Урок 156: Мороній 7:20–48

Урок 156

Мороній 7:20–48

Вступ

Мороній записав заключну частину проповіді, яку його батько, Мормон, виголосив у синагозі за кілька років до цього. У цій проповіді Мормон навчав своїх слухачів, як “сприймати все добре” (Мороній 7:20, 25). Він пояснив взаємозв’язок між вірою, надією і милосердям, завершивши цю проповідь благанням до свого народу молитися Батьку з усією енергією свого серця, щоб мати дар милосердя, “чистої любові Христа” (Мороній 7:47).

Рекомендації для навчання

Мороній 7:20–39

Мормон навчає, що через віру в Ісуса Христа ми можемо сприйняти все добре

Перед уроком напишіть на дошці таке запитання:

Чим добрим благословив вас Небесний Батько?

На початку уроку виділіть студентам одну чи дві хвилини, щоб відповісти на це запитання в зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань. Потім попросіть їх прочитати дещо з того, що вони написали.

Прочитайте вголос Мороній 7:24. Нехай клас слідкує і визначить, з якого джерела прийшло до них все те добре.

Хто є джерелом усього доброго, що прийшло до вас? (Студенти можуть дати різні відповіді, однак вони мають передати таку істину: Усе добре приходить завдяки Ісусу Христу).

Аби допомогти студентам більше зрозуміти вчення, викладені в Мороній 7:24, поясніть, що ми, як нащадки Адама і Єви, є “павшими” і жодного благословення не можемо здобути самі по собі (див. також Алма 22:14; Етер 3:2; Уложення віри 1:3). Без Ісуса Христа і Його Спокути “ніщо добре не могло б прийти до н[ас]”. Усе добре, що ми будь-коли отримували від Небесного Батька, прийшло до нас завдяки Спасителю і Його Спокуті.

Поясніть, що Небесний Батько приберіг для нас багато благословень. Він хоче, щоб ми “сприймали все добре” (Мороній 7:19), і Він хоче дати нам усе, що має Він (див. УЗ 84:38).

Попросіть когось зі студентів вголос прочитати запитання Мормона, що міститься в Мороній 7:20. Потім попросіть студентів подумки прочитати Мороній 7:21–24 і знайти, чого ці вірші навчають про те, як ми можемо сприймати все добре.

Виходячи з прочитаного ними в Мороній 7:21–24, як би ви відповіли на запитання Мормона в Мороній 7:20? (Коли студенти будуть відповідати, допоможіть їм визначити такий принцип: Виявляючи віру в Ісуса Христа, ми можемо сприймати все добре).

Аби допомогти студентам зрозуміти, як вони можуть “сприймати все добре”, попросіть кількох з них по черзі прочитати вголос Мороній 7:25–26, 32–38. Нехай одна половина класу визначить, як саме ми маємо виявляти свою віру в Ісуса Христа. А інша половина нехай знайде, що добре прийшло до нас завдяки цьому. (Коли студент буде читати вірш 33, ви можете пояснити: слово “доцільне” стосується того, що відповідає Господній волі).

Після того, як студенти розкажуть, що вони знайшли, можете попросити їх написати про якусь мету, що допомагатиме їм виявляти більшу віру в Ісуса Христа і сприймати все добре, що Небесний Батько бажає дати їм. Свідчіть про великі благословення, які прийшли до вас завдяки Спасителю, Його євангелії та Його Спокуті. Закличте студентів виявляти більшу віру в Нього.

Мороній 7:40–43

Мормон навчає, що віра в Ісуса Христа веде нас до надії мати вічне життя

Намалюйте на дошці (або покажіть) табуретку на трьох ніжках.

Прочитайте наведені далі слова старійшини М. Рассела Балларда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Три божественні принципи утворюють основу, на якій ми можемо зводити будівлю нашого життя. … Разом вони дають нам базу підтримки, немов три ніжки табуретки” (“The Joy of Hope Fulfilled,” Ensign, Nov. 1992, 33).

Позначте одну з ніжок цієї табуретки словами Віра в Ісуса Христа. Попросіть студентів подумати, що можуть символізувати дві інші ніжки. Потім нехай студенти подумки прочитають Мороній 7:40 і знайдуть, що символізує друга ніжка. (Друга ніжка символізує надію).

Прочитайте вголос вказані далі висловлювання, які передають надію. Нехай студенти послухають і визначать, чим відрізняються ці два висловлювання.

Я маю надію, що сьогодні піде дощ.
Я маю надію на обіцяння Господа, що можу відчути мир завдяки покаянню.

