Історія Церкви
Причасні збори

“Причасні збори”, Теми з історії Церкви

“Причасні збори”

Причасні збори

Коли у 1830 році було організовано Церкву, в одкровенні Джозефу Сміту було сказано, “щоб церква збиралася часто разом, щоб причащатися хлібом і вином у пам’ять Господа Ісуса”, а також було сказано, що то був обов’язок старійшин і священників благословляти причастя, як це описано у Книзі Мормона1 . Тому обряд причастя проводився під час перших зборів, присвячених заснуванню Церкви, які відбулися 6 квітня 1830 р. — у вівторок — у домівці Пітера Уітмера старшого у місті Фейєтт, шт. Нью-Йорк2.

На той момент не було зрозуміло, де і як часто мають збиратися разом святі останніх днів, і не було зрозуміло, коли, і як саме вони мають проводити обряд причастя. З того часу, як були проведені перші збори, способи, в які святі останніх днів виконували заповідь збиратися разом, щоб причащатися, змінювалися, в залежності від їхніх обставин і скерування від провідників Церкви.

Щотижневі збори

Хоча більшість протестантів в Америці 19 століття шанували Суботній день, не всі відвідували церкву. У деяких конфесіях, наприклад, пресвітеріанців та конгрегаціоналістів, збори зазвичай проходили у неділю в каплицях. Інші, такі як методисти, баптисти, чи ті, хто вирішили не приєднуватися до жодної секти, часто поклонялися неформально у своїх власних домівках, відвідували збори у маленьких групах або брали участь у великих публічних церковних зібраннях просто неба, коли ті час від часу відбувалися3.

У найперших святих не було каплиць, тому вони зустрічалися, щоб поклонятися, проповідувати і співати у той час й у тих місцях, де мали змогу. Спочатку вони не проводили обряд причастя щотижня, але робили це за особливих нагод, наприклад, під час конференцій Церкви, які відбувалися раз на три місяці, і на зборах конфірмацій. У записах святих останніх днів вперше згадується дотримання щотижневого причастя у серпні 1831 року, коли з одкровення вони дізналися, що святі, “чиї ноги стоять на землі Сіону”, — тобто в Індепенденсі, шт. Міссурі, — мають “ходи[ти] в дім молитви і піднос[ити] свої священнодійства в Мій святий день”4 . Але в очікуванні на побудову будинку для поклоніння, вони продовжували зустрічатися маленькими групами, коли виникала нагода5.

Після завершення у 1836 році будівництва Кертлендського храму, святі останніх днів почали проводити обряд причастя щотижня. Це відбувалося під час двох недільних зборів, відкритих для всієї громади, — одні проходили до обіду, а інші після6. У Наву святі зустрічалися на великих зборах просто неба, їх часто відвідували кілька тисяч святих одночасно7. У менших філіях місіонери і члени Церкви регулярно зустрічалися на зборах, на яких вони виголошували молитви та проповіді і приймали причастя. Ці збори часто проводилися у Суботній день, але іноді вони відбувалися і протягом тижня8.

Коли обставини змінилися, святі змінили свої способи поклоніння. Будинки зборів, побудовані у штаті Юта за життя Бригама Янга, не могли вмістити всіх одночасно. Дорослі зазвичай зустрічалися у тих будівлях у неділю, молодь і діти часто приймали причастя на зборах допоміжних організацій протягом тижня. Протягом більшої частини 19 століття збори посту і свідчень проводилися у перший четвер місяця. Після того, як було побудовано більше домів зборів, а розміри приходів були змінені, щоб відповідати розміру тих приміщень, святі усіх вікових категорій змогли збиратися разом щонеділі9.

У 1980 році, з метою зменшення часу подорожі для членів Церкви, провідники об’єднали причасні збори кожного приходу з недільною школою і зборами кворумів та допоміжних організацій у єдиний тригодинний блок у Суботній день. Там, де цього вимагали обставини, недільні збори проводилися в інші дні тижня, окрім неділі. Наприклад, Церква дотримувалася суботнього дня у п’ятницю або суботу на Близькому Сході і проводила збори філій у різні дні тижня у Гонконгу, щоб дати можливість працівникам з різних країн брати участь у причасних зборах10.

