Урок 154

Мороній 6

Вступ

Завершуючи свої писання на пластинах, Мороній пояснив деякі з вимог, що ставляться перед людиною для того, щоб їй бути охрищеною в Церкві. Потім він стисло написав про обов’язки членів Церкви турбуватися одне про одного. Він також пояснив призначення церковних зборів і наголосив на тому, що церковні збори мають проводитися під впливом Святого Духа.

Рекомендації для навчання

Мороній 6:1–3

Мороній вказує на вимоги для хрищення

Попросіть студентів уявити, що в них є семирічні рідні брат чи сестра, яким через кілька місяців виповниться вісім років. Попросіть їх також уявити, що їхні батьки попросили їх провести урок на домашньому сімейному вечері про те, як готуватися до хрищення. Нехай кілька студентів розкажуть, чого б вони навчали на цьому уроці, щоб допомогти своїм молодшим брату чи сестрі підготуватися до хрищення.

Поясніть, що в Мороній 6 міститься опис вимог для хрищення. Попросіть студентів подумки прочитати Мороній 6:1–3 і знайти, які вимоги є для хрищення. Потім запросіть студентів поділитися їхніми знахідками. Можна поставити такі питання:

• Як ви розумієте, що ті, хто хоче охриститися, мають “прин[ести] плід, достатній для того, щоб вони були гідні цього”? (Вони мають жити у послуху Божим заповідям, показуючи, що готові укласти завіт хрищення й дотримуватися його).

• Чому, на вашу думку, людині перед хрищенням важливо мати “скрушене серце і упокорений дух”? (Ви можете пояснити, що фраза “скрушене серце і упокорений дух” стосується смирення людини та її готовності покаятися й слухатися Господніх заповідей).

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мороній 6:3, а клас нехай визначить, що ми обіцяємо робити за завітом хрищення. Студенти мають визначити таку істину: Через хрищення ми вступаємо в завіт взяти на себе ім’я Ісуса Христа і служити Йому до кінця. (Ви також можете попросити студентів пригадати, про що вони дізналися на попередньому уроці про те, що означає взяти на себе ім’я Ісуса Христа).

• Чому, як ви засвоїли з власного досвіду, людині, яка хоче охриститися, потрібно мати твердий намір служити Ісусу Христу до кінця?

• Що робили ви, аби підтримувати і зміцнювати свій твердий намір служити Господу?

Mороній 6:4

Мороній пояснює, як дбати і духовно насичувати членів Церкви

Скажіть студентам, що написавши про вимоги для хрищення, Мороній пояснив, що робилося в його дні, аби допомогти новоохрищеним людям залишатися вірними їхнім завітам. Нехай студенти подумки прочитають Мороній 6:4 і знайдуть, що робили члени Церкви, аби допомогти новонаверненим. Нехай студенти розкажуть, що вони з’ясували. Напишіть їхні відповіді на дошці.

Попросіть студентів узагальнити, чого навчає написане в Мороній 6:4 про наші обов’язки перед іншими членами Церкви, особливо новими її членами. (Наприклад, студенти можуть відповісти так: У нас є обов’язок пам’ятати про інших членів Церкви і насичувати їх духовно словом Бога. Вони також можуть сказати, що ми повинні допомагати одне одному бути постійно пильними в молитві і що ми повинні допомагати одне одному покладатися на Спасителя і Його Спокуту).

• Як нам виконувати обов’язок пам’ятати одне про одного?

• Як ми насичуємо одне одного “добрим словом Бога”?

• Які благословення приходять завдяки насиченню словом Бога?

Прочитайте наведені далі слова старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Більшість людей приходять до церкви, не просто сподіваючись дізнатися про кілька нових фактів про євангелію або побачитися зі старими друзями, хоч це все й важливо. Вони приходять у пошуках духовного досвіду. Вони хочуть миру. Вони хочуть, щоб їхня віра зміцнилася, а надія відновилася. Коротше кажучи, вони хочуть бути живленими добрим словом Бога, бути зміцненими небесними силами. Ті з нас, кого покликано говорити або навчати, або вести, мають обов’язок зробити все можливе для цього якнайкраще” (“A Teacher Come from God,” Ensign, May 1998, 26).

