Критики Книги Мормона

Навіть ще до того, як Книгу Мормона було видано у 1830 р., у газетних статтях критикували цю книгу та її перекладача Джозефа Сміта. Джозеф Сміт відповів на таку критику заявою, що ангел спрямував його до давнього літопису, який він переклав даром та силою Бога. Багато американців у той час вірили, що лише Біблія є словом Бога, і поява нових Писань викликала бурхливі обговорювання. Не переконані розповіддю Джозефа про божественне походження Книги Мормона деякі автори статей відкрито виступали проти цієї книги.

Книга Мормона, видання 1830 р.

Троє перших критиків заклали основу для тривалої критики цієї книги. Це були Ебнер Коул, Александер Кемпбелл та Ебер Д. Гоу. Кожен з них стверджував, що Джозеф Сміт використовував Книгу Мормона як частину складної схеми обману громадськості. Коул (який писав під псевдонімом Обедая Догберрі) публікував у своїй газеті витяги з Книги Мормона ще до того, як друкарня завершила друк цієї книги. Хоча Коул виконав вимогу Джозефа припинити публікувати ці витяги, він продовжив писати статті, в яких висміювалася Книга Мормона та засуджувалося те, що, на його думку, було виявом релігійного фанатизму. Через два роки проповідник-реставраціоніст Александер Кемпбелл пішов далі, опублікувавши “аналіз Книги Мормона”, в якому досліджував книгу на наявність розбіжностей з Біблією. Кемпбелл стверджував, що унікальні аспекти Книги Мормона були запозичені Джозефом з його культури і що він просто відобразив у ній релігійні ідеї, притаманні його часу.¹ Журналіст зі штату Огайо Ебер Хов вважав, що Джозеф зі своїми здібностями не міг написати цю книгу і наполягав, що той вчинив плагіат, списавши історії з неопублікованого рукопису Соломона Сполдінга.² На підтримку цієї теорії він опублікував розповіді невдоволених святих останніх днів та свідчення мешканців Пальміри, які були готові свідчити під присягою проти Джозефа Сміта³.

Теорія плагіату у Сподлінга набула настільки широкого розголосу, що таким місіонерам, як Парлі П. Пратт, довелося невтомно працювати, щоб проповідувати та публікувати її спростування. Коли у 1880-х роках було знайдено справжній рукопис Сполдінга, читачі побачили незначну схожість з Книгою Мормона.⁴ Критики все ще наполягали, що Джозеф Сміт вчинив плагіат, привласнивши собі авторство головних ідей книги. У 1902 р. І. Вудбрідж Райлі стверджував, що Джозеф Сміт та Олівер Каудері взяли інформацію з книги Ітана Сміта “View of the Hebrews (Погляд на євреїв)”. У цій книзі відстежується походження американських індіанців від загублених племен Ізраїля.⁵ Однак навіть після десятиліть полеміки критики не змогли продемонструвати реального взаємозв’язку між книгою “View of the Hebrews (Погляд на євреїв)” та Книгою Мормона. Хоча Каудері деякий час жив неподалік від Ітана Сміта і його книга була видана на 7 років раніше за Книгу Мормона, жодні докази не підтверджують, що Каудері чи Джозеф Сміт щось знали про цю працю⁶.

У 1920-х рр. Б. Х. Робертс, генеральний авторитет святих останніх днів та письменник, спонуканий теорією Райлі, почав детальне вивчення критики Книги Мормона. Робертс закликав святих останніх днів відповідати на запитання критиків обачно й розсудливо⁷. Його робота поклала початок більш активним зусиллям з боку віруючих, спрямованим на те, щоб захищати цю книгу і знаходити ґрунтовні відповіді на критику. Це привело до нових досліджень давньої Америки та складної літературної структури Книги Мормона. Дебати між критиками та захисниками Книги Мормона продовжуються й сьогодні⁸.

