Урок 42
2 Нефій 33
Вступ
Нефій завершив свій літопис, проголосивши, що записані ним слова свідчать про Ісуса Христа і переконують людей робити добро та витерпіти до кінця. Він сказав, що хоч він і написав їх “у слабості”, усе ж його слова мали “велику цінність” і “наберуть сили” для тих, хто читатиме їх (див. 2 Нефій 33:3–4). Він свідчив, що його писання були “словами Христа” і що люди будуть відповідати за те, як вони реагували на них (див. 2 Нефій 33:10–15).
Рекомендації для навчання
2 Нефій 33:1–2
Нефій навчає про силу Святого Духа доносити істину до наших сердець
Намалюйте на дошці таку ілюстрацію:
-
Яка різниця між посланням, що йде до чийогось серця, і посланням, яке йде у чиєсь серце?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос 2 Нефій 33:1. Потім нехай студенти поміркують над вказаним далі запитанням.
-
Чому, на вашу думку, важливим є те, що Святий Дух несе істину до наших сердець, а не в наші серця?
Коли студенти будуть роздумувати над цим запитанням, прочитайте вголос наведені далі висловлювання старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Поясніть, що у цьому висловлюванні старійшина Беднар говорить про 2 Нефій 33:1.
“Будь ласка, зауважте, що сила Духа несе послання до, а зовсім необов’язково в серце. Учитель може пояснювати, показувати, переконувати і свідчити й робити все це з великою духовною силою та ефективністю. Та все ж зміст послання і свідчення Святого Духа входять в серце лише тоді, коли отримувач дозволяє їм туди увійти” (“Прагніть навчатися через віру”, “Ліягона”, вер. 2007, с. 17; si.lds.org).
Запропонуйте студентам прочитати вголос наступне твердження старійшини Джеральда Н. Лунда, сімдесятника:
“Чому лише до серця? Свобода вибору кожної людини настільки священна, що Небесний Батько, при всьому тому, що Він має всю безмежну владу, ніколи не буде змушувати до чогось серце людини. … Бог дозволяє нам бути охоронцями, тобто сторожею, наших сердець. Ми повинні—за своєю власною волею—відчиняти своє серце Духові, бо Сам Він не буде примушувати нас до цього” (“Відкриваючи своє серце”, Ensign або Ліягона, трав. 2008, с. 33).
-
Що визначає, увійде чи ні послання в серце людини?
-
Коли ви відчували, що євангельське послання увійшло у ваше серце? Що це каже вам про те, яким було ваше серце у той момент?
Попросіть студентів подумки прочитати 2 Нефій 33:2 і знайти, як люди реагують на Святого Духа, коли вони закам’янілі серцем. Ви можете пояснити, що слово “ніщо” означає “нічого не вартий”. “Вважа[ти написані слова] за ніщо”—це думати, що вони нічого не варті.
-
Яка поведінка та ставлення характерні для людей із закам’янілим серцем?
-
Якою, на ваш погляд, є головна думка в 2 Нефій 33:2? (Студенти можуть сказати, що ми вибираємо або відкрити, або закрити своє серце для натхнення від Святого Духа. Переконайтеся, чи розуміють вони, що коли ми відкриваємо своє серце, послання від Святого Духа можуть увійти в нього).
Перед тим, як продовжити далі урок, дайте студентам якусь мить подумати про стан їхнього серця і визначити, чи дозволяють вони посланням істини входити в їхнє серце.
2 Нефій 33:3–15
Нефій пояснює, що мета його літопису і його надія в тому, щоб читачі повірили в Христа
Напишіть на дошці наступне:
2 Нефій 33:3—Я молився постійно за …
2 Нефій 33:4—Я знаю, що …
2 Нефій 33:6—Я уславляю …
2 Нефій 33:7—Я маю …
Запропонуйте студентам подумки прочитати 2 Нефій 33:3–7 і знайти, які надії мав Нефій стосовно тих, хто буде читати його слова. Нехай кілька студентів вийдуть до дошки і закінчать написані на ній речення своїми словами або словами Нефія. (Деякі фрази, написані на дошці, можуть закінчуватися по-різному).
