Історія Церкви
Фенні Алджер

“Фенні Алджер”, Теми з історії Церкви

“Фенні Алджер”

Фенні Алджер

Фенні Алджер народилася у 1816 р. в сім’ї Семʼюела і Кларісси Алджер. Вона приєдналася до Церкви зі своєю сім’єю на початку 1830-х рр. і працювала в домі Джозефа Сміта в Кертленді, штат Огайо1 . Кілька святих останніх днів, які жили у Кертленді у 1830-х рр. пізніше повідомляли, що Фенні Алджер вийшла заміж за Джозефа Сміта і стала його першою дружиною у множинному шлюбі2 . Очевидно, що шлюб тривав недовго. Фенні залишила Огайо зі своїми батьками у 1836 р., вирушивши в Міссурі. Ймовірно, вони зупинились у таверні, господарями якої була сім’я Соломона Кастера в Дубліні, штат Індіана3 . За кілька місяців Фенні вийшла заміж за Соломона4 . Вона залишилася у Дубліні після того, як її батьки переїхали до Фар-Уеста, штат Міссурі. Сім’я Фенні переїжджала, як і основна група святих, з Міссурі до Іллінойсу, і зрештою до південної Юти. Коли батько Фенні, патріарх, помер у 1870-х роках, в його некролозі відзначалась вірність його сім’ї5.

Фенні і Соломон мали дев’ятеро дітей, і лише двоє з них пережили Фенні. Сім’я Кастерів володіла бакалійною крамницею у Дубліні й інвестувала гроші у лісопилку у сусідньому містечку Льюїсвілл6. Сім’я переїхала у Льюїсвілл під час фінансових труднощів, і Соломон намагався продати лісопилку, але зрештою оголосив про банкрутство7. Фенні і Соломон переїхали назад до Дубліна, де й залишалися до його смерті у 1885 р.8.

Фенні і Соломон відвідували місцеву церкву універсалістів, яку батько Соломона допомагав організувати. В останні роки свого життя Фенні також зацікавилася спіритуалізмом9. Після смерті Соломона Фенні переїхала до Індіанаполіса, щоб жити разом зі своїм сином Лафаєттом. Вона померла у 1889 р. і була похована в Дубліні поруч із Соломоном, на земельній ділянці, яку він розчистив ще дитиною10.

Стосунки з Джозефом Смітом

Дуже мало відомо про шлюб між Джозефом Смітом і Фенні Алджер. Найперші дані з’явилися після краху Кертлендського товариства безпеки в 1837 р. Розлючені інвестори у товаристві та місцеві антагоністи поширювали багато чуток, нападаючи на Джозефа, зокрема стверджуючи, що він вчинив перелюб. Деякі чутки, як відомо, поширював Олівер Каудері, чиї у минулому близькі стосунки з Джозефом стали напруженими через низку різних питань. Хтось стверджував, що Олівер чув, як Джозеф визнав, що мав позашлюбні стосунки з Фенні Алджер11. Під час зустрічі, на якій були присутні щонайменше ще троє людей, восени 1837 р. Джозеф Сміт звинуватив Каудері у поширенні пліток. На тій зустрічі Каудері спростував чутки, що Джозеф зізнався йому в цьому12. Наступного квітня, коли Каудері постав перед дисциплінарною радою в Міссурі щодо його членства в Церкві через багато різних звинувачень, вища рада обговорила чутки, які поширював Каудері. Джозеф пояснив свої стосунки з Фенні, і його пояснення задовольнило вищу раду13. Під час цих зборів Каудері відлучили від Церкви.

Крім підтвердження візиту на початку 1840-х рр. до її сім’ї, яка відвідувала церковну філію в Лімі, штат Іллінойс, ім’я Фенні не згадувалось у записах святих останніх днів протягом близько 30 років14. У кінці 19 століття у кількох твердженнях святих останніх днів та колишніх членів Церкви зазначено, що стосунки між Джозефом Смітом і Фенні Алджер були першими у множинному шлюбі15. Елайза Р. Сноу, одна з дружин Джозефа Сміта у множинному шлюбі, просто додала Фенні у список його дружин16. Мозая Хенкок у 1896 р. і Бенджамін Ф. Джонсон у 1903 р. також описали стосунки Фенні з Джозефом як множинний шлюб, який зберігався конфіденційним. Хенкок розповів про конфіденційне запечатування шлюбу, яке виконав батько Хенкока у Кертленді. За словами Джонсона, Фенні запитали про її стосунки з Джозефом, але вона відмовилася надавати подробиці з цього приводу17.

Хоча ми знаємо небагато про запровадження множинного шлюбу і початок його практикування, святі останніх днів поважають віру перших членів Церкви, які пішли на особисті жертви, щоб дотримуватися цієї важкої заповіді.