Чим різняться ці два висловлювання? (Допоможіть студентам побачити, що у першому прикладі слово надія стосується бажання того, що є непевним. У другому прикладі слово надія вказує на впевненість. Воно передає спонуку до дії і концентрується на Спокуті Ісуса Христа).

Аби допомогти студентам зрозуміти, як слово надія вживається в Писаннях, попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова президента Дітера Ф. Ухтдорфа, з Першого Президентства:

“Надія є одним з дарів Духа. …

Надія—це не знання, а скоріше невпинне сподівання на те, що Господь здійснить Свої обіцяння, які Він дав нам. Це впевненість в тому, що якщо ми будемо жити за законами Бога і дослухатися до слів Його пророків зараз, то отримаємо бажані благословення в майбутньому. Це віра і сподівання на те, що ми отримаємо відповіді на свої молитви. Це вияв довіри, оптимізму, ентузіазму та терпеливої наполегливості” (“Безкінечна сила надії”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 21–22).

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мороній 7:41. Нехай клас слідкує і з’ясує, на що, як навчав Мороній, ми повинні надіятися. Після того, як студенти дадуть відповідь, позначте другу ніжку табуретки словами Надія на вічне життя.

Скажіть, що Мороній 7:41—це уривок з Писань, призначений для опанування. Ви можете порадити студентам позначити цей вірш таким чином, щоб їм було легко його знаходити.

Завдяки чому, відповідно до Мороній 7:41, ми можемо надіятися, що будемо підняті для вічного життя. (Хоч студенти можуть сформулювати відповідь різними словами, все ж вони мають визначити такий принцип: Якщо ми виявляємо віру в Ісуса Христа, то завдяки Його Спокуті можемо отримати надію бути піднятими для вічного життя).

Попросіть студентів самостійно прочитати Мороній 7:42–43 і знайти, які риси нам потрібні, щоб мати віру і надію. Попросіть студентів назвати, що вони знайшли. (Ви можете пояснити: бути лагідними і невибагливими серцем означає бути смиренними і підкорятися Господній волі).

Чому, на вашу думку, лагідність і невибагливість серця є необхідними, щоб мати віру в Спокуту Ісуса Христа і надію на неї?

Попросіть студентів написати відповідь у зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань на вказане далі запитання:

Як ваша віра в Ісуса Христа та Його Спокуту дає вам надію на те, що ви отримаєте вічне життя?

Мороній 7:44–48

Мормон навчає про важливість милосердя

Знову вкажіть на табуретку на трьох ніжках. Попросіть студентів подумки прочитати Мороній 7:44 і визначити, як позначити третю ніжку цієї табуретки. Після відповідей студентів позначте третю ніжку словом Милосердя. Попросіть їх визначити, що таке милосердя своїми словами.

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мороній 7:45–47. Нехай клас слідкує і знайде, як Мормон описав і визначив милосердя.

Як Мормон описує, що таке милосердя в Мороній 7:47? (“Чиста любов Христа”).
Що, на вашу думку, означає, що милосердя ніколи не мине?
Чому, на вашу думку, якщо ми не маємо милосердя, то ми ніщо?

Запропонуйте студентам знайти, як описано милосердя в Мороній 7:45 і пояснити, що, на їхню думку, означають ті описи. Якщо потрібно, уточнюйте їхні пояснення. (Наприклад, “довго терпить” означає, що людина витримує випробування до кінця. “Не заздрить” означає, що людина не завидує іншим. “Не чваниться” означає, що людина є смиренною. “Не шукає для себе” означає рису людини, яка спершу думає про Бога та інших, а потім про себе. “Легко не дратується” означає не гнівається відразу. “Вірить усьому” стосується людини, яка приймає всю істину).

Спитайте студентів, як би вони повелися в кожній із зазначених далі ситуацій, якби у них не було милосердя. Потім спитайте, як би вони могли відповісти, будучи сповненими милосердя. (Ви можете адаптувати ці ситуації до потреб та інтересів студентів, яких навчаєте).

Люди насміхаються з вас або ще з когось у школі.
Ваш брат або ваша сестра часто дратують вас.
Хтось із ваших знайомих скоїв тяжкий гріх.
Вам не подобається новий порадник у кворумі або нова порадниця у класі так, як подобалися попередні.

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Moроній 7:48. Нехай клас слідкує і визначить, що нам потрібно робити, аби бути благословенними мати дар милосердя. Коли студенти будуть відповідати, переконайтесь, чи ясно вони розуміють такий принцип: Якщо ми молимося Батьку з усією енергією свого серця і живемо як справжні послідовники Ісуса Христа, то зможемо сповнитися милосердям.

Скажіть, що Мороній 7:45, 47–48—це уривок з Писань, призначений для опанування. Ви можете порадити студентам позначити цей вірш таким чином, щоб їм було легко його знаходити.

