Урок 129
3 Нефій 20
Вступ
На другий день Свого служіння серед нефійців Ісус Христос знову провів для людей обряд причастя. Він свідчив, що завіти й обіцяння Батька здійсняться в останні дні. Ізраїль буде зібрано, і всі народи землі будуть благословенні.
Рекомендації для навчання
3 Нефій 20:1–9
Спаситель знову проводить для людей обряд причастя
На початку уроку поясніть, що ви хочете, аби молоді чоловіки і молоді жінки в класі відповіли на різні поставлені вами запитання. Запропонуйте кільком молодим чоловікам, які мають Ааронове священство, розказати класу про їхні обов’язки у підготуванні, благословенні чи рознесенні причастя. Допоможіть їм висловити їхні почуття стосовно цих обов’язків, поставивши такі запитання:
-
Що для вас означає допомагати у проведенні обряду причастя?
-
Як ви виявляєте Господу своє розуміння того, що цей обряд має священну природу?
Допоможіть кільком молодим жінкам поділитися їхніми почуттями стосовно священності причастя, поставивши їм такі запитання:
-
Що ви відчуваєте, коли бачите, що гідні молоді чоловіки виконують обряд причастя?
-
Що ви робите під час виконання обряду причастя, аби показати, що ви розумієте його священну природу?
Поясніть, що в другий день Свого служіння серед нефійців Спаситель і Його учні вдруге провели для людей обряд причастя. Попросіть студентів подумки прочитати 3 Нефій 20:1. Приверніть увагу студентів до речення: “І Він наказав їм, щоб вони не припиняли молитися у своїх серцях”.
-
Що для вас означає “не припиняти молитися” у вашому серці?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 20:3–5.
-
Як, на вашу думку, молитва у вашому серці може впливати на ваше щотижневе прийняття причастя?
-
Як ви вважаєте, чому, коли ми приймаємо причастя, важливо залишатися зосередженими на Спасителеві?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 20:8. Нехай клас слідкує і з’ясує, що символізують хліб і вино. (Можливо, корисним буде пояснити, що тепер у Церкві замість вина використовується вода. [Див. УЗ 27:2]).
-
Що символізують причасний хліб і вода? (Тіло і кров Спасителя).
Ви можете прочитати наведені далі слова старійшини Джеймса Е. Талмейджа, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, які допоможуть студентам зрозуміти переносне значення запрошення Спасителя їсти Його тіло і пити Його кров:
“Їсти тіло і пити кров Христа означало й означає вірити в Нього, приймати Його буквально як Сина Божого і Спасителя світу та виконувати Його заповіді. Тільки таким чином Дух Божий може стати постійною частиною єства людини, подібно тому, як їжа, яку вона вживає, засвоюється тканинами її тіла” [див. УЗ 27:2]).
-
Що символізує причащання хлібом і водою?
-
Що, відповідно до 3 Нефій 20:8, пообіцяв Ісус Христос тим, хто приймає причастя? (Їхні душі будуть наповнені).
Допоможіть студентам зрозуміти, що означає, що їхні душі будуть наповнені. Для цього попросіть їх подумати, скільки хліба і води вони звичайно з’їдають і випивають, коли приймають причастя. Потім спитайте:
-
Якби ви були голодні і вас мучила спрага, чи наситились би ви тим хлібом і чи втамували б спрагу тією водою?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 20:9 і запитайте клас:
-
Про який принцип ми можемо дізнатися із вчень Спасителя, уміщених в 3 Нефій 20:8–9? (Студенти можуть сформулювати відповідь різними словами, однак вони мають визначити такий принцип: Якщо ми гідно причащаємося, то можемо бути наповнені Святим Духом).
Попросіть когось зі студентів прочитати наведені далі слова старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Нехай клас послухає, які саме ми отримаємо благословення, якщо будемо наповнені Духом:
“Давайте будемо гідними обіцяння нашого Спасителя, що, приймаючи причастя, ми будемо “наповнені” (3 Нефій 20:8 ; див. також 3 Нефій 18:9), тобто це означає, що ми будемо “сповнені Духом” (див. 3 Нефій 20:9). Цей Дух—Святий Дух—є нашим утішителем, дороговказом, засобом зв’язку, тлумачем, свідком та очищувачем; Він наш незмінний гід і освячувач на шляху, що веде в нашій життєвій подорожі до вічного життя.
…Здавалося б, проста справа: свідоме й благоговійне відновлення наших завітів хрищення веде до відновлення благословень хрищення завдяки воді і Духу, щоб ми могли завжди мати Його Дух з нами. Так всі ми будемо скеровані, і так усі ми можемо бути очищені” (“Always Have His Spirit,” Ensign, Nov. 1996, 61).
-
Які саме благословення ми можемо отримати, якщо ми сповнені Духом?
-
Коли прийняття причастя допомогло вам бути сповненими Святим Духом?
Свідчіть про благословення, які ви отримали, оскільки приймали причастя і були сповнені Духом. Підтвердіть: молитися у своєму серці—це один із способів, яким ми можемо підготуватися до прийняття причастя і бути сповненими Святим Духом. Закличте студентів до прийняття причастя проводити певний час у молитві.
