4 Нефій

Вступ

Після священнослужіння Ісуса Христа серед нащадків Легія люди жили за Його вченнями і більше 100 років насолоджувалися єдністю, процвітанням і щастям. Вони були об’єднані як діти Христа і більше не називали себе нефійцями або ламанійцями (див. 4 Нефій 1:17). Однак вони зрештою стали гордовитими і все більш злочестивими, і вони знову розділилися на нефійців і ламанійців. Через 300 років після явлення Спасителя майже всі люди стали злочестивими.

Рекомендації для навчання

4 Нефій 1:1–18

Усі люди навернені і перебувають у мирі і щасті

Підготуйте для уроку по два чисті аркуші паперу для кожного студента—по можливості, щоб один був білим, а другий—іншого кольору (піваркуша буде достатньо). До приходу студентів покладіть на їхні парти або стільці білі аркуші. Аркуші іншого кольору будуть використані в ході уроку пізніше. Напишіть на дошці таке запитання: Що робить вас по-справжньому щасливими? Студентів, які будуть заходити до класу, просіть написати на дошці свої відповіді на це запитання.

Почніть урок з обговорення відповідей, які вони написали на дошці. Поставте студентам таке запитання:

Яка різниця між тим, що робить нас тимчасово щасливими і тим, що веде до вічного щастя? (Коли студенти даватимуть відповіді, ви можете наголосити на тому, що істинне щастя ніколи не можна знайти в таких минущих справах, як популярність, багатства і матеріальні речі).

Поясніть, що 4 Нефій—це літопис кількох поколінь нащадків Легія, які жили після явлення Ісуса Христа. Запропонуйте студентам прочитати подумки 4 Нефій 1:16 і дізнатися, як Мормон описував людей, які жили близько 100 років після явлення Спасителя. Ви можете запропонувати студентам позначити фразу “певно не могло бути щасливішого народу”. Попросіть студентів написати вгорі на білому аркуші паперу, який ви роздали, фразу Не могло бути щасливішого народу. Потім попросіть їх намалювати велике коло в центрі аркушу.

Попросіть студентів прочитати 4 Нефій 1:1–2 і дізнатися, що робили люди, аби досягти цього щастя. Запропонуйте їм написати знайдені відповіді всередині кола. (Серед відповідей повинні бути такі: люди покаялися, були охрищені, отримали Святого Духа і всі були “навернені до Господа”).

Що означає бути наверненим?

Щоб допомогти студентам зрозуміти, що навернення—це щось глибше, ніж просто мати свідчення або бути членом Церкви, запропонуйте одному зі студентів прочитати вголос таке висловлювання старійшини Річарда Г. Скотта, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Якщо можливо, роздайте студентам копії цього висловлювання і запропонуйте їм знайти слова і фрази, якими визначається навернення.

“Ваше щастя, і теперішнє, і вічне, залежить від того, наскільки ви навернені й наскільки це змінило ваше життя. Отже, як стати по-справжньому наверненими? Президент [Меріон Г.] Ромні окреслив чотири кроки, що їх ви повинні наслідувати:

“Поняття членства в Церкві та навернення—не завжди синоніми. Навернутися і мати свідчення—це також не одне й те ж саме. Свідчення приходить, коли Святий Дух дає щирому шукачеві підтвердження істини. Зростаюче свідчення оживляє віру. Це спонукає до покаяння й дотримання заповідей. Навернення є плодом або нагородою за покаяння й слухняність”. [In Conference Report, Guatemala Area Conference 1977, 8–9.]

Кажучи простіше, справжнє навернення є плодом віри, покаяння та неухильної слухняності. …

Справжнє навернення приносить плід довготривалого щастя, яким можна насолоджуватися навіть тоді, коли світ—у хаосі і більшість людей аж ніяк не щасливі” (“Повне навернення приносить щастя”, Ліягона, трав. 2002, сс. 25–26).

Які ви почули слова і фрази, якими визначається навернення?
Як, на вашу думку, це виглядало б, коли б усі навколо вас були навернені до Господа?

Напишіть на дошці такі посилання на Писання: 4 Нефій 1:2–3, 5, 7, 10–13, 15–18. Попросіть кількох студентів по черзі читати вголос ці вірші. Нехай решта класу слідкує і знайде слова і фрази, якими описується стан, в якому перебували люди завдяки тому, що всі були навернені до Господа. Запропонуйте студентам написати ці слова і фрази навкруг кола на своїх аркушах. (Відповіді можуть бути такими: не було ні суперечок, ні сперечань; вони справедливо вели справи один з одним; у них усе було спільним; багато чудес було здійснено в ім’я Ісуса Христа; Господь давав людям процвітання; вони відбудували міста, які були зруйновані; вони одружувалися, виходили заміж і створювали сім’ї; вони розмножувалися і ставали сильними; любов Бога була в їхніх серцях; і вони були щасливими і єдиними).

