Урок 131
3 Нефій 23
Вступ
Навівши слова Ісаї (див. 3 Нефій 22), Ісус Христос наказав нефійцям досліджувати слова цього пророка. Він сказав, що слова Ісаї є благословенням, тому що Ісая “говорив, торкаючись усього щодо Мого народу, який від дому Ізраїля” (3 Нефій 23:2). Він також сказав, що всі слова Ісаї вже були або ще будуть виконані. Потім Спаситель звелів нефійцям досліджувати слова всіх пророків і наказав їм додати цей матеріал до своїх літописів.
Рекомендації для навчання
3 Нефій 23:1–5
Ісус Христос наказує людям досліджувати слова пророків
Напишіть на дошці таку фразу: Благословення, що приходять до мене завдяки вивченню Писань. Попросіть студентів подумати про досвід, який вони отримали, вивчаючи Книгу Мормона вдома і в семінарії цього року. Запропонуйте їм підійти до дошки і написати слово чи коротку фразу, які б описували благословення, що прийшло в їхнє життя завдяки вивченню Писань. Ви можете попросити кількох студентів деталізувати те, що вони написали. Знову зверніть увагу студентів на благословення, написані на дошці.
-
Чому, на вашу думку, ми отримуємо ці благословення, коли читаємо Писання?
Попросіть студентів пригадати з минулого уроку, чиї слова навів Ісус Христос, навчаючи нефійців? (Слова Ісаї). Попросіть одного зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 23:1–3. Нехай клас слідкує і знайде, що, за словами Спасителя, ми повинні робити зі словами Ісаї. Ви можете запропонувати, щоб студенти позначили слова чи фрази, на які вони звернули увагу в цих віршах. Запропонуйте їм назвати, що вони знайшли.
-
Чому Господь хотів, щоб люди вивчали слова Ісаї? (Див. 3 Нефій 23:2–3).
-
Чому благословенням є знати, що всі слова Ісаї здійсняться?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 23:4–5. Зазначте: після того, як Спаситель сказав, щоб вивчали слова Ісаї, Він сказав: “Вивчайте пророків”. Напишіть на дошці таку істину: Спаситель наказує нам старанно вивчати слова Ісаї та інших пророків.
-
Що, відповідно до 3 Нефій 23:5, ми повинні робити для свого спасіння? Як слова пророків допомагають нам дотримуватися цих заповідей?
-
Чим старанне вивчення слів пророків відрізняється від просто їх читання? Чому, на вашу думку, важливо старанно вивчати слова Ісаї та інших пророків?
-
Які методи вивчення Писань найліпше допомагають вам зробити дослідження слів Ісаї та інших пророків важливою частиною вашого життя?
Попросіть когось зі студентів прочитати наведені далі слова старійшини Мерріла Дж. Бейтмена, сімдесятника:
“Приходять певні благословення, коли людина досліджує Писання. Вивчаючи слова Господа та корячись їм, людина більше наближується до Спасителя і відчуває сильніше бажання жити праведним життям. Збільшується сила не піддаватися спокусі, долається духовна слабкість. Душевні рани зцілюються” (“Coming unto Christ by Searching the Scriptures,” Ensign, Nov. 1992, 28).
-
Де, крім Писань, ми можемо знаходити слова пророків?
Попросіть студентів в їхніх зошитах для класних занять чи щоденниках для вивчення Писань відповісти на таке запитання:
-
Що ви можете змінити, аби вивчати слова пророків більш старанно?
Запропонуйте кільком студентам свідчити про благословення, які приходять завдяки вивченню слів пророків.
3 Нефій 23:6–14
Спаситель наказує Своїм учням додати інформацію про важливу подію в їхні Писання
Попросіть кількох студентів назвати їхні улюблені історії з Книги Мормона. Напишіть їхні відповіді на дошці. Потім зітріть одну з відповідей. Нехай студенти уявлять собі, що Мормон або Нефій, або інший літописець не записали цю розповідь в літопис.
-
Які важливі уроки з Книги Мормона були б втрачені, якби цієї розповіді не було в ній?
Поясніть: навчаючи нефійців, Спаситель зазначив, що їхні літописці забули написати про важливу подію, яка сталася на виконання пророцтва. Попросіть кількох студентів по черзі вголос прочитати 3 Нефій 23:6–13. Нехай клас слідкує і знайде, про що не написали нефійці.
-
У нефійців уже був запис про пророцтво Самуїла (див. Геламан 14:25). Як ви вважаєте, чому для них було важливо мати запис про його здійснення?
Зазначте, що хоч нам не наказано вести записи для Церкви, але нам радять вести особисті щоденники.
-
Як пораду Спасителя в 3 Нефій 23:6–13 можна застосувати до наших зусиль вести особисті щоденники?
Аби допомогти студентам побачити один із способів ведення щоденника, попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведену далі розповідь президента Генрі Б. Айрінга, з Першого Президентства:
“Я повертався додому пізно ввечері з церковного служіння. Уже було темно. Мій тесть, який жив поблизу нас, здивував мене, коли я підходив до парадних дверей нашого будинку. Він ніс на плечі кілька труб, ідучи дуже швидко, і на ньому був робочий одяг. Я знав, що він будує систему, щоб брати воду із струмка, який тік неподалік нашого дому, трохи нижче по схилу.
Він посміхнувся, щось тихенько сказав і поспішив повз мене в темряву, щоби продовжувати свою роботу. Я зробив кілька кроків у напрямку будинку, думаючи про те, що він робить для нас, і коли я підійшов до дверей, я почув у своєму серці,—і це був не мій голос,—ці слова: “Я даю тобі ці переживання не для тебе. Записуй їх”.