Попросіть студентів подумати про людей, які стараються або старалися пам’ятати про них і живити їх духовно. Запитайте, чи думали вони коли-небудь, наприклад, про всіх тих людей, які молилися за них, готували для них уроки, заохочували їх до активності в Церкві і допомагали їм у труднощах, з якими вони стикались. Запропонуйте кільком студентам розказати, які благословення вони отримали завдяки тому, що хтось пам’ятав про них і насичував словом Бога. Ви можете дати студентам час, щоб вони написали лист з подякою тим, чиї зусилля допомогли їм.

Запропонуйте студентам подумати про конкретних людей, про яких Господь хоче, щоб вони пам’ятали, або яких їм треба духовно насичувати. Нехай студенти напишуть у зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань, як вони можуть краще виконувати обов’язки, які мають перед іншими членами Церкви. Порадьте їм звернути особливу увагу на потреби нових членів Церкви.

Мороній 6:5–9

Мороній описує призначення церковних зборів і як ці збори мають проводитися

Попросіть студентів уявити, що кожний з них є батьком чи матір’ю молодого чоловіка або молодої жінки, які протягом останніх кількох тижнів казали, що не хочуть йти до церкви, бо це здається їм безглуздим і нудним заняттям. Нехай студенти подумають, що б вони сказали, аби заохотити підлітка ходити до церкви, і як би вони могли допомогти йому чи їй зрозуміти правильні причини, чому слід регулярно відвідувати церкву.

Напишіть на дошці таку незавершену фразу:

Як члени Церкви, ми маємо збиратися разом часто, щоб …

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Moроній 6:5–6. Нехай клас слідкує і знайде, як можна закінчити це речення на дошці. Коли студенти скажуть, що вони знайшли, напишіть їхні відповіді на дошці. Ці відповіді можуть бути такими:

Як члени Церкви, ми маємо збиратися разом часто, щоб поститися і молитися.

Як члени Церкви, ми маємо збиратися разом часто, щоб зміцнювати одне одного духовно.

Як члени Церкви, ми маємо збиратися разом часто, щоб приймати причастя на спомин про Ісуса Христа.

Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, прочитав фрагмент з листа від одного друга, який навчився відчувати радість, відвідуючи церкву:

“Багато років тому я змінив своє ставлення до відвідування церкви. Я більше не ходжу до церкви заради себе, але щоб думати про інших. Я вітаюся з людьми, які сидять самотньо, вітаю гостей, … добровільно погоджуюся виконувати доручення. …

Одним словом, я щотижня ходжу до церкви, щоб бути активним, а не пасивним, і позитивно впливати на життя людей. Завдяки цьому відвідування церкви приносить мені набагато більше задоволення й повноту щастя” (процитовано у виступі “Безкорисливе служіння”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, с. 96).

Думаючи про потреби студентів у вашому класі, ви можете поставити кілька або всі наведені далі запитання, щоб допомогти їм проаналізувати і застосувати принципи, які вони визначили в Мороній 6:5–6:

• Що з досвіду навчило вас про те, як важливо молитися й поститися з членами вашого приходу або вашої філії?

• Що, на вашу думку, означає, що ми маємо “розмовляти один з одним про благополуччя [наших] душ”? (Moроній 6:5). Як ми це робимо в церкві?

• Який досвід ми можемо отримати в церкві, якщо відвідуємо її з бажанням духовно зміцнити інших?

• Що ми можемо згадувати про Спасителя, коли приймаємо причастя? Як прийняття причастя може допомогти нам пам’ятати про Нього впродовж всього тижня?

• Як відвідування церкви з цілями, які ми обговорили, може допомогти “утримувати [нас] на правильному шляху”? (Mороній 6:4). Як ви можете заохочувати іншу молодь відвідувати церковні збори?

