Вища рада

Протягом кількох місяців після заснування Церкви у квітні 1830 р. більшість носіїв священства могли збиратися разом, щоб вирішувати справи Церкви під час квартальних конференцій. Протягом року після організації Церкви її адміністративні потреби значно зросли, бо кількість членів Церкви збільшилася. Нові поселення були засновані в штаті Огайо та у штаті Міссурі, і Господь наказав святим докласти більше зусиль для встановлення Церкви. Незабаром в одкровенні Джозефу Сміту було наказано збирати різні ради відповідно до різних потреб¹ . Починаючи з 1832 р., ці ради збиралися при потребі, щоб вирішувати різні справи, зокрема й рада, яка проводилася Джозефом Смітом та його двома радниками² . Але, щоб виконати рішення ради, Джозефу доводилося скликати доступних для цього первосвященників, кожного разу, коли їм потрібно було зустрітися³.

У лютому 1834 р. Джозеф Сміт зустрівся з групою первосвященників у Кертленді і сказав, що він навчатиме їх “порядку проведення рад у давні дні, … як це було йому показано у видінні”⁴ . Потім він організував першу постійну вищу раду, яка складалася з 12 первосвященників і мала вирішувати адміністративні і дисциплінарні питання, які стосувалися Церкви у Кертленді⁵ . Того літа друга вища рада була організована у штаті Міссурі з метою “вирішення важливих справ, які можуть постати перед ними і не можуть бути вирішені єпископом і його радою”⁶.

Наступної весни були покликані Дванадцять апостолів. Хоча їхнім головним обов’язком було проповідувати євангелію, вони також служили як подорожуюча вища рада, щоб вирішувати церковні справи у невеликих філіях за межами колів у Кертленді і Міссурі. Коли у 1835 р. були опубліковані Учення і Завіти, уривки з протоколу перших зборів вищої ради з додатковими поясненнями ролі Дванадцятьох апостолів були додані як один з перших розділів, надаючи вказівки щодо процедур проведення рад⁷.

У Наву Джозеф Сміт дав Дванадцятьом апостолам владу наглядати за деякими церковними справами у колах, а також у віддалених філіях⁸. Після його смерті Дванадцять служили як генеральні авторитети в Церкві, а вищі ради продовжували організовуватися на рівні колу. У наш час вищі ради колу допомагають керувати справами Церкви в їхньому колі, беруть участь у винесенні дисциплінарних рішень і підтримують президентство колу в їхньому служінні.

Пов’язані теми: Відновлення Мелхиседекового священства, Кворум дванадцятьох