Урок 44
Кн. Якова 2:12–35
Вступ
Вірний своєму обов’язку провідника священства, Яків закликав свій народ до покаяння, попереджаючи про гріхи гордовитості і статевої аморальності. Він навчав про небезпеку і наслідки цих двох поширених гріхів.
Рекомендації для навчання
Кн. Якова 2:12–21
Яків звинувачує свій народ у гордовитості
Напишіть на дошці такі слова: гроші, розум, друзі, таланти, знання євангелії. Попросіть студентів подумати про благословення, які Господь дав їм у цих сферах. Спонукайте їх поміркувати над цими благословеннями під час вивчення Кн. Якова 2.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Кн. Якова 2:12–13. Попросіть решту класу слідкувати і дізнатися, чого саме багато хто з нефійців шукав.
Після відповідей студентів наголосіть на тому, що Яків сказав своєму народу, що вони отримали багатства завдяки “руці провидіння”. Ви можете пояснити, що під словом провидіння мається на увазі Бог.
-
Чому нам важливо пам’ятати, що всі наші благословення йдуть від Небесного Батька?
-
Чому, згідно з Кн. Якова 2:13, багато нефійців заносилися в гордовитості?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос наведений далі вислів президента Дітера Ф. Ухтдорфа, з Першого Президентства. Попросіть клас звернути увагу на описання того, що означає заноситися у гордовитості:
“По суті, гординя—це гріх порівняння, оскільки, зазвичай, вона починається зі слів: “Подивіться, який я дивовижний і які чудові речі я зробив”, що, здається, завжди закінчується фразою: “Тому я краще, ніж ви”. …
…Цей гріх має назву: “Дяка Богові, що я кращий за тебе”. В основі цього гріха лежить бажання, щоб людиною захоплювалися чи їй заздрили. Це гріх самовихваляння” (“Гордість і священство”, Ensign або Ліягона, лист. 2010, с. 56).
Запропонуйте студентам спокійно поміркувати, чи були вони колись винні в такому гріху, як вважати себе кращими за іншу людину.
Попросіть когось із студентів прочитати вголос Кн. Якова 2:14–16. Попросіть клас знайти фрази, які вказують на наслідки гордовитості. Нехай вони розкажуть про знайдене.
-
Чому, на вашу думку, гордовитість має силу “знищити [наші] душі”? (Кн. Якова 2:16).
Попросіть студентів прочитати подумки Кн. Якова 2:17–21. Попросіть їх знайти фрази, де говориться, як ми можемо подолати гордовитість і неналежне ставлення до матеріальних благ. Ви можете запропонувати їм позначити знайдені фрази. Після того як студенти опрацюють ці вірші, попросіть їх вибрати одну із знайдених ними фраз. Дайте можливість кільком студентам пояснити, як ці вибрані ними фрази можуть допомогти нам подолати гордовитість або неналежне ставлення до матеріальних благ. (Під час цієї вправи ви також можете запропонувати студентам прочитати такі уривки з Писань: 1 Царів 3:11–13; Марк 10:17–27; 2 Нефій 26:31; Алма 39:14; УЗ 6:7).
-
Що, на вашу думку, означає прагнути до царства Божого? Що, на ваш погляд, означає отримати надію на Христа?
-
Як прагнення до царства Божого й отримання надії на Христа може вплинути на наше ставлення до багатства і матеріальних благ?
Попросіть студентів уявити, як би вони підсумували головну думку з Кн. Якова 2:12–21 для студента, якого сьогодні не було в класі. Дайте двом або трьом студентам можливість розповісти, що б вони сказали. Студенти можуть назвати кілька істинних принципів. Пересвідчіться, що вони розуміють: важливіше за все нам слід прагнути до царства Божого. Виділіть час, щоб студенти написали у своїх щоденниках для вивчення Писань або зошитах для класних занять про один із способів того, як вони можуть скористатися даними Господом благословеннями та можливостями для розбудови царства Бога і благословення життя інших людей.