3 Нефій 20:10–46
Спаситель навчає нефійців про завіти, які будуть виповнені в останні дні
Попросіть студентів стисло описати в зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань їхні найважливіші властивості. Після того, як вони закінчать, попросіть їх подивитися, на якому виді властивостей вони зосередилися. Це були фізичні характеристики? Особистісні риси характеру? Духовні якості? (Якщо є час, можна запросити кількох студентів прочитати те, що вони написали). Прочитайте наведені далі слова старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і попросіть клас послухати, що, як він сказав, повинно визначати особистість людини:
“Ви можете полюбляти музику, спорт або мати схильність до техніки, і одного дня ви, можливо, будете працювати в торгівлі, на виробництві або у сфері мистецтва. Якими б важливими не були ці справи і професії, не вони визначають, хто ми є. Перш за все ми—духовні істоти. Ми—[діти] Бога і сім’я Авраамове” (“Стаючи місіонерами”, Ensign або Ліягона, лист. 2005, с. 47).
-
Хто, за визначенням старійшини Беднара, ми є? Чому, на вашу думку, для нас важливо дивитися на себе “перш за все” як на духовних істот, які є дітьми Бога?
Зазначте, що на додаток до сказаного про те, що ми є дітьми Бога, старійшина Беднар зауважив, що ми є сіменем Авраамовим. Поясніть, що вислів “сім’я Авраамове” може стосуватися людей, які є прямими нащадками Авраама. Також він може стосуватися людей, які через прийняття законів і обрядів євангелії Ісуса Христа й дотримання їх, одержали повноту євангелії, благословення священства і ті ж самі обіцяння, які Бог дав Аврааму, та завіти, які Він уклав з Авраамом.
Скажіть студентам, що з решти розділу 3 Нефій 20 вони дізнаються про вчення, яких Спаситель навчав нефійців стосовно завітів, укладених Ним з Авраамом, і стосовно обіцянь, які Він дав йому та його нащадкам (дому Ізраїля). Ісус сказав, що вони можуть дізнатися про ці завіти, вивчаючи слова Ісаї. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 20:11–12. Нехай клас слідкує і знайде, що, як сказав Спаситель, станеться, коли виповняться слова Ісаї. Після відповідей студентів, можливо, вам потрібно буде пояснити, що слова Ісаї будуть виповнені в останні дні.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 20:13, а решта студентів нехай визначить, як Небесний Батько виконає Свої завіти з домом Ізраїля в останні дні. Запропонуйте студентам підсумувати істини, про які вони дізнались, вивчаючи 3 Нефій 20:11–13. (Відповіді студентів можуть бути різними, однак вони повинні визначити таку істину: Господь виконає Свій завіт зібрати дім Ізраїля в останні дні. Можете написати цю істину на дошці).
-
Яке знання, відповідно до 3 Нефій 20:13, отримає народ з дому Ізраїля як необхідну складову цього збирання? (Вони отримають знання про “Господа Бога їхнього, Який викупив їх”).
Щоб допомогти студентам зрозуміти, що знання про Ісуса Христа є необхідною складовою збирання Ізраїля, попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова старійшини Брюса Р. Мак-Конкі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Нехай студенти послухають, з чого складається збирання Ізраїля.
“Збирання Ізраїля передбачає віру в усе те, що Господь вже пропонував Своєму стародавньому вибраному народу, прийняття усього цього і життя в гармонії з усім цим. Воно полягає в тому, щоб мати віру в Господа Ісуса Христа, каятися, бути охрищеними й отримати дар Святого Духа та виконувати заповіді Бога. Воно полягає в тому, щоб мати віру в євангелію, приєднатися до Церкви і прийти у царство. Воно полягає в тому, щоб отримати святе священство, отримати ендаумент у святому місці силою з небес і отримати всі благословення Авраама, Ісака та Якова через обряд целестіального шлюбу. І воно також може полягати в тому, щоб збиратися у визначеному місці або землі поклоніння” (A New Witness for the Articles of Faith [1985], 515).
-
Чому віра в Ісуса Христа і слідування за Ним є необхідною складовою збирання Ізраїля?
Підсумуйте 3 Нефій 20:14–22. Поясніть: Спаситель навчав нефійців, що в рамках збирання Ізраїля та на виконання Господнього завіту з Авраамом, Небесний Батько дав нащадкам Легія у спадок землю, на якій вони жили. Він також пояснив, у чому ще нефійці були благословенні як діти завіту. Попросіть студентів подумки прочитати 3 Нефій 20:23–24 і знайти, хто, за пророцтвом Мойсея, благословить дім Ізраїля. Після відповідей студентів попросіть їх подумки прочитати 3 Нефій 20:25–26. Нехай вони визначать, як були благословенні нащадки Легія через завіт, який Господь уклав з Авраамом. Після того, як студенти скажуть, що вони з’ясували, наголосіть, що Небесний Батько послав Ісуса Христа, щоб Він явився нащадкам Легія і спас їх від гріха “через те, що [вони]—діти завіту”.
