Фар-Уест

У 1836 р. через три роки після того як святих останніх днів було вигнано з округи Джексон, законодавчий орган штату Міссурі утворив округу Коулдвелл, нову округу у негусто заселеній частині штату, яку вони відвели для поселення святих останніх днів. Святі придбали там землі і почали будувати місто під назвою Фар-Уест¹ . У квітні 1838 р. Господь відкрив Джозефу Сміту, що Фар-Уест буде “святою та освяченою землею”, бо святі зібрались там, щоб побудувати храм і поклонятися Йому².

З кінця 1836 р. до 1839 р. близько п’яти тисяч святих побудували свої домівки у Фар-Уесті і навколо нього. Саме місто стало місцем головного управління Церкви, коли туди прибув Джозеф Сміт у березні 1838 р.³. Під час свого перебування у Фар-Уесті пророк отримав сім одкровень, які пізніше опублікували у книзі Учення і Завіти. У цих одкровеннях Господь серед всього іншого відкрив повну назву церкви: Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і встановив закон десятини⁴.

Поселення у Фар-Уесті було змодельовано за “Картою міста Сіон”. Спочатку цей план поселення було призначено для будівництва Сіону в окрузі Джексон, штат Міссурі⁵ . 4 липня 1838 р. святі встановили й освятили чотири наріжні камені для будівництва храму в їхньому новому місті⁶.

Храмовий наріжний камінь і пам’ятник у Фар-Уесті

Храмовий наріжний камінь і пам’ятник у Фар-Уесті, штат Міссурі.

Подальші роботи щодо будівництва храму не відбувалися. Восени 1838 р. насильство з боку нападників проти святих в окрузі Коулдвелл та сусідніх округах незабаром переросло у широкомасштабний збройний конфлікт. Губернатор штату Міссурі Лілбурн У. Боггз наказав ополченню штату оточити Фар-Уест і вигнати святих зі штату. Генерал-майор Сем’юел Д. Лукас, командуючий ополченням штату, зустрівся з делегацією від святих безпосередньо за межами Фар-Уеста і вимагав, щоб Джозеф Сміт та інші церковні провідники здалися для арешту, інакше він піде в атаку на місто. Коли делегація повернулася у Фар-Уест, один з її членів, Джордж М. Хінкл, сказав Джозефу, що Лукас “хоче поговорити”, але, вочевидь, не пояснив, що генерал має намір арештувати його. Джозеф та інші провідники погодилися зустрітися з Лукасом і були відразу ж заарештовані і їм погрожували стратою, але зрештою їх кинули у тюрму, де вони чекали на суд⁷.

Капітуляція у Фар-Уесті

Зображення капітуляції у Фар-Уесті у листопаді 1838 р.

Поки Джозеф Сміт був у тюрмі, святі поступилися вимогам штату покинути штат Міссурі, і Фар-Уест став плацдармом для виходу зі штату. В одному з одкровень, які отримав Джозеф, дванадцятьом апостолам було вказано залишити Фар-Уест 26 квітня 1839 р., щоб вирушити на місію до Англії⁸. Деякі противники Церкви вихвалялися, що вони перешкодили виконанню цієї божественної настанови. Однак перед тим, як вирушити на місію до Англії, Бригам Янг та інші апостоли під покровом ночі повернулися до храмової ділянки у Фар-Уесті, щоб виповнити одкровення у призначений день⁹.

Церковні матеріали

Jacob W. Olmstead, “Far West and Adam-ondi-Ahman: D&C 115, 116, 117”, in Matthew McBride and James Goldberg, eds., Revelations in Context: The Stories behind the Sections of the Doctrine and Covenants (Salt Lake City: The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 2016), 235–241.

“Far West Temple Site, Missouri”, Historic Sites, history.lds.org.

“Far West, Missouri”, josephsmithpapers.org.

“Far West and Northern Missouri—Episode 32”, Mormon Channel, mormonchannel.org.

Бібліографія

У вказаних нижче публікаціях міститься більше інформації стосовно цієї теми. Те, що ми посилаємося на ці матеріали або даємо вам посилання на них, не означає, що ми схвалюємо їхній вміст чи погляди авторів або що ми гарантуємо їх достовірність.

Alexander L. Baugh, A Call to Arms: The 1838 Mormon Defense of Northern Missouri, Dissertations in Latter-day Saint History (Provo, UT: Joseph Fielding Smith Institute for Latter-day Saint History and BYU Studies, 2000), 135–154.

Clark V. Johnson, “Let Far West Be Holy and Consecrated”, in Larry C. Porter and Susan Easton Black, eds., The Prophet Joseph: Essays on the Life and Mission of Joseph Smith (Salt Lake City: Deseret Book, 1988), 226–245.

Посилання

1. Clark V. Johnson, “Let Far West Be Holy and Consecrated”, in Larry C. Porter and Susan Easton Black, eds., The Prophet Joseph: Essays on the Life and Mission of Joseph Smith (Salt Lake City: Deseret Book, 1988), 228–229.

2. “Revelation, 26 April 1838 [D&C 115]”, in Joseph Smith, Journal, March–September 1838, 33, josephsmithpapers.org; див. також Учення і Завіти 115:7–8.

3. “Journal, March–September 1838”, 16–17, josephsmithpapers.org. Див. також James B. Allen and Glen M. Leonard, The Story of the Latter-day Saints, 2nd ed. (Salt Lake City: Deseret Book, 1992), 116–117.

4. “Revelation, 26 April 1838 [D&C 115]”; “Revelation, 8 July 1838–C [D&C 119]”, josephsmithpapers.org. Див. Учення і Завіти 113–115, 117–120.

5. “Revised Plat of the City of Zion, circa Early August 1833”, josephsmithpapers.org; див. також Steven L. Olsen, The Mormon Ideology of Place: Cosmic Symbolism of the City of Zion, 1830–1846, Dissertations in Latter-day Saint History (Provo, Utah: Joseph Fielding Smith Institute for Latter-day Saint History and BYU Studies, 2002), Figure 11.

6. Alexander L. Baugh, “The Mormon Temple Site at Far West, Caldwell County, Missouri”, in Thomas M. Spencer, ed., The Missouri Mormon Experience (Columbia: University of Missouri Press, 2010), 80–81.

7. Mark Ashurst-McGee, David W. Grua, Elizabeth Kuehn, Brenden W. Rensink, and Alexander L. Baugh, eds., Documents, Volume 6: February 1838–August 1839. Vol. 6 of the Documents series of The Joseph Smith Papers, edited by Ronald K. Esplin, Matthew J. Grow, and Matthew C. Godfrey (Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2017), 269–271. Джозеф відчував, що його свідомо зрадили, хоча Хінкл та інші пізніше стверджували, що Джозеф розумів, чого саме хотів Лукас.

8. “Revelation, 8 July 1838–A [D&C 118]”, in Joseph Smith, Journal, March–September 1838, 54, josephsmithpapers.org.

9. “Revelation, 8 July 1838–A [D&C 118]”, 55, josephsmithpapers.org; див. також Учення і Завіти 118:4–5; Baugh, “The Mormon Temple Site at Far West”, 82–83.