Урок 54
Мосія 4
Вступ
Народ, зворушений навчанням царя Веніямина, покаявся й отримав прощення своїх гріхів. Вони “сповнилися радості” і мали “спокій у свідомості” (Мосія 4:3). Цар Веніямин продовжував навчати їх, допомагаючи зрозуміти, що вони повинні “утримувати прощення [їхніх] гріхів” (Мосія 4:12). При цьому він порівняв їх із жебраками, які залежать у своєму спасінні від Бога. Він також попередив їх, як небезпечно не слідкувати за своїми словами, думками й ділами.
Рекомендації для навчання
Moсія 4:1–8
Народ царя Веніямина отримує прощення своїх гріхів і сповнюється радістю й спокоєм
Запросіть студентів поміркувати над таким запитанням:
-
Як ми можемо знати, що наші гріхи прощені?
Прочитайте наведене далі висловлювання Президента Гарольда Б. Лі:
“Якщо приходить час, коли ви зробили все можливе, щоб покаятися у своїх гріхах, ким би і де б ви не були, і найкращим чином загладили все та відшкодували збитки; якщо вчинене буде впливати на ваше становище в Церкві і ви звернулися до відповідних провідників, то після цього ви будете хотіти підтверджуючої відповіді стосовно того, прийняв це від вас Господь чи ні. Коли ви, досліджуючи свою душу, шукаєте й знаходите спокій у свідомості, то це дає вам знати, що Господь прийняв ваше покаяння” (“Stand Ye in Holy Places,” Ensign, July 1973, 122).
Нагадайте студентам, що цар Веніямин переповів слова ангела про те, як отримати прощення гріхів. Ви можете особливо нагадати їм слова ангела про те, що тілесна людина є ворогом Богу, і про наслідки, які чекають на тих, хто помирає, не покаявшись у своїх гріхах (див. Мосія 3:19, 23–27).
Попросіть студентів подумки прочитати Мосія 4:1–2 і знайти фрази, що вказують, як прореагував народ царя Веніямина на слова ангела. Нехай кілька студентів назвуть фрази, які вони знайшли. Якщо студентам потрібна допомога, щоб зрозуміти фразу “тілесний стан”, поясніть, що слово тілесний—є протилежним за значенням до слова духовний. Воно стосується наших фізичних схильностей, а не нашого духовного бажання більше наближатися до Господа. Ви можете попросити студентів прочитати Алма 41:11, а потім пояснити фразу “тілесний стан” своїми словами. Аби допомогти студентам зрозуміти фразу “нижчими за прах землі”, попросіть їх прочитати Геламан 12:4–8. Потім попросіть їх пояснити своїми словами, чому про людину, яка відмовляється прислухатися до поради Господа, можна сказати, що вона “нижча за прах землі”. Переконайтеся, чи розуміють вони, що Небесний Батько не вважає Своїх дітей нижчими за прах землі.
Зазначте, що коли люди визнали свою гріховність, вони покаялися, виявляючи свою віру в Ісуса Христа і Його Спокуту. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мосія 4:3. Попросіть клас звернути увагу на те, як люди дізналися, що їхні гріхи прощені.
-
Відповідно до Мосія 4:3, які почуття приходять до тих, кого простив Господь?
-
Люди отримали прощення своїх гріхів, бо мали “надзвичайно велику віру в Ісуса Христа”. Які їхні дії вказують, що вони мали таку віру? (Див. Мосія 4:1–2).
-
Скажіть своїми словами, що ви дізналися з Мосія 4:1–3 про отримання прощення наших гріхів? (Одна з можливих відповідей може бути такою: якщо ми виявляємо віру в Ісуса Христа і щиро каємося, то отримуємо прощення наших гріхів. Ви можете запропонувати студентам позначити ключові слова і фрази в Мосія 4:1–3, які передають цей принцип).
Прочитайте наведене далі висловлювання старійшини Ніла Л. Андерсена, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, як підсумок того, що ми повинні зробити, аби отримати прощення гріхів:
“Якщо ми чесно визнаємо свої гріхи, відшкодовуємо завдані нами прикрощі й збитки і полишаємо свої гріхи, виконуючи заповіді, тоді ми знаходимося у процесі отримання прощення. З часом ми відчуваємо, що біль від нашого суму стихає, “зні[маючи] провину з наших сердець” (Алма 24:10) і приносячи “спокій у свідом[ість]” (Мосія 4:3).