Посилання

  1. Brian C. Hales, Joseph Smith’s Polygamy, 3 vols. (Salt Lake City: Greg Kofford Books, 2013), 1:103–104. У деяких пізніших записах її називають “Френсіс” або “Френсіс Ворд”, але це залишається непідтвердженим в основних документах. У першоджерелах використовуються лише імена “Фенні” або “Фенні В.”. Наприклад, у некролозі та надгробку вона згадується як “Фенні В. Кастер”. (“Dublin Items”, Cambridge City Tribune, vol. 25, no. 34 [Dec. 5, 1889], 2; [Mary Clarissa Custer], Solomon Custer, and Fanny W Custer, headstone, South Lawn Cemetery, Dublin, Wayne County, Indiana).

  2. У Джозефа Сміта і Фенні Алгер не було дітей. Анонімна особа стверджувала, що ніби походить від сина Фенні та Джозефа на ім’я Оррісон (можливо, Орсон) Сміт Кастер, але аналіз ДНК виключив Джозефа Сміта як предка цієї людини. Ніякі інші документи не підтверджують існування Оррісона Сміта Кастера у Сполучених Штатах за життя Фенні. (Ugo A. Perego, Natalie M. Myres, and Scott R. Woodward, “Reconstructing the Y-Chromosome of Joseph Smith: Genealogical Applications”, Journal of Mormon History, vol. 31, no. 2 [Fall 2005], 42–60).

  3. Samuel Huddleston, “‘Old Wayne,’ and Her Pioneers”, Evening Item [Richmond, Indiana], vol. 7, no. 57 (Mar. 8, 1883), 3.

  4. Marriage Record, Indiana Marriages, 1811–2007, FamilySearch.org.

  5. Samuel Alger Sr., Obituary, in Deseret Evening News, vol. 7, no. 268 (Oct. 6, 1874), 3.

  6. Andrew W. Young, History of Wayne County, Indiana, From Its First Settlement to the Present Time; With Numerous Biographical and Family Sketches (Cincinnati: Robert Clarke, 1872), 265–266.

  7. “For Sale or Trade!” New Castle Courier, vol. 31, no. 36 (Sept. 8, 1871), 2; New Castle Mercury, vol. 13 (Jan. 12, 1878), 3; “In Bankruptcy: In the District Court of the United States, for the District of Indiana, In the Matter of Solomon F. Custer”, Indianapolis Journal, Mar. 20, 1878, 7.

  8. Solomon Custer, in Tenth Census of the United States, 1880.

  9. Спіритуалізм був популярним рухом того часу, прихильники якого вірили, що люди можуть спілкуватися зі світом духів. Фенні сама записала про кілька таких спілкувань, зокрема одне з них з’явилося в місцевій газеті. “Local Matters”, Hagerstown Exponent, vol. 7, no. 9 (Aug. 2, 1882), 3. Див. також “Dublin Items”, Cambridge City Tribune, vol. 25, no. 34 (Dec. 5, 1889), 2.

  10. Indiana Death Index, 1882–1920, FamilySearch.org; R. L. Polk & Co.’s Indianapolis City Directory for 1887 (Indianapolis: R. L. Polk, 1887), 250; “Dublin Items”, Cambridge City Tribune, 1889, 2; [Mary Clarissa Custer], Solomon Custer, and Fanny W Custer, headstone, South Lawn Cemetery; “Dublin News”, Cambridge City Tribune, vol. 20, no. 50 (Apr. 2, 1885), 2.

  11. High Council minutes, Apr. 12, 1838, in Minute Book 2, 122–123, josephsmithpapers.org.

  12. Joseph Smith, “History, 1838–1856, vol. B-1 [1 September 1834–2 November 1838]”, 775, josephsmithpapers.org; Oliver Cowdery letter to Warren A. Cowdery, Jan. 21, 1838, Oliver Cowdery Letterbook, 1833–1838, Henry E. Huntington Library, San Marino, California; Thomas B. Marsh, “Letter from Thomas B. Marsh, 15 February 1838”, in Elder’s Journal, July 1838, 45–46, josephsmithpapers.org; Oliver Cowdery letter to Joseph Smith, Jan. 21, 1838, Oliver Cowdery Letterbook, 1833–1838, Henry E. Huntington Library, San Marino, California.

  13. У протоколі зустрічі не зазначено, що саме Джозеф сказав вищій раді. Див. High Council minutes, Apr. 1838, in Minute Book 2, 118–126.

  14. James C. Snow record book, 1840–1851, 6–7, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті; див. також Brian C. Hales, “Historical Accounts Referring to a Relationship between Joseph Smith and Fanny Alger”, table 4.1, in Hales, Joseph Smith’s Polygamy, 1:94–95.

  15. Hales, Joseph Smith’s Polygamy, 2:372–378.

  16. Hales, Joseph Smith’s Polygamy, 1:111–116.

  17. Mosiah Hancock, Reminiscence, 1896, in Levi Hancock, “Autobiography of Levi Ward Hancock, circa 1896” (part three, June 6, 1986), 63–64, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті; Benjamin F. Johnson letter to George F. Gibbs, April–October 1903, 26–27, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті. У своїх розповідях і Хенкок, якому було лише два роки, коли Фенні покинула Кертленд у 1836 р., і Джонсон покладалися на інформацію, отриману від інших людей (Hancock, Reminiscence, 1896, 62; Johnson letter to George F. Gibbs, 26).