Я зайшов у дім. Я не пішов спати. Хоч я був і втомлений, але взяв кілька аркушів паперу і почав писати. Роблячи це, я зрозумів послання, яке я почув у своєму розумі. Я мав записувати це для моїх дітей, щоб колись у майбутньому вони могли прочитати мої свідчення про те, що я бачив, як Божа рука благословляла нашу сім’ю. Дідусь не був зобов’язаний робити те, що він робив для нас. Він міг найняти когось для цього або взагалі не перейматися цим. Але він служив нам, своїй родині, так, як це завжди роблять завітні учні Ісуса Христа. Я знав, що це правда. І я записав це, щоб мої діти могли прочитати ці спогади колись, коли їм це буде потрібно.
Я писав по кілька рядків щодня протягом багатьох років. Я ніколи не пропускав жодного дня, яким би втомленим я не був або як рано мені не треба було б починати наступний день. Перш ніж писати, я обдумував таке питання: “Чи бачив я сьогодні, як рука Божа простягається, аби торкнутися нас чи наших дітей, чи наших родичів?” (“О пам’ятайте ж, пам’ятайте”, Ensign або Ліягона, лист. 2007, сс. 66–67).
-
Чому, на вашу думку, для нас важливо записувати про те, що зміцнює нас духовно?
-
Яку користь принесе нам наслідування прикладу президента Айрінга? Як наші записи можуть допомогти іншим?
Поясніть, що президент Айрінг розповів про благословення, які він отримав за те, що кожного дня записував, як саме Бог благословляв його сім’ю. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова. (Можливо, ви вже частково читали їх під час проведення уроку 117. Студентам буде корисно почути їх знову).
“Коли я замислювався над цим, щось починало відбуватись. Коли я пригадував події дня, я вочевидь бачив, що робив Бог для кожного з нас, а я, заклопотаний, не помічав цього. Коли це траплялося, а це траплялося часто, я усвідомлював, що мої намагання пригадати дозволяли Богу показати мені, що саме Він зробив.
Тоді в моєму серці почало зростати щось більше за подяку. Зросло свідчення. Я став ще впевненішим у тому, що наш Небесний Батько чує наші молитви і відповідає на них. Я відчував більше вдячності за те, що моє серце стає м’якшим і чистішим завдяки Спокуті Спасителя, Ісуса Христа. І я знаходив більшу впевненість у тому, що Святий Дух може нагадати нам усе—навіть те, що ми не помічали або не звертали на це уваги, коли це відбувалося” (“О пам’ятайте ж, памятайте”, с. 67).
-
Про який принцип ми можемо дізнатися з розповіді в 3 Нефій 23 й досвіду президента Айрінга? (Студенти можуть дати на це запитання різні відповіді. Їхні відповіді повинні відображати таку істину: Якщо ми записуємо духовний досвід, то будемо благословенні особисто і у своїх сім’ях).
Дехто зі студентів може відчувати, що з ними не відбувалося нічого такого, про що варто було б записати. Аби допомогти їм, ви можете попросити когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова Джона Х. Гроберга, сімдесятника:
“Дехто каже: “Мені ні про що писати. Нічого духовного не відбувається зі мною”. Я кажу: “Починайте записувати, і духовне почне відбуватися. Воно існує весь час, але ми стаємо більш чутливими до нього, коли записуємо” (“Writing Your Personal and Family History,” Ensign, May 1980, 48).
Запропонуйте студентам запитати себе, чи не забувають вони писати про те, що зміцнювало їх духовно. Закличте їх писати про це і продовжувати вести записи про інший подібний досвід упродовж всього їхнього життя. Ви можете запропонувати їм наслідувати приклад президента Айрінга і робити записи кожного дня.
Повторення вірша для опанування
Уміння вирішувати проблеми, використовуючи Писання, допомагатиме студентам упродовж усього їхнього життя. Дайте кожному студенту невеличкий аркуш паперу. Попросіть їх написати питання, яке у них є, або проблему, яка в них виникла. Поясніть, що ви зберете ці аркуші і прочитаєте написане на деяких з них класу. Попередьте студентів, щоб вони не ставили на аркушах свої імена, і нагадайте їм, щоб вони не писали подробиці, які є особистими або непідходящими для обговорення в класі. (Зібравши аркуші, ви можете проглянути написане студентами, аби переконатися, що написане є доречним і не містить нічого надто особистого). Прочитайте написані питання чи проблеми класу і подивіться, чи можуть студенти використати для вирішення цих питань чи проблем уривки з Писань, призначені для опанування.
Поясніть, що Спаситель наказав нам навчати інших того, чого Він навчав нас (див. 3 Нефій 23:14). Аби допомогти студентам виконати цей наказ, закличте їх практикуватися у вмінні навчати, наприклад: пояснювати вчення або принципи, ділитися досвідом, свідчити про те, як вони у вирішенні проблем опиралися на уривки з Писань, призначені для опанування. Ви можете залишити інші питання і проблеми, про які написали студенти, щоб обговорити їх подібним чином у дні, коли у вас залишатиметься час.
Примітка: Зважаючи на тривалість цього уроку, у вас може бути час на проведення цієї вправи на повторення “вірша для опанування”. Ви можете провести цю вправу на початку уроку, в перерві між частинами уроку або ж наприкінці уроку. Нехай ця вправа буде короткою, щоб не забирати час уроку. Інші вправи для повторення матеріалу див. у Додатку, що в кінці цього посібника.