Для тих, хто дійсно покаявся, але, як видається, не може відчути полегшення [я кажу]: продовжуйте виконувати заповіді. Я обіцяю вам, полегшення прийде у визначений Господом час. Зцілення також вимагає часу” (“Покайтеся, щоб Я міг зцілити вас”, Ensign або Ліягона , лист. 2009, с. 42).
Попросіть студентів написати у своїх щоденниках для вивчення Писань або зошитах для класних занять про те, що вони дізналися про покаяння, обговорюючи Мосія 4:1–3. Також попросіть їх написати про те, як вони можуть виявляти віру в Ісуса Христа, прагнучи прощення своїх гріхів.
Поясніть: побачивши, що народ покаявся, цар Веніямин нагадав їм про їхню залежність від Господа. Попросіть кількох студентів по черзі прочитати вголос Мосія 4:4–8. Попросіть клас знайти, що цар Веніямин хотів, щоб зрозумів народ після того, як вони отримали прощення своїх гріхів.
-
Відповідно до цих віршів, що це за єдині “умов[и], за яки[х] [ми] може[мо] бути спасенн[і]”?
Коли студенти дадуть відповідь на це запитання, попросіть їх самостійно проглянути Мосія 4:4–8 і знайти фрази, що описують людей, які отримують спасіння. Ви можете порадити їм позначити ці фрази. Можна поставити наступні запитання:
-
Що, на вашу думку, означає “бути старанними у виконанні [Господніх] заповідей”?
-
Які з дій вказують на те, що людина поклала свою “довіру на Господа”?
-
У чому ви побачили “великодушність Бога” і “Його незрівнянну силу”?
Зазначте, що покаяння і послух вимагають від нас багато роботи й зусиль. Проте, як би старанно ми не працювали над собою, ми б ніколи не змогли отримати прощення своїх гріхів і дар спасіння без Спокути Ісуса Христа.
Moсія 4:9–30
Цар Веніямин навчає, як утримувати прощення гріхів
Напишіть на дошці утримувати прощення наших гріхів. Повідомте студентам: після того, як народ отримав прощення своїх гріхів, цар Веніямин навчав їх, як утримувати себе, тобто зберігати себе, у чистому й непорочному стані.
-
Чому кожному з нас також важливо знати про це?
Попросіть студентів самостійно дослідити Мосія 4:9–11 і знайти, що ми повинні робити, аби утримувати прощення наших гріхів. Дайте їм на це достатньо часу, а потім попросіть назвати, що вони знайшли. Можна написати їхні відповіді на дошці. Серед відповідей може бути: нам потрібно пам’ятати велич Бога, упокорюватися, щодня молитися і бути непохитними у вірі.
Можна поставити студентам наступні запитання, аби допомогти їм поглибити своє розуміння прочитаного і застосовувати його:
-
Цар Веніямин навчав, що ми повинні “вірувати в Бога” (Мосія 4:9). Він також говорив про те, що люди відчули Божу любов і що їм завжди потрібно зберігати в пам’яті “велич Бога” (Мосія 4:11). Що з вашого досвіду допомогло вам усвідомити, що Бог—реальний і могутній і що Він любить вас?
-
Як те, що ми пам’ятаємо про Божу могуть, велич і любов впливає на нашу готовність слухатися Його?
Прочитайте студентам вголос Мосія 4:12. Попросіть їх визначити в цьому вірші благословення, які приходять до тих, хто робить так, як сказано в Мосія 4:5–11.
Поясніть, що в Мосія 4:13–16 міститься опис, який дав цар Веніямин людям, що утримують прощення своїх гріхів. Розділіть клас на три групи. Попросіть першу групу дослідити Мосія 4:13, другу групу— Мосія 4:14–15 і третю групу—Мосія 4:16. Нехай кожний студент самостійно прочитає призначений вірш чи вірші і визначить риси та якості, які цар Веніямин описав у тих, хто прагне утримувати прощення своїх гріхів.
