Урок 70: Алма 3–4

Урок 70

Aлма 3–4

Вступ

Амлісійці, після того як приєдналися до ламанійського війська, зробили на своїх лобах червоні позначки, щоб відрізнятися від нефійців. Амлісійці й ламанійці воювали проти нефійців, і “тисячі і десятки тисяч душ” загинуло у битві (див. Алма 3:26). Після цієї битви багато нефійців упокорилися і “були пробуджені, щоб пам’ятати свій обов’язок” (Алма 4:3). Приблизно 3500 людей були охрищені й приєдналися до Церкви. Однак вже наступного року багато членів Церкви стали гордовитими і почали утискувати інших. Стурбований такою злочестивістю, Алма відмовився від посади головного судді і продовжував служити первосвящеником над Церквою. У цій якості він планував обійти усю ту землю, приносячи щире свідчення і закликаючи людей до покаяння.

Рекомендації для навчання

Aлма 3:1–19

Нефійці протистоять амлісійцям і ламанійцям

Поділіть клас на маленькі групи. Дайте кожній групі аркуш паперу, де написано такі слова: одяг, зачіска, сережки і ювелірні прикраси, татуювання. Попросіть групи обговорити, які послання люди своєю зовнішністю можуть навмисно чи ненавмисно передавати іншим.

Нагадайте студентам, що амлісійці відділилися від нефійців і приєдналися до ламанійського війська (див. Алма 2). Попросіть студентів прочитати Алма 3:4 і визначити, як амлісійці змінили свою зовнішність.

Від кого хотіли відрізнятися амлісійці?
Що сьогодні можуть робити деякі люди, щоб відрізнятися від праведних людей своїм зовнішнім виглядом? (Коли студенти будуть відповідати, поясніть, що деякі люди навмисно змінюють свою зовнішність, щоб відрізнятися від праведних людей або так протестувати проти норм Церкви. Інші ж дотримуються тенденцій світу, не усвідомлюючи, що своїм виглядом вони передають певні послання про себе).

Поясніть: амлісійці, зробивши собі на лобі відзнаку, щоб відрізнятися від нефійців, тим самим показали, що вони викликали на себе прокляття, що було на ламанійцях. Попросіть кількох студентів по черзі прочитати вголос Алма 3:14–19. Допоможіть класу проаналізувати ці вірші, поставивши кілька або всі з вказаних далі запитань:

Яка фраза в Алма 3:18 описує дії амлісійців та їхнє ставлення до Бога? (“Виступили з відкритим бунтом проти Бога”).
Як амлісійці викликали “на себе” прокляття? (Алма 3:19).
Про які істини ми можемо дізнатися з цих віршів? (Серед відповідей можуть бути: ті, хто йде на відкритий бунт проти Бога, накликає на себе негативні наслідки, і якщо ми відділені від Бога, так це тому, що ми самі себе відділили від Нього.

Аби допомогти студентам зрозуміти, як важливо виділятися правильним чином, поставте таке запитання:

Як саме ми можемо показати своїм одягом і зовнішнім виглядом, що ми—послідовники Ісуса Христа? (Якщо студентам важко відповісти на це запитання, ви можете попросити їх прочитати розділ “Одяг і зовнішній вигляд” у брошурі Заради зміцнення молоді [2011], сс. 6–8. Наголосіть на тому, що наше внутрішнє свідчення про євангелію повинно позначатися на нашому одязі й зовнішньому вигляді).

Заохотьте студентів показувати, що вони йдуть за Господом, коли роблять щодня свій вибір, у тому числі й стосовно одягу та зовнішнього вигляду. Наголосіть, що своїм одягом та зовнішнім виглядом ми можемо виділятися як послідовники Ісуса Христа.

Aлма 3:20–27

Тисячі загинули у битві нефійців з ламанійцями та амлісійцями

Підсумуйте зміст Алма 3:20–25, сказавши, що нефійці вигнали ламанійців, але з обох сторін налічувалися тисячі загиблих. Попросіть когось із студентів прочитати вголос Алма 3:26–27, а клас нехай послухає, який урок ми маємо засвоїти, як цього хотів Мормон.

Яка винагорода, відповідно до цих віршів, приходить до тих, хто слухається Господа?
Що станеться з людьми, які не слідують за Господом?

