Вступ до Книги Мосії
Чому слід вивчати цю книгу?
Вивчаючи книгу Мосії, студенти прочитають могутні свідчення про місію Ісуса Христа. Вони також дізнаються про людей, яких Господь визволив з неволі гріха або фізичного гноблення. Більш того, студенти дізнаються про те, як праведні старання окремих людей, таких, як цар Веніямин, Авінадій та Алма, принесли дивовижні благословення іншим людям. І навпаки, студенти побачать, як неправильний вибір окремих людей, таких, як Зениф і його син цар Ной, призвели до наслідків, які були негативними для них самих та їхнього народу.
Хто написав цю книгу?
Щоб укласти книгу Мосії, Мормон упорядкував і скоротив літописи кількох інших авторів. Книгу названо за ім’ям Мосії, який був сином царя Веніямина. Мосія був пророком, провидцем, одкровителем і царем, який правив у Зарагемлі приблизно з 124 р. до Р.Х. до 91 р. до Р.Х. Його було названо на честь діда, Мосії, який також був царем Зарагемлі (див. Омній 1:12–13, 19).
Щоб укласти книгу Мосії, Мормон опрацював велику кількість літописів. Він скоротив літопис, який вів Мосія на великих пластинах Нефія, де детально описана історія нефійців в землі Зарагемлі, і навів уривки з нього (див. Мосія 1–7; 25–29). Він також скористався літописом Зенифа, в якому описано історію народу Зенифа від часу, коли вони залишили Зарагемлю, і до їхнього повернення (див. Мосія 7–22). Крім того, Мормон наводить і скорочує частини з написаного Алмою, який записав слова Авінадія і вів літопис свого народу (див. Мосія 17:4; 18; 23–24).
Для кого була написана ця книга і чому?
Мормон не призначав книгу Мосії для конкретної аудиторії і не вказував, з якою метою він написав цю книгу. Проте книга Мосії відіграє важливу роль, спри-яючи досягненню основних цілей Книги Мормона—свідчити, що Ісус є Христос, і повідомити про завіти Господа (див. титульну сторінку Книги Мормона). Книга Мосії містить дві чудові проповіді про місію Ісуса Христа: слова царя Веніямина в Мосія 2–5 і слова Авінадія в Мосія 12–16. Крім того, у книзі Мосії неодноразово вказується на важливість укладання й дотримання завітів з Господом (див. Мосія 5:5–9; 18:5–10; 21:31–32; 24:13–15; 25:16–18; 26:20).
Коли і де вона була написана?
Оригінальні літописи, які були використані як джерело для книги Мосії, були скоріше всього написані між 200 р. до Р.Х. і 91 р. до Р.Х. Мормон скоротив ті літописи приблизно між 345 р. від Р.Х. і 385 р. від Р. Х. Мормон не записав, де він знаходився, коли укладав цю книгу.
Чим характерна ця книга?
Книга Мосії є першою в Книзі Мормона, яка є скороченням написаного на великих пластинах Нефія. Вона містить вчення про те, чим обдаровано провидця (див. Мосія 8:13–18; 28:10–17). Крім того, книга Мосії є унікальною, оскільки розповідає про події, що сталися з окремими групами нефійців, і їхні подорожі: тих, хто був в землі Зарагемлі; тих, хто був під правлінням Зенифа, Ноя і Лімгія в землі Нефія; і тих, хто втік із землі Нефія з Алмою. Щоб дізнатися більше про ці групи, ви можете ознайомитися з оглядом їхніх подорожей, описаних в Мосія 7–24; цей огляд знаходиться в Додатку в кінці цього посібника.
У книзі Мосії написано про об’єднання народів, очолюваних Лімгієм і Алмою, з нефійцями в землі Зарагемлі (див. Мосія 25:1–13). Також в ній детально повідомляється про керування Церквою Ісуса Христа по всій землі Зарагемлі (див. Мосія 25:14–24; 26). Наприкінці книги Мосії написано про започаткування правління суддів (див. Мосія 29).
Стислий огляд
Мосія 1–5 Цар Веніямин призначає свого сина Мосію своїм наступником і звітує про своє правління. Веніямин навчає про Ісуса Христа і запрошує свій народ увійти в завіт з Богом.
Мосія 6–8 Мосія розпочинає своє правління. Аммон та ще 15 чоловіків вирушають на пошук нащадків народу Зенифа в землі Нефія. Аммон зустрічається з царем Лімгієм, онуком Зенифа, і дізнається, як цей народ потрапив у залежність.
Мосія 9–17 Подано історію народу Зенифа. Після смерті Зенифа, його син Ной править у злочестивості. Авінадій свідчить про Ісуса Христа і закликає царя Ноя та його народ покаятися. Авінадія страчують—його спалюють вогнем.
Мосія 18–20 Алма, священик царя Ноя, кається. Він навчає євангелії і разом зі своїми послідовниками втікає у пустиню. Ламанійці нападають на нефійців у землі Нефія і поневолюють їх. Ноя вбивають його люди, наступником Ноя стає Лімгій.
Мосія 21–22 Лімгій і його народ каються. Господь визволяє їх із залежності, і Аммон веде їх у землю Зарагемлі.
Мосія 23–24 Алма і його послідовники засновують місто Гелам. Вони потрапляють у залежність від ламанійців і зазнають утисків з боку Амулона та його братів, колишніх священиків царя Ноя. Господь рятує Алму та його народ і веде їх до землі Зарагемлі.
Мосія 25–29 Нефійці об’єднуються і ними править Мосія, а Алма керує Церквою. Син Алми, якого часто називають Алмою молодшим, та сини Мосії стають наверненими. Перед смертю Мосія започатковує правління суддів.