Бібліотека
Урок 157: Мороній 8


Урок 157

Мороній 8

Вступ

Продовжуючи додавати записи до священного літопису, Мороній включив до нього і послання, або лист, якого отримав від свого батька, Мормона. У цьому посланні Мормон записав одкровення, яке він отримав стосовно того, чому не треба христити малих дітей. Мормон також навчав, як нам підготуватися, щоб жити з Богом. Своє послання він завершив, висловивши стурбованість з приводу злочестивості нефійців та навислої над ними загрози знищення.

Рекомендації для навчання

Мороній 8:1–24

Мормон навчає, що малі діти живуть у Христі

Хрищення дівчинки

Розмістіть перед класом ілюстрацію “Хрищення дівчинки” (Альбом “Євангелія в мистецтві” [2009], № 104) або якусь іншу ілюстрацію, на якій би була показана восьмирічна дитина під час служби хрищення. Напишіть на дошці наступне запитання:

Чому дітей не христять, поки їм не виповниться вісім років?

Коли студенти приходять у клас, пропонуйте їм подивитися на цю ілюстрацію і поміркувати над написаним на дошці запитанням.

Розпочинаючи урок, скажіть студентам, що Мормон у листі до свого сина Моронія навчав про спасіння малих дітей. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мороній 8:4–6, а клас нехай з’ясує, що непокоїло Мормона. (Можливо, вам потрібно буде пояснити, що у вірші 6 слово велику означає серйозну, ганебну або жахливу).

Після того, як студенти дадуть відповіді, попросіть їх прочитати подумки Мороній 8:7 та визначити, що зробив Мормон, дізнавшись про цю проблему.

  • Чого ми можемо навчитися з прикладу Мормона?

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мороній 8:8–9, а клас нехай знайде, якою була відповідь на молитву Мормона. Після відповідей студентів, можливо, вам буде потрібно пояснити, що фраза “Прокляття Адама” стосується відділення Адама від Божої присутності, що сталося внаслідок Падіння. Деякі люди помилково вважають, що кожна дитина народжується в гріховному стані через Падіння. Виходячи з цього неправильного уявлення, вони вважають, що малі діти не гідні бути у Божій присутності, якщо померли, не бувши охрищеними. Пояснюючи це, ви можете попросити студентів процитувати друге уложення віри. Також ви можете запропонувати їм вказати перехресне посилання Мороній 8:8–9 до Уложення віри 1:2.

Напишіть на дошці таке незакінчене речення: Покаяння і хрищення є необхідними для всіх тих, хто …

Попросіть студентів прочитати подумки Мороній 8:10 і знайти слова та фрази, щоб закінчити речення на дошці. Після того, як студенти дадуть свої відповіді, закінчіть це речення так: Покаяння і хрищення є необхідними для всіх тих, хто є підзвітним і здатним учинити гріх. Ви можете порадити студентам позначити фрази в Мороній 8:10, які навчають цій істині.

Старійшина Даллін Х. Оукс

Можливо, добре було б пояснити, що гріх—це “свідомий непослух Божим заповідям” (Путівник по Писаннях, “Гріх”, scriptures.lds.org). Прочитайте наступний вислів старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Ми розуміємо з нашого вчення, що до віку підзвітності дитина “не здатн[а] чинити гріх” (Мороній 8:8). Упродовж цього часу діти можуть робити помилки, і навіть дуже серйозні та із заподіянням шкоди, які повинні бути виправлені, однак їхні дії не розцінюються як гріхи” (“Sins and Mistakes,” Ensign, Oct. 1996, 65).

Розділіть клас на дві групи. Попросіть, щоб одна група прочитала подумки Мороній 8:11–18, а інша—Мороній 8:11, 19–24. (Ви можете написати ці посилання на дошці). Перед цим попросіть студентів в обох групах визначити, чого навчав Мормон стосовно хрищення малих дітей. Дайте їм достатньо часу для прочитання, а потім попросіть кількох студентів з кожної групи розказати, що вони знайшли. Ви можете поставити кілька із вказаних далі запитань, щоб допомогти студентам глибше замислитися над вченнями Мормона:

  • Як ви вважаєте, що означає, що малі діти “живуть у Христі”? (Мороній 8:12, 22). (Вони викуплені через Спокуту Ісуса Христа. Вони не можуть грішити, бо Сатані не дано сили спокушати малих дітей. Див. також Мороній 8:10; УЗ 29:46–47).

  • Що нам потрібно робити, аби жити у Христі? (Див. 2 Нефій 25:23–26; Мороній 8:10).