Прочитайте вголос наступне висловлювання Президента Джозефа Філдінга Сміта:

“Сіон—це не місце для запеклих грішників. Це місце для грішника, що покаявся, для людини, яка відвертається від беззаконня й прагне життя вічного та світла євангелії” (в Conference Report, Apr. 1915, 120).

Потім попросіть студентів самостійно прочитати Мороній 6:7–8 і знайти, за чим “суворо стежили” церковні провідники у дні Моронія. Нехай студенти назвуть, що вони знайшли. Ви можете пояснити, що в цьому вірші слово “викреслювалися” означає відлучалися. Якщо члени Церкви чинять тяжкий гріх і не каються, їх може бути відлучено, тобто вони втрачають своє членство в Церкві і благословення, обумовлені їхніми завітами.

• Що роблять церковні провідники сьогодні, щоб допомогти уникати беззаконня?

• Відповідно до Мороній 6:8, яке нам дано обіцяння за наше щире розкаяння у своїх гріхах? (Завжди, коли ми каємося й зі справжнім наміром прагнемо прощення, нас буде прощено).

Попросіть студентів подумати про нагоди, які вони мають, щоб відчути Святого Духа на регулярних церковних зборах в неділю (наприклад, під час молитов, під час причастя, під час виступів і навчання членів Церкви, під час співу гімнів або роздумів над Писаннями на уроці). Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Moроній 6:9. Нехай клас слідкує і визначить, яку роль має відігравати Святий Дух на наших зборах.

• Які істини ми дізнаємося з Мороній 6:9 про те, як повинні проводитися церковні збори? (Церковні збори повинні проводитися силою Святого Духа).

• Коли ви відчували, що церковні збори скеровувалися силою Святого Духа?

Аби допомогти студентам зрозуміти, як дотримуватися цієї істини у всіх аспектах проведення наших церковних зборів, попросіть їх уявити себе на місці людей в указаних далі ситуаціях. (Ви можете записати їх на дошці до початку уроку або підготувати такий список як роздатковий матеріал). Попросіть студентів пояснити, як можна дотриматися принципу, який вони визначили в Мороній 6:9, в кожній з цих ситуацій.

1. Вас попросили виступити на причасних зборах про Спокуту Ісуса Христа.

2. Вас попросили підготувати музичний виступ для наступних причасних зборів.

3. Ви сидите на зборах свідчень і відчуваєте спонукання поділитися своїм свідченням, але не впевнені, що ви повинні сказати.

Нагадайте студентам, що раніше на цьому уроці ви попросили їх подумати про те, що можуть сказати батьки, аби заохотити молодого чоловіка або молоду жінку відвідувати церкву. На завершення уроку спитайте студентів, що вони придумали з цього приводу і чим би вони могли поділитися. Потім самі свідчіть про благословення від відвідування церкви та про будь-який інший принцип, який ви обговорювали на уроці.

Коментарі та довідковий матеріал

Мороній 6:2. “Скрушене серце і упокорений дух”

Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, що означає принести в дар Господу скрушене серце і упокорений дух:

“Якщо ви прагнете благословення бути наверненими, то можете принести Господу в дар своє скрушене серце, тобто серце, яке кається, і упокорений, тобто слухняний, дух. У дійсності, ви даруєте себе—такими, якими ви є, і такими, якими станете” (“Ти ж колись, як навернешся”, Ensign або Ліягона, трав. 2004, с.12).

Мороній 6:4. “Очищалися силою Святого Духа”

Ми отримуємо освячувальну силу Спасителевої Спокути завдяки присутності з нами Святого Духа (див. 3 Нефій 27:19–20; Мороній 6:4). Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив:

“Гріхи не відпускаються у водах хрищення, як ми кажемо, говорячи фігурально, але тоді, коли ми отримуємо Святого Духа. Саме Святий Дух Бога очищує плотське і приводить нас у стан праведності. Ми стаємо чистими, коли дійсно отримуємо супровід і товариство Святого Духа. Саме тоді гріх, нечистота і зло випалюються з наших душ, наче вогнем. Хрищення Святим Духом є хрищення вогнем” (A New Witness for the Articles of Faith [1985], 290; див. також с. 239).

