Дар мов

Говоріння мовами було згадано в одкровенні Джозефу Сміту як один з багатьох дарів Духа, які супроводжують тих, хто має віру в Ісуса Христа¹ . Перші святі останніх днів отримували цей дар двома способами. Перший спосіб — вони говорили чи співали незнайомою мовою, що іноді називають глосолалія. Вважалося, що ця форма духовного вираження виникла за часів Павла і зазвичай супроводжувалася натхненним тлумаченням² . Другий спосіб — коли члени Церкви отримували дар мов, щоб проповідувати євангелію незнайомою мовою для того, хто говорив нею, але зрозумілою для слухчів. Ця практика, відома як ксеноголосія, проявилася у день П’ятдесятниці, коли учні Ісуса Христа у давнину дивовижно розмовляли іноземними мовами і таким чином представили євангелію іновірцям³.

На зборах у 1835 р. Елізабет Енн Уітні отримала благословення від патріарха Церкви Джозефа Сміта старшого, в якому їй було обіцяно “дар натхненного співу”. Під час зборів Уітні підвелась і почала співати незнайомою мовою. Сповнений Святим Духом, Парлі П. Пратт переклав її пісню іншим слухачам. “У давнину жив чоловік, — починалася пісня, — серед чудового саду, де квіти прекрасні вічні цвіли й чудово пахли. Ось, його ім’я було Адамом”. Джозеф Сміт старший вважав, що Уітні співала чистою мовою небес⁴ . Приклади глосолалії, подібні до співу Уітні, траплялися на деяких зборах тогочасних американських церков. І хоча це не схвалювалося багатьма християнами⁵, ця практика гарно сприймалася першими святими останніх днів, які вірили, що відродження духовних дарів було важливою частиною Відновленої євангелії. Бригам Янг вважав говоріння мовами духовно “збуджуючим” досвідом та важливою складовою свого навернення⁶.

Розбіжності у ставленні святих останніх днів у Кертленді до природи деяких духовних проявів змусили Джозефа Сміта шукати одкровення щодо цього питання⁷. Господь відповів, що хоча деякі хибні духовні прояви й увійшли в Церкву, святі останніх днів можуть розрізняти істинні прояви від хибних, зокрема й випадки глосолалії, поки вони тримаються Святого Духа та зразків, встановлених Господом⁸. Джозеф пізніше попередив святих, що Сатана може маніпулювати говорінням мовами, і що Господь ніколи не буде відкривати церковні доктрини у такий спосіб⁹. Він далі пояснив: “Мови були дані для проповідування серед тих, чия мова незрозуміла”, додавши, що будь-хто, “хто має Святого Духа, може говорити про Боже своєю власною мовою, а також говорити іншою мовою”¹⁰. Глосолалія зберігалася важливою складовою поклоніння святих останніх днів протягом решти 19-го століття, однак ця практика поступово почала зменшуватися, і майже зникла на початку 20-го століття.

З самого початку святі останніх днів приймали духовний дар говоріння іноземними мовами, як допомогу в поширенні євангелії. В одкровеннях Джозефа Сміта цей дар обіцявся місіонерам, і багато хто розповідав про дивовижні випадки проповідування євангелії незнайомими мовами. Будучи 23-річним місіонером на Гаваях у 1850 р., Джордж К. Кеннон старанно вивчав гавайську мову, щоб він міг проповідувати, виявляючи “віру перед Господом, аби отримати дар розмовляти мовою та розуміти її”. Він згадував, що одного вечора, навчаючи, він “відчув особливе відчуття у вухах” і “з того часу у мене були лише незначні труднощі, якщо взагалі були, у розумінні того, що говорили люди”. Гайрум Дженсен, новий місіонер у Норвегії у 1890-х рр., був пригнічений через те, що люди висміювали його нездатність говорити норвезькою. Він прийшов у гай і молився Господу, щоб Той дав йому дар мов. Дженсен свідчив, що з того дня: “Я говорив норвезькою вільніше, ніж я будь-коли говорив англійською”¹¹.