Надавши студентам достатньо часу для цього, попросіть їх поділитися знайденим. Коли вони будуть робити це, наголосіть на такій істині: якщо ми упокорюємося перед Богом і стараємося розвинути в собі Христові риси, ми зможемо утримувати прощення своїх гріхів. Щоб допомогти студентам застосовувати те, про що вони дізналися, ви можете поставити одне або обидва із вказаних далі запитань стосовно кожної якості чи риси, що згадується:
-
Як ви думаєте, чому ця риса (або якість) допомагає утримувати прощення наших гріхів?
-
Коли ви бачили приклади виявлення такої риси (або якості)?
Цар Веніямин використав вражаючу аналогію, яка допоможе студентам цінувати благословення, які вони отримали від Господа, і буде спонукати їх розвивати в собі якості, про які вони дізналися в Мосія 4:13–16. Попросіть студентів подумки прочитати Мосія 4:16–23.
-
Чому, на думку царя Веніямина, усі ми є жебраками?
-
Як може розуміння цього допомогти нам мати більше співчуття до інших?
-
Яку пораду дає цар Веніямин в Мосія 4:24–26 тим, хто немає можливості давати жебракам або має зовсім мало що дати?
-
Як те, що ми сьогодні в Церкві сплачуємо пожертвування від посту, допомагає нам виконувати пораду, вміщену в Мосія 4:26? Як може молодь долучатися до сплати пожертвувань від посту? (Серед відповідей може бути: вони можуть поститися, дехто може сплачувати пожертвування від посту, носії Ааронового священства в деяких куточках світу збирають пожертвування від посту у членів приходу або філії).
Зазначте: іноді, коли ми робимо всі добрі справи, які нас просять зробити, може бути важко знайти баланс у нашому житті Нехай хтось зі студентів прочитає вголос Мосія 4:27.
-
Як ви думаєте, що означає робити все “з мудрістю і за порядком”?
-
Як ця порада може допомогти вам?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мосія 4:29–30. Зазначте, що Мосія 4:30—це вірш для опанування. Ви можете запропонувати студентам позначити цей уривок таким чином, щоб їм було легко його знаходити.
-
Який існує взаємозв’язок між нашими думками, словами і діями? Що ми можемо робити, аби стежити за собою? Як саме ми можемо допомагати одне одному?
Можна дати студентам кілька хвилин, щоб вони написали у своїх щоденниках для вивчення Писань про те, як принципи, наведені в Мосія 4:9–30, можуть допомогти їм, коли вони стараються утримувати прощення їхніх гріхів. Свідчіть про Господню любов до кожного з них та Його бажання, щоб вони каялися й утримували прощення їхніх гріхів.
“Вірш для опанування”—Мосія 4:30
Аби допомогти студентам побачити взаємозв’язок між думками, словами і діями, як про це сказано в Мосія 4:30, прочитайте наведене далі висловлювання Президента Езри Тефта Бенсона:
“Нехай у вас будуть чисті думки. Ті, у кого чисті думки, не роблять брудних справ. Ви відповідальні перед Богом не тільки за свої дії, але й за те, як контролюєте свої думки. Тож живіть так, щоб вам не червоніти від сорому, якщо ваші думки й дії можуть “засвітитися” в церкві. Як правильно каже стара приказка: сієш думки—пожинаєш дії, сієш дії—пожинаєш звички, сієш звички—пожинаєш характер, а ваш характер визначає вашу вічну долю. “Як у душі своїй він обраховує, такий і є” (in Conference Report, Oct. 1964, 60; процитовано Приповісті 23:7).
Поясніть, що світло й темрява не можуть займати те саме місце одночасно. Світло розсіює темряву. Наприклад, належна музика, надихаючі зримі образи, гарні заходи і чисті думки та слова будуть запрошувати Духа в наше життя і витісняти негідні думки з нашого розуму. Допоможіть студентам зрозуміти, що вони можуть боротися з темрявою, наповнюючи своє життя світлом.
-
Що ми можемо робити, аби наші думки, слова і дії були чистими?
Запропонуйте студентам скласти конкретний план, щоб наповнити своє життя світлом. Ви можете попросити їх записати свої плани в щоденники для вивчення Писань.