідченням про місіонерську роботу і про благословення, які прийшли до тих, хто працює заради спасіння інших.

Алма 28. Праведність веде до вічного щастя

Прочитайте разом зі студентами Алма 28:1–6.

Що сталося серед нефійців і ламанійців, що викликало “великий плач”?
Чому, на вашу думку, люди постяться і моляться після смерті членів їхньої сім’ї?
Що ви або ваші знайомі зробили, аби знайти духовну силу після смерті дорогої людини?

Напишіть на дошці “І так ми бачимо.” Поясніть: Мормон часто вживав цю фразу перед тим як поділитися уроками, які ми можемо засвоїти з історій, вміщених у Книзі Мормона. Запропонуйте студентам прочитати Алма 28:10–12 подумки. Попросіть їх поміркувати над цими віршами і визначити, як би вони могли закінчити речення, що записане на дошці. Запросіть студентів поділитися їхніми ідеями.

Після цього прочитайте Алма 28:13–14, щоб побачити, як закінчив це речення Мормон.

Прочитайте наведене далі висловлювання старійшини Рассела М. Нельсона, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Це висловлювання також доступне на DVD до цього посібника A. (Якщо ви хочете, щоб це висловлювання прочитали студенти, покажіть його через проектор або роздайте їм як роздатковий матеріал для вивчення).

“Ми живемо, щоб померти, і помираємо, щоб жити—в іншому царстві. Якщо ми добре підготовлені, смерть не приносить жаху. З точки зору вічності, смерть передчасна тільки для тих, хто не готовий до зустрічі з Богом.

Зараз час підготуватися. Потім, коли смерть прийде, ми можемо просуватися до цілестіальної слави, яку Небесний Батько підготував для Своїх вірних дітей. Тим часом для тих люблячих, що залишилися, …—жало смерті пом’якшується непохитною вірою в Христа, справжньою яскравістю надії, любо’ю до Бога і до всіх людей, і глибоким бажанням служити їм” (у Conference Report, Apr. 2005, 18; або Ліягона, трав. 2005, с. 18).

За словами старійшини Нельсона, що проганяє страх смерті?
Що пом’якшує жало смерті для тих, хто залишився?

Свідчіть, що праведне життя і віра в Христа готують нас до вічності щастя.

Алма 29. Проголошення євангелії приносить радість

Попросіть студентів поділитися бажаннями, які у них є.

Чому ви цього бажаєте?

Скажіть студентам, що в Алма 29 записано бажання великого місіонера. Попросіть когось із студентів прочитати Алма 29:1–2.

Яким було бажання Алми?
Відповідно до цих віршів, чому Алма хотів бути ангелом?

Попросіть студентів прочитати Алма 29:3–8 подумки і знайти, чому Алма усвідомив, що він не потребував здійснення його бажання. Виділіть для цього достатньо часу, а потім запропонуйте студентам поділитися їхніми відповідями, серед яких можуть бути і такі:

Він усвідомив, що повинен бути задоволений тими благословеннями, які вже отримав (див. вірш 3).
Він знав, що Господь дарує “людям згідно з їхнім бажанням, … згідно з їхніми бажаннями” (вірш 4).
Він усвідомив, що його відповідальністю було просто “виконувати роботу, до якої [він] був покликаний” (вірш 6).
Він знав, що Господь відкриє дорогу для всіх народів, щоб вони отримали “все, що Він вважає необхідним, щоб вони мали” (вірш 8).

Допоможіть студентам зрозуміти велич Алми. Його бажанням було служити Богу краще, і все ж він смиренно визнавав, що має змиритися з обставинами, в які Бог поставив його.

Запропонуйте студентам прочитати Алма 29:9–17 і знайти, що принесло Алмі радість. (Можете попросити студентів прочитати цей уривок в парах).

Що принесло радість Алмі?
У чому радість Алми подібна до радості Аммона? (Див. Алма 26:11–13, 35–37).
Відповідно до Алма 29:10, як може місіонерська робота нагадувати нам про Господню милість до нас?

Наведіть вказане далі висловлювання старійшини Річарда Г. Скотта, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів (також доступне на DVD до цього посібника B):

“Мало що в житті приносить нам стільки радості, скільки приходить до нас, коли ми допомагаємо якійсь людині покращити її життя. Ця радість збільшується, коли наші зусилля допомагають цій людині зрозуміти вчення Спасителя, і вона вирішує дотримуватися їх, навертається у віру та приєднується до Його Церкви. Потім ми маємо велику радість, коли новонавернена людина зміцнюється при переході до нового життя, твердо засвоює основи істини й отримує всі храмові обряди з обіцянням усіх благословень вічного життя” (у Conference Report, Oct. 1997, 45–46; або Ліягона, січ. 1998, с. 36).

Старійшина Скот визначив три рівні зростаючої радості, яку ми відчуваємо, ділячись євангелією. Що це за три рівні?
Як збереження у пам’яті цих слів може допомогти нам пам’ятати мету місіонерської роботи?

Запросіть студентів свідчити про радість, яку вони відчували, коли жили за євангелією і ділилися нею з іншими. Закличте їх знайти, як відчути радість, подібну до Аммонової і Алминої, на наступному тижні.