Історія Церкви
Зцілення

“Зцілення”, Теми з історії Церкви

“Зцілення”

Зцілення

Під час Свого земного священнослужіння Ісус Христос зцілював хворих і стражденних. Він дав Своїм учням силу і владу зцілювати і навчав, що тих, “хто ввірує, супроводити будуть ознаки” такі, як дар зцілення1 . У сучасному одкровенні Джозефу Сміту цей принцип знову було підтверджено і визначено як дари Духа: “віру, щоб бути зціленим” і “віру, щоб зціляти”2.

Ісус Христос зцілює чоловіка

Під час Свого земного священнослужіння Ісус Христос зцілював хворих і стражденних.

Історія випадків зцілення

Перші святі останніх днів практикували духовний дар зцілення двома способами, які перетиналися один з одним. По-перше, вони дотримувалися поради, даної у Новому Завіті, і в одкровеннях, отриманих Джозефом Смітом, в яких їх було навчено покликати старійшин Церкви, “покладати руки” на хворих і благословляти їх3 . Дотримуючись цього наказу з Писань, чоловіки, які мали чини священства в Церкві, здійснювали благословення зцілення. По-друге, перші святі останніх днів сприймали зцілення як дар Духа, доступний для кожного, хто має достатньо віри4 . У 19 ст. і на початку 20 ст. і чоловіки, і жінки надавали благословення зцілення в ім’я Ісуса Христа, часто кладучи руки на хвору частину тіла, але необов’язково застосовуючи владу священства5.

Перші випадки зцілення у мормонів були різноманітними. Застосування освяченої олії для помазання хворих було впроваджено після освячення Кертлендського храму, хоча спосіб застосування олії з часом змінився. Наприклад, люди, які були хворі чи травмовані, часто наносили олію на уражені ділянки тіла як мазь5. Ритуали, які зазвичай застосовувалися для інших цілей, були пристосовані і для зцілення. Наприклад, хрищення іноді виконувалися з метою зцілення. У таких випадках чоловіків і жінок занурювали у воду не для відпущення їхніх гріхів, але для їхнього фізичного здоров’я. Ці хрищення виконувалися до початку 20 ст. у храмах чоловіками, які мали владу священства7. У храмах також проводилися й інші церемонії для зцілення, зокрема омовіння й помазання на здоров’я; і чоловіки, і жінки рукопокладалися, щоб надавати ці благословення8.

Джозеф Сміт схвалював участь жінок у виконанні обрядів для зцілення. “Щодо покладання рук жінками, — сказав Джозеф, — немає гріха у тому, що будь-хто, хто має віру, робив це”9. Для жінок благословення хворих було природним продовженням їхньої роботи в якості медсестер з первинної медичної допомоги і доглядальниць за хворими. Зокрема, жінки святі останніх днів часто помазували і благословляли інших жінок під час вагітності і народження дитини10.

Бригам Янг та інші провідники Церкви продовжували заохочувати жінок прагнути духовного дару зцілення і схвалювали участь жінок у благословеннях на зцілення11. У 1880 р. Кворум Дванадцятьох Апостолів стверджував, що жінки виконували благословення зцілення “не завдяки владі священства, але завдяки їхній вірі в Христа”12. Подібним чином навчала і генеральна президентка Товариства допомоги Елайза Р. Сноу: “Жінки можуть благословляти в ім’я Ісуса, але не завдяки священству”13.

Вже у кінці 19 ст. нові покоління святих останніх днів почали піклуватися про здоров’я і прагнути зцілення в інші способи, ніж їхні предки. Вони продовжували запрошувати хворих отримати помазання освяченою олією, але у багатьох випадках вони наголошували на силі посту і молитви без виконання формальних благословень14. Досягнення у науковій медицині також спонукали їх довіряти лікарям і лікарням більше, ніж їм довіряли попередні покоління15. На початку 20 ст. Президенти Джозеф Ф. Сміт та Гебер Дж. Грант стандартизували порядок дій та обряди священства, зокрема і благословення на зцілення16. Стандартизація відбулася за допомогою публікації в довідниках для місіонерів і місцевих провідників священства інструкцій щодо благословень священства на зцілення17. Провідники Церкви також дали конкретні настанови щодо використання освяченої олії під час надання благословень, призначаючи просте помазання на маківці голови18. У 1920 р. практика хрищень для уздоровлення, як і храмові благословення на зцілення, були припинені19.

