Бібліотека
Урок 139: Мормон 5–6

Урок 139

Мормон 5–6

Вступ

Мормон пророкував, що цей літопис буде явлений в останні дні, щоб переконати тих, хто його читатиме, що Ісус є Христос. Він закликав тих, хто читатиме цей літопис, покаятися і підготуватися до власного суду перед Богом. У стосунках зі своїм власним народом Мормон відмовився від свого рішення полишити командування нефійським військом і знову погодився очолити їх у битві. Однак люди відмовилися покаятися, вони були переслідувані ламанійцями, доки всю нефійську націю не було цілковито знищено. Коли Мормон подивився на цю сцену смерті і знищення, він оплакував падіння свого народу і їхнє небажання повернутися до Ісуса Христа.

Рекомендації для навчання

Мормон 5:1–9

Мормон приймає рішення знову очолити нефійське військо, але ламанійці перемагають

Назвіть природнє лихо, яке може загрожувати вашому регіону—наприклад, землетрус, цунамі, виверження вулкана або ураган. Попросіть студентів уявити, що їх було попереджено, що це природнє лихо станеться в їхній місцевості за кілька днів.

  • Куди б ви звернулися по допомогу?

Нагадайте студентам, що нефійці постали перед схожим рівнем небезпеки, але лихо, яке їм загрожувало, було духовним. Також нагадайте студентам, що нефійці перебували у стані війни, і через їхню злочестивість Мормон відмовився очолити їхнє військо (див. Мормон 3:16).

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мормон 5:1–2. Нехай решта класу слідкують і дізнаються, хто, як вірили нефійці, зможе позбавити їх скорбот.

  • Хоча це правда, що Мормон міг вести нефійців у військовій битві, чому Мормон не вірив, що люди будуть позбавлені своїх скорбот?

  • Що ми можемо дізнатися з Мормон 5:1–2 про те, до кого ми повинні в першу чергу звертатися по допомогу в наших скорботах? (Ми повинні в першу чергу звертатися до Бога, Який відповість тим, хто кається, і просити Його про допомогу в наших скорботах).

Підсумуйте Мормон 5:3–7: поясніть, що під проводом Мормона нефійці відбили кілька хвиль нападів ламанійців. Але, зрештою, ламанійці “розтоптали нефійців під своїми ногами” (Мормон 5:6). Коли нефійці втікали, ті, хто не міг бігти швидко, були знищені.

Попросіть когось із студентів прочитати Мормон 5:8–9. Попросіть клас знайти дане Мормоном пояснення, чому він не подає повний опис того, що він бачив.

  • Чому Мормон утримався від того, щоб дати повний опис того, що бачив?

Мормон 5:10–24

Мормон пояснює, що мета літопису Книги Мормона в тому, щоб переконати людей повірити в Ісуса Христа

Попросіть когось із студентів прочитати вголос Moрмон 5:10–11. Попросіть решту класу слідкувати і знайти слово, яке Мормон використав тричі, щоб описати почуття людей в останні дні, коли вони дізнаються про падіння нефійського народу. (Він сказав, що ми будемо “засмучені”).

  • Що у цій розповіді викликає у вас смуток?

Приверніть увагу студентів до слів Мормона у Мормон 5:11: якби його народ покаявся, вони б опинилися в “обіймах рук Ісуса”.

  • Що, на вашу думку, означає опинитися в “обіймах рук Ісуса”? (Ви можете наголосити на тому, що фраза опинитися в обіймах означає те, що тебе міцно або надійно тримають).

  • Чого ця фраза навчає нас стосовно результату нашого покаяння? (Допоможіть студентам визначити такий принцип: Завдяки покаянню ми можемо “опинитися в обіймах рук Ісуса”. Напишіть цей принцип на дошці).

Щоб допомогти студентам краще зрозуміти цей принцип, запропонуйте їм прочитати таке висловлювання старійшини Кента Ф. Річардса, сімдесятника:

“Усі, хто прийдуть, можуть “опинитися в обіймах рук Ісуса”. [ Мормон 5:11]. Усі душі може бути зцілено Його силою. Будь-який біль може бути полегшено. У Ньому ми можемо “знай[ти] спокій душам своїм” [ Матвій 11:29]. Можливо, наші земні обставини не зміняться одразу, але наш біль, хвилювання, страждання і страх можуть бути поглинуті Його миром і зцілюючим бальзамом” (“Спокута покриває весь біль”, Ensign або Ліягона, трав. 2011, с. 16).