Попросіть студентів визначити принцип, який стосується щастя, про який вони дізналися з першої половини 4 Нефій 1. Незважаючи на те, що студенти можуть визначити кілька принципів, важливо, щоб ними була сказана така істина: коли люди спільно працюють над тим, щоб стати наверненими до Господа, вони стають об’єднаними і все більш щасливими. Ви можете написати цей принцип на дошці.

Які благословення, на вашу думку, прийдуть до нашого класу, якщо ми будемо жити так, як ці люди? Які благословення, на вашу думку, прийдуть у вашу сім’ю? Які благословення, на вашу думку, прийдуть у ваш приход або філію?

Запропонуйте студентам розповісти про той час, коли вони були у складі групи, яка була об’єднана у праведності, а саме: їхня сім’я, кворум або клас, або ж група друзів. Ви також можете поділитися досвідом.

Як можуть ваші зусилля бути праведною людиною вплинути на щастя і благополуччя людей, які вас оточують? (Дайте студентам зрозуміти, що від нашого навернення і праведних вчинків залежить не лише наше особисте щастя, а також щастя і благополуччя інших людей. Коли члени сім’ї, кворуму, класу або іншої групи об’єднані в праведності, вони можуть відчути більше щастя, ніж якби вони діяли наодинці).
Як гріхи однієї людини можуть вплинути на решту групи, яка намагається бути праведною?

Закличте студентів зміцнювати своє навернення до Господа і допомагати оточуючим робити те ж саме. Щоб допомогти студентам у цьому завданні, попросіть їх продивитися слова і фрази, які вони написали на своїх аркушах. Попросіть їх вибрати одну або дві фрази, якими описується спосіб життя, який би вони хотіли вести. Дайте їм кілька хвилин, щоб написати у зошити або щоденники для вивчення Писань про те, як вони будуть прагнути жити у такий спосіб. Свідчіть про щастя, яке приходить від істинного навернення і об’єднання в праведності.

4 Нефій 1:19–49

Нефійці стають все більш злочестивими, доки не залишається всього кілька праведних людей

Що, на вашу думку, могло знищити суспільство, яке описано в 4 Нефій 1:1–18?

Нехай студенти подумки прочитають 4 Нефій 1:20, 23–24 і дізнаються, що стало загрозою єдності і щастя людей. Ви можете запропонувати їм позначити знайдені фрази. Після того як вони дадуть свої відповіді, напишіть на дошці таке висловлювання президента Генрі Б. Айрінга, з Першого Президентства. (Це висловлювання знаходиться у виступі “Скріпивши серця у єдності”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, с. 70). Ви можете запропонувати студентам переписати це висловлювання у свої примірники Писань біля 4 Нефій 1:24.

“Гординя є великим ворогом єдності” (Президент Генрі Б. Айрінг).

Яким чином, на вашу думку, гординя є ворогом єдності?

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос наведений далі вислів президента Дітера Ф. Ухтдорфа, з Першого Президентства. Попросіть клас звернути увагу на один із способів того, як гордість може знищити єдність.

“По суті, гординя—це гріх порівнювання, оскільки, зазвичай, воно починається зі слів: “Подивіться, який я дивовижний і які чудові речі я зробив”, що, здається, завжди закінчуються фразою: “Тому я кращий, ніж ви”.

Коли наші серця сповнюються пихою, ми вчиняємо смертний гріх, бо порушуємо дві великі заповіді [див. Матвій 22:36–40]. Замість того, щоб поклонятися Богові і любити своїх ближніх, ми виявляємо справжній предмет свого поклоніння і любові—образ, який ми бачимо у дзеркалі” (“Гордість і священство”, Ensign або Ліягона, лист. 2010, с. 56).

Як, згідно зі словами президента Ухтдорфа, гордість може знищити єдність?

Попросіть кількох студентів по черзі читати вголос 4 Нефій 1:24–35, 38–45. Попросіть клас слідкувати і звернути увагу на наслідки гордовитості серед людей. Можна запропонувати студентам позначити те, що вони знайдуть. (Відповіді можуть бути такими: носили коштовний одяг; ділилися на соціальні класи або відокремлені групи друзів; будували церкви, щоб отримувати прибуток; зрікалися істинної церкви; переслідували віруючих, вступаючи в таємні змови; та ставали злочестивими).