Як підсумок, ви можете написати на дошці такий принцип: До нас приходить щастя або горе залежно від того, кого ми вирішуємо слухатися.

Попросіть студентів подумати про благословення, які приходять завдяки вибору йти за Господом.

Які ви отримали благословення від Господа, вибравши йти за Ним?

Aлма 4:1–14

Після певного періоду зростання Церкви її члени стають гордовитими і між ними виникають суперечки

Напишіть на дошці смиренний і гордовитий.

Що означає бути смиренним? (Бути смиренним означає бути здатним навчатися і з вдячністю визнавати нашу залежність від Господа—розуміти, що ми маємо постійну потребу в Його підтримці).

Попросіть кількох студентів по черзі прочитати вголос Алма 4:1–5. Нехай клас знайде доказ того, що нефійці стали смиренними. Коли студенти будуть називати, що вони знайшли, було б корисно зазначити: нам непотрібно переживати трагедію, щоб стати смиренними,—ми можемо самі вибрати бути смиренними.

Скажіть, що опис нефійців у Алма 4:6 дуже відрізняється від їх опису в Алма 4:3–5. Вкажіть на слово гордовитий, написане на дошці.

Що означає бути гордовитим? (Гордість—протилежність покірності). Гордовиті люди протиставляють себе іншим та Богу. Вони ставлять себе вище за оточуючих і скоріше керуються власними бажаннями, а не Божою волею).

Призначте одній половині класу подумки прочитати Алма 4:6–8, а другій половині—Алма 4:9–12. Попросіть обидві групи визначити вияви гордовитості декого з нефійців і те, як вони вплинули на інших. Дайте групам достатньо часу для виконання цього завдання, а потім нехай вони розкажуть, що їм вдалося знайти.

Чого навчають ці вірші про вплив гордості на наше ставлення до інших?
Яке застереження ви бачите в Алма 4:10? (Переконайтеся, чи розуміють студенти, що коли ми подаємо поганий приклад, наші вчинки можуть завадити іншим прийняти євангелію).

Попросіть когось із студентів прочитати вголос Алма 4:13–14. Попросіть клас знайти приклади того, що деякі нефійці були смиренними, навіть коли інші були гордовитими.

Чого ці вірші навчають про вплив покірності на наше ставлення до інших?

Наголосіть, що наші рішення бути смиренними чи гордовитими впливають на нас і на інших. Якщо дозволяє час, попросіть студентів написати у зошитах для класних занять або в щоденниках для вивчення Писань про події з їхнього життя, які підтверджують правильність цього твердження.

Aлма 4:15–20

Алма відмовляється від посади головного судді, щоб присвятити свій час закликанню людей до покаяння

Попросіть студентів, щоб вони уявили себе на місці Алми. Вони—в ролі головного судді, а багато хто з народу став гордовитим і піддає утискам тих, хто залишився смиренним.

Що б ви могли зробити, аби допомогти людям змінитися?

Попросіть когось із студентів прочитати вголос Алма 4:15–19. Нехай клас знайде, який вибір зробив Алма.

Що вирішив зробити Алма? (Він вирішив відмовився від посади головного судді, щоб мати змогу присвятити свій час навчанню людей).
Як слова “подолати … щирим свідченням” (Алма 4:19) описують спосіб, яким збирався навчати Алма?
Коли вам доводилось чути, як люди приносять “щире свідчення”? Як це вплинуло на вас?
Про які істини ми можемо дізнатися з прикладу Алми, описаного в Алма 4:19?

Серед відповідей студентів на це запитання можуть бути й такі:

Виконання наших духовних обов’язків може вимагати жертви.

Принесення щирого свідчення допомагає іншим наблизитися до Бога.

Заохотьте студентів знаходити щире свідчення Алми, коли вони читатимуть Алма 5–16 під час особистого вивчення Писань і коли вони будуть обговорювати ці розділи на наступних уроках. Також заохотьте їх звернути увагу на те, як вплинуло свідчення Алми на людей.

Повторення “Вірша для опанування”

Назвіть студентам кілька нових уривків з Писань, призначених для опанування, або повторіть кілька уривків з Писань, які вони вже опанували. Підготуйте запитання, що допоможуть їм знайти принципи, що містяться в цих уривках. Попросіть їх написати у своїх зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань мету: що вони робитимуть, аби краще дотримуватися в житті одного з цих принципів. Дайте їм достатньо часу для досягнення цієї мети і попросіть їх підготуватися, щоб вони, коли досягнуть її, розказали про це комусь із членів класу або всьому класу.