Із повагою до участі жінок у благословеннях на зцілення у листі від Першого Президентства в 1914 р. було підтверджено, що “будь-яка хороша сестра, сповнена віри в Бога, за допомогою молитви” може благословляти хворих. Але Президентство наголосило на пріоритетності благословень священства: “Заповідь Господа — кликати старійшин для благословення хворих, і коли їх можливо покликати, їх слід просити помазати хворих і запечатати помазання”20. Наступні провідники Церкви наголошували на настановах з Писань “покликати старійшин” для надання благословень на зцілення21. На цьому питанні робився наголос у церковних періодичних виданнях і в листах, розісланих і розповсюджених місцевими провідницями Товариства допомоги у 1940-х і 1950-х роках22. У теперішньому довіднику вказано, що “лише носії Мелхисидекового священства можуть благословляти хворих чи стражденних”23.

Зцілення і медицина

Прагнучи зцілення за допомогою духовних джерел, святі останніх днів дотримувалися поради з Писань, що тих, хто хворіє буде “нагодовано з усією ніжністю, травами і м’якою їжею”24. Президент Бригам Янг навчав, що належним буде спочатку “полікуватися всім, про що тільки мені вдалося б дізнатись, і попросити Небесного Батька, в ім’я Ісуса Христа, освятити всі мої зусилля для зцілення мого тіла”25. Він виступав за професійну медичну підготовку як для чоловіків, так і для жінок, і схвалив фінансову підтримку для кількох членів Церкви, щоб ті навчалися в медичних навчальних закладах у східній частині Сполучених Штатів26.

Святі останніх днів продовжують отримувати належне медичне лікування від кваліфікованих професіоналів. Провідники Церкви навчали, що “використання медицини не суперечить нашим молитвам віри і покладанню на благословення священства”27. Святі останніх днів вірять у запобігання хворобам за допомогою дотримання належних дієт, виконання фізичних вправ та відпочинку, дотримання Слова мудрості та профілактичного догляду за здоров’ям. Наприклад, протягом останніх десятиліть Церква пожертвувала значні ресурси для вакцинації в всьому світі28.

Дар зцілення у наш час

У наш час дар зцілення застосовується у Церкві через особисту віру і молитву — за себе чи за когось іншого — і через благословення священства. Виконання благословень зцілення відбувається завдяки вірі і відповідно до волі Господа. Не всі благословення приносять зцілення. “Ми робимо все можливе для зцілення дорогих нам людей, — навчав старійшина Даллін Х. Оукс, служачи членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів, — а потім віддаємо все в руки Господа”29.

Надання благословення на зцілення

Благословення на зцілення виконують носії Мелхиседекового священства.

Пов’язані теми: Дари Духа, Дар мов

Посилання

  1. Матвій 10:1; Марк 16:17; див. також Матвій 17:20–21; Дії 3:1–7; 5:12, 15–16; 14:8–10; Якова 5:13–16.

  2. “Revelation, circa 8 March 1831–A [D&C 46]”, in Revelation Book 1, 77, 78, josephsmithpapers.org; “Revelation, 7 December 1830 [D&C 35]”, in Revelation Book 1, 47, josephsmithpapers.org; “Revelation 22–23 September 1832 [D&C 84]”, 3, josephsmithpapers.org; див. також Учення і Завіти 35:9; 46:9, 19–20; 84:65–72.

  3. Якова 5:14–15; “Revelation, 9 February 1831 [D&C 42:1–72]”, 4, josephsmithpapers.org; див. також Учення і Завіти 42:43–44.

  4. 1 Коринтянам 12:4–11; Мороній 10:11; “Revelation, circa 8 March 1831–A [D&C 46]”, in Revelation Book 1, 78; див. також Учення і Завіти 46:20.