Як ви вважаєте, чому нам потрібно молитися про дар милосердя з усією енергією свого серця?
Коли ви бачили, як виявлялося милосердя? (Попросіть кількох студентів поділитися досвідом. Ви також можете поділитися власним досвідом).
Коли ви відчували, що Господь допоміг вам відчути більше милосердя до інших?

Попросіть студентів проглянути Мороній 7:45 і вибрати якийсь один елемент милосердя, у прояві якого їм потрібно удосконалитися. Закличте їх молитися про дар милосердя, коли вони старатимуться бути більш милосердними. Свідчіть про те, який вплив мали віра, надія та милосердя у вашому житті.

Вірш для опанування—Мороній 7:41

Допоможіть студентам вивчити напам’ять Мороній 7:41. Для цього ви можете використати один з методів, який пояснено в додатку у кінці цього посібника.

Уривок для опанування—Мороній 7:45, 47–48

Запропонуйте студентам вибрати з вказаного далі переліку людину, до якої вони хотіли б виявити більше милосердя: член сім’ї, член кворуму чи класу, однокласник чи однокласниця, друг або сусід. Порадьте їм думати про вибрану ними людину, коли вони будуть читати Мороній 7:45, і поміркувати, як саме вони могли б виявити до цієї людини більше любові, схожої на Христову. Попросіть їх записати в зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань один чи два способи, якими вони будуть виявляти милосердя до людини, яку вибрали. Порадьте, щоб протягом наступного тижня вони молилися про допомогу в цьому. Ви можете дати студентам можливість поділитися їхнім досвідом в один з наступних днів.

Примітка: Зважаючи на тривалість сьогоднішнього уроку, можливо, ви вирішите провести цю вправу в інший день, коли матимете більше часу.

Коментарі та довідковий матеріал

Мороній 7:29–31. Служіння ангелів

Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, написав, що таке служіння ангелів:

“Словом “ангел” у Писаннях визначається всяка небесна істота, що несе Боже послання” (George Q. Cannon, Gospel Truth, sel. Jerreld L. Newquist [1987], 54). У Писаннях наведено численні випадки особистого явлення ангелів. Явлення ангела Захарії та Марії (див. Лука 1), цареві Веніямину й Нефію, Геламановому синові (див. Мосія 3:2; 3 Нефій 7:17–18) є лише кількома прикладами. …

… Служіння ангелів також може бути невидимим для ока. Ангельські послання можуть прийти як голос або тільки як думки чи почуття, що передаються в наш розум. Президент Джон Тейлор описував “дії ангелів, або посланців Бога, які впливають на наш розум таким чином, що серце може сприйняти … одкровення з вічного світу” (Gospel Kingdom, sel. G. Homer Durham [1987], 31).

Нефій описав три прояви священнослужіння ангелів, коли нагадував своїм бунтівним братам, що (1) вони “бачили ангела”, (2) “чули його голос час від часу”, а також, (3) що ангел “розмовляв з ними тихим, лагідним голосом”, хоча вони були “поза почуттям” і “не сприймали його слова” (1 Нефій 17:45). Писання містять в собі багато інших тверджень стосовно того, що ангелів посилають, аби вони навчали євангелії і приводили людей до Христа (див. Євреям 1:14; Алма 39:19; Мороній 7:25, 29, 31–32; УЗ 20:35). Більшість ангельських послань ми відчуваємо або чуємо, аніж бачимо” (“Ааронове священство і причастя”, Ліягона, січ. 1999, сс. 44–45).

Мороній 7:45–48. Милосердя: чиста любов Христа

Президент Томас С. Монсон навчав про необхідність мати дар милосердя:

“Є велика необхідність у милосерді, яке звернене до тих, кого не помічають, яке дає надію тим, у кого опустилися руки, яке надає допомогу тим, хто страждає. Справжнє милосердя—це любов у дії. Милосердя потрібне скрізь. …

Мати милосердя—це терпеливо ставитися до людини, яка розчаровує нас. Це не піддатися імпульсу легко образитись. Це приймати слабкості й помилки. Це приймати людей такими, якими вони є. Це помічати не фізичну зовнішність, а риси, які з часом не потьмяніють. Це не піддатися імпульсу розділяти інших на категорії. …

… Ні для кого з нас життя не є ідеальним. Перш ніж засуджувати і критикувати одне одного, давайте краще мати чисту любов Христа до своїх супутників у цій подорожі життям. …

… Нехай [милосердя] направляє вас у всьому, що ви робите. Нехай [воно] проникне в саму вашу душу і знайде вираження в усіх ваших думках і вчинках” (“Милосердя ніколи не минає”, Ensign або Ліягона, лист. 2010, сс. 124–125).

