Урок 58
Мосія 11–12:17
Вступ
Оскільки гордість і розпусне життя царя Ноя привели багатьох з його народу до злочестивості, Господь послав пророка Авінадія попередити Ноя і його народ. Авінадій попередив, що їх можуть поневолити, якщо вони не покаються. Народ вибрав не прислухатися до цього попередження, і цар Ной наказав кинути Авінадія у в’язницю.
Рекомендації для навчання
Moсія 11:1–19
Цар Ной веде свій народ до злочестивості
До початку заняття напишіть на дошці наступні запитання:
Попросіть студентів самостійно поміркувати над цими запитаннями. Потім спитайте:
-
У чому складність цих ситуацій?
-
Що б ви могли зробити, аби прислухатися до поради своїх батьків або провідників у подібних ситуаціях?
-
Чому праведні люди готові дослухатися до поради, навіть якщо це й вимагає від них нелегких змін у житті?
Поясніть, що на цьому уроці студенти дізнаються про групу людей, які не захотіли прислухатися до поради пророка.
Щоб дати контекст для цього уроку, нагадайте студентам, що Зениф привів своїх людей в землю Нефія, де вони потрапили у залежність від ламанійців. Хоч надто велика завзятість Зенифа і стала причиною обману його ламанійцями, усе ж він був хорошою людиною, він навчав свій народ покладати довіру на Господа. Перед смертю Зениф передав царство своєму сину Ною. (Див. Moсія 9–10).
Поясніть, що Ной був злочестивою людиною. Аби показати, як його злочестивість впливала на його народ, розділіть клас на дві групи. Попросіть першу групу прочитати Мосія 11:1–2, 5–7, а другу групу—Мосія 11:14–19. Нехай обидві групи знайдуть докази того, як злочестивість царя Ноя впливала на народ. Допоможіть студентам проаналізувати ці вірші, поставивши їм, наприклад, такі запитання:
-
Як ви думаєте, чому народ був готовий підтримувати Ноя в його злочестивості?
-
Чому “марні й улесливі слова” є способом обману людей? (Під час обговорення цього питання, ви можете зазначити, що улесливі слова—це нещира похвала, як правило, спрямована на те, щоб маніпулювати людиною, якій лестять).
-
Чого ми можемо навчитися з цієї розповіді про народ Ноя стосовно нашого реагування на марні й улесливі слова? (Вірячи марним і улесливим словам інших, ми тим самим дозволяємо ввести себе в оману).
-
Що ми можемо робити, коли люди навколо нас живуть неправедно?
Moсія 11:20–12:17
Авінадій попереджає народ, що вони можуть потрапити у залежність, якщо не покаються
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мосія 11:20
-
Що зробив Господь, аби допомогти народу Ноя? (Він послав пророка, щоб той закликав їх покаятися).
Напишіть на дошці такий принцип: Бог посилає пророків, щоб допомогти нам покаятися й уникнути нещастя. Поясніть, що Господь двічі посилав Авінадія попереджати цей народ.
Перемалюйте на дошку вказану далі таблицю. Залиште достатньо місця, щоб написати підсумок під кожним посиланням на Писання.
Послання Авінадія |
Реакція народу | |
---|---|---|
Перше попередження | ||
Друге попередження |
Аби допомогти студентам зрозуміти послання Авінадія, попросіть половину класу прочитати Мосія 11:20–25, де сказано про перше попередження Авінадія, а другу половину класу попросіть прочитати Мосія 12:1–8, де сказано про його друге попередження. Попросіть студентів у кожній групі узагальнити послання Авінадія, а хтось зі студентів нехай напише на дошці їхні висновки під відповідними посиланнями на Писання.
-
Які відмінності ви бачите між двома попередженнями Авінадія?
Аби допомогти студентам побачити ці відмінності, можна привернути їхню увагу до Мосія 11:20–25 і повторюваних там фраз: “якщо вони не покаються” і “якщо цей народ не покається”. Можете запропонувати їм позначити ці фрази. Потім попросіть їх знайти різницю між словами у цих фразах і словами в Мосія 12:1–8. Ви можете запропонувати, щоб студенти особливо звернули увагу на слова якщо і станеться в цих віршах. (Допоможіть студентам зрозуміти, що люди могли б уникнути таких наслідків, якби покаялися після першого попередження. А оскільки люди відмовилися покаятись, наслідків не можна було уникнути і вони стали навіть тяжчими у другому попередженні Авінадія).
-
Чого навчають вас ці відмінності про наслідки ігнорування пророчого попередження?
-
У чому криється небезпека, якщо ми продовжуємо грішити і не каємося?
Аби допомогти студентам зрозуміти реакцію людей на послання Авінадія, попросіть половину класу прочитати Мосія 11:26–29, звертаючи увагу на те, як прореагували ці люди і їхній цар на перше послання Авінадія. Попросіть другу половину класу прочитати Мосія 12:9–17 і знайти реакцію людей на друге послання Авінадія. Нехай студенти в кожній групі узагальнять ці реакції, а хтось із студентів нехай стисло опише їх у таблиці.
-
Як ви думаєте, чому народ так гнівно прореагував на Авінадія, який намагався допомогти їм? Чому, на їхню думку, люди захищали царя Ноя, який вів їх до нещастя?
-
У Мосія 11:29 ми читаємо, що “очі людей були засліплені”. Як ці люди стали сліпими до істини?
Коли студенти будуть обговорювати ці запитання, допоможіть їм усвідомити такий принцип: Гріх може засліпити нас, і ми не зможемо зрозуміти істинність слів пророка. Поясніть, що у своїй сліпоті люди думали, що Ной був їхнім другом, а Авінадій—ворогом, коли насправді це було навпаки. Попросіть студентів самостійно подумати над такими запитаннями:
-
Чи доводилося вам колись гніватися або виправдовувати свої помилки, коли хтось виправляв вас, навіть знаючи, що та людина робила правильно?
-
Що ми можемо робити, аби приймати пораду від членів сім’ї, місцевих церковних провідників і пророків, коли вони дають вам пораду, як дотримуватися слова Бога?
Зазначте: багато людей заохочує нас жити за словом Бога. Аби допомогти студентам і далі думати про те, як слід реагувати на тих, хто дає нам пораду змінитися або покаятися, зверніться до трьох запитань, які ви написали на дошці до початку уроку. Нехай студенти дадуть відповідь на одне з цих запитань у своїх щоденниках для вивчення Писань або зошитах для класних занять. Дайте їм достатньо часу для виконання цього завдання, а потім попросіть кількох з них розказати про випадок, коли вони були благословенні за те, що дослухалися до поради батьків або церковних провідників. Закличте їх, щоб вони прагнули отримати пораду від батьків, місцевих церковних провідників і пророків, а потім дослухалися до неї.