Кн. Якова 2:22–35
Яків докоряє людям, які порушили закон цнотливості
Напишіть на дошці наведене далі висловлювання Президента Езри Тефт Бенсона:
“Гріхом цього покоління, який можна порівняти з пошестю, є …”
Запропонуйте студентам подумати, як Президент Бенсон міг би закінчити це речення. Потім прочитайте таке висловлювання:
“Гріхом цього покоління, який можна порівняти з пошестю, є статева аморальність. Саме вона, за словами пророка Джозефа, стане джерелом більших спокус, сильніших ударів і складніших труднощів для старійшин Ізраїля, ніж будь-що інше” (The Teachings of Ezra Taft Benson [1988], 277).
Попросіть студентів прочитати подумки Кн. Якова 2:22–23, 28 і знайти слова і фрази, використані Яковом в описанні серйозності статевої аморальності. (Можливо, вам потрібно буде пояснити, що слово розпуста стосується статевих гріхів). Попросіть студентів назвати слова і фрази, які вони знайшли.
Щоб допомогти студентам зрозуміти закон цнотливості, прочитайте наведене далі висловлювання з брошури Заради зміцнення молоді. Попросіть студентів звернути увагу на прояви поведінки, яких їм слід уникати.
“Господні норми щодо статевої чистоти є чіткими і незмінними. Не майте ніяких статевих стосунків до шлюбу і будьте цілковито вірними вашому подружжю після шлюбу. …
Ніколи не робіть нічого, що може призвести до статевої провини. Ставтеся до інших з повагою, а не як до об’єкту задоволення похітливих та егоїстичних бажань. До шлюбу уникайте пристрасних поцілунків, не лягайте одне на одного та не торкайтеся інтимних, священних частин тіла іншої людини поверх одягу або без нього. Не робіть нічого іншого, що збуджує статеві відчуття. Не викликайте таких відчуттів у власному тілі” (Заради зміцнення молоді [брошура, 2011], сс. 35–36).
Наголосіть на тому, що згідно з Кн. Якова 2:23–24, деякі люди у дні Якова намагалися виправдати свої статеві гріхи.
-
Як люди іноді прагнуть виправдати статеву аморальність сьогодні?
-
Що саме може робити молодь, аби не піддатися статевим спокусам? (Відповіді можуть бути такими: молитися про силу, спілкуватися з гарними друзями, вибирати здорові розваги та уникати ситуацій і місць, де, скоріш за все, виникнуть спокуси).
Ви можете наголосити на тому, що одним із гріхів нефійців, як видається, була недозволена практика багатожонства. Попросіть студентів прочитати подумки Кн. Якова 2:27–30. Перед тим, як вони почнуть читати, вам, можливо, потрібно буде пояснити, що слово наложниця стосується жінки, яка була законно одруженою з чоловіком, але мала нижчий статус, ніж дружина.
-
Яким є “слово Господа”, згідно з Кн. Якова 2:27, стосовно того, щоб мати більше однієї дружини? (Чітко зазначте, що від початку Господь заповів, що чоловік повинен укладати шлюб з однією дружиною. Див. також УЗ 49:15–16).
Поясніть, що недозволена практика багатожонства є прикладом розпусти, або статевого гріха. В очах Бога статеві гріхи є надзвичайно серйозними.
-
Коли, згідно з Кн. Якова 2:30, Господньому народу дозволяється практика множинного шлюбу? (Коли Господь заповість).
Наголосіть на тому, що в певні періоди історії світу Господь заповідував Своєму народу практикувати множинний шлюб. Наприклад, до практики множинного шлюбу вдавалися у часи Старого Завіту Авраам і Сара (див. Буття 16:1–3; УЗ 132:34–35, 37) та їхній онук Яків (див. УЗ 132:37), а також певний час такий шлюб практикувався в ранній період історії відновленої Церкви, починаючи з Джозефа Сміта (див. УЗ 132:32–33, 53).
