Мосія 27

Вступ

Алма молодший і сини царя Мосії бунтували проти своїх батьків та Господа і намагалися знищити Церкву Бога. Їхнім зусиллям настав кінець, коли ангел, посланий у відповідь на молитви праведних, закликав їх покаятися. Завдяки цій дивовижній події, вони народилися знову через Спокуту Ісуса Христа і подорожували по всій землі Зарагемлі, щоб проповідувати євангелію і виправити завдану ними шкоду.

Рекомендації для навчання

Moсія 27:1–22

Ангел закликає Алму молодшого та синів Мосії покаятися

Щоб дати контекст для цього уроку, підсумуйте Мосія 27:1–7, пояснивши, що багато невіруючих в Зарагемлі почали переслідувати тих, хто належав до Церкви. Після того, як цар Мосія оголосив про заборону таких дій, більшість людей послухалися і мир було відновлено. Однак деякі люди і далі намагалися знищити Церкву. П’ятьма з них були: син Алми, Алма, і сини царя Мосії, Аммон, Аарон, Омнер і Гімній. Алму, сина Алми, часто називають Алмою молодшим.

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мосія 27:8–10. Нехай клас визначить слова або фрази, які описують Алму молодшого і синів Мосії.

Яка частина цього опису Алми та синів Мосії є найвиразнішою для вас? Чому? (Записуйте на дошці слова і фрази, коли студенти будуть називати їх). Залишіть на дошці місце, щоб пізніше на уроці там написати ще один список).

Запропонуйте студентам поміркувати над таким запитанням:

Якби ви жили в той час в Зарагемлі, то як би, на вашу думку, ви реагували на вчинки Алми і синів Мосії?

Покажіть ілюстрацію “Навернення Алми молодшого” (Альбом “Євангелія в мистецтві” [2009], № 77). Попросіть студентів подумки прочитати уривок Мосія 27:11–13, зміст якого передано на цій ілюстрації. Потім попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мосія 27:14. Попросіть клас знайти причини, з яких ангел явився Алмі та синам Мосії.

Чого навчає цей вірш про те, як ми можемо допомагати іншим в їхніх труднощах? (Переконайтеся, чи розуміють студенти, що Господь відповідає на наші молитви, коли ми щиро молимося за інших. Ви можете написати цей принцип на дошці або ж запропонувати студентам написати його у своїх примірниках Писань на полях біля Мосія 27:14. Ви також можете порадити їм додати перехресне послання на Якова 5:16. Зазначте, що Господь відповідає на наші молитви не тільки за тих, хто має духовні труднощі, але й за тих, хто має й інші труднощі та потреби).
Коли завдяки чиїмсь молитвам змінилося ваше життя?
Коли ви відчували, що завдяки вашим молитвам змінилося чиєсь життя?

Закличте студентів і далі молитися про інших людей. Свідчіть, що розповідь про Алму молодшого та синів Мосії є доказом того, що Господь чує наші молитви заради інших. Він не відкидає свободу вибору тих, за кого ми молимося, проте Він почує наші молитви і відповість у Свій належний спосіб і час.

Попросіть когось зі студентів стати перед класом і вголос прочитати Мосія 27:15–16. Поясніть, що це—слова ангела, які він сказав Алмі та синам Мосії. Наголосіть, що ангел говорив “наче голосом грому, що аж земля затряслася” (Мосія 27:11).

Що в діях і словах ангела вразило вас? Чому це вразило вас?

Підсумуйте Мосія 27:19–22, пояснивши: після того, як ангел передав своє послання, Алма не зміг говорити, став слабким, і його, безпомічного, віднесли до його батька (див. Мосія 27:19). Коли батько Алми почув, що трапилось, він “втішився, бо він знав, що це була сила Бога” (Мосія 27:20). Він зібрав людей, щоб “вони могли бути свідками того, що Господь зробив з його сином” (Мосія 27:21). Він також зібрав священиків, і вони постилися й молилися, щоб до його сина повернулася сила і він міг говорити (див. Мосія 27:22).

