Переклад Книги Мормона

Джозеф Сміт переклав стародавній текст “даром і силою Бога”, який став Книгою Мормона. Його перша частина перекладу, яку він робив з Еммою Сміт і Мартіном Гаррісом, які тоді були для нього основними писарями, була загублена в 1828 році. Майже весь нинішній текст Книги Мормона було перекладено впродовж трьох місяців — між квітнем і червнем 1829 року, коли писарем був Олівер Каудері. Багато відомо про появу тексту Книги Мормона англійською мовою завдяки ретельному вивченню висловлювань Джозефа Сміта, його писарів та інших людей, безпосередньо пов’язаних з перекладом Книги Мормона.

Джозеф Сміт перекладав Книгу Мормона, надиктовуючи текст своєму писарю Оліверу Каудері.

Рукопис того, що Джозеф Сміт надиктував Оліверу Каудері та іншим, зараз відомий як оригінальний манускрипт, 28 відсотків якого уціліло. Цей манускрипт є підтвердженням заяви Джозефа стосовно того, що він надиктовував текст з іншої мови впродовж короткого періоду часу. Наприклад, у ньому є помилки, які свідчать про те, що писар почув слово неправильно, а не скопіював його неправильно з іншого рукопису. Крім того, в оригінальному рукописі зустрічаються деякі граматичні конструкції, більш притаманні близькосхідним мовам, ніж англійській, а це вказує на те, що мова, з якої здійснювався переклад, була не англійська¹.

Джозеф і його писарі писали про два інструменти, які використовувалися для перекладу Книги Мормона. Один інструмент, який називався в Книзі Мормона “тлумачами”, краще відомий святим останніх днів як “Урім і Туммім”. Джозеф знайшов ці тлумачі, які були заховані на горі разом з пластинами. Інший інструмент, який Джозеф Сміт знайшов у землі за кілька років до того, як забрав золоті пластини, був маленьким овальним каменем, або “каменем провидця”. У 1820-х роках, ще юнаком Джозеф Сміт, як і інші в ті дні, використовував камінь провидця, щоб шукати втрачені предмети і заховані скарби. Коли Джозеф з часом зрозумів своє пророче покликання, він дізнався, що міг використовувати цей камінь для вищої мети — перекладу Писань².

Писарі та інші, хто спостерігали за процесом перекладу, залишили багато розповідей, які прояснюють цей процес. У деяких розповідях сказано, що Джозеф вивчав символи на пластинах. У більшості розповідей ідеться про те, що Джозеф використовував тлумачі або камінь провидця. Згідно з цими розповідями, Джозеф клав тлумачі або камінь провидця у капелюха, прикладав до нього своє обличчя, щоб унеможливити потрапляння зовнішнього світла, і вголос вимовляв англійські слова, які з’являлися на цьому інструменті. Опис цього процесу нагадує уривок з Книги Мормона, в якому сказано про підготовку Богом каменя, “який буде сяяти в темряві, як світло”³.

Писарі, які допомагали з перекладом, беззастережно вірили, що Джозеф перекладав божественною силою. Дружина Джозефа, Емма, була впевнена, що Книга Мормона перевищує здібності її чоловіка до письма. У 1831 році Олівер Каудері свідчив під присягою, що “Джозеф знайшов пластини, з яких перекладав книгу, два прозорі камені, що нагадують окуляри в срібній оправі. Що, дивлячись у ті камені, він міг читати англійською реформовані єгипетські символи, які були вигравіювані на пластинах”⁴.

Питання, які виникали під час перекладу, були поштовхом для отримання багатьох перших одкровень, зараз записаних в Ученні і Завітах, та до важливих подій, таких як відновлення священства. Переклад і публікація Книги Мормона безпосередньо передували організації Церкви навесні 1830 року.

Церковні ресурси

“Book of Mormon Translation (Переклад Книги Мормона)” (Gospel Topics, topics.lds.org).

“The Gold Plates and the Translation of the Book of Mormon”, josephsmithpapers.org.