Мороній 6:4. Наш обов’язок насичувати одне одного

Президент Генрі Б. Айрінг, з Першого Президентства, поділився таким досвідом:

“Я бачив багато пастирів, які годували свої отари. Один з них був президентом кворуму дияконів. Один з членів його кворуму жив неподалік мого дому. Цей сусідський хлопчина ніколи не відвідував зборів кворуму, а також нічого не робив разом з членами свого кворуму. Його вітчим не був членом Церкви, а його мати не ходила до церкви.

Одного недільного ранку президентство його кворуму дияконів проводило свої збори. … На зборах свого президентства ці 13-річні пастирі згадали про хлопця, який ніколи не приходив. Вони говорили про те, наскільки йому потрібне було те, що отримували вони. Президент призначив свого радника доглядати за цією вівцею, що заблукала.

Я знав цього радника і знав, що він був несміливим, і мені було відомо, яким важким було його завдання, отже, я із захватом дивився через своє вікно, як той радник неквапливо йшов повз мій будинок, піднімаючись вгору до будинку хлопця, який ніколи не приходив до церкви. Цей пастир тримав руки в кишенях. Його очі дивилися в землю. Він ішов так повільно, як йшли б ви, не будучи певними, що хочете потрапити туди, куди прямуєте. Десь за 20 хвилин він повертався, йдучи дорогою вниз разом із загубленим дияконом, що йшов поруч. Ця сцена повторювалася ще кілька неділь. А тоді хлопець, який був загублений і знайшовся, переїхав.

… Пройшли роки, я був на конференції одного з колів, на відстані цілого континенту від кімнати, в якій те президентство зустрічалося для ради. Сивий чоловік підійшов до мене й тихенько сказав: “Колись давно мій онук жив на території вашого приходу”. З ніжністю він розповів мені про життя того хлопця. А потім він запитав, чи не міг би я знайти диякона, який колись повільно йшов тією дорогою. Він поцікавився, чи не міг би я подякувати йому і сказати, що його онук, тепер вже дорослий чоловік, все ще памʼятає його” (“Попильнуйте зо Мною”, Ліягона, лип. 2001, сс. 45–46).

Мороній 6:4. Зміцнення новонавернених

Президент Гордон Б. Хінклі закликав усіх членів Церкви, у т.ч. й молодь, духовно насичувати й зміцнювати тих, хто приєднується до Церкви:

“Не легка справа—стати членом цієї Церкви. У більшості випадків це означає відмовитися від старих звичок, відійти від старих друзів і товаришів та ввійти в нове суспільство—інше й певною мірою вимогливе.

Оскільки постійно зростає кількість новонавернених, то ми повинні докладати все більше дієвих зусиль, щоб допомогти їм, коли вони шукають свій шлях. Кожному з них потрібно три речі: друг, відповідальність і насичення “добрим словом Бога” (Мороній 6:4). Це наш обов’язок—надати їм це, і ми маємо для цього можливості. …

Це робота для кожного. Це робота для домашніх учителів і візитних учительок. Це робота для єпископатів, для кворумів священства, для Товариства допомоги, для молодих чоловіків і молодих жінок, навіть для Початкового товариства.

Ось недавно, минулої неділі, я був на зборах посту й свідчень. Один 15- чи 16-річний юнак встав перед присутніми на зборах і сказав, що вирішив охриститися.

Потім до мікрофона один за одним виходили юнаки з кворуму вчителів, щоб висловити їхню любов до нього, щоб сказати, що він чинить правильно, і щоб запевнити його: вони будуть стояти з ним поряд і допомагатимуть йому. Це було так прекрасно слухати, як ці молоді чоловіки висловлюють свою вдячність за свого друга і підбадьорюють його” (“Converts and Young Men,” Ensign, May 1997, 47–48).