Урок 93: Алма 36

Урок 93

Алма 36

Вступ

Після місії серед зорамійців Алма дав кожному зі своїх синів пораду індивідуально. Його порада сину Геламану міститься в розділах Алма 36 і 37. Алма свідчив Геламану, що Бог визволить тих, хто покладається на Нього. Щоб проілюструвати цю істину, Алма описав пережите ним роками раніше, коли він був звільнений від болю за свої гріхи завдяки Спокуті Ісуса Христа. Він також розказав про свої старання привести інших людей до Христа і дати їм відчути цю радість покаяння.

Примітка: В уроці 94 для трьох студентів передбачена можливість навчати. Якщо ви ще не вибрали трьох студентів і не дали їм копії з призначених частин уроку 94, щоб вони встигли підготуватися, то можете зробити це зараз. Заохотьте їх вивчати матеріал уроку з молитвою і прагнути проводу Святого Духа, аби їм знати, як адаптувати урок до потреб тих, хто навчається з ними в цьому класі.

Рекомендації для навчання

Aлма 36:1–5

Алма навчає Геламана про Божу силу визволяти

Попросіть студентів подумати, як саме свідчення або конкретне навчання від їхніх батьків позитивно вплинули на них. Попросіть одного чи двох студентів поділитися своїми думками з класом.

Поясніть, що розділи 36–42 у книзі Алми містять поради, які Алма дав своїм синам. Поради, вміщені в розділах 36–37, адресовані Геламану, в розділі 38—Шиблону, а в розділах 39–42—Коріантону.

Попросіть студентів уявити себе на місці Геламана, коли він слухав свідчення свого батька, вміщене в Алма 36:1–5. Нехай студенти прочитають ці вірші подумки і скажуть, що їх вразило у свідченні Алми.

Що в цих віршах вразило вас найбільше? Чому?

Aлма 36:6–22

Алма описує свій бунт і пояснює, як він отримав прощення

Поясніть, що Алма також розповів про своє визволення від мук за свої гріхи, склавши ще одне свідчення про Божу силу визволяти тих, хто покладається на Нього. Попросіть студентів продивитись Алма 36:6–9 і підсумувати, що сталося з Алмою, коли він разом із синами Мосії ходив, прагнучи знищити Церкву.

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Алма 36:10. Нехай клас визначить, як довго Алма страждав через свої гріхи. Поясніть, що в Алма 36:11–17 ми знайдемо набагато докладнішу розповідь про те, що було з Алмою упродовж трьох днів і трьох ночей його страждань, ніж в інших оповідях про його навернення (див. Мосія 27 і Алма 38). Дайте завдання студентам попрацювати в парах. Нехай кожна пара уважно прочитає Алма 36:11–17 і знайде, як Алма описував свій страх або муки. Ви можете запропонувати студентам позначити те, що вони знайдуть. Попросіть студентів називати слова і фрази, які вони знаходять. (Ви можете написати їх на дошці). Можна поставити вказані далі запитання, щоб студенти глибше зрозуміли значення слів і фраз, які вони називають.

Що, на вашу думку, означає ця фраза (або це слово)? Що змусило Алму відчути це?

Аби допомогти студентам краще зрозуміти слова виснажений, змучений і катування, прочитайте наведені далі слова президента Бойда К. Пекера, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Виснажений у цьому контексті означає “закатований”. У давнину існувала диба, що була каркасом, на який клали жертву, прив’язували її за зап’ястки і щиколотки до веретена, яке потім крутили, щоб викликати нестерпний біль.

Борона—це рама, з якої стирчать штирі. Коли її тягнуть по землі, вона перетворює її на зораний ґрунт. У Писаннях часто говориться про душу і розум, що від провини вони мучаться, як від тієї борони.

“Катування означає “викручувати”, тобто такий болісний спосіб мучення, при якому навіть невинні зізнаються” (“Дотик руки Вчителя”, Ліягона, лип. 2001, с. 25).

Як пережите Алмою може навчити нас про наслідки гріха? (Допоможіть студентам зрозуміти наступну істину: Гріх призводить до мук, страждань і жалкування).
Чи відчув Алма муки й жалкування за свої гріхи відразу ж після скоєння їх? Як ви вважаєте, чому важливо усвідомлювати, що ми можемо і не відразу відчути наслідки своїх гріхів?

Попросіть студентів подумати про випадки, коли вони відчули муки або жалкування через свої гріхи. Потім прочитайте такі слова президента Пекера:

“Кожен з нас принаймні відчув біль від докорів сумління, які йдуть вслід за помилками. …

Якщо вас гнітять депресивні почуття провини чи розчарування, невдачі чи сорому, знайте: ліки є” (“Дотик руки Вчителя”, c. 25).

Зазначте: хоч Алма й відчував надзвичайно сильні муки й докори сумління за свої гріхи, усе ж він пам’ятав, що від його мук є ліки.

Про що, відповідно до Алма 36:17, він пам’ятав?

