Урок 49
Енош
Вступ
Обміркувавши слова свого батька, Енош молився про відпущення своїх гріхів і отримав його. Потім він молився про духовне благополуччя нефійців і ламанійців і провів своє життя, працюючи заради їхнього спасіння.
Рекомендації для навчання
Енош 1:1–8
Обміркувавши слова свого батька, Енош молиться про відпущення своїх гріхів і отримує його
Напишіть на дошці слова моя душа жадала. Попросіть студентів згадати, коли вони відчували себе дуже голодними.
-
Якими словами ви можете описати свої відчуття, коли ви голодні? (Студенти можуть описати голод як почуття порожнечі, болю, слабкості або бажання насититися).
-
Що людина може мати на увазі, кажучи “моя душа жадала”? (Почуття духовної порожнечі, болю чи слабкості або бажання насититися духовно).
Запропонуйте студентам згадати час, коли їхні душі були голодними. Поясніть, що сьогодні вони вивчатимуть досвід людини, чия душа була голодною. Покажіть ілюстрацію “Молитва Еноша” (62604 192; Альбом “Євангелія в мистецтві” [2009], № 72).
-
Що ви знаєте про людину, зображену на цій ілюстрації? (Якщо студенти невпевнені, поясніть, що на цій ілюстрації зображено Еноша, який був онуком Легія і Сарії та сином Якова. Йому були передані малі пластини невдовзі перед смертю його батька [див. Кн. Якова 7:27]).
Попросіть когось із студентів прочитати вголос Енош 1:1, 3. Попросіть клас знайти, як Яків вплинув на Еноша. Запропонуйте кільком студентам розповісти класу про те, що вони дізналися.
Намалюйте на дошці подану далі таблицю. (Щоб зберегти час, ви можете намалювати цю таблицю на дошці перед уроком). Таблиця створена для того, щоб допомогти групам студентів під час вивчення ними Енош 1:2–8 зосередитися на різних подробицях пережитого Еношем досвіду.
|
Чого бажав Енош |
Що Енош робив |
Результат того, що Енош робив |
|---|---|---|
Поясніть, що коли Енош замислився над вченням свого батька, він пережив духовні почуття, що привели його до певних дій, які в свою чергу принесли певні наслідки в його життя.
Розділіть клас на три групи. Прочитайте вголос Енош 1:2–8. Попросіть першу групу під час вашого читання знайти фрази, в яких говориться про бажання Еноша. Запропонуйте другій групі знайти те, що робив Енош. Попросіть третю групу знайти результати бажань і вчинків Еноша. (Наголосіть на тому, що у віршах, наведених у таблиці, міститься інформація стосовно завдання для кожної групи).
Прочитавши Енош 1:2–8, запропонуйте першій групі розказати про знайдені ними фрази стосовно бажань Еноша. Коли студенти будуть називати ці фрази, просіть їх записувати це на дошці. Ви можете запропонувати студентам позначити ці фрази у своїх примірниках Писань. Студенти можуть назвати такі фрази, як “відпущення моїх гріхів”, “вічне життя” та “радість святих”.
Заповнивши першу графу, запропонуйте класу проглянути початок Енош 1:4. Попросіть їх визначити, що пережив Енош, коли слова його батька “про вічне життя, і про радість святих, запали глибоко в [його] серце” (Енош 1:3). Студенти повинні звернути увагу на фразу “і моя душа жадала”. (Ви можете запропонувати студентам позначити цю фразу у своїх примірниках Писань).
-
Як розмірковування над ученнями пророка стосовно вічного життя і радості святих може привести душу людини до жадання? (Це може допомогти людині бажати жити гідно, щоб бути з Господом, і бажати щастя, яке приходить завдяки життю за євангелією).
Зазначте, що Енош також бажав відпущення своїх гріхів. Поясніть, що фраза “моя душа жадала” може вказувати на почуття духовної порожнечі, яка є наслідком гріха. Вона також може вказувати на прагнення людини наблизитися до Господа і навчатися від Нього.
-
Чому гріх змушує нас почуватися духовно спустошеними? (Гріх є причиною того, що Святий Дух віддаляється від нас і ми почуваємося далеко від Господа).
Щоб допомогти студентам застосувати досвід Еноша до себе, попросіть їх спокійно подумати, чи мають вони такі ж почуття духовного голоду, які були описані Еношем.
Щоб допомогти класу побачити, що робив Енош, аби задовольнити духовний голод, запропонуйте студентам з другої групи розповісти про те, що вони дізналися, і записати їхні відповіді на дошці. Серед відповідей повинно бути таке: “боротьба … перед Богом”, “заволав до Нього в палкій молитві” та “[виявив] віру в Христа”.
-
Як фраза “боротьба … перед Богом” описує старання людини отримати відпущення гріхів? Зазначте, що Енош не боровся з Богом, а перед Богом у молитві. Ця боротьба свідчить про старання Еноша показати Небесному Батькові щирість своїх бажань і готовність покаятися й зробити необхідні зміни у своєму житті). Чому боротьба є гарним словом для описання наших зусиль покаятися?
-
Який доказ ви бачите в Енош 1:4 того, що Енош щиро прагнув відпущення своїх гріхів? (Можливо, вам потрібно допомогти студентам зрозуміти, що благати означає просити смиренно і з великим бажанням).
-
Як ми можемо виявляти нашу щирість, коли прагнемо Господнього прощення? (Ви можете вказати, що наші молитви необов’язково повинні бути такими довгими, як у Еноша, але вони повинні бути щирими).
