Урок 38
2 Нефій 28
Вступ
Нефій пророкував про деякі важкі умови, що існуватимуть в останні дні, у т.ч. про лжевчення та гордість багатьох церков, які буде збудовано. Він навчав, як розпізнати лжевчення і мирські прагнення, і попереджав про шляхи, якими Сатана буде намагатися відвернути нас від праведності.
Рекомендації для навчання
2 Нефій 28:1–19
Нефій описує лжецеркви та хибні уявлення наших днів
Намалюйте на дошці попереджувальні знаки, які прийняті у вашій культурі. Наприклад, ви можете намалювати якийсь дорожній знак або ж символ, який вказує на те, що певна речовина є небезпечною або отруйною.
-
Яким є призначення цих знаків?
Поясніть: Книга Мормона може допомогти нам побачити знаки, які попереджують нас про те, що несе духовну небезпеку. Президент Езра Тефт Бенсон пояснив, що однією з цілей Книги Мормона є викрити, як супротивник та інші вороги Церкви будуть діяти в останні дні. Попросіть когось зі студентів прочитати наведене далі висловлювання Президента Бенсона:
“Книга Мормона викриває ворогів Христа. Вона спростовує лжевчення. … Вона зміцнює смиренних послідовників Христа проти злих намірів, стратегій та вчень диявола в наші дні. Типові відступники, про яких сказано в Книзі Мормона, подібні до тих, які існують сьогодні” (“The Book of Mormon Is the Word of God,” Ensign, Jan. 1988, 3).
-
Як Книга Мормона викриває ворогів Христа? (Вона містить у собі розповіді про людей, які намагалися відвести інших людей від віри у Христа. Вона дозволяє нам побачити їхні помилки та розпізнати хибні уявлення).
-
Як Книга Мормона зміцнює вас проти супротивника?
Свідчіть, що Книга Мормона спростовує хибні уявлення, які навіює диявол, і зміцнює нас проти його злих задумів. Поясніть, що студенти побачать приклад цього в 2 Нефій 28. У цьому розділі міститься одне з пророцтв Нефія про останні дні. У цьому пророцтві Нефій попереджає про лжевчення, які будуть переважати в останні дні.
Попросіть студентів подумки дослідити 2 Нефій 28:3–9 і знайти попередження Нефія про лжевчення. Зазначте, що 2 Нефій 28:7–9—це уривок з Писань, призначений для опанування. Ви можете запропонувати студентам позначити цей уривок таким чином, щоб їм було легко його знаходити. Після того, як студенти матимуть достатньо часу, щоб вивчити цей уривок, попросіть кількох з них вийти до дошки. Попросіть кожного з них написати якесь одне лжевчення або хибне уявлення з цього уривка, при цьому вказавши, в якому вірші вони знаходяться. Потім спитайте інших студентів, чи помітили вони ще й інші лжевчення або хибні уявлення в цьому уривку. Якщо помітили, то нехай вони додадуть їх до списку на дошці.
Щоб допомогти студентам обговорити кілька з лжевчень та хибних уявлень, попросіть їх відповісти на такі запитання:
-
Яким є сучасний приклад одного з цих хибних уявлень? (Прослідкуйте за тим, щоб клас, відповідаючи на це запитання, не називав конкретні церкви).
-
Як саме це хибне уявлення перешкоджає людям дотримуватися плану нашого Небесного Батька?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос 2 Нефій 28:12–14. Нехай клас знайде попередження Нефія стосовно того, що станеться з багатьма церквами та людьми в останні дні через гордовитість і лжевчення.
-
Як саме впливають на людей гордовитість та лжевчення?
-
Чому гордовитість і злочестивість не збили з дороги “покірних послідовників Христа”? Як нам уникнути осліплення “науками людей”? (Можливо, вам слід буде пояснити, що слова “науки людей” стосуються людських вчень, які протиставляються вченням Господа).
Попросіть студентів подумки прочитати 2 Нефій 28:15–16, 19 і знайти, до яких наслідків призводять лжевчення.
-
Які у цих віршах ви помітили слова або фрази, що описують наслідки гордовитості та лжевчень?
