Урок 153
Mороній 4–5
Вступ
Мороній записав настанови Спасителя нефійцям, як проводити причастя, а також і молитви, які повинні були промовляти носії священства, благословляючи хліб і вино.
Рекомендації для навчання
Mороній 4–5
Мороній пояснює, як проводити обряд причастя
Якщо можливо, покажіть тацю для причасного хліба і тацю для причасної води. (Хоч показати їх і доречно, але в жодному випадку ви не повинні намагатися повторити обряд причастя). Роздайте студентам аркуші паперу і попросіть їх по пам’яті написати якомога повніше одну з причасних молитов. Дайте їм для цього достатньо часу, а потім поясніть, що записи Моронія містили й ці молитви, як вони були дані Господом для проведення обряду причастя. Потім нехай студенти знайдуть Мороній 4:3 або Мороній 5:2 і перевірять свої відповіді. Після цього спитайте:
-
Якби ваш друг, що сповідує іншу релігію, прийшов би з вами на причасні збори, то як би ви пояснили значення причастя і чому воно є важливим для вас?
Аби допомогти студентам зрозуміти одне з призначень причастя, попросіть одного зі студентів прочитати вголос Мороній 4:1–3, а іншого—Мороній 5:1–2. Запропонуйте студентам знайти в Мороній 4:3 і Мороній 5:2 фрази, які пояснюють, що символізують хліб і вода. Ви можете запропонувати студентам позначити ці фрази в їхніх примірниках Писань. (Також ви можете нагадати класу, що сьогодні Церква використовує воду замість вина відповідно до одкровення, яке було дане Джозефу Сміту [див. УЗ 27:2]).
-
Що символізує хліб? (Тіло Ісуса Христа. Див. Матвій 26:26; 3 Нефій 18:6–7).
-
Що символізує вода? (Кров Ісуса Христа. Див. Матвій 26:27–28; 3 Нефій 18:8–11).
-
Чому тіло і кров Спасителя є важливими для нас? (Відповідаючи на це запитання, студенти мають згадати про фізичні страждання Спасителя і Його смерть на хресті. Вони повинні сказати про Його Воскресіння, коли через три дні після того, як Він прийняв смерть, Його тіло було возз’єднане з Його духом. Вони також мають згадати Його нестерпні духовні страждання й муку, коли Він прийняв на Себе наші гріхи, через що кров виступила з кожної Його пори. Завдяки тому, що Він віддав Своє життя, усі люди воскреснуть. Завдяки тому, що Він страждав за наші гріхи, нам будуть прощені наші гріхи, якщо ми покаємось).
Напишіть на дошці таке незакінчене речення: Символи причастя допомагають нам пам’ятати про …. Спитайте студентів, як би вони узагальнили це важливе призначення причастя. Потім допишіть це речення так: Символи причастя допомагають нам пам’ятати про Спокуту Ісуса Христа.
Попросіть студентів поміркувати над наведеним запитанням, яке поставив старійшина Девід Б. Хейт, з Кворуму Дванадцятьох:
“Наскільки старанно ми, члени Церкви, згадуємо нашого Господа і Спасителя, Його жертву і нашу заборгованість перед Ним?” (“Remembering the Savior’s Atonement,” Ensign, Apr. 1988, 7).
-
Як нам бути зосередженими, щоб згадувати про Спокуту під час причастя?
-
Що ви відчували, коли під час причастя щиро роздумували над Спокутою Спасителя?
Нехай студенти поділяться своїми думками, а потім попросіть їх написати в зошити для класних занять або щоденники для вивчення Писань один із способів, як вони можуть зосередити свої думки на Спокуті під час наступного прийняття причастя. (Ви можете запропонувати кільком студентам поділитися тим, що вони написали).
Аби допомогти студентам зрозуміти й інші призначення причастя, намалюйте на дошці вказану далі таблицю, залишаючи місце в дужках для відповідей. Нехай студенти скопіюють цю таблицю у зошити для класних занять або щоденники для вивчення Писань.
Що я обіцяю робити за завітом |
Що, на мою думку, означає дотримуватися цієї частини свого завіту |
Що я можу робити, аби дотримуватися в цьому свого завіту |
---|---|---|
| ||
| ||
|
Нагадайте студентам, що приймаючи причастя, ми укладаємо завіти, або священні угоди, з Богом. Попросіть студентів самостійно проглянути Мороній 4:3. Нехай вони напишуть у першій графі таблиці три обіцяння, які вони дають, приймаючи причастя. Попросіть їх перевірити свої відповіді зі своїм сусідом. Після цього нехай вони індивідуально заповнять другу графу. Дайте студентам для цього достатньо часу, а потім попросіть кількох з них розказати, що вони написали. Коли студенти зроблять це, допоможіть їм, використовуючи кілька або всі вказані далі матеріали, поглибити їхнє розуміння кожної частини завіту.
Аби допомогти студентам глибше зрозуміти, що означає взяти на себе ім’я Ісуса Христа, попросіть когось зі студентів прочитати наведені далі слова президента Генрі Б. Айрінга, з Першого Президентства:
“Ми обіцяємо взяти на себе Його ім’я. Це означає, що ми маємо належати Йому. Ми будемо ставити Його на перше місце в нашому житті. Ми будемо хотіти, чого хоче Він, а не того, що хочемо ми або чого світ навчає нас хотіти” (“That We May Be One,” Ensign, May 1998, 67).