Moсія 27:23–31

Алма молодший кається і народжується знову

Зверніть увагу студентів на написаний вами раніше на дошці список, який характеризує Алму та синів Мосії. Позначте цей список словом До. Напишіть слово Після на іншій частині дошки. Попросіть студентів прочитати Мосія 27:23–24, 28–29 і знайти слова та фрази, що вказують, як змінився Алма. Дайте кільком студентам можливість написати ці слова та фрази на дошці.

Що, відповідно до Мосія 27:24 і 28, зробив Алма і завдяки цьому відбулася така зміна? Що зробив Господь? Коли ми прагнемо змінитися і йдемо за Спасителем, чому нам так важливо розуміти, що ми повинні зробити? Чому так важливо розуміти, що Господь зробить для нас?
Як може знання про досвід Алми допомогти людині, яка вважає, що її не може бути прощено?

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мосія 27:25–26. Нехай клас визначить вчення, якого Господь навчав Алму. (Хоч студенти можуть сформулювати свою думку по-різному, пересвідчіться, чи розуміють вони, що кожному з нас необхідно народитися знову завдяки силі Спокути Ісуса Христа. Ви можете написати цю істину на дошці).

Поясніть, що бути народженим знову означає дати Духу Господа викликати настільки велику зміну в серці людини, що вона вже не бажає більше чинити зло, а прагне лише того, що від Бога (див. Мосія 5:2).

Також ви можете пояснити: хоч ця могутня зміна серця, очевидно, сталася швидко в Алми та синів Мосії, проте більшість з нас змінюється завдяки Спокуті набагато повільніше. Це скоріше процес, а не подія. Аби допомогти студентам краще зрозуміти це вчення, попросіть когось із них прочитати наведене далі твердження Президента Езри Тефта Бенсона:

“Ми повинні бути обережними у своїх намаганнях все більше і більше уподібнюватися до Бога, щоб не занепасти духом і не втратити надії. Ставати такими, як Христос,—це справа всього життя, і дуже часто зростання і зміни відбуваються повільно, майже невідчутно. У Писаннях містяться надзвичайні історії про чоловіків, життя яких змінилося вражаюче, миттєво, як, наприклад: у Алми молодшого, Павла по дорозі до Дамаска, Еноша, який молився довго аж до ночі, царя Ламонія. Такі надзвичайні приклади сильних змін, що відбувалися навіть у тих людей, які піддалися гріху, дають впевненість, що Спокута поширюється і на тих, хто перебуває у найглибшому відчаї.

Однак ми повинні бути обережними, коли обговорюємо ці надзвичайні приклади. Хоч вони реальні й вражаючі, однак це скоріше винятки, ніж правило. На кожного Павла, кожного Еноша і кожного царя Ламонія приходяться сотні й тисячі людей, які бачать, що процес покаяння дуже непомітний, майже невидимий. День за днем вони наближаються до Господа, ледве усвідомлюючи, що розбудовують богоподібне життя. Вони живуть тихим життям, сповненим доброти, служіння і вірності зобов’язанням” (“A Mighty Change of Heart,” Ensign, Oct. 1989, 5).

Після того, як студенти скажуть, про що вони дізналися з цього твердження, попросіть їх за кілька хвилин написати відповідь на одне з вказаних далі запитань у свої щоденники для вивчення Писань. (Ви можете написати ці запитання на дошці до початку уроку, підготувати у вигляді роздаткового матеріалу або повільно прочитати ці запитання, щоб студенти змогли записати їх у свої щоденники для вивчення Писань).

Як змінилися ви завдяки Спокуті, коли покаялись і старались якнайкраще наслідувати Спасителя?
Що ви можете зробити, щоб старанніше наближатися до Господа, аби ви могли змінитися завдяки Спокуті?

Запросіть кількох студентів поділитися тим, що вони написали, і розказати про зміну, яка може відбутися в нас, коли ми каємося і виявляємо віру в Ісуса Христа та Його Спокуту. (Нагадайте студентам, що їм не слід ділитися досвідом, який є надто особистим чи приватним. Переконайтеся, чи студенти розуміють, що вони не повинні розповідати про свої колишні гріхи).