2 Нефій 28:20–32
Нефій попереджає про те, як Сатана намагається нас обманути
Розкажіть студентам таку історію:
Президент Бойд К. Пекер під час виконання дорученого йому завдання в Африці поїхав подивитися тварин у заповіднику. Він помітив, що тварини біля мілкого водопою були неспокійні. Коли він спитав провідника цього заповідника, чому тварини не п’ють, той відповів, що це через крокодилів. Президент Пекер пригадував:
“Я подумав, що він жартує, і тому запитав серйозно: “Так в чому, дійсно, справа?” Пролунала та ж сама відповідь: “Крокодили”. …
Він побачив, що я йому не повірив, і вирішив, напевно, подати мені урок. Ми вирушили до іншого місця і зупинили машину на насипу над великою грязькою калюжею, звідки могли дивитися вниз. “Ось,—сказав він.— Дивіться самі”.
Я не бачив нічого, крім багна, невеликої кількості води та переляканих тварин неподалік. І раптом я побачив його—великий крокодил причаївся в болоті, чекаючи, поки якась тварина, що нічого не підозрює, не втримається через спрагу й підійде, щоб напитися.
Я швидко повірив у слова гіда! Коли він побачив, що я готовий слухати далі, він продовжив урок. “Крокодили тут по всьому парку,—сказав він,—і не тільки в річках. Немає жодного водоймища, де б не було десь поруч крокодила, і вам краще б зважати на це”. …
Під час іншої подорожі до Африки я обговорив те, про що дізнався, з доглядачем іншого парку. …
Він показав мені місце, де сталася одна трагедія. Молодий чоловік з Англії приїхав попрацювати один сезон в готелі. Незважаючи на численні попередження, він переліз через огорожу комплексу, щоб подивитися, що там за калюжею, води в якій не вистачить навіть, щоб намочити його кросівки.
“Він не зробив і двох кроків,—розповідав наглядач,—як крокодил вже схопив його, і ми не могли нічого зробити, аби врятувати його” (“Spiritual Crocodiles,” Ensign, May 1976, 30–31).
-
Через що молодий чоловік став жертвою крокодила? Як би він міг уникнути цієї трагедії? (Якби він послухався даних йому застережень).
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос наступну пораду президента Пекера:
“Люди, старші за вас у житті, перевірили ті водопої й здійняли голос попередження стосовно крокодилів. Не тільки про тих великих сірих алігаторів, які можуть розшматувати вас, але й про духовних крокодилів, набагато небезпечніших, більш хитрих і не таких явних, як навіть ті добре замасковані африканські рептилії.
Ці духовні крокодили можуть вбити або знівечити вашу душу. Вони можуть зруйнувати ваш спокій, а також спокій тих, хто вас любить. Саме про них слід попереджати, бо навряд чи існує якесь джерело води в усьому земному житті, яке б не кишіло ними” (“Spiritual Crocodiles,” 31).
-
В якому розумінні крокодили в історії, розказаній президентом Пекером, схожі на спокуси і тактику Сатани? Які попередження ми отримуємо, що допоможуть нам уникнути духовної небезпеки?
Прочитайте вголос 2 Нефій 28:19, а студенти нехай слідкують. Потім напишіть на дошці: Сатана прагне захопити нас під свою владу шляхом …
Поясніть: Нефій у своїх подальших пророцтвах говорив про тактику, до якої буде вдаватися Сатана, діючи проти нас в останні дні. Поділіть студентів на пари. Попросіть кожну пару прочитати 2 Нефій 28:20–29 і знайти, як закінчити речення, написане на дошці.
Дайте на це кілька хвилин, потім запропонуйте парам сказати, як би вони закінчили речення на дошці. Під час цього обговорення переконайтеся, чи студенти розуміють, що Сатана вдається до багатьох тактик, намагаючись подолати нас, наприклад, він нас збурює до злоби, умиротворює, присипляє і манить нас.
-
Які є приклади того, що Сатана намагається “збурити [людей] до злоби проти того, що є добрим”? Як злоба не дає людям розібратися, що є добром, а що є злом?
-
Чому, на вашу думку, для людей небезпечно вважати, що “усе гаразд у Сіоні”, й думати, що нічого не потрібно поліпшувати? Як ви вважаєте, чому таких людей Сатані вдається вести “старанно до пекла”?
-
Що означає манити когось? (Заманювати, нещиро хвалячи й говорячи компліменти). Як ви думаєте, чому лестощі можуть відводити декого з людей від Господа?
-
Чому Сатана намагається переконати людей, що він не існує?
-
Що саме ми можемо робити, аби уберегтися від злоби? Як нам уберегтися від почуття, що все гаразд? Як нам уберегтися від лестощів?
На завершення уроку скажіть студентам, що в кінці розділу 2 Нефій 28 міститься заключне попередження і запевнення від Господа. Попросіть студентів подумки прочитати 2 Нефій 28:30–32.