Наприкінці 20-го століття науковці почали серйозно ставитися до літературної цінності Книги Мормона та її релігійного впливу. Починаючи з 2003 року, університетські та комерційні видавництва публікували власні видання Книги Мормона⁹. Деякі літературні критики, залишаючи поза увагою тему релігійних вірувань, визнали наявність у цієї книги складного сюжету та гідного уваги риторичного стилю. Ці дослідження можуть свідчити про перспективу менш антагоністичного ставлення до наукового аналізу Книги Мормона у майбутньому¹⁰.

Церковні ресурси

“Рукопис Сполдінга”, Теми з історії Церкви, topics.lds.org.

Бібліографія

У вказаних нижче публікаціях міститься більше інформації стосовно цієї теми. Те, що ми посилаємося на ці матеріали або даємо вам посилання на них, не означає, що ми схвалюємо їхній вміст чи погляди автора або що ми гарантуємо їх достовірність.

Tad R. Callister, “The Book of Mormon: Man-Made or God-Given?” (Brigham Young University devotional, Nov. 1, 2016), speeches.byu.edu.

Solomon Spaulding, Manuscript Found: The Complete Original “Spaulding Manuscript”, ed. Kent P. Jackson (Provo, Utah: Religious Studies Center, Brigham Young University, 1996).

Ethan Smith, View of the Hebrews: 1825 2nd Edition, ed. Charles D. Tate Jr. (Provo, Utah: Religious Studies Center, Brigham Young University, 1996).

Пов’язані теми: Протистояння Церкві у перші роки її існування, Друк і видання Книги Мормона, Золоті пластини

Посилання

1. Alexander Campbell, Delusions: An Analysis of the Book of Mormon; with an Examination of Its Internal and External Evidences, and a Refutation of Its Pretences to Divine Authority (Boston: Benjamin H. Greene, 1832).

2. E. D. Howe, Mormonism Unvailed: Or, a Faithful Account of That Singular Imposition and Delusion, from Its Rise to the Present Time (Painesville, Ohio: E. D. Howe, 1834).

3. Відлучений від Церкви святий останніх днів Доктор Філастус Герлбат зібрав свідчення під присягою та переслав їх Гоу для публікації після того, як свідчення не допомогли Герлбату виграти позов проти Джозефа Сміта (див. David W. Grua, “Joseph Smith and the 1834 D. P. Hurlbut Case”, BYU Studies, vol. 44, no. 1 [2005], 33–54).

4. David J. Whittaker, “Early Mormon Pamphleteering”, Journal of Mormon History, vol. 4 (1977), 39–41; Solomon Spaulding, Manuscript Found: The Complete Original “Spaulding Manuscript”, ed. Kent P. Jackson (Provo, Utah: Religious Studies Center, Brigham Young University, 1996).

5. Ітан Сміт не був родичем Джозефу Сміту.

6. Larry E. Morris, “Oliver Cowdery’s Vermont Years and the Origins of Mormonism”, BYU Studies, vol. 39, no. 1 (2000), 122–123, footnote 3.

7. B. H. Roberts, Studies of the Book of Mormon, ed. Brigham D. Madsen (Urbana: University of Illinois Press, 1985).

8. Щоб дізнатися про дослідження історії Книги Мормона, див. Terryl L. Givens, By the Hand of Mormon: The American Scripture that Launched a New World Religion (New York: Oxford University Press, 2002).

9. Grant Hardy, ed., The Book of Mormon: A Reader’s Edition (Urbana: University of Illinois Press, 2003); Joseph Smith Jr., trans., The Book of Mormon: Another Testament of Jesus Christ (New York: Doubleday, 2004); Joseph Smith Jr., trans., The Book of Mormon, introduction by Laurie Maffly-Kipp (New York: Penguin Books, 2008); Royal Skousen, ed., The Book of Mormon: The Earliest Text (New Haven: Yale University Press, 2009).

10. Див. Grant Shreve, “The Book of Mormon Gets the Literary Treatment”, Religion and Politics, May 23, 2017, religionandpolitics.org.