Урок 68: Мосія 28–29

Урок 68

Мосія 28–29

Вступ

Ставши наверненими, сини царя Мосії відчули велике бажання проповідувати євангелію ламанійцям. Запитавши Господа й отримавши запевнення, що вони будуть благословенні успіхом і захистом, Мосія дозволив їм вирушити в дорогу. У цей же час Мосія працював над священними літописами, що були ввірені йому. Він переклав літописи яредійців, а потім передав усі літописи Алмі молодшому. Оскільки кожний з його синів відмовився бути царем, він започаткував систему правління суддів як нову форму правління в тій землі.

Рекомендації для навчання

Moсія 28:1–9

Сини Мосії бажають проповідувати ламанійцям

Ще до початку уроку напишіть на дошці такі твердження:

Я щиро бажаю вічного щастя для інших людей.
Я готовий жертвувати, аби допомогти іншим.
У мене є бажання ділитися євангелією з іншими.

Щоб розпочати урок, попросіть студентів самостійно оцінити себе за допомогою тверджень, написаних на дошці. Нехай вони зроблять це за шкалою від 1 до 10, при цьому 1 буде вказувати, що це твердження їх не стосується, а 10—що стосується найбільшою мірою.

Попросіть студентів подумки прочитати Mосія 27:8–10.

Яку оцінку за цією ж шкалою заслужили б Алма та сини Мосії в цей період їхнього життя?

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Мосія 28:1–4.

Яку оцінку за цією ж шкалою заслужили б сини Мосії після їхнього навернення? Які фрази в Мосія 28:1–4 вказують, наскільки сильно вони змінилися?
Чому змінилися бажання синів Мосії? (Вони виявили віру в Ісуса Христа, покаялися в усіх своїх гріхах і стали наверненими; див. Мосія 27:34–36). Ви також можете звернутися до Мосія 28:4, аби вказати, як Дух Господа вплинув на них).
Виходячи з того, що ви вивчали про стан ламанійців у той період їхньої історії, з якими труднощами могли стикнутися місіонери, що пішли до них?
Відповідно до Мосія 28:2, які зміни, як на те сподівалися сини Мосії, могли відбутися в житті ламанійців завдяки їхньому проповідуванню?
Як навернення синів Мосії вплинуло на їхнє бажання ділитися євангелією? Про які принципи ми можемо дізнатися з їхнього досвіду? (Підсумуйте відповіді студентів, написавши на дошці такий принцип: З поглибленням нашого навернення зростає наше бажання ділитися євангелією).

Попросіть когось зі студентів прочитати наступне твердження старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Ви можете порадити студентам написати ці слова у своїх примірниках Писань на полях біля Мосія 28:1–4.

“Сила нашого бажання ділитися євангелією є чудовим індикатором ступеня нашого особистого навернення” (“Ділитися євангелією”, Ліягона, лист. 2001, с. 7).

Запропонуйте студентам поміркувати над тим, як змінилося їхнє бажання ділитися євангелією з іншими, коли вони більше наблизилися до Господа.

Що у вашому житті сприяло вашому бажанню ділитися євангелією з іншими?

Попросіть студентів уявити, що вони знають одного молодого чоловіка, який належить до Церкви, але не дуже хоче служити на місії повного дня.

Що може зробити цей молодий чоловік, аби збільшити своє бажання ділитися євангелією? (Коли студенти будуть ділитися своїми думками, попросіть їх згадати, що саме поглибило їхнє навернення до євангелії Ісуса Христа, і сказати, як вони могли б порадити цьому молодому чоловіку зробити те саме. Допоможіть їм побачити, що глибше навернення веде до більшого бажання ділитися євангелією з іншими).

Ви можете пояснити, як до вас прийшло бажання навчати євангелії інших людей. Роблячи це, свідчіть: якщо ми стаємо ближче до Господа і відчуваємо Його Дух, то наше бажання ділитися євангелією з іншими буде зростати.

Нехай студенти прочитають Мосія 28:5–8 і визначать, чому Мосія дозволив своїм синам вирушити на таку небезпечну місію.

Які благословення пообіцяв Господь синам Мосії у відповідь на молитву Мосії?

Moсія 28:10–20

Мосія перекладає пластини яредійців і ввіряє священні літописи Алмі

Намалюйте на дошці:

Укажіть на зображення корони і попросіть когось зі студентів прочитати Мосія 28:10. Нехай клас визначить, яка виникла проблема в царя, коли його сини вирушили на місію. (Йому потрібно було знайти когось, хто став би замість нього царем).

Підсумуйте Мосія 28:11–19 і поясніть, що Мосія старів і він приділяв увагу священним літописам, що були ввірені йому: літописи, які його батько передав йому, сказавши вести їх, і літописи, передані йому царем Лімгієм. Як провидець, він переклав літопис яредійців—пластини, що були знайдені групою, яку цар Лімгій послав шукати землю Зарагемлі (див. Мосія 8:7–9). Вкажіть студентам на зображення золотих пластин на дошці.

Поясніть: Мосії потрібно було призначити не тільки того, хто буде правити в царстві, але й того, кому передати ці пластини для збереження й ведення на них літопису. Попросіть студентів подумки прочитати Мосія 28:20.

Хто отримав священні літописи?
Чому вибір кандидатури Алми для збереження цих літописів був правильним?

Мосія 29

Народ прислухається до поради Мосії започаткувати систему суддів як форму правління

Попросіть підняти руку студентів, які хотіли б стати царем або царицею. Виберіть когось з цих студентів і попросіть підійти до дошки і стати під намальованою на ній короною (або покладіть на його чи її голову паперову корону). Нехай цей студент розкаже, яку користь матиме він чи вона від того, що буде царем або царицею.

