Вступ до книги Моронія
Навіщо вивчати цю книгу?
Вивчаючи книгу Моронія, студенти зможуть зміцнитися, завдяки переконливим прикладам та вченням Моронія та його батька, Мормона. Вони дізнаються про основні обряди і норми Церкви Ісуса Христа; про те, як важливо робити праведні справи зі справжнім наміром; про спосіб судження, що є добром, а що злом; про взаємозв’язок між вірою, надією і милосердям; та про спасіння маленьких дітей. Студенти також прочитають заклик Моронія молитися, аби дізнатися для себе, що Книга Мормона є істинною (див. Мороній 10:3–5, та “прий[ти] до Христа, і вдосконалюва[ти]ся в Ньому” (Мороній 10:32).
Хто написав цю книгу?
Цю книгу написав Мороній; вона містить в собі його власні слова, слова Ісуса Христа, з якими Той звернувся до Своїх нефійських учнів (див. Мороній 2), і слова його батька, Мормона, (див. Мороній 7–9). До знищення нефійців Мороній служив серед них як військовий командувач і як церковний провідник (див. Мормон 6:12; Мороній 8:1). Як і інші видатні автори та укладачі Книги Мормона, Мороній був свідком Спасителя. Він свідчив: “Я бачив Ісуса, і … Він говорив зі мною лице до лиця” (Етер 12:39). Мороній був вірний своєму свідченню і не зрікся Христа тоді, коли ламанійці вбивали кожного нефійця, який не зрікався Його (див. Мороній 1:1–3). У 1823 р., приблизно через 1400 років після завершення літопису Книги Мормона, Мороній явився пророку Джозефу Сміту як воскресла істота і повідомив Джозефу, що цей літопис знаходиться у пагорбі поблизу дому Джозефа (див. Джозеф Сміт—Історія 1:29–35). У той час і періодично протягом наступних чотирьох років Мороній давав настанови Джозефу Сміту “стосовно того, що саме збирається робити Господь, і як і в який спосіб Його царство буде кероване в останні дні” (Джозеф Сміт—Історія 1:54).
Для кого і навіщо ця книга була написана?
Мороній стверджував: “Я напишу ще дещо, щоб, можливо, це стало у пригоді моїм браттям, Ламанійцям, колись, у майбутній день” (Мороній 1:4; див. також Мороній 10:1). Він також заявив, що звертається “до всіх кінців землі”, попереджаючи, що біля місця суду Бога всі будуть держати відповідь за слова, написані ним (див. Мороній 10:24, 27). Щоб підготуватися до цієї події, Мороній закликав усіх прийти до Христа (див. Мороній 10:30, 32).
Коли і де була написана ця книга?
Вірогідно, Мороній писав і укладав цю книгу у період між 401 р. від Р.Х. і 421 р. від Р.Х. (див. Мормон 8:4–6; Мороній 10:1). Він не повідомив, де саме писав її, лише сказав, що блукав всюди, де міг, аби зберегти своє життя (див. Мороній 1:1–3).
У чому особливості цієї книги?
У цій книзі детально викладені настанови, які Ісус Христос дав Своїм дванадцятьом нефійським учням, надаючи їм владу давати дар Святого Духа (див. Мороній 2; див. також 3 Нефій 18:36–37). З усіх книг у Книзі Мормона тільки в ній вміщено настанови стосовно виконання обрядів священства та молитов, які мають промовлятися при обряді причастя (див. Мороній 3–5). Ця книга виділяється ще й тим, що містить в собі вчення Мормона про те, як відрізняти добро від зла (див. Мороній 7:12–19), про служіння ангелів (див. Мороній 7:29–39), про милосердя як чисту любов Христа (див. Мороній 7:44–48) та про спасіння малих дітей (див. Мороній 8). У ній також є опис того, якими розбещеними були нефійці й ламанійці на час їхньої останньої битви біля Кумори (див. Мороній 9). Мороній подав в ній свої вчення про дари Духа (див. Мороній 10:8–26). Він також написав запрошення, що знаходиться в Мороній 10:3–5, яке додає важливості Книзі Мормона. Стосовно цього уривку Президент Гордон Б. Хінклі сказав, що Книга Мормона—це “єдина книга, яка містить на своїх сторінках обіцяння про те, що через божественну силу читач може пересвідчитися в її істинності” (“Живе й правдиве свідчення”, Ліягона, серп. 2005, с. 4).
Стислий зміст
Мороній 1–6 Мороній, блукаючи по тій землі, щоб зберегти своє життя, записує обряди і порядок, що існували в Церкві Ісуса Христа. Ці записи стосувалися дару Святого Духа, виконання обрядів священства, здійснення обряду причастя і вимоги до виконання хрищення. Мороній також виклав свої міркування як стосовно духовного насичення членів Церкви, так і призначення церковних зборів та способу їх проведення.
Мороній 7 Мороній записує проповідь Мормона, який навчав про Світло Христа, про те, як важливо чинити добрі справи зі справжнім наміром, як розпізнавати різницю між добром і злом, покладатися на все хороше і про взаємозв’язок між вірою, надією і милосердям.
Мороній 8–9 Мороній записує послання з листів Мормона, в яких пояснено, чому малим дітям не потрібно христитися, і описана величезна злочестивість, що панувала серед нефійців і ламанійців.
Мороній 10 Мороній закликає всіх, хто буде читати Книгу Мормона, молитися, щоб знати про її істинність, не відкидати силу й дари Бога і прийти до Христа та вдосконалитися в Ньому.