-
Які благословення ми маємо через завіти, які уклали з Небесним Батьком?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 20:27, а клас нехай визначить, яка відповідальність лягає на нас через завіти, які ми укладаємо з Господом.
-
Оскільки ми уклали завіти з Господом, то якою є наша відповідальність по відношенню до інших людей по всій землі? (Студенти можуть назвати таку істину: Як сім’я Авраама, ми маємо за завітом відповідальність благословляти всіх людей землі. Можна написати цю істину на дошці).
-
Як, на вашу думку, ми можемо бути благословенням для всіх людей землі? (Якщо ви написали це доктринальне твердження на дошці, то можете додати до нього слова “ділячись з ними євангелією”).
Підсумуйте 3 Нефій 20:29–46, стисло пояснивши, що крім учень, які Спаситель дав нефійцям стосовно їх благословень та обов’язків як дітей завіту, Він також підтвердив, що землею успадкування для юдеїв буде Єрусалим. Він процитував пророцтва Ісаї, в яких той передрік час, коли юдеї будуть відновлені для землі їхнього успадкування після того, як повірять в Ісуса Христа і будуть молитися Батькові в Його ім’я.
На завершення уроку попросіть когось зі студентів прочитати вголос 3 Нефій 20:46. Нехай студенти слідкують і визначать один із способів, в який вони впродовж наступного тижня можуть благословити чиєсь життя завдяки євангелії. Щоб дати нагоду студентам розповісти про свій досвід, заплануйте повернутись до цього на наступному уроці. Свідчіть про важливість виконання нашого обов’язку, коли ми допомагаємо у збиранні Ізраїля.
Коментарі та довідковий матеріал
3 Нефій 20:16. “Як молодий лев серед отари овець”
Стосовно цього вчення в 3 Нефій 20:16, старійшина Брюс Р. Мак-Конкі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
“Ці слова нашого Господа до нефійців є цитатою з Михей 5:8–9 і стосуються спустошення та остаточного спалення, якими буде знищено нечестивих при Другому пришесті. За винятком кількох смиренних послідовників Христа, іновірці не покаються. Вони будуть упиватися своїми мерзотами і грішити проти відновленої євангелії; вони будуть спалені яскравістю пришестя нашого Господа, тоді як праведні—названі тут залишком Якова—виживуть у той день. І потім, як образно передав пророк, станеться, що залишок Ізраїля переможе своїх ворогів, неначе молодий лев серед отари овець” (The Millennial Messiah: The Second Coming of the Son of Man [1982], 248).
3 Нефій 20:26. Діти завіту
Старійшина Рассел М. Нельсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив про благословення, які приходять через знання, що ми—діти завіту:
“Усвідомлюючи, що ми—діти завіту, ми знаємо, хто ми є і чого Бог від нас чекає. Його закон записаний у наших серцях. Він—наш Бог, а ми—Його народ. Віддані діти завіту залишаються непохитними, навіть у нещасті. Коли це вчення глибоко проникає у наші серця, навіть жало смерті втрачає свою гостроту і наша духовна витривалість зростає” (“Завіти”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, с. 88).
3 Нефій 20:26–27. Виконання Авраамового завіту
Старійшина Рассел М. Нельсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив, як ми можемо допомогти у виконанні Авраамового завіту:
“На нас лежить відповідальність допомагати у здійсненні завіту Авраама. Наше сім’я було висвячене наперед і підготовлене, щоб благословити усі народи світу. Ось чому обов’язок священства включає місіонерську роботу. Після 4000 років очікування і підготовки настав день, призначений для розповсюдження євангелії серед усіх народів землі. Це час обіцяного збирання Ізраїля. І ми можемо брати у цьому участь! Чи не чудово це? Господь розраховує на нас і на наших синів—і Він глибоко вдячний за наших дочок, які достойно служать місіонерками у цей чудовий час збирання Ізраїля” (“Завіти”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, с. 88).
3 Нефій 20:27. На вас лежить обов’язок ділитися євангелією
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, стверджував, що на нас лежить обов’язок ділитися євангелією з іншими:
“Ви і я, сьогодні і завжди, маємо благословляти всіх людей серед усіх народів землі. Ви і я, сьогодні і завжди, маємо свідчити про Ісуса Христа і проголошувати послання Відновлення. Ви і я, сьогодні і завжди, маємо запрошувати всіх прийняти обряди спасіння. Проголошення євангелії—це не обов’язок священства, що виконується неповний день. Це не просто захід, до якого ми залучаємось на обмежений час, або доручення, яке ми мусимо виконувати як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Натомість місіонерська робота—це виявлення нашої духовної особистості і спадщини. Нас було висвячено наперед у доземному існуванні і народжено у смертному житті, щоб виконувати завіт і обіцяння, дані Богом Авраамові. Ми тут, на землі, у цей час, щоб звеличувати священство і проповідувати євангелію. Ось хто ми, і ось чому ми тут—сьогодні і завжди” (“Стаючи місіонерами”, Ensign або Ліягона, лист. 2005, с. 47).