Історія Церкви
Дари Духа


“Дари Духа”, Теми з історії Церкви

“Дари Духа”

Дари Духа

У Новому Завіті Ісус Христос обіцяв Своїм учням, що “тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки”, зокрема будуть виганяти демонів, говоритимуть “мовами новими” і зцілюватимуть хворих1 . Однак на початку 19 ст. багато християн обговорювали питання, чи були такі чудеса лише ознаками влади давніх апостолів, чи вони супроводжували віруючих в усі часи. Християн, які вірять, що дари зникли разом з давніми апостолами, часто називають “цесаціоністами”, а тих, хто вірить, що ці дари продовжуються і далі, називають “харизматами”. Перші святі останніх днів, які вірили у послання Книги Мормона, що “день чудес” не припинився2, були харизматами: вони прагнули дарів Духа і практикували їх у багато різних способів.

Однак святі скоро дізналися, що не всі харизматичні практики йдуть від Бога. Коли у 1831 р. Джозеф Сміт прибув у Кертленд зі штату Нью-Йорк, він побачив збори, які були сповнені харизматичною поведінкою, й у нього постало питання про те, як розрізнити істинні духовні дари від інших проявів3 . Через одкровення, дані пророку, святі дізналися, що фальшиві духи можуть обманювати людей, які прагнуть духовних проявів заради себе, і що дари мають використовуватися для служіння й напучування4 . Господь також прояснив, що ті, хто висвячені “пильнувати” Церкву, матимуть дар розрізняти, чи було застосування певних дарів від Бога5 . Церковні провідники продовжували радитися один з одним і зі святими стосовно мети і належного застосування духовних дарів6.

Прояви духовних дарів у Церкві з часом змінювалися. Наприклад, у 19 ст. говорити незнайомими мовами під час церковних зборів та тлумачити сказане було звичайним явищем. Пізніше члени Церкви отримували дар мов здебільшого як божественну допомогу, надану місіонерам, щоб проповідувати євангелію іноземними мовами7. У наш час святі останніх днів продовжують насолоджуватися дарами, які отримували учні Христа, доводячи, що день чудес не припинився.

Пов’язані теми: Дар мов, Зцілення

Посилання

  1. Maрк 16:17–18.

  2. Див. Мороній 7:35.

  3. Див. Matthew McBride, “Religious Enthusiasm among Early Ohio Converts: D&C 46, 50”, in Matthew McBride and James Goldberg, eds., Revelations in Context: The Stories behind the Revelations in the Doctrine and Covenants (2016), 105–116; Mark Lyman Staker, Hearken, O Ye People: The Historical Setting of Joseph Smith’s Ohio Revelations (Salt Lake City: Greg Kofford Books, 2009), 119–146, 175–191.

  4. Revelation, 9 May 1831 [D&C 50]”, in Revelation Book 1, 82–85, josephsmithpapers.org; J. Spencer Fluhman, “The Joseph Smith Revelations and the Crisis of Early American Spirituality”, in Andrew H. Hedges, J. Spencer Fluhman, and Alonzo L. Gaskill, eds., The Doctrine and Covenants: Revelations in Context (Provo, Utah: Religious Studies Center, Brigham Young University, 2008), 66–89.

  5. “Revelation, circa 8 March 1831 [D&C 46]”, josephsmithpapers.org.

  6. Один з прикладів обговорення вищою радою харизматичних проявів у філії див. у Minute Book 2, 57–60, josephsmithpapers.org. Приклади порад щодо належного застосування духовних дарів див. “Journal, December 1841–December 1842”, in Record Book, 1841–1845, 94, josephsmithpapers.org; “Journal, December 1842–June 1844; Book 1, 21 December 1842–10 March 1843”, 43–44, josephsmithpapers.org; “Try the Spirits”, Times and Seasons, vol. 3, no. 11 (Apr. 1, 1842), 743–748.

  7. Див. Теми: Зцілення, Дар мов.

Роздрукувати