Щоб наголосити на тому, що статева аморальність має руйнівний вплив на сім’ї, прочитайте вголос Кн. Якова 2:31–35. Попросіть студентів слідкувати за вами і визначити наслідки аморальності. Зверніть увагу на те, що хоч Яків звертався лише до чоловіків, закон цнотливості є однаково важливим і для жінок.
-
Коли один із членів сім’ї порушує закон цнотливості, як, за словами Якова, це впливає на сім’ю? Як на основі цього можна пояснити, чому порушення закону цнотливості є таким серйозним гріхом?
-
Деякі молоді люди вважають, що можуть порушувати закон цнотливості, тому що їхня поведінка нікому не завдає шкоди. Як аморальна поведінка однієї людини впливає на інших людей?
На завершення обговорення про наслідки статевих гріхів ви можете прочитати наведене далі висловлювання старійшини Річарда Г. Скотта, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Попросіть студентів звернути увагу на наслідки статевої аморальності.
“Інтимні стосунки поза узами законного шлюбу заборонені Господом, оскільки вони руйнують Його цілі. Такі стосунки узгоджуються з Його планом, якщо перебувають в межах священного шлюбного завіту. Якщо вони практикуються будь-яким іншим чином, то суперечать Його волі. Вони призводять до тяжких емоційних і духовних травм. Навіть якщо ті, хто бере в цьому участь, не усвідомлюють того, що відбувається зараз, вони зрозуміють це пізніше. Статева аморальність створює перешкоду впливові Святого Духа та всьому, що пов’язано з ним: духовному піднесенню, просвітленню і наділенні силою. Вона викликає могутню фізичну та емоційну стимуляцію. З часом це переростає у нестримну пристрасть, яка веде порушника до більш серйозного гріха. Вона породжує егоїзм і може призвести до агресивних вчинків, таких, як жорстокість, аборт, зґвалтування та злочин насильства над особистістю. Стимуляція такого роду може призвести до гомосексуальної поведінки, яка є злом і є абсолютно неприйнятною” (“Making the Right Choices,” Ensign, Nov. 1994, 38).
Попросіть студентів переглянути початок Кн. Якова 2:28 і визначити, чим втішається Господь. (Ви можете запропонувати студентам позначити те, що вони знайшли. Дайте чітко зрозуміти, що Господь втішається цнотливістю).
-
На основі нашого обговорення сьогодні, чому, на вашу думку, Господь втішається цнотливістю?
За бажанням ви можете показати фотографію своєї сім’ї. Свідчіть про благословення, які отримали ви і ваша сім’я завдяки тому, що ви жили за Господнім законом цнотливості. Наголосіть, що сила дітонародження є дивовижним даром від нашого Небесного Батька, коли використовується у встановлених Ним межах. Закличте студентів бути чистими і непорочними, щоб Господь міг “втішатися [їхньою] цнотливістю” (Кн. Якова 2:28).
Щоб допомогти студентам поділитися своїми свідченнями про важливість життя за законом цнотливості, ви можете поставити таке запитання:
-
Що б ви сказали людині, яка стверджує, що закон цнотливості є застарілим і непотрібним? (Коли студенти будуть відповідати на це запитання, закличте їх свідчити про благословення за дотримання закону цнотливості, а не лише про небезпеку від його порушення).
Скажіть студентам про свою впевненість у тому, що вони можуть бути морально чистими. Наголосіть: якщо вони згрішили проти закону цнотливості, то повинні шукати допомоги у свого єпископа або президента філії, які можуть допомогти їм покаятися й очиститися через Спокуту Ісуса Христа.
Коментарі та довідковий матеріал
Кн. Якова 2:17. “Вільн[і] з своїм майном”
У Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів ми даємо пожертвування від посту для допомоги нужденним. Провідники Церкви заохочують нас сплачувати щедрі пожертвування. Старійшина Джозеф Б. Віртлін, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, дав пораду стосовно того, якими мають бути пожертвування:
“Скільки ми повинні давати як пожертвування від посту? Мої брати і сестри, величина наших пожертвувань для благословення бідних є мірою нашої вдячності Небесному Батькові. Чи відвернемося ми, кого так щедро було благословенно, від людей, яким потрібна наша допомога? Щедрі пожертвування від посту є показником нашого бажання присвятити себе полегшенню страждань інших.
