“Дари Духа”, Теми з історії Церкви
“Дари Духа”
Дари Духа
У Новому Завіті Ісус Христос обіцяв Своїм учням, що “тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки”, зокрема будуть виганяти демонів, говоритимуть “мовами новими” і зцілюватимуть хворих1 . Однак на початку 19 ст. багато християн обговорювали питання, чи були такі чудеса лише ознаками влади давніх апостолів, чи вони супроводжували віруючих в усі часи. Християн, які вірять, що дари зникли разом з давніми апостолами, часто називають “цесаціоністами”, а тих, хто вірить, що ці дари продовжуються і далі, називають “харизматами”. Перші святі останніх днів, які вірили у послання Книги Мормона, що “день чудес” не припинився2, були харизматами: вони прагнули дарів Духа і практикували їх у багато різних способів.
Однак святі скоро дізналися, що не всі харизматичні практики йдуть від Бога. Коли у 1831 р. Джозеф Сміт прибув у Кертленд зі штату Нью-Йорк, він побачив збори, які були сповнені харизматичною поведінкою, й у нього постало питання про те, як розрізнити істинні духовні дари від інших проявів3 . Через одкровення, дані пророку, святі дізналися, що фальшиві духи можуть обманювати людей, які прагнуть духовних проявів заради себе, і що дари мають використовуватися для служіння й напучування4 . Господь також прояснив, що ті, хто висвячені “пильнувати” Церкву, матимуть дар розрізняти, чи було застосування певних дарів від Бога5 . Церковні провідники продовжували радитися один з одним і зі святими стосовно мети і належного застосування духовних дарів6.
Прояви духовних дарів у Церкві з часом змінювалися. Наприклад, у 19 ст. говорити незнайомими мовами під час церковних зборів та тлумачити сказане було звичайним явищем. Пізніше члени Церкви отримували дар мов здебільшого як божественну допомогу, надану місіонерам, щоб проповідувати євангелію іноземними мовами7. У наш час святі останніх днів продовжують насолоджуватися дарами, які отримували учні Христа, доводячи, що день чудес не припинився.