Moсія 27:32–37

Алма молодший та сини Мосії подорожують по всій тій землі, намагаючись виправити завдану ними шкоду та зміцнити Церкву.

Поясніть: справжнє покаяння—це зміна серця, а не просто рішення припинити робити щось неправильне. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мосія 27:32–37. Нехай клас визначить, що робили Алма та сини Мосії і це вказувало, що вони пішли далі в цьому процесі, а не просто припинили чинити неправильне.

Що для вас є доказом того, що Алма та сини Мосії справді змінилися?
Чого ми можемо навчитися з їхнього прикладу?

Серед відповідей студентів можуть бути такі:

Навіть ті, хто повстає проти Господа і Його вчень, можуть бути прощені.

Щоб дійсно покаятися, людина повинна зробити все можливе, аби виправити завдану ними шкоду. (Ви можете пояснити, що іноді ми вживаємо слово відшкодування, щоб описати дію, спрямовану на виправлення шкоди, яку спричинила людина, або виправлення наслідків наших нерозумних рішень).

Завдяки Спокуті Ісуса Христа ми можемо бути зміненими до стану праведності.

Завершіть свідченням про те, що розповідь про Алму та синів Мосії є прикладом того, як сила Спокути Ісуса Христа змінює нас. Свідчіть про бажання Спасителя простити всіх, хто, як ці молоді люди, виявляють віру в Нього і прагнуть наслідувати Його.

Коментарі та довідковий матеріал

Moсія 27:25. Народитися знову

Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, так описав процес народження знову:

“Ми починаємо процес народження знову через віру в Христа, покаяння в наших гріхах і хрищення зануренням для відпущення гріхів, виконуване тим, хто має повноваження священства.

… Коли ми виходимо з вод хрищення, наша душа має бути постійно зануреною в істину та світло євангелії Спасителя і насиченою ними. Нечасте й поверхове занурення в учення Христа і часткова участь в житті Його відновленої Церкви не може спричинити того духовного перетворення, яке дозволить нам ходити в обновленні життя. Натомість потрібні вірність завітам, стійкість у рішучості та цілковите присвячення душі Богу, якщо ми хочемо отримати благословення вічності. …

Повне занурення в євангелію Спасителя і насичення нею є необхідними кроками в процесі народження знову” (“Нам необхідно родитись згори”, Ensign або Ліягона, трав. 2007, с. 21).

Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі, також з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснював:

“Ми народжуємося знову, коли помираємо по відношенню до неправедності і коли ми живемо по відношенню до того, що від Духа. Але це не стається за одну мить, зненацька. Це—процес. Народження знову відбувається поступово, і тільки в кількох окремих випадках воно відбувалося настільки дивовижно, що про них написано у Писаннях. Що ж стосується більшості членів Церкви, то ми народжуємося знову поступово, і ми народжуємося знову до більшого світла і більшого знання, і більшого прагнення праведності, коли виконуємо заповіді. …

Якщо ми, члени Церкви, прокладемо курс, що веде до вічного життя; якщо ми почнемо процес духовного народження знову і будемо просуватися у вірному напрямку; якщо ми прокладемо курс, який приносить задоволення нашій душі, і поступово рухаємося в цьому напрямку; якщо ми прокладемо курс до набуття досконалості і крок за кроком та етап за етапом вдосконалюємо наші душі, долаючи світ, тоді абсолютно гарантовано,---щодо цього немає жодних питань,---ми здобудемо вічне життя. І навіть якщо нам ще належить пройти духовне народження знову, ще належить удосконалитися, ще належить цілком освятитися, але ми вже стали на курс і рухаємося ним, докладаючи всі зусилля в цьому житті, то коли ми підемо з цього життя, то ми будемо продовжувати й далі рухатися точно тим самим курсом” (“Jesus Christ and Him Crucified”, Brigham Young University 1976 Speeches, Sept. 5, 1976, 5–6, speeches.byu.edu).