  • Що ми можемо дізнатися з цих віршів про те, завдяки чому спасаються малі діти? (Хоч студенти можуть дати відповідь різними словами, але вони мають визначити таку істину: Малі діти спасаються завдяки Спокуті Ісуса Христа. Студенти також можуть зазначити, що малі діти живуть у Христі, що Бог не є упередженим Богом і що Бог є незмінним).

Напишіть на дошці вказані далі приклади або підготуйте їх як роздатковий матеріал. Запропонуйте, щоб кожний студент вибрав один з них. Потім нехай студенти виберуть один чи два вірші з Мороній 8:8–23 і пояснять, як істини, про які сказано в цих віршах, стосуються занепокоєння, висловленого у вибраному ними прикладі.

Приклад 1: Ви—місіонер і зустрічаєте чоловіка з дружиною, які вбиті горем через смерть їхньої двомісячної доньки. Провідник в їхній церкві сказав їм, що малі діти народжуються грішними через гріх Адама. Він каже, що оскільки їхня донька не була охрищена до того, як померла, вона не може спастися.

Приклад 2: У вас є подруга, яка зустрічається з місіонерами і відвідує з вами церкву. Вона вирішує, що хоче приєднатися до Церкви, але вагається, чи треба їй охриститися. “Мене охристили, коли я була маленькою,—пояснює вона.—Хіба цього не досить?”

Коли студенти будуть ділитися думками з приводу другого прикладу, можливо, вам потрібно буде нагадати їм, що покаяння і хрищення є для “ти[х], хто є підзвітним[и] і здатним[и] чинити гріх” (Мороній 8:10). Господь сказав, що діти починають бути підзвітними перед Ним з восьмирічного віку. Одкровення стосовно цієї істини знаходяться в Буття 17:11 у перекладі Джозефа Сміта (див. у додатку в трикнижному виданні Писань Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів українською мовою) і в Ученні і Завітах 68:25–27.

Мороній 8:25–30

Мормон навчає, що повинні робити ті, хто підзвітний, аби жити з Богом

Поясніть: після того, як Мормон навчав Моронія, чому малих дітей не потрібно христити, він навчав, чому необхідно христити тих, хто є підзвітним. Попросіть, щоб хтось зі студентів прочитав уголос Moроній 8:25–26. Нехай клас слідкує і знайде, які благословення приходять до людей, що виявляють віру, каються і христяться.

  • Які благословення ви побачили в цих віршах? (Коли студенти будуть називати, що вони знайшли, ви можете записувати їхні відповіді на дошці. Серед відповідей можуть бути: віра, покаяння і хрищення ведуть до відпущення гріхів, лагідності й скромності серця, відвідування Святого Духа, надії, досконалої любові і, зрештою, до благословення жити з Богом).

Після того, як студенти перерахують благословення, про які вони прочитали в Мороній 8:25–26, ви можете поставити їм наступні запитання:

  • Чому, на вашу думку, відпущення гріхів веде до лагідності й невибагливості серця?

  • Як може лагідне й невибагливе серце запрошувати Святого Духа в наше життя?

  • Чому Святий Дух допомагає нам підготуватися, щоб жити з Богом?

  • Чому, на вашу думку, нам потрібно бути старанними і сповненими молитви, щоб з досконалою любов’ю витерпіти все в нашому житті?

Напишіть на дошці таке незакінчене речення: Через вірність і слухняність заповідям ми можемо отримати Святого Духа, Який готує нас, щоб …

Попросіть студентів знайти фразу в Мороній 8:25–26, яка б закінчила формулювання цього принципу: Через вірність і слухняність заповідям ми можемо отримати Святого Духа, Який готує нас, щоб жити з Богом.

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мороній 8:27, а клас нехай слідкує, щоб побачити, до чого призвела гордовитість нефійців. Потім попросіть студентів самостійно проглянути Мороній 8:26 і Мороній 8:27, порівнюючи, якими є наслідки лагідності й невибагливості серця та наслідки гордовитості.

Попросіть іншого студента прочитати вголос Мороній 8:28. Зазначте, що Мормон, висловивши занепокоєння з приводу нефійців, сказав: “Молися за них, сину мій, щоб покаяння могло прийти до них”. Нагадайте студентам про силу, яка може прийти в життя людей, якщо інші моляться про них.

Щоб завершити урок, запропонуйте студентам поділитися почуттями стосовно сили Спокути на спасіння малих дітей і спасіння всіх нас, якщо ми стараємося бути вірними своїм завітам.