Запропонуйте студентам написати відповідь на одне з наведених далі запитань у своїх зошитах або щоденниках для вивчення Писань. (Ви можете написати ці запитання на дошці або читати їх повільно, щоб студенти могли їх записати).

  • Коли ви почували себе “в обіймах рук Ісуса”?

  • Що ви можете робити для того, аби більшою мірою відчувати Господню втіху, захист і прощення?

Поясніть, що в Мормон 5:12–13 міститься пророцтво Мормона про те, що його писання будуть сховані, а потім з’являться і читатимуться всіма людьми. Попросіть студентів прочитати подумки Мормон 5:14–15 і звернути увагу на те, яке значення, за намірами Господа, матимуть для людей в останні днів записи Мормона. Ви можете запропонувати студентам позначити фрази, які для них важливі.

  • Якими, згідно з Мормон 5:14–15, є цілі Книги Мормона? (Зверніть увагу на те, щоб студенти висловили таку думку: Книга Мормона була написана для того, аби переконати всіх людей, що Ісус є Христос; аби допомогти Богу виконати Свій завіт з домом Ізраїля і допомогти нащадкам ламанійців більш повно повірити в євангелію).

Коли студенти відповідатимуть, що писання Мормона призначені для того, аби переконати людей, що Ісус є Христос, поділіться своїм свідченням, що це і є основна мета Книги Мормона.

  • Яким чином ця основна мета Книги Мормона стає благословенням для її читачів?

  • Як ваше вивчення Книги Мормона допомогло вам сильніше повірити в Ісуса Христа і сильніше Його полюбити?

Наголосіть на тому, що Книга Мормона зараз допомагає багатьом людям покаятися і “опинитися в обіймах рук Ісуса”, але все ще є багато людей, які відмовляються повірити в Христа.

На дошці поруч з принципом, який стосується покаяння і який ви написали під час уроку раніше, напишіть таке: Якщо ми відмовляємося від покаяння … Запропонуйте одному зі студентів прочитати вголос Мормон 5:16–19, і попросіть решту класу знайти наслідки відмови нефійців від покаяння. Попросіть студентів скористатися тим, що вони дізналися, аби завершити написане на дошці речення. Коли вони відповідатимуть, ви можете ставити їм наведені далі запитання, аби допомогти зрозуміти слова і фрази з цих віршів:

  • Що, на вашу думку, означає бути “без Христа і без Бога у світі”? (Мормон 5:16). (Відповіді можуть бути такими: це означає жити без віри в Ісуса Христа або Небесного Батька, а також без божественного впливу і скерування).

  • Полова—це тоненька зовнішня лушпинка зерна. Після того, як врожай зерна зібрано, полову викидають. Яким, на вашу думку, є значення фрази “жене, як полову вітром”? (Мормон 5:16).

  • Як ви уявляєте собі перебування на судні, де немає ні вітрил, ні керма, ні якоря? (Див. Мормон 5:18). Як ця ситуація схожа на те, що було з нефійцями?

  • Чого нас навчають слова Мормона стосовно тих, хто відмовляється каятися? (У відповідях студентів повинно бути сказано, що наслідком відмови від покаяння є втрата скерування від Господа. Завершіть висловлювання на дошці, написавши таку істину: Якщо ми відмовляємося від покаяння, Дух віддалиться і ми втратимо провід Господа).

Попросіть студентів подумки поміркувати про те, як вони бачили дію цього принципу у своєму житті або житті інших людей.

Запропонуйте студентам швидко продивитися Мормон 5:11, 16–18 і ті два принципи, які ви записали на дошці.

  • Як своїми словами ви б описали різницю між наслідками щирого покаяння і відмови від покаяння?

Запропонуйте студентам прочитати подумки Мормон 5:22–24 і дізнатися, до чого Мормон закликав людей в останні дні. Ви можете запропонувати студентам позначати знайдені фрази.

Свідчіть про істинність двох протилежних принципів на дошці.

Мормон 6

Мормон записує останню нефійську битву і оплакує знищення свого народу

Поставте такі запитання:

  • Якими б були ваші почуття щодо смерті близької людини, яка була вірною Богові все своє життя?

  • Якими б були ваші почуття щодо смерті близької людини, яка порушувала Божі заповіді все своє життя?

Поясніть, що Мормон відчував глибокий смуток через загибель усього свого народу, тому що він знав, що вони не були підготовлені до зустрічі з Богом. Підсумуйте Мормон 6:1–6: поясніть, що ламанійці дозволили нефійцям зібратися на землі Кумора на битву. Мормон уже зістарився, і він знав, що це буде “остання битва [його] народу” (Мормон 6:6). Він передав декілька священних літописів своєму сину Моронію, а решту літописів сховав на пагорбі Кумора. Він записав те, що бачив стосовно остаточного знищення свого народу. Попросіть студентів подумки прочитати Мормон 6:7–15 і поміркувати, якими могли бути почуття Мормона, коли він писав ці слова.

