Жіноче товариство допомоги Наву

Коли на початку березня 1842 р. швачка Маргарет Кук помітила, що працівникам на будівництві храму в Наву потрібні сорочки, вона подала своїй роботодавиці Сарі Кімболл ідею згуртувати швачок. У 19-му столітті в Америці жінки часто виявляли бажання організовувати благодійні товариства, щоб сприяти соціальним та релігійним рухам і боротися з бідністю й задовольняти інші громадські потреби¹ . Сара запросила своїх подруг та сусідок приєднатися до їхнього “Жіночого товариства” і попросила Елайзу Р. Сноу написати статут — організаційний документ, типовий для інших тогочасних товариств. Елайза представила свій документ Джозефу Сміту, який сказав, що той є найкращим з усіх, які йому доводилось бачити, але Господь мав на думці для жінок “дещо краще”. Він хотів організувати їх “на взірець, або за порядком, священства” і призначити цьому товариству важливе місце у Божій Церкві² . Сара Кімболл згадувала, що Джозеф сказав: “Устрій Церкви Христової ніколи не був досконалим, доки не було організовано жінок”³.

Крамниця Джозефа Сміта у Наву, в якій 17 березня 1842 р. було організовано Товариство допомоги.

17 березня 1842 року двадцять жінок зібралися разом у великій кімнаті для зборів, розташованій над крамницею Джозефа Сміта у будівлі з червоної цегли. На цих установчих зборах Джозеф Сміт запропонував жінкам вибрати президентку, яка потім вибере собі двох радниць⁴ . Емму Сміт було одноголосно вибрано президенткою, а вона вибрала Сару М. Клівленд та Елізабет Енн Уітні своїми радницями. Коли вибір було зроблено, Джозеф Сміт зачитав одкровення, яке він отримав для Емми Сміт у 1830 р. і в якому її було названо “вибраною пані”. Джозеф Сміт навчав, що на Емму покладено обов’язок “відкривати Писання для всіх; і навчати жінок нашої спільноти; і не тільки сама вона, але й інші можуть мати такі ж благословення”⁵.

На цих перших зборах Емма Сміт проголосила: ““Ми вчинимо щось надзвичайне. Ми чекаємо надзвичайних справ і невідкладних завдань”⁶. Жінки, які зібралися, також призначили секретарку і скарбника. Цих жінок було “висвячено”, або рукопокладено, відповідно до настанов, даних Джозефом Смітом. Чисельність товариства швидко зростала і станом на березень 1844 р. до нього приєдналися понад 1 300 жінок.

Через Товариство допомоги Господь дав жінкам належне місце і повноваження у Церкві. “Тепер я повертаю ключ за вас в ім’я Бога, — проголосив Джозеф Сміт 28 квітня 1842 року, — і це Товариство радітиме, і знання і розум полинуть віднині”. Товариство допомоги було знаряддям у підготовці жінок Церкви до отримання храмових обрядів⁷. Говорячи, почасти, про їхню майбутню участь у цих обрядах, Джозеф навчав, що жінки невдовзі “здобу[дуть] привілеї, благословення та дари священства”⁸.

Члени Товариства допомоги Наву зосередилися на двох основних цілях, поставлених Джозефом Смітом: “Товариство [має] не тільки допомага[ти] бідним, але й ряту[вати] душі”⁹. У протоколах зборів записано, наприклад, як ці жінки дбали про бідних іммігрантів, які прибували з Міссурі та Британських островів. Членкині Товариства допомоги задовольняли потреби святих, надаючи послуги в обмін на інші послуги серед членкинь Товариства, збирали пожертвування для нужденних і визначали потреби сімей у громаді. Товариство допомоги також виявляло політичну активність, направляючи петиції губернатору штату Іллінойс Томасу Керліну¹⁰.