Коментарі та довідковий матеріал

Мороній 8:8. “Прокляття Адама забрано від них через Мене”

Дехто вважає, що через Падіння Адама і Єви новонароджені діти з’являються на світ, зіпсовані гріхом. Президент Джозеф Філдінг Сміт пояснив, що це вчення є помилковим:

“Усі ті, хто вважає, що людина, так, навіть новонароджені немовлята, зіпсовані через “первісний гріх” (іншими словами, через провину Адама), заперечують милості спокутної крові Ісуса Христа. Біблія (як і наші сучасні Писання) навчає, що Ісус Христос—у всьому—є Викупителем людства від падіння. Він заплатив борг, в якому людство опинилося через провину Адама. Наші душі були повністю викуплені із застави. Не залишилося нічого від покарання, яке б вимагало якоїсь дії від живої істоти або заради неї, щоб їй звільнитися від “первісного гріха”. Учення про те, що немовлята з’являються на цей світ під прокляттям за “первісний гріх” є огидним вченням в очах Бога і заперечує велич і милосердя Спокути. (Див. книга Моронія, розділ 8)” (Church History and Modern Revelation: A Course of Study for the Melchizedek Priesthood Quorums, 4 vols. [1949], 4:99).

Мороній 8:10. Вік підзвітності

Покаяння призначене для тих, хто є підзвітним. “Малі діти не можуть каятися” (Мороній 8:19). Діти, яким менше восьми років, не підзвітні перед Богом (див. УЗ 68:25–27), тому їм немає необхідності каятися. Люди, які мають обмежені розумові можливості і не можуть свідомо каятися, також можуть вважатися не підзвітними. Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, як діти стають підзвітними:

“Підзвітність не спадає у всій своїй повноті на дитину в якийсь певний момент її життя. Діти стають підзвітними поступово, протягом ряду років. Набуття підзвітності—це процес, а не мета, яка має бути досягнута після того, як мине якась певна кількість років, днів і годин. У нашому одкровенні Господь каже: “Вони не можуть грішити, бо силу не дано Сатані спокушати малих дітей, доки вони не стануть підзвітними переді Мною” (УЗ 29:47). Однак приходить час, коли підзвітність є реальною й фактичною і гріх є атрибутом в житті тих, хто розвивається нормально. Це—восьмирічний вік, вік хрищення (УЗ 68:27)” (“The Salvation of Little Children”, Ensign, Apr. 1977, 6).

Мороній 8:8–24. Хрищення немовлят

Пророк Джозеф Сміт навчав, що малі діти не потребують хрищення:

“[Ми] віримо у хрищення немовлят? … Ні. … Бо про нього ніде не написано в Біблії. … Хрищення—для відпущення гріхів. Діти не мають гріхів. … Усі діти живі у Христі, а ті, хто старші роками,—через віру й покаяння” (History of the Church, 5:499).

Президент Бойд К. Пекер, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розказав про місіонерів повного дня, яким вдалося втішити матір, що побивалася через смерть свого маленького сина:

“Двоє місіонерів працювали в горах південної частини Сполучених Штатів. Одного дня вони побачили з пагорбку людей, які зібралися на галявині далеко внизу. Місіонери не часто зустрічали людей, яким вони могли б проповідувати, тому попрямували вниз на ту галявину.

Виявилося, що втопився хлопчик і там організовували похорони. Його батьки послали за священиком, щоб той “сказав потрібні слова” над їхнім сином. Місіонери стояли позаду, коли мандрівний священик наблизився до засмучених батька й матері і почав свою проповідь. Якщо батьки очікували отримати втішення від цієї духовної особи, то вони розчарувалися.

Він суворо сварив їх за те, що вони не охристили хлопчика. Вони відкладали це через різні справи, а зараз вже було запізно. Він дуже різко сказав їм, що їхній хлопчик потрапив до пекла. То була їхня вина. Вони відповідальні за його нескінченні муки.

Коли проповідь завершилась і могилу засипали, старійшини підійшли до батьків, що горювали. Вони сказали матері: “Ми слуги Господа і прийшли з посланням до вас”. Заплакані батьки слухали, а двоє старійшин читали слова з одкровень і свідчили про відновлення ключів заради викуплення живих і померлих.

Я дещо співчуваю тому проповіднику. Він чинив якнайкраще у тому світлі й знанні, які мав. Але є більше того, що він мав можливість запропонувати. А саме, повнота євангелії.

Старійшини прийшли як втішителі, як вчителі, як слуги Господа, як уповноважені служителі євангелії Ісуса Христа” (“А дитина мала їх водитиме”, Ensign або Ліягона, трав. 2012, с. 7).