Бібліотека
Урок 127:3 Нефій 18

Урок 127

3 Нефій 18

Вступ

На завершення першого дня Свого служіння серед нефійців Ісус Христос провів причастя. Він наказав їм приймати причастя, завжди молитися Батьку і бути дружніми до всіх людей. Спаситель пообіцяв великі благословення тим, хто слухався. Потім Він дав настанови Своїм дванадцятьом нефійським учням стосовно їхнього служіння в Церкві. Перш ніж зійти на небеса, Він дав їм владу надавати дар Святого Духа.

Рекомендації для навчання

3 Нефій 18:1–14

Ісус Христос запроваджує причастя серед нефійців

Попросіть когось зі студентів прочитати наведені далі слова Джеральда Н. Лунда, сімдесятника. (Підкажіть цьому студенту, як вимовляється прізвище Зенкуш). Попросіть клас уявити себе альпіністом, про якого розказав старійшина Лунд.

“Колись в одному медичному журналі була цікава стаття про альпінізм. …

Стаття була про чоловіка на прізвище Зенкуш, який керує курсами для альпіністів. … Зенкуш розповідав журналісту про систему страховки в альпінізмі. Це система, завдяки якій альпіністи захищають себе від падіння. Один альпініст займає безпечну позицію, міцно прив’язує до чогось мотузку для іншого альпініста, як правило, об’язує її навколо свого тіла, і каже: “Готово!”, що означає: “Я тебе тримаю. Якщо щось трапиться, я не дам тобі впасти”. В альпінізмі це важливо. А тепер звернімо увагу, що далі написано у тій статті: “Найкращі і найгірші моменти в альпінізмі, які мав Зенкуш, були пов’язані зі страховкою. Одного разу Зенкуш упав з високого обриву, обірвавши три анкери і потягнувши свого напарника до краю уступу. За три метри від землі він завис догори ногами, коли його напарник, розтягнувшись, як тільки було можливо, зупинив його падіння силою своїх рук. “Дон врятував моє життя,—сказав Зенкуш.—Як ви будете ставитися до такого хлопця? Подаруєте йому на Різдво старий шнур для скелелазіння? Ні, ви будете його пам’ятати. Ви будете пам’ятати його завжди” [Eric G. Anderson, “The Vertical Wilderness”, Private Practice, November 1979, 21; emphasis added]” (“The Grace and Mercy of Jesus Christ”, in Jesus Christ: Son of God, Savior, ed. Paul H. Peterson, Gary L. Hatch, and Laura D. Card [2002], 48).

  • Чому, на вашу думку, альпініст відчув, що не матеріальними подарунками йому слід виявити вдячність своєму рятівнику?

Попросіть студентів подумки прочитати 3 Нефій 18:1–7 і знайти, що Спаситель просив нефійців робити, аби пам’ятати Його. (Ви можете порадити студентам позначити слова пам’ять і пам’ятаєте, пам’ятатимете в 3 Нефій 18:7). Після відповідей студентів поставте їм такі запитання:

  • Як прийняття причастя допомагає нам пам’ятати про жертву Спасителя за нас?

  • Про що, відповідно до 3 Нефій 18:7, мали пам’ятати нефійці, причащаючись хлібом?

Дайте студентам час знову прочитати 3 Нефій 11:14–15. Потім поставте такі запитання:

  • Чому пам’ятати тіло Спасителя було особливо важливим для нефійців?

  • Хоч ви й не бачили рани на тілі Спасителя, як їх бачили нефійці, чому для вас також важливо причащатися хлібом “в пам’ять тіла” Спасителя? (УЗ 20:77).

  • Що ви можете робити для того, щоб завжди пам’ятати Спасителя?

Напишіть на дошці таку фразу: Коли ми причащаємося, ми свідчимо Батьку, що …

Попросіть студентів подумки прочитати 3 Нефій 18:8–11 і знайти слова чи фрази, щоб закінчити це речення на дошці. Запропонуйте кільком студентам розказати, що вони знайшли. (Студенти можуть закінчити це речення так: Коли ми причащаємося, ми свідчимо Батьку, що будемо завжди пам’ятати Ісуса Христа. Може бути й така відповідь: Коли ми причащаємося, ми свідчимо Батьку, що готові зробити все, що наказав Спаситель).

Поставте кілька або всі вказані далі запитання, щоб допомогти студентам поглибити своє розуміння і свою вдячність за причастя, оскільки воно допомагає нам пам’ятати про Спасителя:

  • Про які аспекти життя й служіння Спасителя могли б ми згадувати під час обряду причастя? (Серед відповідей можуть бути: про Його смерть і спокутну жертву; про Його народження у скромних обставинах; про дива, які Він вчинив, і Його вчення; про Його люблячу турботу про інших; про Його покірливість перед Небесним Батьком).