Окрім благодійних і громадських справ Товариство допомоги мало важливі духовні цілі. Джозеф Сміт дав їм додаткові настанови щодо їхніх релігійних обов’язків і повноважень, звертаючись до них на шести з дев’яти зборів Товариства допомоги, які він відвідав у 1842 році ¹¹. Жінки також давали поради одна одній на зборах і проводили теологічні обговорення, майже так само, як це робили чоловіки на зборах Школи старійшин у Кертленді. Жінки використовували духовні дари і свідчили одна одній. Наприклад, Люсі Мак Сміт сказала жінкам, які зібралися, що їм слід “пам’ятати слова Алми” і “багато молитися зранку, опівдні і ввечері”. Вона сказала їм, що, з огляду на її поважний вік, вона боїться, що “більше не буде в змозі відвідувати збори Товариства, і прийде ще хіба що кілька разів”. Але вона “бажала залишити своє свідчення, що Книга Мормона є книгою від Бога”¹².

Спочатку Товариство допомоги збиралося у весняні та осінні місяці 1842 і 1843 років. У березні 1844 р, коли товариство вперше зібралося у тому році, Емма Сміт говорила на чотирьох зборах про важливість бути морально чистими, можливо, у такий спосіб делікатно виявляючи спротив схваленим множинним шлюбам¹³. Після цих зборів Товариство допомоги більше не проводило зборів у Наву¹⁴. Проведення зборів Товариства було формально призупинено Бригамом Янгом у березні 1845 року.

Елайза Р. Сноу взяла з собою книгу протоколів Товариства допомоги Наву в Юту і, коли Президент Бригам Янг попросив її допомогти відновити Товариство допомоги, використовувала її як зразок, допомагаючи єпископам і жінкам по всій цій території наприкінці 1860-х років. Ці товариства у Юті надихалися прикладом Жіночого товариства допомоги Наву, вели власні книги протоколів і часто згадували історію заснування Товариства і те, як Джозеф Сміт залучив жінок до відновлення Церкви¹⁵.

Титульна сторінка книги протоколів Товариства допомоги Наву.

Церковні матеріали

“Joseph Smith’s Teachings on Priesthood, Temple, and Women”, Gospel Topics Essays, topics.lds.org.

Jill Mulvay Derr, Carol Cornwall Madsen, Kate Holbrook, and Matthew J. Grow, eds., The First Fifty Years of Relief Society: Key Documents in Latter-day Saint Women’s History (Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2016), xvii–xxvii, 3–16, 23–131.

Дочки в Моєму Царстві: Історія і спадок Товариства допомоги (Солт-Лейк-Сіті: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, 2011).

Sheri L. Dew, “Something Extraordinary”, Ensign, Mar. 1992, 50–56.

Relief Society General Presidency, “The Founding of Relief Society”, Ensign, Mar. 1992, 57.

James Goldberg, “Five People Who Helped Found the Relief Society”, Women of Conviction series, Mar. 15, 2017, history.lds.org.

Бібліографія

У вказаних нижче публікаціях міститься більше інформації стосовно цієї теми. Те, що ми посилаємося на цей матеріал або надаємо вам посилання на нього, не означає, що ми схвалюємо його вміст чи погляди автора або гарантуємо їх достовірність.

Derr, Jill Mulvay, Janath R. Cannon, and Maureen Ursenbach Beecher, Women of Covenant: The History of Relief Society (Salt Lake City: Deseret Book, 1992).

Посилання

1. Nancy A. Hardesty, Women Called to Witness: Evangelical Feminism in the 19th Century (Nashville: Abingdon Press, 1984), 113.