З поширенням місіонерської роботи у кінці 19-го століття і на початку 20-го дар мов переважно сприймався як ксеноголосія. У Центрі мовної підготовки місіонерів, а пізніше у центрах підготовки місіонерів розробили програми з вивчення мов, які сприяють розвитку духовного дару мов, готуючи місіонерів проповідувати євангелію багатьма іноземними мовами. Святі останніх днів по всьому світу свідчать про силу цього духовного дару¹².

Церковні матеріали

“Як мені краще оволодіти мовою країни моєї місії?” у Проповідуйте Мою євангелію: Путівник для місіонерського служіння (Солт-Лейк-Сіті, Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, 2004), с. 135.

Бібліографія

У вказаних нижче публікаціях міститься більше інформації стосовно цієї теми. Те, що ми посилаємося на ці матеріали або даємо вам посилання на них, не означає, що ми схвалюємо їхній вміст чи погляди авторів або що ми гарантуємо їх достовірність.

J. Spencer Fluhman, “The Joseph Smith Revelations and the Crisis of Early American Spirituality”, in Andrew H. Hedges, J. Spencer Fluhman, and Alonzo L. Gaskill, eds., The Doctrine and Covenants: Revelations in Context (Provo, Utah: Religious Studies Center, Brigham Young University, 2008), 66–89.

Steven C. Harper, “‘A Pentecost and Endowment Indeed’: Six Eyewitness Accounts of the Kirtland Temple Experience”, in John W. Welch, ed., Opening the Heavens: Accounts of Divine Manifestations, 1820–1844 (Provo, Utah: Brigham Young University Press, 2005), 351–371.

Mark Lyman Staker, Hearken, O Ye People: The Historical Setting of Joseph Smith’s Ohio Revelations (Salt Lake City: Greg Kofford Books, 2009), 119–146, 167–191.

Пов’язані теми: Дари Духа

Посилання

1. Див. Учення і Завіти 46:24–25; див. також “Revelation, circa 8 March 1831–A [D&C 46]”, in Revelation Book 1, 78, josephsmithpapers.org.

2. Див. 1 Коринтянам 14:1–14.

3. Див. Дії 2.

4. Jennifer Reeder and Kate Holbrook, eds., At the Pulpit: 185 Years of Discourses by Latter-day Saint Women (Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2017), 7–9, 360 (footnote 9).

5. Robert H. Abzug, Cosmos Crumbling: American Reform and the Religious Imagination (New York: Oxford University Press, 1994), 66.

6. Джозеф Сміт згадував, як Бригам Янг вперше розповів йому про говоріння іншими мовами; див. J. Spencer Fluhman, “The Joseph Smith Revelations and the Crisis of Early American Spirituality”, in Andrew H. Hedges, J. Spencer Fluhman, and Alonzo L. Gaskill, eds., The Doctrine and Covenants: Revelations in Context (Provo, Utah: Religious Studies Center, Brigham Young University, 2008), 74; див. також Minute Book 1, 179, josephsmithpapers.org; Stephen Post Papers, in Steven C. Harper, “‘A Pentecost and Endowment Indeed’: Six Eyewitness Accounts of the Kirtland Temple Experience”, in John W. Welch, ed., Opening the Heavens: Accounts of Divine Manifestations, 1820–1844 (Provo, Utah: Brigham Young University Press, 2005), 351–352.

7. Див. “Revelation, circa 8 March 1831–A [D&C 46]”, in Revelation Book 1, 76–78, josephsmithpapers.org.

8. “Revelation, 9 May 1831 [D&C 50]”, in Revelation Book 1, 82–85, josephsmithpapers.org.

9. Joseph Smith, “Try the Spirits”, Times and Seasons, vol. 3, no. 11 (Apr. 1, 1842), 743–748.

10. Joseph Smith, “History, 1838–1856, volume C-1 [2 November 1838–31 July 1842]”, 8, josephsmithpapers.org; правопис і пунктуацію узгоджено з сучасними правилами.

11. George Q. Cannon, quoted in Edwin F. Parry, “Missionary Life”, Juvenile Instructor, vol. 33, no. 20 (Oct. 15, 1898), 682–683. Перрі наводить кілька прикладів місіонерів та інших людей, які отримували дар мов.

12. David F. Boone, “Missionary Work: 1900–Present”, in Brandon S. Plewe, ed., Mapping Mormonism: An Atlas of Latter-day Saint History (Provo, Utah: Brigham Young University Press, 2012), 180.