  • Хоч прийняття причастя триває короткий час, наслідки підготування до цього обряду й участі у ньому є вічними. Що ми можемо робити, аби завжди пам’ятати про Спасителя після того, як приймемо причастя, і протягом наступного тижня?

  • Як можуть щирість і уважність, з якими ми причащаємося, допомогти нам пам’ятати Спасителя впродовж тижня?

  • Яке значення має причастя, якщо ми не пам’ятаємо про Спасителя?

  • Що, відповідно до 3 Нефій 18:7, 11, пообіцяв Спаситель тим, хто причащається і пам’ятає Його? (Якщо ми причащаємося і завжди пам’ятаємо Спасителя, то Його Дух буде з нами).

Попросіть когось із студентів прочитати вголос 3 Нефій 18:12–14, а потім попросіть іншого студента прочитати вголос Геламан 5:12. Решта студентів нехай слідкує і знайде, який зв’язок існує між цими двома уривками з Писань.

  • Як регулярне прийняття причастя допомагає вам будувати своє життя на фундаменті Ісуса Христа?

Аби допомогти студентам більше пам’ятати Ісуса Христа, попросіть їх кожного дня впродовж наступного тижня записувати в зошитах для класних занять, у щоденниках для вивчення Писань або в особистих щоденниках про те, що вони роблять, аби пам’ятати Спасителя. Порадьте їм записувати думки, які в них з’являються під час причастя, або про те, як пам’ять про Спасителя вплинула на їхні думки, слова і вчинки.

На кількох наступних уроках запитайте студентів, чи виконують вони це завдання, і порадьте їм і далі виконувати його щодня. Упродовж тижня ви можете виділяти по кілька хвилин на початку уроку, щоб вони написали, що роблять, аби пам’ятати Спасителя.

3 Нефій 18:15–25

Ісус навчає нефійців завжди молитися Батькові і часто збиратися разом

Поділіть студентів на пари. Запропонуйте кожній парі разом прочитати 3 Нефій 18:15–21 і знайти, що навчає нас робити Спаситель, аби не піддатися спокусі. Коли вони закінчать читати, то нехай кожна пара напише одне речення, яке, на їхню думку, підсумовує ці вчення про подолання спокуси. Попросіть кілька пар поділитися тим, що вони написали. (Хоч студенти можуть сформулювати свою думку по-різному, однак вони повинні визначити таку істину: Якщо ми будемо пильними і завжди будемо молитися Батьку, то зможемо не піддатися спокусам Сатани).

  • Що, на вашу думку, означає слово пильнувати в 3 Нефій 18:18? (Бути духовно настороженими, невсипними або обережними).

  • Чому, на вашу думку, пильність і молитва є такими необхідними, щоб встояти проти спокуси?

Зазначте, що 3 Нефій 18:15, 20–21—це уривок з Писань, призначений для опанування. Ви можете запропонувати студентам позначити цей уривок таким чином, щоб їм було легко його знаходити.

  • Як молитва допомагає нам залишатися пильними і настороженими до спроб Сатани спокусити нас?

Запропонуйте студентам відповісти на одне з таких запитань у зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань. (Ви можете написати ці запитання на дошці або повільно їх прочитати, щоб студенти могли їх записати).

  • Як молитва допомогла вам не піддатися спокусам Сатани?

  • Як ви можете поліпшити свої особисті молитви?

  • Які благословення, як ви помітили, приходять, якщо ви молитеся із сім’єю?

  • Як ви можете допомогти своїй сім’ї мати регулярну і змістовну сімейну молитву?

Якщо дозволяє час, можете попросити кількох студентів розказати класу, що вони написали.

Попросіть клас подумати про когось, кому б вони хотіли допомогти наблизитися до Спасителя. Напишіть на дошці вказаний далі принцип і запропонуйте студентам записати собі його: Якщо ми служимо іншим, то можемо допомогти їм прийти до Христа. Попросіть студентів подумки прочитати 3 Нефій 18:22–24.

  • Що просить нас робити Спаситель, аби допомогти іншим прийти до Нього? (Ми не повинні проганяти інших людей з наших церковних зборів, і ми повинні молитися про них).

  • Спаситель сказав, що Він є тим світлом, яке ми повинні піднімати для світу. Як кожен з нас може жити так, щоб тримати світло Спасителя?

Прочитайте наведені далі слова старійшини Роберта Д. Хейлза, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Попросіть студентів послухати, що, за словами старійшини Хейлза, станеться, якщо ми будемо жити праведно.

Старійшина Роберт Д. Хейлз

“Чи не було б приємно Ісусу, якби ми дозволили своєму світлу так сяяти, щоб ті, хто йдуть за нами, пішли б за Спасителем? Є ті, хто шукає світла і з радістю б пройшли через ворота хрищення та вийшли б на пряму й вузьку дорогу, що веде до вічного життя (див. 2 Нефій 31). Ви будете тим світлом, яке приведе їх до безпечної гавані?” (“That Ye May Be the Children of Light” [Brigham Young University fireside address, Nov. 3, 1996], 8, speeches.byu.edu).