2. Relief Society Record, “First Organization”, n.d., ca. June 1880, 5, Relief Society Record, 1880–1892, Бібліотека історії Церкви; див. також Sarah M. Kimball, “Early Relief Society Reminiscence”, Mar. 17, 1882, in Relief Society Record, 1880–1892, 29–30, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті, in Jill Mulvay Derr, Carol Cornwall Madsen, Kate Holbrook, and Matthew J. Grow, eds., The First Fifty Years of Relief Society: Key Documents in Latter-day Saint Women’s History (Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2016), 495; див. також Jill Mulvay Derr and Carol Cornwall Madsen, “‘Something Better’ for the Sisters: Joseph Smith and the Female Relief Society of Nauvoo”, in Joseph Smith and the Doctrinal Restoration (Provo, Utah: Religious Studies Center, Brigham Young University, 2005), 123–143. Сара Клівленд зазначила, що Товариство допомоги було “організовано за порядком небесним” (Nauvoo Female Relief Society Minutes, Apr. 19, 1842, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 50; Jennifer Reeder and Kate Holbrook, eds., At the Pulpit: 185 Years of Discourses by Latter-day Saint Women [Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2017], 16).

3. Kimball, “Early Relief Society Reminiscence”, 29–30, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 495, правопис узгоджено із сучасним. Джозеф Сміт також зазначив, що “він збирається зробити це Товариство царством священників, як у дні Еноха — як у дні Павла” (Nauvoo Female Relief Society Minutes, Mar. 31, 1842, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 43). Ньюел К. Уітні сказав жінкам: “Без жінок усе не може бути відновлено на землі, бо для відновлення священства потрібні всі” (Nauvoo Female Relief Society Minutes, May 27, 1842, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 75–76). На зборах, проведених 13 серпня 1843 р., Рейнольдс Кегун зазначив: “Церкві дечого не вистачатиме, оскільки цей порядок священства є неповним без [Товариства допомоги]” (Nauvoo Female Relief Society Minutes, Aug. 13, 1843, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 116).

4. Sarah M. Kimball, “Early Relief Society Reminiscence”, Mar. 17, 1882, in Relief Society Record, 1880–1892, 29–30, Church History Library, Salt Lake City; Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 495–496.

5. Nauvoo Female Relief Society Minutes, Mar. 17, 1842, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 32. Одкровення для Емми зараз знаходиться в Ученні і Завітах 25.

6. Nauvoo Female Relief Society Minutes, Mar. 17, 1842, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 35.

7. Див. “Joseph Smith’s Teachings about Priesthood, Temple, and Women”, Gospel Topics Essays, topics.lds.org; Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 9–10. 13 серпня 1843 року Рейнольдс Кегун, член храмового комітету, зазначив, що “це Товариство створено Господом, щоб підготувати нас до великих благословень, які є для нас у Домі Господньому — в храмі” (Nauvoo Female Relief Society Minutes, Aug. 13, 1843, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 116, правопис узгоджено із сучасним).

8. Joseph Smith, Journal, December 1841–December 1842, 94, josephsmithpapers.org; Nauvoo Female Relief Society Minutes, Apr. 28, 1842, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 53–59.

9. Nauvoo Female Relief Society Minutes, June 9, 1842, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 79.

10. Петиція Жіночого товариства допомоги Наву до Томаса Керліна, липень 1842 р., 8 сторінок, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті; Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 136–141.

11. Nauvoo Female Relief Society Minutes, March 17, March 31, April 28, May 26, June 9, and August 31, 1842, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 28–37, 42–46, 52–62, 68–72, 77–83, 92–96.

12. Nauvoo Female Relief Society Minutes, March 31, 1842, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 44–45, правопис узгоджено із сучасним.

13. Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 13–14.

14. Див. Brigham Young, discourse, Mar. 9, 1845, Nauvoo High Priests Quorum Record, 1841–1845, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті; Brigham Young, Discourse, Mar. 9, 1845, Record of Seventies, Book B, 1844–1848, 77–78, First Council of the Seventy Records, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті, in Derr, Madsen, Holbrook, and Grow, First Fifty Years, 168–171.

15. Jill Mulvay Derr and Carol Cornwall Madsen, “Preserving the Record and Memory of the Female Relief Society of Nauvoo, 1842–1892”, Journal of Mormon History, vol. 35, no. 3 (Summer 2009), 89–95.