Нехай хтось зі студентів прочитає вголос Алма 36:18. Попросіть клас з’ясувати, що зробив Алма відповідно до повчань свого батька? Аби допомогти студентам краще зрозуміти ці вірші, попросіть одного зі студентів прочитати слова старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Алма був зворушений вченням свого батька, але особливу важливість має те, що пророцтво, яке він запам’ятав, стосувалося “пришестя якогось Ісуса Христа, Сина Божого, щоб спокутувати гріхи світу” (Алма 36:17). Це те ім’я і це те послання, які має почути кожна людина. … Як би ми не молилися, які б інші потреби не мали, усе якимось чином залежить від цього благання: “О Ісусе, Ти, Сину Божий, змилуйся наді мною”. Він підготовлений, щоб змилуватися. Він заплатив Своїм життям, щоб виявити ту милість” (However Long and Hard the Road [1985], 85).

Чому, на вашу думку, нам важливо не тільки знати про Ісуса Христа, але й просити про благословення Його Спокути?

Запропонуйте студентам самостійно подумати, чи молилися вони про отримання благословень Спокути Ісуса Христа, у т.ч. й про благословення прощення.

Попросіть студентів подумки прочитати Алма 36:19–22 та знайти слова й фрази, що описують, як змінились почуття Алми після того, як він помолився про милість.

Які слова і фрази ви знайшли, що описують, як змінилися почуття Алми?

Поставте наступне запитання стосовно кожного слова і кожної фрази, знайдених студентами:

Чого навчає вас це слово (ця фраза) про силу Спасителевої Спокути? (Коли студенти будуть відповідати, допоможіть їм зрозуміти, що Алма не тільки був звільнений від мук, але він також сповнився радістю).

Напишіть на дошці таку незавершену фразу: Якщо ми виявляємо віру в Ісуса Христа та Його Спокуту, тоді Він …

Чого ми можемо навчитися з досвіду Алми про те, що Господь робить для нас, якщо ми щиро каємось? (Студенти можуть назвати різні принципи, але прослідкуйте, щоб прозвучав такий: якщо ми виявляємо віру в Ісуса Христа та Його Спокуту, тоді Він визволить нас від мук за наші гріхи й сповнить радістю. Ви можете дописати це твердження на дошці).
Що ми можемо робити, щоб виявити віру в Ісуса Христа, аби нас було визволено від мук чи докорів сумління, які ми відчуваємо через свої гріхи?

Прочитайте студентам про наступну ситуацію і попросіть їх подумати, як би вони відповіли на поставлене запитання:

Ваш друг, який читав Книгу Мормона, каже, що його непокоять слова Алми в Алма 36:19. Він запитує вас: “Якщо я пам’ятаю про свої гріхи і все ще сумую через них, то чи не означає це, що мене не прощено?”

Попросіть студентів пояснити, як те, що сталося з Алмою стосується цієї ситуації. Нехай студенти дадуть свої відповіді, а потім прочитайте наведені далі слова президента Дітера Ф. Ухтдорфа, з Першого Президентства:

“Сатана буде намагатися змусити нас повірити, що наші гріхи не прощено, бо ми їх пам’ятаємо. Сатана—брехун, він прагне замилити нам очі і звести зі шляху покаяння й прощення. Бог не обіцяв, що ми не будемо пам’ятати свої гріхи. Ці спогади допоможуть нам не припускатися таких же помилок знову. Але якщо ми будемо відданими і вірними, пам’ять про наші гріхи з часом буде слабнути. Це складова необхідного процесу зцілення й освячення. Алма свідчив, що коли він заволав до Ісуса про милість, то все ще пам’ятав про свої гріхи, але спогади про них більше не мучили і не пригнічували його, адже він знав, що його прощено (див. Алма 36:17–19).

Наш обов’язок—уникати всього, що воскрешатиме старі спогади про гріх. Коли ми постійно будемо “із скрушеним серцем і упокореним духом” (3 Нефій 12:19), то можемо сподіватися, що Бог “не пам’ята[тиме наші гріхи] більше’” (“Рубіж повернення”, Ensign або Ліягона, трав. 2007, с. 101).

Виходячи зі слів президента Ухтдорфа, як би ви могли пояснити значення фрази “більше не мучила згадка про [наші] гріхи”? (Алма 36:19).

Свідчіть: якщо ми виявляємо віру в Ісуса Христа та Його Спокуту, тоді Він визволить нас від мук за наші гріхи й сповнить радістю. Попросіть студентів подумати, як вони можуть застосовувати те, про що дізналися з досвіду Алми. Якщо дозволяє час, нехай клас заспіває гімн “Як відшукать мені втіху і спокій?” (Гімни, с. 64).

Aлма 36:23–30

Алма пояснює, чому він постійно трудиться, щоб привести інших до покаяння

Аби допомогти студентам зрозуміти, чому Алма трудився, щоб привести інших до покаяння, можна провести наступну вправу. (Якщо неможливо організувати пригощення для вашого класу, то ви можете просто розказати про цю вправу).