Поясніть: коли ми свідчимо про своє бажання взяти на себе ім’я Ісуса Христа, то зобов’язуємося жити як Його учні. Ми обіцяємо не посоромити або не зганьбити Його ім’я. Ми зобов’язуємося служити Йому і своїм ближнім. Ми також показуємо, що готові бути ототожненими з Ним і Його Церквою.
-
Як ви намагалися виявити свою готовність взяти на себе ім’я Господа? Як це впливало на ваше життя?
Попросіть студентів порівняти молитву освячення хліба в Мороній 4:3 з молитвою освячення вина в Мороній 5:2. Спитайте їх про відмінність і схожіть, які вони помітили. Зазначте, що обіцяння “завжди пам’ятати Його” присутнє в обох молитвах.
-
Що, на вашу думку, означає “завжди пам’ятати Його”?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос вказане далі висловлювання старійшини Д. Тодда Крістофферсона, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Нехай клас слухає і визначить, що ми можемо робити, щоб це допомагало нам завжди пам’ятати Спасителя.
“Спочатку потрібно привести у відповідність все те, що дозволить завжди пам’ятати Його: часто молитися і вивчати Писання, вдумливо досліджувати вчення апостолів, щотижня готуватися, аби гідно приймати причастя, приходити на недільні богослужіння і записувати та запам’ятовувати те, чого Дух і досвід навчають нас стосовно учнівства.
Вам спадуть на думку й інші справи, які особливим чином відповідають цій порі вашого життя. …
… Я можу засвідчити, що з часом зростатиме наше бажання і здатність завжди пам’ятати Спасителя і йти за Ним. Ми повинні терпляче працювати над цією метою і молитися завжди, щоб мати дух проникливості й божественну допомогу, якої потребуємо” (“Завжди пам’ятати Його”, Ліягона, квіт. 2011, с. 21).
-
Що нам слід робити, аби “завжди пам’ятати Його”?
-
Як постійне пам’ятання Спасителя допомагає нам дотримуватися інших складових нашого завіту?
-
Як ви вважаєте, чому нам важливо приймати причастя щотижня?
Щоб наголосити на нашому обіцянні виконувати заповіді, попросіть когось зі студентів прочитати вказаний далі уривок з брошури Заради зміцнення молоді:
“Небесний Батько дав вам свободу вибору, здатність вибирати між добром і злом та діяти самостійно. Після дару самого життя, право керувати цим життям є одним з найбільших вам дарів Бога. Поки ви тут, на землі, вас буде випробувано, аби побачити, чи скористаєтеся ви вашою свободою вибору, щоб показати любов до Бога через дотримання Його заповідей” (Заради зміцнення молоді [2011], с. 2).
-
Що ви робите кожного дня, що допомагає вам дотримуватися Божих заповідей?
Після того, як студенти обговорять обіцяння, які ми відновлюємо кожного тижня через причастя, попросіть їх написати у третій графі таблиці щось із того, що вони будуть робити впродовж тижня, аби краще дотримуватися кожної частини завіту. Запросіть їх поділитися їхніми ідеями (однак нагадайте, що не слід ділитися тим, що є надто особистим або приватним).
Поясніть: якщо ми дотримуємося завітів, які уклали з Господом, Він обіцяє благословляти нас (див. УЗ 82:10). Попросіть студентів дослідити Мороній 4:3 і Мороній 5:2 та знайти, що обіцяє нам Господь, якщо ми дотримуємося своїх обіцянь, які поновлюємо, приймаючи причастя. На дошці під таблицею напишіть таке незакінчене речення: Якщо ми з вірністю дотримуємося причасного завіту … Нехай студенти закінчать це речення на дошці, виходячи з того, про що вони дізналися з Мороній 4:3 та Мороній 5:2. (Один із варіантів, як закінчити це речення, може бути такий: Якщо ми з вірністю дотримуємося причасного завіту, то завжди можемо мати Господнього Духа з нами).
-
Чому це обіцяння—що Дух може завжди бути з нами—заслуговує на те, щоб ми докладали всіх зусиль, аби дотримуватися цього завіту?
Попросіть когось із студентів прочитати вголос вказане далі висловлювання старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Попросіть клас послухати, що Дух може зробити для нас.
“Дух Господа може бути нашим провідником і благословить нас спрямуванням, настановами і духовним захистом під час нашої земної подорожі” (“Щоб Його Дух міг завжди бути з нами”, Ensign або Ліягона, трав. 2006, с. 31).
-
Коли ви відчували скерування, направлення, настанову чи захист завдяки перебуванню з вами Святого Духа? (Запросивши студентів розповісти про їх досвід, ви також можете поділитися своїм власним досвідом).
-
Щотижня під час причастя у нас є нагода поміркувати, наскільки добре ми дотримуємося завіту, описаного в причасних молитвах. Як це може допомогти нам старатися, щоб завжди мати Духа з нами?
-
Роздумуючи над тим, що ви дізналися сьогодні про прийняття причастя, дайте собі відповідь, що в причасних молитвах є особливо значущим для вас? Чому?
Порадьте студентам під час прийняття причастя думати про Спокуту Спасителя. Нехай вони проглянуть свої таблиці і звернуть увагу на ідеї стосовно того, як повніше дотримуватися причасного завіту. Нагадайте студентам про Господнє обіцяння нам за дотримання цього завіту: ми завжди будемо мати Його Духа з нами. Свідчіть про благословення, які прийдуть в наше життя, якщо ми пам’ятаємо і виконуємо завіт, який укладаємо щотижня, приймаючи причастя.