  5. Розповіді про перші практики зцілення серед мормонів див. у The Journals of William E. McLellin, 1831–1836, edited by Jan Shipps and John W. Welch (Provo, UT: BYU Studies; Urbana: University of Illinois Press, 1994), 40, 45, 66, 71; Juanita L. Pulsipher, ed., “History of Sarah Studevant Leavitt (1875)”, 9, L. Tom Perry Special Collections, Harold B. Lee Library, Brigham Young University, Provo, Utah; див. також Jonathan A. Stapley and Kristine Wright, “The Forms and the Power: The Development of Mormon Ritual Healing to 1847”, Journal of Mormon History, vol. 35, no. 3 (Summer 2009), 42–87.

  6. Див. Stapley and Wright, “The Forms and the Power”, 65–66. У деяких випадках людина, яка хворіла, пила освячену олію.

  7. Jonathan A. Stapley and Kristine Wright, “‘They Shall Be Made Whole’: A History of Baptism for Health”, Journal of Mormon History, vol. 34, no. 4 (Fall 2008), 69–112.

  8. Складовими цих ритуалів зцілення були покладання рук, омовіння та помазання. Stapley and Wright, “The Forms and the Power”, 75–77.

  9. Nauvoo Relief Society minutes, Apr. 28, 1842, in Jill Mulvay Derr, Carol Cornwall Madsen, Kate Holbrook, and Matthew J. Grow, eds., The First Fifty Years of Relief Society: Key Documents in Latter-day Saint Women’s History (Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2016), 55.

  10. Mary Walker Morris diary, July 22 and Sept. 6, 1879; Mar. 3, 1881, in Before the Manifesto: The Life Writings of Mary Lois Walker Morris, edited by Melissa Lambert Milewski (Logan: Utah State University Press, 2007), 226, 230, 298. В інших випадках жінки омивали та помазували, а чоловіки запечатували помазання й благословляли. Morris diary, Sept. 7–8, 1881, in Life Writings, 314. Зазвичай жінки виконували ці благословення разом з іншими жінками і для інших жінок або дітей, але іноді вони також благословляли чоловіків або давали благословення на зцілення або втішення разом із чоловіками. Приклад див. у Wilford Woodruff journal, Mar. 30, 1838, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті; див. також Helen Mar Kimball, “Scenes in Nauvoo, and Incidents from H. C. Kimball’s Journal”, Woman’s Exponent, vol. 12, no. 6 (Aug. 15, 1883), 42. Участь жінок у ритуалах зцілення більше обговорюється у Jill Mulvay Derr, Janath Russell Cannon, and Maureen Ursenbach Beecher, Women of Covenant: The Story of Relief Society (Salt Lake City: Deseret Book, 1992), 44–45, 67–68, 114, 220–221, 429–430. Більш сучасне і комплексне лікування: Jonathan A. Stapley and Kristine Wright, “Female Ritual Healing in Mormonism”, Journal of Mormon History, vol. 37, no. 1 (Winter 2011), 1–85.

  11. Приклади таких тверджень див. в Brigham Young discourse, Nov. 14, 1869, in Journal of Discourses, 26 vols. (London: Latter-Day Saints’ Book Depot, 1871), 13:155; “Report of the Dedication of the Kaysville Relief Society House, Nov. 12, 1876”, Woman’s Exponent, vol. 5, no. 19 (Mar. 1, 1877), 149.

  12. “Quorum of the Twelve Apostles, Draft Circular Letter, October 6, 1880 (Excerpt)”, in Jill Mulvay Derr, Carol Cornwall Madsen, Kate Holbrook, and Matthew J. Grow, eds., The First Fifty Years of Relief Society: Key Documents in Latter-day Saint Women’s History (Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2016), 489. Президент Уілфорд Вудрафф висловлювався подібним чином у листі з інструкціями до генеральної секретарки Товариства допомоги. Він казав, що жінки служать хворим “не як носії священства, а як члени Церкви” (Wilford Woodruff letter to Emmeline B. Wells, Apr. 27, 1888, 3, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті).

  13. Morgan Utah Stake Relief Society minutes and records (1878–1912), vol. 1, Apr. 28, 1883, 93, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті.