Старійшина Мервін Дж. Ештон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, перерахував, як саме ми можемо виявляти милосердя:

“Справжнє милосердя—це не те, що ми віддаємо; це те, чого ми набуваємо й робимо частиною себе. …

Можливо, найбільше милосердя проявляється тоді, коли ми по-доброму ставимося одне до одного, коли ми не судимо людей і не вішаємо на них ярликів, коли ми просто поблажливі або залишаємося спокійними. Милосердя—це здатність приймати відмінності, слабкості й недоліки інших людей; це здатність з терпінням ставитися до тих, хто принизив нас, а також не ображатися, коли хтось робить щось не так, як нам хотілося б. Милосердя—це здатність не скористатися чиєюсь слабкістю і мати бажання пробачити своєму кривдникові. Мати милосердя означає очікувати найкращого одне від одного” (“The Tongue Can Be a Sharp Sword”, Ensign, May 1992, 19).

Мороній 7:45–48. Величніше визначення “чистої любові Христа”

Посилаючись на слова Мормона в Мороній 7:45–48, старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

“Повчально відзначити, що милосердя, або “чисту любов Христа”, якою ми маємо дорожити, можна інтерпретувати двома способами. Одне із значень милосердя—це милостива, прощаюча любов, яку повинні мати послідовники Христа одне до одного. Тобто, усі християни повинні намагатися любити так, як любив Спаситель, виявляючи чисте, спокутуюче співчуття до всіх. На жаль, мало кому із смертних, якщо взагалі комусь, цілком вдавалося досягнути в цьому успіху, але цим запрошенням мають намагатися скористатися всі люди.

Однак величніше визначення “чистої любові Христа” полягає не в тому, що ми, як християни, намагаємося виявляти до інших, хоча здебільшого нам це і не вдається, а та любов, яку Христос абсолютно досконало виявляв до нас. Істинне милосердя було відоме лише одного разу. Воно виявляється в досконалому і чистому вигляді у незмінній, досконалій, спокутній любові Христа до нас. Саме Христова любов до нас “довго терпить, і є добр[ою], і не заздрить”. Саме Його любов до нас “не чваниться, … легко не дратується, не думає злого”. Саме Христова любов до нас “зносить усе, вірить усьому, надіється на все, витерпить все”. Своїм життям Христос доводить, що “милосердя ніколи не минає”. Це те милосердя—Його чиста любов до нас, без якого ми були б ніщо, не мали б надії і були б найнещасніші від усіх чоловіків і жінок. Воістину, з тими, кого в останній день буде визнано такими, що мають благословення Його любові—Спокуту, воскресіння, вічне життя, вічне обіцяння—неодмінно все буде гаразд.

Це жодним чином не применшує заповіді неодмінно набути саме таку любов одне до одного. Ми повинні “мол[ити]ся Батькові з усією енергією [н]ашого серця, щоб [нас] було сповнено цією любов’ю”. [1 Коринтянам 13:4–5, 7–8; Мороній 7:48]. Ми повинні намагатися бути більш постійними і незмінними, більш довго терпеливими і добрими, менш заздрісними і гордовитими у наших стосунках з іншими людьми. Як жив Христос, так і ми повинні жити, і як любив Христос, так і ми повинні любити. “Чиста любов Христа, про яку говорив Мормон, саме і є Христовою любов’ю. З тим божественним даром, з тим викупительним дарунком ми маємо все; без нього у нас немає нічого і, зрештою, ми—ніщо, хіба що “стаємо дияволами [і] ангелами дияволові”. [2 Нефій 9:9].

Життя повне страхів і невдач. Інколи справи йдуть шкереберть. Іноді люди підводять нас, або стан економіки, бізнесу чи становище у державі перетворюються на несприятливі для нас. Але одне в часі чи вічності не підведе нас—це чиста любов Христа. …

… Диво Христового милосердя і спасає, і змінює нас. Його спокутна любов спасає нас від смерті й пекла, а також від плотської, хтивої, диявольської поведінки. Ця викупительна любов також перетворює душу, піднімаючи її з норм занепалого стану до чогось набагато благороднішого, набагато святішого. Отже, ми повинні “залишатися вірними милосердю”—чистій Христовій любові до нас і нашому рішучому зусиллю мати чисту любов до Нього та всіх інших—бо без неї ми ніщо і наші плани на вічне життя абсолютно марні. Без викупної любові Христа в нашому житті всі інші якості—навіть доброчесні риси і зразкові добрі справи—не принесуть спасіння й радості” (Christ and the New Covenant: The Messianic Message of the Book of Mormon [1997], 336–337).