Примітка: Якщо у вас мало часу, щоб виконати цю вправу на цьому уроці, виконайте її на іншому. Див. інші вправи на повторення у додатку, що в кінці цього посібника.

Коментарі та довідковий матеріал

Алма 3:4. Татуювання та проколювання тіла (пірсінг)

Амлісійці позначили себе, щоб “відрізнятися від Нефійців” (Алма 3:4). У наші дні пророки настійливо порадили молодим чоловікам і жінкам тримати своє тіло священним і не робити на ньому відзнаки—татуювання або проколювання. Президент Гордон Б. Хінклі сказав:

“Я не можу зрозуміти, заради чого молодий чоловік або молода жінка йдуть на болісну процедуру нівечення шкіри різними кольоровими зображеннями людей, тварин та різних символів. Татуювання залишаються назавжди, якщо тільки не пройти ще одну—болючу й дорогу—операцію, щоб видалити його. Батьки, застерігайте синів від татуювання їхніх тіл. Вони, можливо, опиратимуться вам зараз, та прийде час, коли вони подякують вам. Татуювання—це графіті на храмі тіла. Те ж саме стосується проколювання тіла великою кількістю сережок у вухах, носі і навіть язику.

Невже вони вважають, що це красиво? … Перше Президентство і Кворум дванадцятьох проголосили, що не заохочують татуювання, а також “проколювання шкіри тіла не для медичних цілей”. Однак ми не займаємо ніякої позиції стосовно “проколювання вух жінками для носіння однієї пари сережок”—однієї пари” (“Великим буде мир серед твоїх дітей”, Ліягона, січ. 2001, сс. 67–68).

Алма 3:5. Дотримання тенденцій моди

Амлісійці змінили свою зовнішність, щоб бути більше схожими на ламанійців. Сьогодні багато святих останніх днів відчувають, що їм необхідно дотримуватися тенденцій моди, аби бути більш схожими на тих, хто популярний у світі. Але деякі з цих тенденцій призводять до того, що люди “не слухаються пророків, а захоплюються примхами світу” (“Questions and Answers”, New Era, Mar. 2006, 14; див. також Заради зміцнення молоді [2011], сс. 6–8).

Старійшина М. Рассел Баллард навчав молодих чоловіків-носіїв священства, що дотримання деяких тенденцій моди зменшують їхню здатність відстоювати істину:

“Існує ціла субкультура, яка підносить сучасні банди та їхню кримінальну поведінку музикою, стилем одягу, мовою, ставленням та поведінкою. Багато з вас спостерігали, як ваші товариші, знавці тенденцій, приймають цей стиль як щось “модне” і “класне” лише для того, щоб приєднатися до цієї субкультури. …

…Я не вірю, що ви можете відстоювати істину і правду і в той же час носити одяг, який не пасує носію священства Бога” (“Standing for Truth and Right”, Ensign, Nov. 1997, 38–39).

Aлма 3:6–17. Відзнака і прокляття

У студентів під час вивчення Алма 3 можуть виникнути запитання стосовно відзнаки і прокляття, що були на ламанійцях. Вu можете пояснити, що існує різниця між відзнакою і прокляттям. Відзнакою, покладеною на ламанійців, була темна шкіра (див. Алма 3:6). Ця відзнака призначалася для того, щоб відрізняти і відділити ламанійців від нефійців (див. Алма 3:8). Прокляттям, що є більш серйозною карою, був стан, коли вони були “відсічені від присутності Господа” (2 Нефій 5:20). Ламанійці і амлісійці викликали на себе це прокляття тим, що повстали проти Бога (див. 2 Нефій 5:20; Алма 3:18–19). І хоч темна шкіра у цьому випадку була ознакою прокляття, покладеного на ламанійців, усе ж Книга Мормона навчає, що Господь “ні від кого не відмовиться, хто прийде до Нього, від чорного і білого, зв’язаного і вільного, чоловічої статі і жіночої; … всі є однаковими для Бога” (2 Нефій 26:33). Євангелія Ісуса Христа—для кожного. Церква однозначно засуджує расизм, як будь-який вид расизму, так і расизм взагалі у минулому, який виявляли люди як у Церкві, так і поза нею. Президент Гордон Б. Хінклі проголосив:

“Жодна людина, яка зневажливо ставиться до представників іншої раси, не може вважати себе справжнім учнем Христа. Вона не може також вважати, що цілком дотримується вчень Церкви. …

Давайте всі визнаємо, що кожен з нас є сином або дочкою нашого Небесного Батька, Який любить усіх Своїх дітей” (“Треба більше доброти”, Ensign або Ліягона, трав. 2006, с. 58). Для отримання додаткової інформації стосовно цього питання див. Урок 27.

Aлма 4:9–12. “Великий камінь спотикання”

Коли дехто із нефійців-членів Церкви стали гордовитими, їхній негативний приклад став каменем спотикання для тих, хто не належав до Церкви (див. Aлма 4:9–12; див. також Алма 39:11). Президент Гордон Б. Хінклі розповів наведену далі історію, яка ілюструє наслідки поганих і хороших прикладів:

“Він не був членом Церкви. Він і його батьки були активними членами іншої церкви.

Він розповідає, що коли підростав, то дехто з його товаришів, які були святими останніх днів, принижували його, змушуючи ніяковіти, і кепкували з нього.

І він просто зненавидів цю Церкву і її членів. Він ні в кому з них не бачив нічого хорошого.

Потім його батько втратив роботу, і вони мали переїхати. На новому місці він у 17 років вступив до коледжу. Там вперше у своєму житті він відчув тепло друзів, один з яких, на ім’я Річард, запросив його приєднатися до свого клубу, де він був президентом. Хлопець пише: “Вперше у моєму житті хтось хотів бути зі мною. Я не знав, як і реагувати на це, але з вдячністю погодився приєднатися. … Було відчуття, що мене люблять, що в мене є друг. Я молився про друга все своє життя. І ось тепер, через 17 років чекання, Бог відповів на мою молитву”.

Коли йому було 19 років, він опинився з Річардом в одному наметі під час літньої практики. Він звернув увагу, що Річард щовечора приблизно півгодини читає якусь книгу. Він спитав, що той читає. І почув у відповідь: Книгу Мормона. Він додав: “Я швидко змінив тему розмови і ліг спати. Як-ніяк, а ця книга зруйнувала моє дитинство. Я намагався забути про неї, але весь наступний тиждень я не міг через неї спати. Чому він читає ту книгу щовечора? Невдовзі в моїй голові було стільки запитань без відповідей, що я більше не міг жити спокійно. Тож одного вечора я запитав його, чому ця книга така важлива. Про що вона? … Він почав читати з того місця, де зупинився. Він читав про Ісуса і про Його прихід на Американський континент. Я був вражений. Я й не думав, що мормони вірять в Ісуса”. …

Пройшов час, цей юнак зі своїм другом разом подорожували. Одного разу Річард подав йому Книгу Мормона і попросив почитати вголос. Він почитав і раптом відчув натхнення від Святого Духа.

Минав час, і його віра зростала. Він погодився, щоб його було охрищено. …

Це кінець історії, але вона містить важливі уроки. З одного боку, погане ставлення до нього його юних товаришів з мормонської громади.

З іншого боку, ставлення його новознайденого друга Річарда. Воно разюче відрізнялося від того, що він відчував раніше. Воно привело його до навернення і хрищення, хоч це й здавалося малоймовірним” (“Треба більше доброти”, Ensign або Ліягона, трав. 2006, сс. 59–60).

Алма 4:19. “Щире свідчення”

Коли Алма побачив, що йому потрібно виправити народ, “дола[ючи] їх щирим свідченням проти них” (Алма 4:19), він закликав народ до покаяння. Однак на наших зборах посту і свідчень наші свідчення повинні бути простим проголошенням нашої віри, а не повчанням. Президент Спенсер В. Кімбол сказав:

“Не вказуйте іншим, як жити. Просто розкажіть про свої особисті почуття. Оце є свідченням. Як тільки ви починаєте проповідувати іншим, ваше свідчення закінчується” (The Teachings of Spencer W. Kimball, ed. Edward L. Kimball [1982], 138).