По черзі просіть кожного студента назвати щось одне із складеного ними переліку. (Відповіді студентів можуть повторюватися). Під час того як кожен студент буде відповідати, записуйте його або її відповідь на один із кольорових аркушів паперу, які ви підготували перед уроком. Давайте студенту кольоровий аркуш взамін на його або її білий аркуш паперу, де описується щастя і єдність серед людей. Повторюйте цей процес, доки всі студенти в класі не обміняють свої білі аркуші на кольорові.

Попросіть студентів подивитися навколо і звернути увагу, що кожен присутній має кольоровий аркуш, який уособлює гординю. Запропонуйте їм поміркувати, що мали відчувати три учні Христа, коли вони бачили, як гордість і злочестивість поширилися серед людей, які колись були такими щасливими і сповненими єдності.

Яку істину ми пізнаємо з цих віршів? (Як би студенти не визначили цю істину, важливо наголосити на такому принципі: Гріх гордовитості створює розділення і призводить до злочестя. Ви можете написати цю істину на дошці).
Як гордовитість кількох людей може вплинути на щастя цілої групи?

Попросіть студентів поміркувати, як гордовитість однієї людини може вплинути на інших у таких прикладах:

Незважаючи на заохочення своєї сім’ї, старший брат вирішує піти за своїми егоїстичними інтересами замість того, щоб служити на місії.
Член класу Товариства молодих жінок або кворуму Ааронового священства навмисно заважає, відмовляється від участі в класі і не підкоряється правилам.
Юнак або дівчина постійно принижує або насміхається з іншого члена їхньої компанії друзів.

Попросіть студентів пригадати випадки, коли вони бачили, як гордовитість руйнувала щастя і єдність.

Попросить студентів поміркувати про свої ролі в різних групах, до яких вони належать, зокрема, в їхніх сім’ях, кворумах або класах, приходах або філіях та класі семінарії. (Ви можете зазначити інші групи, до яких належать ваші студенти). Попросіть їх поміркувати, чи зробили вони або чи роблять щось таке, що виказує гордовитість у їхніх стосунках з іншими людьми в цих групах. Закличте їх покаятися і подумати про те, як вони можуть подолати гордовитість і сприяти єдності і праведності в цих групах. Також попросіть їх поміркувати над написаним ними про те, як вони планують бути більш схожими у способі життя до нащадків Легія, які були навернені до Господа.

Свідчіть: якщо ми прагнемо ставати більш наверненими до Ісуса Христа і жити з іншими в єдності, ми можемо відчути щастя, описане в 4 Нефій 1:1–18.

Коментарі та довідковий матеріал

4 Нефій 1:1–2. “Всіх людей було навернено до Господа”

Президент Меріон Г. Ромні, з Першого Президентства, пояснив процес навернення:

“Навернення відбувається завдяки божественному прощенню, яким відпускаються гріхи. Послідовність приблизно така. Чесний шукач [істини] чує послання. Він запитує Господа в молитві, чи це істина. Святий Дух дає йому підтвердження. Це—свідчення. Якщо свідчення людини достатньо сильне, вона кається і дотримується заповідей. Завдяки такій слухняності вона отримує божественне прощення, яким відпускаються гріхи. Так її навернено до нового життя. Її дух зцілено” (in Conference Report, Oct. 1963, 24).

4 Нефій 1:1–18. Необхідність єдності

Президент Генрі Б. Айрінг, з Першого Президентства, навчав:

“Пророки Господа завжди закликали до єдності. У майбутньому, коли ми як народ будемо підготовлені до нашої славетної долі, цей дар буде потрібен як ніколи і його буде як ніколи важко втримати. …

… Зі свого досвіду ми знаємо, що єдність приносить радість. Ми—духовні діти Небесного Батька, і ми прагнемо тієї радості, яку мали з Ним у житті, що передувало цьому життю. З любові до нас Він бажає здійснити наше священне бажання жити в єдності.

Він не може дати це кожному окремо. Радість єдності, яку Він надзвичайно прагне дарувати, не для затворників. Разом з іншими ми маємо прагнути її і бути гідними цього. Тому не дивно, що Бог закликає нас зібратися, щоб благословити. Він хоче, щоб ми об’єдналися у сім’ї. Він установив класи, приходи і філії, і повелів нам часто збиратися. В оцих зібраннях, запроваджених для нас Богом, полягає наше велике благословення. Ми можемо молитися і прагнути єдності, що принесе нам радість і збільшить нашу здатність служити” (“Скріпивши серця у єдності”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 68–69).