  • Які думки до вас приходять, коли ви думаєте над цим запитанням: “Чи не було б приємно Ісусу, якби ми дозволили своєму світлу так сяяти, щоб ті, хто йдуть за нами, пішли б за Спасителем?”

Поясніть, що ми можемо служити іншим, молячись за них, запрошуючи їх відвідати церковні збори і подаючи їм приклад життя, яке схоже на Христове. Попросіть кількох студентів поділитися досвідом, як вони тримали світло Спасителя, щоб допомогти комусь прийти до Нього.

3 Нефій 18:26–39

Спаситель навчає Своїх учнів бути дружніми до всіх людей

Підсумуйте 3 Нефій 18:26–39, пояснивши, що після того, як Спаситель закінчив говорити до багатолюдного натовпу, Він звернувся до дванадцятьох учнів, яких обрав, і настановляв їх, як вести справи Церкви і керувати ними. Попросіть студентів подумки прочитати 3 Нефій 18:32, і нехай вони знайдуть, як ми маємо реагувати на людей, які відійшли від віри.

  • Чому важливо, щоб ми продовжували служити тим, хто відійшов від віри?

Можете поділитися досвідом, як ви служили комусь із Божих дітей і допомогли цій людині прийти до Христа.

позначка “Вірш для опанування”Уривок з Писань для опанування—3 Нефій 18:15, 20–21

Примітка: Зважаючи на тривалість цього уроку, ви можете наступний урок почати з вказаної далі вправи для опанування уривка з Писань. Або ж цю вправу можна провести на одному з наступних уроків, коли у вас буде достатньо часу, щоб повторити уривки, призначені для опанування.

Дайте студентам кілька хвилин, щоб допомогти їм вивчити напам’ять 3 Нефій 18:15, 20–21. Напишіть усі три вірші на дошці, і нехай студенти всі разом прочитають їх вголос. Після того, як студенти прочитають ці вірші кілька разів, почніть стирати частини віршів, а студенти нехай продовжують цитувати ці вірші повністю. Повторюйте цей процес доти, доки всі слова на дошці не будуть стерті.

Коментарі та довідковий матеріал

3 Нефій 18:15. Завжди молитися

Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив про те, що означає “завжди молитися”:

“Наша вечірня молитва будується на ранковій молитві і є її продовженням. І наша вечірня молитва є також підготовкою до змістовної ранкової молитви.

Ранкова і вечірня молитви—і всі молитви між ними—не є непов’язаними, окремими подіями; скоріше вони поєднують собою кожний день, а відтак—дні, тижні, місяці і навіть роки. Певною мірою ми так виконуємо настанову з Писань “молитися завжди” (Лука 21:36; 3 Нефій 18:15, 18; УЗ 31:12). Такі змістовні молитви—це інструмент для отримання найвищих благословень, прибережених Богом для Своїх вірних дітей” (“Завжди моліться”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, с. 42).

3 Нефій 18:21. Моліться у своїх сім’ях

Президент Джеймс Е. Фауст, з Першого Президентства, так сказав про силу сімейної молитви:

“Сімейна молитва має потужний і вплив і надає величезну допомогу. У похмурі часи Другої світової війни 500-фунтова [225-кг] бомба впала біля маленького будиночка брата Петі, молодого батька з Ліверпуля, Англія, але не вибухнула. Його дружина померла, отже, він сам виховував п’ятьох дітей. Він зібрав їх разом у цей дуже тривожний час для сімейної молитви. Вони “всі палко молилися …, і коли молитва закінчилася, діти сказали: “Тату, з нами все буде гаразд. З нами все буде гаразд у нашому домі цієї ночі”.

І вони, уявіть собі, полягали спати, а біля самісіньких дверей лежала та жахлива бомба, наполовину увійшовши в землю. Якби вона вибухнула, то зруйнувала б майже сорок—п’ятдесят будинків і забрала б життя у двох чи трьох сотень людей. …

Наступного ранку усіх, хто жив поблизу, було евакуйовано на сорок вісім годин, а бомбу нарешті знешкодили. …

Повертаючись назад, брат Петі запитав командира загону цивільної оборони: “То що ж ви знайшли?”

“Пане Петі, ми знайшли бомбу біля ваших дверей, готову вибухнути в будь-який момент. З нею все було в порядку. Ми здивовані, що вона не вибухнула”. [Andre K. Anastasiou, in Conference Report, Oct. 1946, 26.] Дивовижне відбувається, коли сім’ї моляться разом” (“Рятівна сила молитви”, Ліягона, лип. 2002, с. 68).