Розділ 33
Aлма 43–51
Вступ
Іноді праведні люди повинні воювати, аби захищати дані їм Богом права. У вирішальний час в історії Книги Мормона Господь поставив полководця Моронія та інших великих мужів вести народ у захисті своїх свобод. Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994), 13-й президент Церкви, сказав: “З Книги Мормона ми дізнаємося, як учні Христа живуть у часи війни” (у Conference Report, Oct. 1986, 5; або Ensign, Nov. 1986, 7).
Натхнені своїми провідниками, нефійці навчалися боротися належним чином проти сил, які б знищили їхню релігію, свободу та сім’ї (див. Алма 46:12). Порівнюючи наміри і методи праведних, смиренних провідників, таких, як полководець Мороній, з намірами і методами злочестивих, жадібних до влади людей, подібних Амалікії, студенти можуть навчитися цінувати праведні наміри своїх церковних провідників. Вони також можуть навчитися в усі часи бути “тверди[ми] у вірі в Христа” (Алма 48:13), навіть перед лицем війни або інших випробувань.
Вчення і принципи
-
Вивчення розповідей про війни у Книзі Мормона може допомогти нам підготуватися до битв сьогодення (див. Алма 43–51).
-
Суперечки та розколи є руйнівними силами (див. Алма 43:4–8; 46:1–10; 50:21–35; 51:1–27).
-
Праведність захищає нас від сили Сатани (див. Алма 48).
-
Вірність Богу приносить щастя навіть у часи неспокою (див. Alma 49:25–30; 50:1–23).
Запропонований хід уроку
Алма 43–51. Вивчення розповідей про війни у Книзі Мормона може допомогти нам підготуватися до битв сьогодення
Ці розділи сповнені принципами, які можуть допомогти святим останніх днів жити як учні Ісуса Христа в часи війни. Деякі принципи з цих розповідей про фактичні битви можна застосувати до духовної боротьби проти злочестивості.
Перша ідея для навчання у цьому розділі розроблена для того, аби допомогти студентам визначити принципи, які б скеровували їх у щоденній боротьбі проти сил зла. Друга ідея розроблена, аби допомогти студентам визначити принципи, які б скеровували їх перед лицем війни.
Нехай студенти прочитають 2 Нефій 9:10, 12; Алма 42:9; Матвій 10:28.
-
Про які два види смерті згадується в цих віршах?
-
Чому завдання шкоди душі набагато серйозніше за смерть фізичного тіла?
Поясніть, що вивчаючи описання фактичних битв у Книзі Мормона, ми можемо пізнавати духовні уроки. Поділіться прикладом того як визначати духовні істини, вміщені в мирські розповіді. Наприклад, ви можете попросити когось із студентів прочитати Алма 43:19–20 і 50:1. Тоді ви можете попросити клас знайти певний духовний принцип в описанні того, як полководець Мороній готував свої армії до війни. Ви можете поставити такі запитання:
-
Якими способами полководець Мороній готував свій народ до самозахисту?
-
Що ми можемо робити кожного дня, аби бути готовими до духовних битв?
Дозвольте класу відшукати духовні істини за допомогою вказаних нижче уривків з Писань. Розділіть студентів на маленькі групи. Попросіть кожну групу порівну розподілити список між собою. Кожен студент повинен опрацювати призначені йому уривки з Писань і знайти принципи, які можна застосувати в наш час. Попросіть, аби кожен студент поділився принаймні однією думкою з Писань із членами своєї групи. Після того як студенти поділилися думками у своїх групах, попросіть бажаючих поділитися думками від своєї групи з рештою класу.
Напишіть на дошці такі запитання і посилання з Писань:
Попросіть студентів мовчки прочитати вірші, вказані після запитань. Потім запропонуйте їм поділитися своїми відповідями на ці запитання.
Ви можете підкреслити, що пророки останніх днів висловилися про те, що іноді праведні люди мають обов’язок захищати свої сім’ї та інших людей. Під час генеральної конференції Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008), 15-й президент Церкви, процитував Алма 43:45–47 і 46:12–13, а тоді проголосив:
“З цих та інших письмен стає зрозумілим, що бувають часи і умови, коли боротьба народів виправдана, і навіть є їхнім обов’язком—боротьба проти тиранії, загрози й пригноблення, за сім’ю і волю” (Ліягона, трав. 2003, с. 80).
Президент Хінклі ясно висловився про те, що іноді ми повинні воювати. Однак допоможіть студентам зрозуміти, що до того, як вирушити на війну, люди повинні застосувати усі інші зусилля, намагаючись уникнути її. Для цього поділіться твердженням Першого Президентства на сс. 251–252 посібника для студентів.
Алма 43:4–8; 46:1–10; 50:21–35; 51:1–27. Суперечки та розколи є руйнівними силами
Поясніть, що в Писаннях міститься багато застережень щодо суперечок.
-
Чому, на вашу думку, ми потребуємо, аби нас знову і знову застерігали від суперечок?
