Вступ до Слів Мормона
Чому слід вивчати цю книгу?
Завдяки вивченню книги Слова Мормона студенти можуть зміцнити свою віру в те, що “Господь знає все” (Слова Мормона 1:7) і що Він направляє Своїх слуг у досягненні Своїх цілей. Як історична розповідь, ця книга слугує містком між малими пластинами Нефія (1 Нефій–Омній) і скороченням великих пластин Нефія, зробленим Мормоном (Мосія–4 Нефій). Вона допоможе студентам краще зрозуміти, які літописи скоротив Мормон, укладаючи Книгу Мормона. У ній також розповідається про віру й досягнення царя Веніямина.
Хто написав цю книгу?
Цю книгу написав Мормон. Він був пророком і літописцем. Він скоротив літописи з пластин і уклав Книгу Мормона. Також він був праведним батьком і військовим командувачем серед нефійців. Пророк Мороній був його сином.
Для кого була написана ця книга і чому?
Мормон звертався до майбутньої аудиторії, маючи надію, що його писання і писання його сина Моронія можуть піти їм “на користь” (Слова Мормона 1:2). Особливо він писав задля користі ламанійців. Про них він сказав: “І моя молитва до Бога стосується моїх братів, щоб вони могли знову прийти до пізнання Бога, так, викуплення Христа; щоб вони знову могли стати чудовим народом” (Слова Мормона 1:8).
Коли і де вона була написана?
Мормон написав цю книгу приблизно в 385 р. від Р.Х., після того, як став “свідком усього знищення [його] народу, Нефійців” (Слова Мормона 1:1). Мормон не написав, де він перебував, коли писав цю книгу.
Чим характерна ця книга?
Ця маленька за обсягом книга перериває хронологічний порядок книг, що містяться на початку Книги Мормона. Мормон написав її більш як через 500 років після того, як Амалекій закінчив своїм записом книгу Омнія. У цій книзі Мормон стисло пояснює, що він об’єднав і скоротив літописи свого народу. Аби зрозуміти його пояснення, було б корисно пригадати, що Господь наказав Нефію виготовити два види пластин для “особливої” й “мудрої” цілі (див. 1 Нефій 9:3, 5). Одні пластини, які часто називаються великими пластинами, містили світську історію нефійців, а інші пластини, які часто називаються малими пластинами, містили священний літопис про проповідування, одкровення і пророцтва нефійців (див. 1 Нефій 9:2–4; Кн. Якова 1:3–4).
Мормон виявив малі пластини Нефія після того, як він вже зробив скорочення частини великих пластин (див. Слова Мормона 1:3). Ведений Духом Господнім, Мормон додав написане на малих пластинах до свого скорочення написаного на великих пластинах. Він зробив це “для мудрої цілі” відповідно до Господньої волі (див. Слова Мормона 1:4–7).
Через багато років виявилася одна з підстав для цього натхнення. Джозеф Сміт, приступивши до перекладу Книги Мормона, розпочав з перекладу скорочених Мормоном великих пластин Нефія—зі світської історії. Мартін Гарріс, який був для Пророка писарем, коли той робив цю частину перекладу, загубив 116 сторінок рукопису. Господь відкрив Джозефу Сміту, що злочестиві люди забрали ці сторінки і змінили в них слова (див. УЗ 10:8–10). Якби Джозеф знову переклав цей самий матеріал, ті люди могли б заявити, що він не був пророком, оскільки не зміг перекласти книгу однаково двічі (див. УЗ 10:11–19). Господь сказав Джозефу, щоб він не перекладав ту частину знову, а перекладав з малих пластин Нефія, які Мормон включив до свого скорочення великих пластин (див. УЗ 10:30–45). Таким чином книга Слова Мормона допомагає нам побачити, як Господь підготував шлях, щоб зірвати план злочестивих людей і щоб включити писання, які не тільки охоплювали той самий період, що й втрачений рукопис, але й давали “глибше поглянути на [Господню] євангелію” (УЗ 10:45). Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Безперечно, було б чудово, якби одного дня хтось знайшов 116 сторінок оригінального рукопису Книги Мормона. Але що б не містили ті сторінки, воно б не могло бути більш важливим або більш ґрунтовним для мети Книги Мормона, ніж вчення, … записані на малих пластинах” (Christ and the New Covenant: The Messianic Message of the Book of Mormon [1997], 35–36).
Мормон не тільки ділиться думками про укладання священних літописів свого народу, але й стисло описує служіння царя Веніямина (див. Слова Мормона 1:10–18). Цей опис допомагає встановити зв’язок між тим, що написано на малих пластинах Нефія, і тим, що написано у скороченні великих пластин, зробленому Мормоном. Про царя Веніямина згадується у кінці книги Омнія, яка є заключною книгою на малих пластинах (див. Омній 1:23–25). Книга Мосії, перша книга у зробленому Мормоном скороченні написаного на великих пластинах, починається з періоду, коли завершувалося правління й служіння царя Веніямина (див. Мосія 1:1, 9).
Стислий огляд
Слова Мормона 1:1–9 Мормон виявляє малі пластини Нефія і включає їх до свого скорочення великих пластин.
Слова Мормона 1:10–18 Мормон робить загальний огляд правління царя Веніямина.