-
Господь шанує нашу свободу вибору і наше старання вчитися від Нього. Відповідно до 2 Нефій 28:30, Він навчає нас “рядок за рядком, приписання за приписанням”. Що це означає для вас? Відповідно до цього вірша, що станеться з тими, хто каже: “У нас є досить”?
-
У 2 Нефій 28:32 Господь звертається до людей, які заперечували Його. Як ви вважаєте, що має Він на увазі, коли каже: “Я простягатиму Свою руку до них день у день”? (У цьому вірші Господь каже про Свою милість і готовність допомагати нам кожного дня, коли ми прагнемо виконувати Його волю, навіть якщо ми у минулому й відкидали Його. Допоможіть студентам зрозуміти, що Господь буде милосердним до всіх людей, хто кається і йде до Нього).
Напишіть на дошці: Завдяки тому, про що я сьогодні дізнався, я буду … Попросіть студентів закінчити це речення, написавши його у своїх щоденниках для вивчення Писань або зошитах для класних завдань і вказавши, що вони будуть робити завдяки тому, що вивчили пророцтво Нефія в 2 Нефій 28. Ви можете запросити кількох студентів прочитати класу, що вони написали. Однак пересвідчіться, чи розуміють вони, що не повинні відчувати себе зобов’язаними ділитися досвідом, який є надто особистим чи приватним.
Свідчіть про те, що маючи скерування й силу від Господа, ми можемо не піддатися спокусі. І навіть коли ми грішимо, Господь буде милосердним до нас, якщо ми щиро покаємося.
Опанування уривка з Писань—2 Нефій 28:7–9
Поясніть, що іноді люди виправдовують гріх, кажучи собі, що кожний грішить або що вони пізніше покаються. Поділіть клас на маленькі групи. Попросіть групи прочитати разом 2 Нефій 28:7–9 і знайти слова і фрази, що стосуються цих хибних уявлень. Запросіть студентів обговорити наведені далі запитання у своїх групах (запитання ви можете написати на дошці до початку уроку):
-
Яка небезпека криється у вчиненні “маленького гріха”?
-
Чи виправдає Бог нас за вчинення незначних гріхів або за те, що ми коїмо їх нечасто? (Для кращого розуміння попросіть студентів прочитати Учення і Завіти 1:31).
-
Як може людина мати “перевагу над кимось через його слова”? Як можемо ми іноді “рити яму [своєму] сусідові”?
Запропонуйте кожній групі переписати ці вірші словами, які сьогодні можуть вживати люди, щоб переконати молодь дотримуватись цих нерозумних учень.
Попросіть студентів подумати про часи, коли вони залишалися духовно міцними, незважаючи на хибні уявлення, що панували в школі, пропагувалися у ЗМІ чи були почуті від друзів. Нехай вони напишуть про цей досвід у своїх щоденниках для вивчення Писань або зошитах для класних занять. Попросіть кількох учнів прочитати, що вони написали.
Примітка: Можна скористатися цією ідеєю під час уроку, коли ви будете розповідати про уривок з Писань, призначений для опанування, або ви можете скористатися нею наприкінці уроку.
Коментарі та довідковий матеріал
2 Нефій 28:7–9. Небезпека від вчинення гріха
Нефій викрив деякі з “лживих, пустих і дурних учень” (2 Нефій 28:9), яким навчає і надалі використовуватиме Сатана. Кожна з фраз, що знаходиться у 2 Нефії 28:7–9 передає духовно небезпечну філософію. Пророки останніх днів також вказували на цю брехню і застерігали проти неї.
“Їжте, пийте і звеселяйтеся, бо завтра ми помремо” (2 Нефій 28:7). Старійшина Ніл А. Максвелл, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, застерігав проти такого ставлення:
“Слова “їжте, пийте і звеселяйтеся, … [і] Бог поб’є нас кількома ударами бича” передають філософію марнотратства, перетвореного на ритуал. Таке бачення Бога, самого себе і життя є цинічним і недалекоглядним. Бог ніколи не може виправдати нас, якщо ми “чинитиме[мо] маленький гріх”. (2 Неф. 28:8). Він є Богом всесвіту, а не якимось повітовим суддею, з яким можна поторгуватися й домовитися!
Звичайно ж, Бог вміє прощати! Але Він знає наміри нашого серця. Він також знає, що хороше ми могли б зробити, будучи у самовільній відлучці. У всякому разі, той факт, що так роблять інші, не буде виправданням для учня, від якого багато вимагається. (Див. Алма 39:4). До того ж, на прямій і вузькій путі просто немає кутів, які треба зрізати. (Див. УЗ 82:3)” (“Answer Me,” Ensign, Nov. 1988, 33).