Причастя

Коли Джозеф пішов купувати вино для проведення обряду причастя на зборах у серпні 1830 року, йому зустрівся небесний посланець, який сказав, що слід використовувати лише вино, виготовлене місцевими членами Церкви для причастя11. Далі Господь навчав у цьому одкровенні, що “не має значення, що ви будете їсти або що ви будете пити, коли ви причащаєтеся, якщо буде так, що ви робитимете це з оком, єдиноспрямованим до Моєї слави”12. Щоб діяти відповідно до цього одкровення, перші святі використовували вино, виготовлене саме для цього обряду. Наприклад, Елізабет Енн Уітні, дружина єпископа Ньюела К. Уітні, запропонувала для причастя своє домашнє вино з червоної порічки13. Протягом 19 століття замість причасного вина все частіше використовувалась вода14.

Кількість хліба, який використовували для причастя, також змінювалася з часом. За особливих нагод, наприклад, під час висвячення храмів у 19 столітті, святі іноді їли хліб і пили вино, доки не насичувалися, як це описано у книзі 3 Нефій15. Ненсі Наомі Александер Трейсі згадувала, як під час святкування освячення Кертлендського храму старійшини “ходили від будинку до будинку, благословляючи святих і надаючи причастя. Проводилися бенкети. Три сім’ї об’єдналися і провели такий бенкет у нашому будинку. Ми напекли багато хліба”16.

У перші роки існування Церкви дорослі чоловіки зазвичай благословляли причастя, а жінки забезпечували хліб, вино і скатертини. У 1870 році провідники Церкви почали висвячувати хлопчиків підлітків у чини в Аароновому священстві, а молоді вчителі і диякони призначалися роздавати символи причастя присутнім на зборах. Члени єпископату та інші дорослі носії священства продовжували служити за причасним столом до початку 1900-х років, коли молоді священники — на додаток до дорослих носіїв священства — почали благословляти хліб і воду17. У 1950 році провідники Церкви порадили, щоб учителям була надана відповідальність готувати стіл для причастя18.

передавання “спільної чаші” у 19 столітті

Гравіювання із зображенням передачі “спільної чаші” під час причасного служіння у 19 столітті у Скинії в Солт-Лейк-Сіті.

Починаючи з 1911 року, з гігієнічних міркувань, “спільну чашу” вина або води, яку раніше передавали серед присутніх на зборах, почали заміняти малесенькими індивідуальними стаканчиками для причастя19. У 1946 році після того, як виникло занепокоєння, що традиція виголошувати проповіді та музичні номери одночасно з рознесенням причастя може відволікати людей від обряду, Перше Президентство постановило, що члени Церкви під час обряду мають підтримувати сприятливу для роздумів тишу20.

причастя у наші дні

Святі останніх днів приймають причастя у наші дні.

“Обряд причастя, — як навчав старійшина Даллін Х. Оукс у 2008 році, — робить причасні збори найбільш священними і важливими зборами у Церкві”21. Відповідно, у 2015 році провідники Церкви закликали поновити наголос на тому, щоб поклоніння у Суботній день було зосереджене на прийнятті причастя Господньої вечері22.

Пов’язані теми: Приходи і коли, Школа пророків

Посилання

  1. “Articles and Covenants, circa April 1830 [D&C 20]”, in Revelation Book 1, 57, на сайті josephsmithpapers.org; правопис узгоджено із сучасним.

  2. “Part 3: April–September 1830”, in Michael Hubbard MacKay, Gerrit J. Dirkmaat, Grant Underwood, Robert J. Woodford, and William G. Hartley, eds., Documents, Volume 1: July 1828–June 1831. Vol. 1 of the Documents series of The Joseph Smith Papers, edited by Dean C. Jessee, Ronald K. Esplin, Richard Lyman Bushman, and Matthew J. Grow (Salt Lake City: Church Historian’s Press, 2013), 113, на сайті josephsmithpapers.org; “Revelation, 6 April 1830 [D&C 21]”, Historical Introduction, in Revelation Book 1, 28.

  3. Roger Finke and Rodney Stark, The Churching of America, 1776–1990: Winners and Losers in Our Religious Economy (New Brunswick, New Jersey: Rutgers University Press, 1992), 54–108; William G. Hartley, “Mormon Sundays”, in My Fellow Servants: Essays on the History of the Priesthood (Provo, Utah: BYU Studies, 2010), 343–354.

  4. “Revelation, 7 August 1831 [УЗ 59]”, in Newel K. Whitney, Papers, на сайті josephsmithpapers.org; правопис узгоджено із сучасним.

  5. Коли Гайрум Сміт просив про пожертвування для завершення будівництва храму в Наву, він сказав святим, що коли вони зможуть щотижня приймати причастя у завершеному храмі, у них “зникне багато проблем”, оскільки вони приймуть у свої серця Дух Бога. “Conference Minutes”, Times and Seasons, vol. 5, no. 14 (Aug. 1, 1844), 596–597; Justin R. Bray, “The Lord’s Supper in Early Mormonism”, in Scott C. Esplin, Richard O. Cowan, and Rachel Cope, eds., You Shall Have My Word: Exploring the Text of the Doctrine and Covenants (Provo, Utah: Religious Studies Center, Brigham Young University, 2012), 68–69.