  14. Див. Minutes, Nov. 1888, Ashley Center Ward Relief Society minute book, 1880–1892, vol. 1, 77, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті; Minutes, Mar. 5, 1896, Thatcher Ward Relief Society minutes and records, 1884–1910, vol. 1, 166; Minutes, Oct. 23, 1897, Farmers Ward Relief Society minutes and records, 1896–1902, vol. 2, 62; Minutes, Sept. 13, 1899, Provo Utah Central Stake Relief Society minutes, vol. 5, 41.

  15. Див. Jonathan A. Stapley, “‘Pouring in Oil’: The Development of the Modern Mormon Healing Ritual”, in Daniel L. Belnap, ed., By Our Rites of Worship: Latter-day Saint Views on Ritual in Scripture, History, and Practice (Provo, UT: Religious Studies Center, Brigham Young University, 2013), 295, 297–298.

  16. Див. Young Men’s Mutual Improvement Associations Manual, 1902–1903 (Salt Lake City: General Board of Y.M.M.I.A., 1902), 58–59; Handbook of Instructions for Stake Presidencies, Bishops, and Counselors, Stake and Ward Clerks and Other Church Officers, no. 16 (Salt Lake City: The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 1940), 125–126; див. також Joseph Fielding Smith, Answers to Gospel Questions, 5 vols. (Salt Lake City: Deseret Book, 1957), 1:148.

  17. Див. Young Men’s Mutual Improvement Associations Manual, 58–59.

  18. Stapley, “‘Pouring in Oil’”, 303–305.

  19. Stapley and Wright, “Female Ritual Healing”, 64–69. Зв’язок храму зі зціленням триває і в наш час: практикується подання імен до храмових молитовних списків, де молитви за хворих промовляються як частина храмової церемонії.

  20. First Presidency letter to stake presidents and bishops, Oct. 3, 1914, in James R. Clark, comp., Messages of the First Presidency of The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 6 vols. (Salt Lake City: Bookcraft, 1970), 4:314–315. Президентство заявило, що жінки “мають таке саме право служити хворим дітям, як і дорослим, і можуть помазувати їх і з вірою покладати руки на них” (First Presidency letter, Oct. 3, 1914). Цей посилений наголос на тому, що лише владою священства можна застосовувати дар зцілення, відрізняв практики зцілення святих останніх днів від популярних форм зцілення вірою, які стали поширеними в американській культурі на початку 20-го ст. Лише благословення священства вважалися правильними. Див. Stapley and Wright, “Female Ritual Healing”, 41–46; John A. Widtsoe, Program of the Church of Jesus Christ of Latter-day Saints (Salt Lake City: General Boards of the Mutual Improvement Associations of The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, 1938), 127.

  21. Якова 5:14; Journal History of The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, Jan. 16, 1921, 101, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті; Heber J. Grant letter to P. J. Hansen, Mar. 12, 1934, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті; Heber J. Grant, J. Reuben Clark, David O. McKay letter to Rodney S. Williams, Dec. 14, 1943, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті.

  22. Form letter on Relief Society letterhead, July 29, 1946, Relief Society Washing and Anointing File, Бібліотека історії Церкви, Солт-Лейк-Сіті (an annotation on the letter indicates it was written by Joseph Fielding Smith for the use of Relief Society leaders); Joseph Fielding Smith, “Your Question: Administering to the Sick,” Improvement Era, vol. 58, no. 8 (Aug. 1955), 558–559, 607.

  23. Довідник 2: Керування Церквою (2010), 20.6.1.

  24. Учення і Завіти 42:43.

  25. Journal of Discourses, 26 vols. (London: Latter-Day Saints’ Book Depot, 1857), 4:24.

  26. Derr, Cannon, and Beecher, Women of Covenant, 107–108.

  27. Даллін Х. Оукс, “Зцілення хворих”, Ensign або Ліягона, трав. 2010, с. 47.

  28. “Measles Vaccination Campaign”, Mormon Newsroom, mormonnewsroom.org.

  29. Даллін Х. Оукс, “Зцілення хворих”, 50.