-
Як ми можемо зміцнювати власне свідчення про Ісуса Христа і Його Спокуту?
Нехай п’ять студентів по черзі прочитають 2 Нефій 33:10–14. Нехай клас слідкує, шукаючи у прощальних словах Нефія фрази, які є для них важливими. Ви можете запропонувати студентам позначити ці фрази.
-
Які фрази є важливими для вас? Чому?
-
Якщо люди повірять в Христа, то які почуття у них будуть до Книги Мормона? (Див. 2 Нефій 33:10).
-
Що, як попереджав Нефій, станеться з тими, хто буде заперечувати його слова? (Коли студенти будуть відповідати на це запитання, ви можете запропонувати їм також подумати про те, як вони будуть відчувати себе у присутності Господа, якщо вони повірили у слова Нефія та інших пророків і дотримувалися їх).
Попросіть студентів подумки прочитати 2 Нефій 33:15 і замислитися над заключними словами Нефія: “Я мушу слухатися”. Потім дайте їм кілька хвилин, щоб знову проглянути книги 1 і 2 Нефій та знайти приклади слухняності Нефія. Через кілька хвилин попросіть студентів розказати про свої знахідки. Відповідями можуть бути: залишення Єрусалима, повернення в Єрусалим за пластинами з латуні, знову повернення в Єрусалим, щоб запросити сім’ю Ізмаїла приєднатися до них, ведення записів на двох видах пластин, дотримання вказівок, що з’являлися на Ліягоні, побудова корабля, подорож до обіцяної землі, відділення від Ламана і Лемуїла, керування своїм народом у праведності. Коли студенти будуть наводити приклади, ви можете записувати їх на дошці.
Напишіть на дошці наступне: Я повинен …
Попросіть студентів закінчити це речення у своїх щоденниках для вивчення Писань або записниках для класних занять. Висловіть свою впевненість в тому, що вони можуть зробити вибір бути слухняними. Поділіться своїми думками про те, як слова Нефія можуть допомогти їм зміцнити свою віру в Ісуса Христа і збільшити здатність чинити добро.
Огляд книги 2 Нефій
Виділіть певний час, щоб допомогти студентам зробити огляд книги 2 Нефій. Попросіть їх подумати про те, що вони дізналися з цієї книги як в семінарії, так і під час особистого вивчення Писань. Якщо потрібно, запропонуйте їм швидко переглянути книгу 2 Нефій, щоб це допомогло їм згадати. Попросіть їх підготуватися і розказати щось з книги 2 Нефій, що надихнуло їх чинити добро і мати віру в Ісуса Христа, як про це сказав Нефій (див. 2 Нефій 33:4). Після того, як пройде достатньо часу, попросіть кількох студентів поділитися своїми думками й почуттями.
Прочитайте наведені далі висловлювання про наш обов’язок читати Книгу Мормона і про благословення, що приходять в наше життя, якщо ми цей обов’язок виконуємо.
Президент Джозеф Філдінг Сміт сказав: “Мені здається, що жоден член цієї Церкви ніколи не буде задоволений, доки не перечитуватиме Книгу Мормона знову й знову і не дослідить її глибоко, щоб мати змогу свідчити, що вона насправді є літописом, в якому відчувається натхнення Всемогутнього, і що описана в ньому історія є істинною” (в Conference Report, Oct. 1961, 18).
Президент Гордон Б. Хінклі навчав: якщо члени Церкви читатимуть Книгу Мормона, то “у [їхнє] життя і [їхню] домівку прийде більше Духа Господнього, зміцниться [їхня] рішучість слухатися Його заповідей і зросте свідчення про реальність Сина Божого (“Живе й правдиве свідчення”, Ліягона, серп. 2005, с. 6).
На завершення уроку ви можете поділитися власним досвідом як свідченням про те, що слова Нефія у цьому розділі виповнилися у вашому житті.