  • Чому, на вашу думку, нефійці чекали смерті з “жахливим страхом”? (Мормон 6:7).

Прочитайте студентам вголос Мормон 6:16–22, попросивши їх слідкувати у своїх примірниках Писань. Потім попросіть їх написати у зошити або щоденники для вивчення Писань думки і почуття, які виникли в них під час читання і слухання цих віршів. Відведіть на це достатньо часу, а потім можете дати їм можливість поділитися кількома своїми думками, які вони написали.

Свідчіть студентам про любов, яку мають до них Небесний Батько, Ісус Христос, пророки, провідники і батьки. Закличте їх виявляти віру в Ісуса Христа і каятися у своїх гріхах, щоб вони могли “опинитися в обіймах рук Ісуса” (Мормон 5:11).

Коментарі та довідковий матеріал

Мормон 5:11. “Опинитися в обіймах рук Ісуса”

Старійшина Рассел М. Нельсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив зв’язок між словом Спокута і фразою “опинитися в обіймах рук Ісуса”:

“Глибоке значення слова спокута розкривається у вивченні семітських мов часів Старого завіту. Гебрейською основне слово, яким позначається спокута, є kaphar, дієслово, що означає “покривати” або “прощати”. Близьким до нього є арамейське та арабське слово kafat, яке означає “міцні обійми” і безсумнівно пов’язано з ритуальними обіймами єгиптян. Ми бачимо згадування про такі обійми в Книзі Мормона. В одному з них говориться, що “Господь викупив душу мою …, і я оточений навіки руками його любові” [2 Нефій 1:15]. Інше посилання дає славетну надію, що ми “опини[мося] в обіймах рук Ісуса” [Мормон 5:11]” (“The Atonement”, Ensign, Nov. 1996, 34).

Мормон 5:16. Коли Дух Господа віддаляється

Президент Гарольд Б. Лі навчав:

“Мормон описав певний народ, свій народ, від якого відійшов Дух Господа [див. 2 Нефій 26:11]. … Для мене здається очевидним, що він говорив не лише про неспроможність мати напарництво або дар Святого Духа, а про світло істини [Світло Христа], яке отримує кожен, хто народжується у цей світ, і яке ніколи не припиняє боротися разом з людиною, доки вона не втратить його через власну гріховність” (in Conference Report, Apr. 1956, 108).

Мормон 6:16–22. Не відмовляйтеся від розкритих обіймів Христа

Мормон оплакував смерть свого народу і сумував, що вони не змінили своїх шляхів. Він сказав, що якби вони відкинули гордовитість і покаялися у своїх гріхах, вони б мали радісну зустріч зі Спасителем (див. Мормон 6:17). Президент Джеймс Е. Фауст, з Першого Президентства, описав радість, яку ми будемо відчувати, якщо підготуємося стояти перед судом Господа:

“Ми палко прагнемо отримати найбільше благословення Спокути—стати єдиними з Ним, бути в Його божественній присутності, почути, як Він називатиме кожного за ім’ям, коли з теплотою вітатиме нас з поверненням додому, з сяючою посмішкою й відкритими обіймами, прикликаючи нас, щоб огорнути Своєю безмежною любов’ю. Наскільки славетним і приголомшливим буде те відчуття, якщо ми зможемо відчути себе достатньою мірою гідними перебування в Його присутності! Вільний дар Його великої спокутної жертви для кожного з нас—це єдиний спосіб, за допомогою якого ми зможемо бути достатньо піднесеними, аби стати перед Ним і побачити Його лицем до лиця. Всеохоплююче послання євангелії—це досконала любов, яку має Спаситель до кожного з нас і до всіх нас. Це любов, сповнена милістю, терпінням, благодаттю, справедливістю, довготерпінням і, найголовніше, прощенням.

Злий вплив Сатани має на меті знищення всіх сподівань на подолання наших помилок. Сатана хотів би, щоб ми відчували себе загубленими, що надії нема. З іншого боку, Ісус простягає до нас Свої руки, щоб підняти нас. Через наше покаяння і дар Спокути ми можемо підготуватися й бути гідними того, аби стати в Його присутності” (“Спокута— наша найбільша надія”, Ліягона, січ. 2002, с. 22).