“Храмовий ендаумент”, Теми з історії Церкви
“Храмовий ендаумент”
Храмовий ендаумент
У 1841 році Господь наказав святим в Наву побудувати храм, “щоб у ньому Я міг явити Мої обряди Моєму народові”1 . Серед цих обрядів була церемонія, яка називалася ендаументом і була продовженням церемонії омовіння і помазання, яку Джозеф представив у Кертлендському храмі в 1836 році2. Побоюючись, що його позбавлять життя ще до закінчення будівництва храму, Джозеф Сміт попросив невелику кількість чоловіків 3 травня 1842 р. підготувати верхню кімнату його Червоноцегляної крамниці, аби вона відповідала, “наскільки це можливо, кімнаті храму”3 . Наступного дня Джозеф вперше провів ендаумент для групи з дев’ятьох чоловіків. Протягом двох наступних років він провів ендаумент для невеликої групи чоловіків і жінок, підготував їх і навчив виконувати обряди для інших гідних святих, щоб ті могли отримати їх, коли храм буде побудовано.
З самого початку святі останніх днів розуміли, що ендаумент — це те, що потрібно знати з власного досвіду, а не просто описати. “Ми отримали дещо дорогоцінне через Пророка, пов’язане зі священством, що викличе у твоїй душі радість, — написав Гебер С. Кімболл своєму другові апостолу Парлі П. Пратту, якого не було в Наву, коли надавався перший ендаумент. — Я не можу написати тобі про це на папері, бо це не можна записувати”4 . На противагу записаним Писанням, ендаумент навчав учасників через символічне відтворення ними ключових аспектів плану спасіння, включно з “найважливішими подіями періоду сотворіння, умов наших перших батьків у Еденському саду, їхній непослух і, як наслідок, вигнання з того блаженного місцеперебування, їхній стан у самотньому і похмурому світі, коли вони були приречені жити, працюючи у поті чола, план викуплення, завдяки якому великий гріх міг бути викуплений”5 . Під час цього відтворення вони укладали завіти слухняності Божим заповідям, брали зобов’язання повністю присвячувати себе Його роботі і здобувати знання, потрібні, щоб “увійти в присутність Батька”6.
Джозеф Сміт ніколи не описував, як виник ендаумент, і немає записаного одкровення, в якому було б описано його зміст. Але Уіллард Річардс, який був серед небагатьох тих, хто отримав ендаумент від Джозефа Сміта, свідчив, що обряд “скеровувався принципом одкровення”7. Після того, як Джозеф Сміт представив ендаумент, він скерував Бригама Янга “організувати і систематизувати усі ці церемонії”, щоб їх можна було виконувати у храмі8. Спочатку церемонія ендаументу зберігалася лише в пам’яті учасників. У 1877 році, коли було завершено храм у Сент-Джорджі, шт. Юта, Бригам Янг скерував маленьку групу, включно з президентом храму та Уілфордом Вудраффом, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, записати церемонію, аби вона звучала однаково завжди й у різних храмах. Храм у Сент-Джорджі, шт. Юта, також був місцем, де виконувалися перші ендаументи за померлих9.
Хоча формат ендаументу, який складається з символічних настанов та укладання завітів, залишився таким самим, спосіб, в який виконуються обряди, з того часу змінювався. Спочатку церемонія тривала більшу частину дня. Пізніші покоління провідників Церкви прагнули божественного скерування, щоб прискорити церемонію, полегшивши для членів Церкви виконання вікарних ендаументів за померлих.
Дві віхи в історії ендаументу в середині 20 століття зробили церемонію більш доступною святим останніх днів по всьому світу. У 19 столітті, коли святі все ще подорожували до Юти, щоб відвідати храми, церемонія ендаументу проводилася лише англійською. Але у 1940 році Перше Президентство призначило Едуардо Балдераса та старійшину Антуана Р. Ірвінса, щоб уперше перекласти церемонію ендаумента на іншу мову, іспанську. Святі з Мексики та іспаномовних філій у Сполучених Штатах зібралися до храму в Меса, шт. Аризона, на перший ендаумент іспанською у 1945 році10. У 1953 році Перше Президентство призначило Гордона Б. Хінклі розробити новий спосіб представлення ендаументу різними мовами, щойно буде завершено храм у Берні, Швейцарія. Під керівництвом Хінклі вперше було використано фільми замість живої гри акторів, у представленні частин ендументу у символічному відтворенні. Через багато років, будучи Президентом Церкви, Президент Хінклі започаткував безпрецедентну еру будівництва храмів, зробивши ендаументи ще більш доступними для святих останніх днів по всьому світу.
Пов’язані теми: Обдарування силою, Mасонство, Храм у Наву