  6. Bray, “The Lord’s Supper in Early Mormonism”, 69; Hartley, “Mormon Sundays”, 343–345.

  7. Hartley, “Mormon Sundays”, 345.

  8. M. Teresa Baer, “Charting the Missionary Work of William E. McLellin: A Content Analysis”, in The Journals of William E. McLellin, 1831–1836, ed. Jan Shipps and John W. Welch (Urbana: University of Chicago Press, 1994), 379–405.

  9. William G. Hartley, “Common People: Church Activity during the Brigham Young Era”, in My Fellow Servants, 423, 436; Hartley, “Mormon Sundays”, 348–349.

  10. “Church Consolidates Meeting Schedules”, Ensign, Mar. 1980, 73–78; Gerry Avant, “Elder Holland Dedicates Stake Center in the Middle East”, Church News, Mar. 5, 2013; “Jerusalem Center: LDS Church Services”, BYU Continuing Education, на сайті jerusalemcenter.ce.byu.edu; Emily W. Jensen, “LDS Church meetings held every day of the week in Hong Kong”, Deseret News, Apr. 11, 2014.

  11. Joseph Smith, “History, 1838–1856, volume A-1 [23 December 1805–30 August 1834]”, 51; “Part 3: April–September 1830”, in Documents, Volume 1, 115–116, на сайті josephsmithpapers.org.

  12. “Revelation, circa August 1830 [D&C 27]”, in Revelation Book 1, 35.

  13. Elizabeth Ann Whitney, “A Leaf from an Autobiography”, Woman’s Exponent, vol. 7, no. 9 (Oct. 1, 1878), 71.

  14. Bray, “The Lord’s Supper in Early Mormonism”, 66.

  15. Див. 3 Нефій 18:1–9. Джозеф Сміт також ламав хліб “за давнім порядком” у школі пророків. Зебеді Колтрін згадував, як Пророк благословив символи, а потім розламав теплий, щойно випечений хліб на шматки розміром з його кулак і запросив чоловіків, кожен з яких тримав склянку вина, їсти, доки не наситяться. Див. Salt Lake School of the Prophets, Minutes, Oct. 3, 1883, 58–59, Бібліотека історії Церкви, Salt Lake City. Джордж К. Кеннон з певним жалкуванням сказав у 1897 році, що великий розмір зборів приводив до більшої формальності у наданні причастя, що виражалося у меншому розмірі шматочків хліба і у способі роздачі їх серед присутніх. Див. Cannon, “Editorial Thoughts”, Juvenile Instructor, Jan. 15, 1897, 52–53; процитовано у Bray, “The Lord’s Supper in Early Mormonism”, 64.

  16. Nancy Naomi Alexander Tracy, Life History of Nancy Naomi Alexander Tracy Written by Herself, 1885, typescript, L. Tom Perry Special Collections, Harold B. Lee Library, Brigham Young University, Provo, Utah; quoted in Kristine Wright, “‘We Baked a Lot of Bread’: Reconceptualizing Mormon Women and Ritual Objects”, in Kate Holbrook and Matt Bowman, eds., Women and Mormonism: Historical and Contemporary Perspectives (Salt Lake City: University of Utah Press, 2016), 85.

  17. Charles W. Penrose, “The Sacrament of the Lord’s Supper”, Journal History of The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints, Dec. 3, 1908, Бібліотека історії Церкви, Salt Lake City; Bray, “The Lord’s Supper in Early Mormonism”, 67–68; див. також Hartley, “Mormon Sundays”, 348–349; Hartley, “Common People”, 423–428, 433–436.

  18. “Teachers to Prepare Sacrament Table”, Church News, Apr. 2, 1950, 11. До цього інші члени приходу, включно з жінками, іноді допомагали готувати стіл. Див. William G. Hartley, “From Men to Boys: LDS Aaronic Priesthood Offices, 1829–1996”, in My Fellow Servants, 70.

  19. Justin R. Bray, “The Lord’s Supper during the Progressive Era, 1890–1930”, Journal of Mormon History, vol. 38, no. 4 (Fall 2012), 89–104.

  20. Hartley, “Mormon Sundays”, 351.

  21. Даллін Х. Оукс, “Причасні збори і причастя”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, 17.

  22. “Church Leaders Call for Better Observance of Sabbath Day”, Church News, July 15, 2015, на сайті news.lds.org.