Томас Б. Марш

Томас Б. Марш народився у 1799 році у шт. Массачусетс. У 14 років він залишив домівку і підробляв на кількох роботах у штатах Вермонт і Нью-Йорк. У різні часи він працював на фермі, був офіціантом, доглядав коней, продавав продукти і працював на шрифтоливарні. Будучи незадоволеним існуючими релігіями, він відійшов від усіх церков, очікуючи на день, коли підніметься нова церква “в істині та чистоті”¹ . У 1830 році він дізнався про відновлену євангелію і подорожував до Пальміри, шт. Нью-Йорк, де зустрів Мартіна Гарріса й отримав 16 сторінок щойно надрукованої Книги Мормона. Марш повернувся до шт. Массачусетс і показав сторінки своїй дружині, Елізабет Годкін Марш, яка повірила, що переклад був роботою Бога.

Подружжя Маршів переїхало з трьома своїми дітьми до Пальміри у вересні 1830 року, й невдовзі вони охристилися у Церкві. Після його переїзду у 1831 році до Кертленда, шт. Огайо, Марша висвятили на первосвященника. У листопаді 1832 року він переїхав до округи Джексон, шт. Міссурі, поселився з сім’єю у зручному дерев’яному будинку на річці Біг-Блю і почав обробляти землю. Після того, як зловмисники вигнали святих з тієї округи, Марши поселилися неподалік в окрузі Лафайєт, де Марш викладав у школі.

Марш у ті роки виконував важливі покликання. Невдовзі після приєднання до Церкви, через одкровення його було покликано стати “Лікарем у Церкві”. Незрозуміло, чи Марш, який не мав формальної медичної освіти, повинен був служити лікарем чи духовним цілителем² . В Міссурі він служив президентом філії, і пізніше у вищій раді Сіону. У квітні 1835 року його було висвячено членом новоствореного Кворуму Дванадцятьох Апостолів. У 36 років він був найстаршим членом того кворуму і тому його підтримали як першого президента кворуму в історії Церкви.

Марш швидко повів Дванадцятьох на місію до східних штатів. Кворум складався з молодих чоловіків, кожен з яких мав лише кілька років досвіду перебування у Церкві. У 1837 році під час економічної кризи і розбрату у Кертленді дехто з Дванадцятьох піддавав сумніву провідництво Джозефа, і Маршу було важко підтримувати єдність кворуму. Хоча четверо з Дванадцятьох були виключені з Церкви, Марш допомагав членам кворуму, включно з Парлі П. Праттом, долати їхні занепокоєння і залишатися вірними.

Десь у цей час Джозеф Сміт послав апостола Гебера С. Кімболла розпочати місіонерську роботу в Англії. Дізнавшись про це Марш образився, вірогідно тому, що з ним не порадилися, як з президентом кворуму щодо цього призначення. “Будь смиренним; і Господь Бог твій вестиме тебе”, — було сказано в одкровенні, даному йому через Джозефа Сміта. Господь заохочував Марша бути вірним і “не бунту[вати] проти Мого слуги Джозефа”³.

Але після того, як у 1838 р. Марш переїхав до Фар-Уеста, шт. Міссурі, він почав критикувати Джозефа Сміта і був проти того, щоб святі останніх днів вдавалися до жорстокості, борючись із зловмисниками в Міссурі⁴ . Вони з Орсоном Гайдом підписали письмове свідчення під присягою, в якому детально описували свої занепокоєння щодо жорстокості мормонів, і це стало ще одним доказом, використаним посадовцями в Міссурі проти святих. “У мене в оці була колода і я думав, що зможу побачити заскалку в оці Джозефа, — писав він через багато років по тому, — хоча насправді, то дійсно була колода в моєму оці”⁵ . Він відійшов від Церкви у жовтні 1838 р. У 1857 р. він прагнув поновити членство в Церкві й охристився у Флоренції, шт. Небраска, де допомагав членам Церкви емігрувати. Зрештою Марш осів у штаті Юта, одружившись з Ханною Адамс, викладав у школі у Спеніш Форк і пізніше переїхав до Огдену, де у 1862 р. помер.

Пов’язані теми: Кворум дванадцятьох