Поясніть, що крім застереження від суперечок, у цих розділах Книги Мормона також говориться про небезпеку розколів. Випадки розколів, описані в цих розділах, є прикладами відступництва—коли люди повстають проти істини та Церкви.
-
Яким чином розколи пов’язані з суперечками?
Покажіть руйнуючу силу суперечок. Для цього розділіть клас на чотири групи й попросіть кожну групу прочитати один з таких уривків з Писань: (1) Алма 43:4–8; (2) Алма 46:1–10; (3) Алма 50:21–35; (4) Алма 51:5, 9, 12, 19, 22–23, 26–27. Попросіть їх знайти джерело суперечки у кожному уривку, а також наслідки цієї суперечки. Через кілька хвилин попросіть одного студента з кожної групи підсумувати думки всієї групи. Ви можете записувати відповіді студентів на дошці. Дошка може виглядати приблизно так:
Уривок |
Джерела суперечки |
Наслідки суперечки |
Зерагемна, зорамійці та амалекійці |
| |
Амалікія та його послідовники |
| |
Моріантон і його люди |
| |
Прихильники царя й Амалікії |
|
Нехай один зі студентів прочитає 3 Нефій 11:29 решті класу.
-
Яким чином суперечки послаблюють сім’ї, громади та народи?
-
Що, як ви дізналися, допомагає людям здолати суперечки та розколи?
Приклад розколу знаходиться в Алма 47. Попросіть одного студента прочитати короткий зміст розділу Алма 47, а іншого студента прочитати Алма 47:36.
-
Що, відповідно до короткого змісту розділу, прагнув зробити Амалікія задля здобуття влади?
-
Чому, на вашу думку, розкольники, які відійшли від істини, часто стають “ще більше закам’янілими”, ніж ті, хто ніколи не знав істини? (Див. також Алма 24:30).
Поділіться висловом старійшини Ніла А. Максвелла на с. 256 посібника для студентів.
-
Якими думками поділився старійшина Максвелл стосовно небезпеки розколів?
Алма 48. Наша праведність захищає нас від сили Сатани
Попросіть студентів назвати кількох героїв.
-
Які героїчні якості або здібності мають ці люди? (Під час проведення цього обговорення пам’ятайте, що мета цієї ідеї для навчання—підкреслити риси характеру і якості полководця Моронія як послідовника Ісуса Христа. Обговорення слід швидко звести до полководця Моронія).
Поясніть, що Моронія в юності було призначено головнокомандуючим усієї нефійської армії, щоб захищати свій народ від сильного ворога (див. Алма 43:16–17). Напишіть на дошці такі слова:
Якби всі люди були такими, як Мороній…
Запропонуйте студентам опрацювати Алма 48:11–13, 17–18 і визначте якості, які характеризують полководця Моронія як героя. Напишіть їхні відповіді на дошці.
Попросіть когось із студентів прочитати Алма 48:14–16.
-
Як віра Моронія в Христа вплинула на його характер? Як віра вплинула на його зусилля захищати свій народ?
-
Мормон сказав, що якби всі люди були такими, як полководець Мороній, “диявол ніколи вже не мав би сили над серцями дітей людських” (Алма 48:17). Чому це так?
-
Яким чином, згідно з Алма 48:19–20, Геламана і його братів можна порівняти з Моронієм?
Запевніть студентів, що і вони можуть жити таким чином, аби бути захищеними від впливу Сатани, й зможуть допомогти тим, кого вони люблять, отримати такий же захист.
Проведіть обговорення за допомогою таблиці на с. 255 посібника для студентів. Ця таблиця порівнює Моронія з Амалікією. Коли студенти читатимуть вказані в таблиці уривки з Писань, запропонуйте їм визначити принципи, які вони можуть застосувати у власному житті. Обговоріть, як ми стаємо захищені від сили Сатани, коли живемо за цими принципами.
Aлма 49:25–30; 50:1–23. Вірність Богу приносить щастя навіть у часи неспокою
Нехай один із студентів прочитає Алма 50:21–23. Запропонуйте студентам подумати про найщасливіші моменти їхнього життя.
-
Чим визначається щастя?
-
Чому, на вашу думку, нефійці могли насолоджуватися щастям, незважаючи на те, що перебували під загрозою війни? (Під час того як студенти обговорюють це запитання, ви можете запропонувати їм опрацювати Алма 49:25–30; 50:1–23).
-
Які в Писаннях є інші приклади людей, що були радісними навіть під час великих нещасть? (Див. 2 Коринтянам 7:1–7; Мосія 24:10–15; УЗ 127:2).
-
Які саме обіцяння Господь дав вірним і які уможливлюють щастя навіть у часи випробувань? (Під час обговорення цього запитання ви можете запропонувати студентам прочитати Іван 16:33; Римлянам 8:18; Євреям 12:11; УЗ 58:3–4; 121:33; 122:1–2, 7–9).
Дозвольте членам класу поділитися своїми почуттями або досвідом про те, як ми можемо бути щасливими навіть у часи випробувань. Можливо, ви захочете завершити власним свідченням.