Брат Меріон Дж. Ромні, який був єпископом нашого приходу, коли мене було покликано на місію, і який пізніше служив у Першому Президентстві Церкви, застерігав: “Будьте щедрими, коли даєте, щоб ви могли зростати. Вділяйте не просто на користь бідних, але для власного благополуччя. Давайте достатньо, щоб ви могли віддати себе царству Бога, жертвуючи своїм статком і часом” (“Закон посту”, Ліягона, лип. 2001, сс. 90–91; цитата Marion G. Romney, “The Blessings of the Fast”, Ensign, July 1982, 4).
Кн. Якова 2:23–30. Множинний шлюб
У дні Якова деякі нефійці почали практикувати множинний шлюб, виправдовуючись тим, що наслідували приклад Давида і Соломона. Яків засудив цю практику принаймні з двох причин:
-
Господь через пророка Легія заповідав цьому народові не практикувати множинний шлюб (див. Кн. Якова 2:27, 34).
-
Давид і Соломон не були гідними прикладами. Хоча вони уклали шлюб з кількома дружинами згідно з заповідями Господа на той час, вони також вчинили серйозні статеві гріхи (див. Кн. Якова 2:24; УЗ 132:38–39).
Стосовно множинного шлюбу Господь сказав: “Якщо Я … вирощу сім’я для Себе, Я заповім Моєму народові; інакше вони будуть прислухатися до цього” (Кн. Якова 2:30). Іншими словами, головна заповідь Господа така, щоб не практикувати множинного шлюбу. Однак, Він може заповідати Своєму народу вдатися до практики множинного шлюбу на певний час, коли Він вважає це необхідним для “вирощення сімені” для Нього. Тобто, коли Він бажає, щоб Його народ за короткий період часу привів у світ більше дітей, які були б народжені у завіті й виховані у сім’ях, що живуть за євангелією. У відповідь на вказівку від Бога, дану через одкровення пророку Джозефу Сміту, деякі святі останніх днів дотримувалися цієї практики протягом певного часу у ХІХ ст. (див. УЗ 132). У 1890 році, коли змінилися умови в Церкві і зазнали змін закони Сполучених Штатів, Господь відмінив Своє схвалення цієї практики в одкровенні Президенту Уілфорду Вудраффу, який на той час служив Президентом Церкви (див. УЗ, Офіційна декларація—1). Відтоді множинний шлюб не схвалювався Господом, тобто не був дозволений у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Будь-який святий останніх днів, який дотримується цієї практики, позбавляється членства в Церкві. Президент Гордон Б. Хінклі навчав:
“Я хочу категорично заявити, що ця Церква не має нічого спільного з тими, хто практикує множинний шлюб. Вони—не члени цієї Церкви. Більшість з них ніколи до неї не належали. Вони порушують цивільний закон. І знають, що порушують його. За цим законом вони підпадають під покарання. …
Якщо з’ясовується, що хтось із членів Церкви практикує множинний шлюб, то такого відлучають від Церкви, а це є найсерйознішим покаранням, яке може застосувати Церква. Такі люди прямо порушують не тільки цивільний закон, вони порушують закон цієї Церкви. Нас зобов’язує одне з уложень нашої віри. У ньому стверджується: “Ми віримо в підлеглість монархам, президентам, правителям і урядовцям, дотримуючись закону, шануючи і підтримуючи його” (Уложення віри 1:12). …
Понад століття тому Бог чітко відкрив Свою волю пророкові Уілфорду Вудраффу про те, що практика множинного шлюбу повинна бути припинена, і це означає, що в даний час вона суперечить закону Бога. Навіть у тих країнах, де цивільний або релігійний закон дозволяють полігамію, Церква навчає, що шлюб має бути моногамним, і не приймає у свої члени тих людей, які практикують множинний шлюб” (“What Are People Asking about Us?” Ліягона, січ. 1999, сс. 82–85).