Покажіть якесь пригощення (наприклад, печиво або цукерку) і спитайте у присутніх, чи хоче хтось мати це пригощення. Відкусіть від печева або цукерки і скажіть, які вони смачні. Скажіть класу, що пригощення таке чудове, що ви хотіли б поділитися ним з усім класом. Покажіть більшу кількість того самого пригощення і спитайте, чи хоче ще хтось покуштувати його. Поділіться пригощенням з кожним, хто захоче його.

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Алма 36:23–24. Нехай клас слідкує і знайде, як ця вправа з куштуванням стосується того, що відчував Алма після свого навернення.

Чим дії Алми нагадують цю вправу з куштуванням. Що, як цього хотів Алма, скуштували люди?

Попросіть когось із студентів прочитати вголос Алма 36:25–26. Нехай клас визначить, як старання Алми в навчанні євангелії інших людей вплинули на нього самого й на інших.

Як вчення Алми вплинули на нього самого й на інших?
Про які принципи ми можемо дізнатися з цих віршів? (Хоч студенти можуть дати відповідь різними словами, прослідкуйте, щоб вони висловили наступну думку: ми можемо отримати велику радість, якщо прагнемо привести інших до Христа).

Підсумуйте Алма 36:27–30, пояснивши, що Алма знову свідчив Геламану: Господь визволяє тих, хто покладається на Нього. Свідчіть про радість, яку ми можемо відчути, виявляючи віру в Ісуса Христа і заохочуючи інших робити те саме. Аби допомогти студентам застосувати те, про що вони дізналися з розділу Алма 36, попросіть їх виконати одну з наведених далі вправ. (Ви можете написати їх на дошці).

Подумайте, чи відчували ви коли-небудь, що Спаситель визволив вас від гріха і сповнив вас радістю. У своєму щоденнику для вивчення Писань поясніть, що ви будете робити, аби отримати ці благословення.
Подумайте про когось (наприклад, друга, когось із рідних братів чи сестер або члена приходу), кому пішло б на користь ваше свідчення про Спасителя. Напишіть цій людині лист зі свідченням про те, що Ісус Христос може звільнити нас від мук гріха і сповнити радістю.

Коментарі та довідковий матеріал

Алма 36:12. “Моя душа була змучена … всіма моїми гріхами”

Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що певна міра страждань за свої гріхи є важливим аспектом покаяння:

“Справедливість вимагає, щоб грішник, який не розкаявся, страждав за свої власні гріхи [див. УЗ 19:16–19]. …

… А що ж з грішниками, які розкаялися? Їх карають? Вони повинні страждати? …

… Людина, яка кається, не повинна страждати “саме так”, як страждав Спаситель за той гріх. Грішники, які каються, зазнають певних страждань, але, завдяки своєму покаянню, а також Спокуті, вони не зазнають всієї повноти й тяжкості вічних мук, які відстраждав Спаситель за той гріх.

Президент Спенсер В. Кімбол, який дав дуже зрозуміле вчення про покаяння й прощення, сказав, що особисте страждання “є дуже важливою частиною покаяння. Людина не почне каятися, поки не пройде через велике страждання за свої гріхи” (Teachings of Spencer W. Kimball, p. 88).

“Якщо людина не відстраждала,—вона не покаялась. … Вона мала пройти через зміни в самій собі, що вже викликає страждання, і тоді вже прощення стає можливим” (Teachings of Spencer W. Kimball, p. 99). …

Увесь наш досвід підтверджує той факт, що ми повинні витерпіти особисті страждання у процесі покаяння, а для тяжких гріхів це страждання може бути важчим і довшим. Я вірю, що кожний з нас, хто дійсно чесний перед собою, визнає правильність цього принципу. Ми відчули це у власному житті, і ми бачили це в житті інших людей.

Ми повинні також слідкувати за тим, щоб наші особисті страждання за гріх були приватними, а не публічними. Часто тільки грішник, Господь і Господні слуги знають, що відбувається. На відміну від публічного характеру покарання, що накладається за людським законом, страждання, що ведуть до милості за Божим законом, є цілком особистими” (“Sins, Crimes, and Atonement” [Звернення до вчителів релігії ЦСО, 7 лют. 1992 р.], сс. 4–6, si.lds.org).

Алма 36. Хіазм

Хіазм (який іноді називають інверсійним паралелізмом)—це літературний прийом, що широко використовувався в давнину в семітській та грецькій поезії, а також в літературі інших культур. У хіазмі слова або думки розташовуються в певному порядку, а потім повторюються у зворотному порядку. Мета такого повторення—підкреслити важливі думки та слова. Основна ідея автора часто знаходиться в центрі хіазму. Зверніть увагу, що на схемі далі основне послання, передане за допомогою хіазму в розділі Алма 36, зосереджується на часі в житті Алми, коли він звернувся по допомогу до Ісуса Христа.

А. вірш 1
 Б. вірш 2
  В. вірш 3
   Г. вірші 4–5
    Д. вірш 6
     Е. вірш 10
      Є. вірш 14
       Ж. вірш 16
        З. вірш 17
        З. вірш 18
       Ж. вірші 19–21
      Є. вірш 22
     Е. вірш 23
    Д. вірш 24
   Г. вірш 26
  В. вірш 27
 Б. вірші 28–29
А. вірш 30