Royal Skousen and Robin Scott Jensen, eds., Revelations and Translations, Volume 3, Part 1: Printer’s Manuscript of the Book of Mormon, 1 Nephi 1–Alma 35, facsimile ed., vol. 3 of the Revelations and Translations series of The Joseph Smith Papers, eds. Ronald K. Esplin and Matthew J. Grow (Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2015).

Royal Skousen and Robin Scott Jensen, eds., Revelations and Translations, Volume 3, Part 2: Printer’s Manuscript of the Book of Mormon, Alma 36–Moroni 10, facsimile ed., vol. 3 of the Revelations and Translations series of The Joseph Smith Papers, eds. Ronald K. Esplin and Matthew J. Grow (Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2015).

Бібліографія

Наведені далі публікації містять більше інформації стосовно цієї теми. Вказуючи вам на цей матеріал або даючи вам посилання на нього, ми не підтверджуємо і не гарантуємо, що написане автором чи його оцінки є достовірними.

John W. Welch, “The Miraculous Translation of the Book of Mormon”, узято з John W. Welch and Erick B. Carlson, eds., Opening the Heavens: Accounts of Divine Manifestations, 1820–1844 (Provo, Utah: Brigham Young University Press, 2005), 76–213.

Пов’язані теми: Камені провидця, Друк і опублікування Книги Мормона, Консультації Мартіна Гарріса з науковцями, Переклад Біблії, зроблений Джозефом Смітом, Переклад Книги Авраама, Джозеф Сміт старший, Свідки Книги Мормона

Посилання

1. Наприклад, коли Джозеф перекладав текст у нинішньому 1 Нефій 13:29, писар написав “&” в одному місці, де він мав би написати “an”. У 1 Нефій 17:48 писар написав “weed”, де мав би написати “reed” (Royal Skousen, “Translating the Book of Mormon: Evidence from the Original Manuscript”, узято з Noel B. Reynolds, ed., Book of Mormon Authorship Revisited: The Evidence for Ancient Origins [Provo, Utah: Foundation for Ancient Research and Mormon Studies, 1997], 67; див. також Grant Hardy, “Introduction”, in The Book of Mormon: The Earliest Text, ed. Royal Skousen [New Haven, Conn.: Yale University Press, 2009], xv–xix).

2. За словами Мартіна Гарріса, ангел наказав Джозефу припинити цим займатися, що він і зробив у 1826 році. Джозеф не приховував свою широковідому залученість до пошуку скарбів. У 1838 році він опублікував відповіді на запитання, які йому часто ставили. “Хіба Джо Сміт не займався пошуком скарбів?” — так звучало одне запитання. “Займався, — відповів Джозеф, — але ця робота ніколи не була прибутковою для нього, оскільки він отримував за неї лише чотирнадцять доларів на місяць” (“Elders’ Journal, vol. 1, no. 3, July 1838”, 43, josephsmithpapers.org; див. також Richard L. Bushman, Joseph Smith and the Beginnings of Mormonism [Urbana: University of Illinois Press, 1984], 64–76; Alan Taylor, “The Early Republic’s Supernatural Economy: Treasure Seeking in the American Northeast, 1780–1830”, American Quarterly, vol. 38, no. 1 [Spring 1986], 6–34; Mark Ashurst-McGee, “A Pathway to Prophethood: Joseph Smith Junior as Rodsman, Village Seer, and Judeo-Christian Prophet” [master’s thesis, Utah State University, 2000]).

3. Алма 37:23. Джозеф Сміт, імовірно, мав більше одного каменя провидця; він, вірогідно, знайшов один з каменів приблизно у 1822 році, коли копав колодязь (Bushman, Joseph Smith and the Beginnings of Mormonism, 69–70).

4. A. W. B., “Mormonites”, Evangelical Magazine and Gospel Advocate, vol. 2 (Apr. 19, 1831), 120; Joseph Smith III, “Last Testimony of Sister Emma”, Saints’ Herald, vol. 26, no. 19 (Oct. 1, 1879), 1–2.