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Мосія 29:1–3.

Кого народ хотів мати своїм царем?
Від чого відмовилися сини Мосії заради можливості йти проповідувати ламанійцям?
Якими можливостями сьогодні жертвують молоді чоловіки і жінки або відкладають їх заради можливості служити на місії?

Підсумуйте Мосія 29:4–10 і поясніть, що цар Мосія був переконаний: призначення нового царя могло б призвести до суперечки і навіть війни. Він також нагадав про інші проблеми, які можуть виникнути, якщо до влади прийде неправедний цар. Нехай студенти прочитають Мосія 29:16–18 і визначать ці проблеми.

Поясніть, що цар Мосія запропонував, щоб форма правління нефійцями більше не була монархічною. Натомість він рекомендував систему суддів, які б вибиралися голосом народу.

Нехай студенти прочитають подумки Мосія 29:11, 25 і знайдуть, як судді мали судити народ. (“За заповідями Бога” і “за законами, що було дано вам нашими батьками”).

Напишіть на дошці: Мосія 29:26–27, 30, 33–34, 37–38. Розділіть клас на пари. Нехай студенти дослідять ці вірші і визначать, якою була відповідальність народу у формі правління, запропонованій царем Мосією. Після цього нехай кожна пара обговорить наступні запитання. (Ви можете написати ці запитання на дошці або підготувати як роздатковий матеріал).

Відповідно до слів царя Мосії, якою була б користь від прийняття рішень голосом народу? (Він сказав, що, як правило, голос народу не бажає того, що “суперечить тому, що є правильним”. Він також сказав, що тягар правління має лежати на всіх людях і кожний має нести “свою частку”).
Які б були наслідки в разі, коли б люди вибрали голосом народу беззаконня? (Вироки Бога зійшли б на них, і вони були б знищені).
Що, на вашу думку, означає фраза “що кожна людина може нести свою частку” у вірші Мосія 29:34? Як може ця фраза стосуватися обов’язку громадян брати участь у місцевому та державному управлінні?

Прочитайте наведене далі висловлювання старійшини Ніла А. Максвелла, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“І лідери і ті, хто за ними йде, одинаково відповідальні за занепад культури. … Критикувати поганих лідерів легко, але ми не повинні вважати безневинними їхніх послідовників” (“Repent of [Our] Selfishness,” Ensign, May 1999, 24).

Чому є важливим і для лідерів, і для їхніх послідовників нести відповідальність за свої дії?
Що ви можете робити, аби підтримати праведні закони і праведних провідників? (Ви можете попросити студентів прочитати Уложення віри 1:12).

Висловіть свою впевненість стосовно того, що хоч не в кожній країнй світу є можливість вибирати собі провідників, усе ж Господь завжди допомагатиме тим, хто покладає свою довіру на Нього, де б вони не жили.

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мосія 29:41–43.

Кого вибрав народ бути їхнім першим головним суддею? Чи жив він відповідно, аби бути справедливим і праведним провідником? Якими були результати його провідництва?

Попросіть студентів пояснити своїми словами, що вони дізналися з Мосія 29. Вони можуть назвати деякі з наведених далі істин:

Неправедне провідництво може призвести до суперечки й гріха.

Звичайно голосом народу не вибирається те, що є неправильним.

Якщо народ вибирає беззаконня, вироки Бога зійдуть на них.

Кожна людина має обов’язок підтримувати праведні закони і праведних провідників.

На завершення уроку свідчіть про принципи, які вивчалися на сьогоднішньому уроці.

Огляд книги Мосії

Виділіть час, аби допомогти студентам зробити огляд книги Мосії. Попросіть їх подумати, що вони засвоїли з цієї книги як під час навчання в семінарії, так і під час особистого вивчення Писань. Якщо потрібно, запропонуйте їм швидко проглянути цю книгу, що допоможе їм згадати вивчене. Дайте їм для цього достатньо часу, а потім запропонуйте кільком студентам поділитися своїми думками і почуттями стосовно того, що вразило їх в цій книзі.

Коментарі та довідковий матеріал

Moсія 28:3. Бажання ділитися євангелією

Старійшина Рассел М. Баллард, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, запропонував один ефективний спосіб того, як члени Церкви можуть ділитися євангелією:

“Ключ до успішної місіонерської роботи членів Церкви—це виявлення віри. Один зі способів виявити віру в Господа і Його обіцяння—з молитвою визначити дату, щоб знайти людину, готову до зустрічі з місіонерами. Я отримав сотні листів від членів Церкви, які виявляли свою віру в такий простий спосіб. Навіть якщо сім’ї не мали нікого на прикметі, щоб поділитися євангелією, вони встановлювали дату, молилися, а потім розмовляли з багатьма людьми. Господь—Добрий Пастир, і Він знає Своїх овець, які вже готові почути Його голос. Він вестиме нас, якщо ми прагнемо Його божественної допомоги у справі проповідування Його євангелії” (“Створення домівки, де проповідують євангелію”, Ensign або Ліягона, трав. 2006, с. 86).

Moсія 29:41–44. Правління суддів

Зміна форми правління, яку запровадив цар Мосія, була такою значущою, що з того часу й до народження Христа (див. 3 Нефій 2:8) нефійці у своїх літописах користувалися літочисленням, яке рахувалося від початку правління суддів. До того нефійці відраховували свій час, починаючи з року, коли Легій залишив Єрусалим.