“Бог … виправдає, коли чинитиметься маленький гріх” (2 Нефій 28:8). В Ученні і Завітах ясно говориться:
“Бо Я, Господь, не можу дивитися на гріх з найменшою мірою допущення; проте, того, хто кається й виконує заповіді Господа, буде прощено” (УЗ 1:31–32).
Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, висловив думку, що безглуздо вважати, ніби ми стаємо досвідченішими, коли грішимо заради досвіду:
“Ідея, що людина може стати досвідченішою, згрішивши і покаявшись, є диявольським обманом супротивника. Чи вважає тут хтось, що краще з перших рук дізнатися, чи зможе певний вибух зламати кістку або якась хімічна суміш спалахнути і обпалити шкіру? Чи опиняємося ми в кращій ситуації після того, як отримали такі травми, а потім були зцілені від них? Я сподіваюсь, всі ми здатні зрозуміти, що краще буде зважати на застереження мудрих людей, які знають про наслідки неправильного ставлення до тіла” (“Sin and Suffering”, [Brigham Young University fireside address, Aug. 5, 1990], 6, speeches.byu.edu).
“Бреши трохи” (2 Нефій 28:8). Президент Гордон Б. Хінклі настановляв нас, що нам слід протистояти спокусі брехати трохи:
“Нефій так описує людей свого часу, як він описує також і дуже багатьох людей нашого часу. Як же легко нам сказати: “Ми віримо, що повинні бути чесними, вірними, цнотливими, доброзичливими” (УВ 1:13). Але наскільки ж важко багатьом протистояти спокусі брехати трохи, хитрувати трохи, красти трохи та свідчити неправдиво, розпускаючи плітки про інших. Станьте вище за це. … Будьте міцними у цій простій чесноті—бути чесними” (“Building Your Tabernacle”, Ensign, Nov. 1992, 52).
“Бог поб’є нас кількома ударами бича, і врешті ми будемо спасенними” (2 Нефій 28:8). Президент Джеймс Е. Фауст, з Першого Президентства, висловився проти цієї брехні:
“[Одним з обманів] є те, що деякі люди називають “попереднім покаянням”. У Церкві немає такого вчення. Воно може здаватися дещо й привабливим, але насправді це шкідливе і фальшиве вчення. Його мета полягає в тому, щоб переконати нас, що ми можемо свідомо й продумано скоїти гріх, завбачливо розраховуючи, що швидке покаяння дозволить нам насолоджуватися повнотою благословень євангелії, серед яких храмові благословення або служіння на місії. Справжнє покаяння може виявитися довгим і болісним процесом. Існування цього безглуздого вчення передбачав Нефій:
“І буде також багато таких, які скажуть: Їжте, пийте і звеселяйтеся; проте бійтеся Бога—Він виправдає, коли чинитиметься маленький гріх; … немає в цьому нічого поганого; і роби все це, бо завтра ми помремо; а якщо буде так, що ми винні, Бог поб’є нас кількома ударами бича, і врешті ми будемо спасенними в царстві Бога” [2 Нефій 28:8].
… Усі наші завіти мають бути не лише отримані через обряди, але, щоб бути вічними, також повинні бути запечатаними Святим Духом обіцяння. Цей божественний знак схвалення ставиться на наші обряди й завіти лише завдяки вірності. Хибне уявлення про так зване попереднє покаяння має елемент обману, але Святий Дух обіцяння не може бути обманутий” (“The Enemy Within”, Ensign, Nov. 2000, 46).
2 Нефій 28:21–22. “А других він умиротворить. … А ось других він манить”
Єпископ Річард С. Еджлі, радник у Верховному єпископаті, так сказав про небезпеку бути умиротвореним і чути лестощі:
“Кожна дія, хороша чи погана, має свій наслідок. Кожна хороша дія поліпшує нашу здатність чинити добро і більш твердо протистояти гріху чи невдачі. Кожний гріх, який би він не був маленький, робить нас більш сприйнятливими до впливу Сатани наступного разу, коли він спокушає нас. Сатана захоплює нас щоразу потроху, обдурюючи нас стосовно наслідків так званих маленьких гріхів, аж поки не візьме у полон, спокусивши на тяжкий гріх. Нефій описує цю техніку як умиротворення, присипляння і заманювання нас, аж доки Сатана “не стисне нас своїми жахливими ланцюгами, з яких немає визволення” (2 Неф. 28:22; див. також в. 21)” (“That Thy Confidence Wax Strong”, Ensign, Nov. 1994, 40).