Щоб допомогти студентам побачити наслідки того, що зробив Енош, попросіть студентів з групи 3 розповісти про те, що вони дізналися і записати свої відповіді на дошці. Серед відповідей повинні бути такі: “твої гріхи прощені тобі”, “моя провина була змита” і “твоя віра спасла тебе”. (Ви можете пояснити, що тут слово “спасла” означає зцілила або очистила від гріха).
-
Внаслідок чого, згідно з Енош 1:7–8, Енош був прощений і спасенний? (Через його віру в Ісуса Христа).
-
Які уроки ми можемо засвоїти завдяки Еношу стосовно процесу отримання прощення за наші гріхи? (На додаток до інших істин, які можуть назвати студенти, переконайтеся, чи розуміють вони, що: коли ми виявляємо віру в Ісуса Христа, наші гріхи можуть бути прощені і ми можемо бути спасенні. Чому нам необхідно виявляти віру в Ісуса Христа, щоб отримати ці благословення? (Ісус Христос спокутав наші гріхи. Тільки завдяки Його Спокуті ми можемо бути спасенні).
-
Як, згідно з Енош 1:5–6, Енош дізнався, що був прощений? (Ви можете вказати, що голос, про який говориться у Енош 1:5, був голосом, який дійшов до розуму Еноша [див. Енош 1:10]).
-
Як ви можете дізнатися, що були прощені за свої гріхи?
Під час обговорення останнього наведеного вище запитання прочитайте таке висловлювання президента Дітера Ф. Ухтдорфа, з Першого Президентства:
“Як тільки ми по-справжньому покаємося, Христос забере тягар наших гріхів. Ми самі дізнаємося, що були прощені й очищені. Святий Дух підтвердить це нам; Він Той, Хто очищує. Жодне інше свідчення про прощення не буде кращим” (“Рубіж повернення”, Ensign або Ліягона, трав. 2007, с. 101).
-
Чому важливо знати, що Христос забере тягар провини за наші гріхи після нашого щирого покаяння?
Попросіть студентів подумки обміркувати такі запитання:
-
Коли ви відчували, що Господь простив вам ваші гріхи?
-
Як ви виявляли віру в Спокуту Ісуса Христа?
-
Як ви дізналися, що були прощені?
-
Як ви нещодавно відчули Господнє прощення?
Свідчіть, що ми будемо прощені, якщо будемо виявляти віру в Ісуса Христа і щиро каятися в наших гріхах. Завдяки Спасителю нашу провину може бути змито і ми можемо бути спасенними.
Енош 1:9–27
Енош молиться про духовне благополуччя нефійців і ламанійців, і він старанно працює заради їхнього спасіння
Намалюйте на дошці вказану далі схему. Поясніть, що після того, як Енош молився за себе, він розширив свої молитви проханнями про благополуччя інших людей. Розділіть студентів для роботи в парах. Попросіть студентів у кожній парі по черзі читати вголос Енош 1:9–14. Нехай вони визначать дві групи людей, за яких молився Енош, і про що він молився у кожному випадку. Коли студенти розкажуть про те, що дізналися, допишіть на схемі замість знаків запитання слова за нефійців і за ламанійців.
-
Якими, згідно з Енош 1:14, були наміри ламанійців по відношенню до нефійців?
-
Що ми дізнаємося про Еноша з його молитви за ламанійців?
Прочитайте вказане далі висловлювання Президента Говарда В. Хантера. Попросіть студентів послухати, як це стосується досвіду Еноша:
“Щоразу, коли б ми не користувалися благословеннями Спокути в житті, ми не можемо не опікуватися благополуччям інших людей. …
Наше бажання ділитися євангелією з людьми є прекрасним індикатором особистого навернення” (The Teachings of Howard W. Hunter, ed. Clyde J. Williams [1997], 248–249).
-
Як це висловлювання стосується досвіду, пережитого Еношем? (Енош продемонстрував, що коли ми відчуваємо благословення Спокути Ісуса Христа, то будемо прагнути допомагати іншим отримати спасіння. Ви можете запропонувати студентам записати цей принцип у своїх примірниках Писань).
Попросіть студентів подумки опрацювати Енош 1:12, 15–20 і знайти, як саме Енош показав зв’язок між молитвою, вірою і старанністю.
-
Що, на вашу думку, означає молитися з вірою?
-
Як Енош, згідно з Енош 1:12, 19–20, виявив старання під час і після своєї молитви?
-
Що ми можемо дізнатися про молитву з прикладу Еноша? (Студенти повинні були побачити, що Господь відповідає на наші молитви згідно з нашою вірою і старанністю).
Щоб допомогти студентам обміркувати, як наслідувати приклад Еноша, напишіть на дошці такі твердження або роздайте їх на аркушах. Попросіть студентів вибрати одне з тверджень і відповісти на нього у своїх щоденниках для вивчення Писань.
-
Як Енош, я бажаю отримати відпущення моїх гріхів. Я покажу Господу щирість цього бажання, якщо …
-
Як Енош, я бажаю допомагати членам своєї сім’ї і друзям прийти до Христа. Однією людиною, якій я буду прагнути допомогти, є … Я буду намагатися допомогти цій людині у такий спосіб: …
-
Енош молився за ламанійців, які вважалися його ворогами. Як Енош, я хочу виявляти Господню любов до тих, хто недобре ставиться до мене. Я робитиму це у такий спосіб: …
Після того як студенти завершать писати, попросіть одного з них прочитати Енош 1:26–27. Запропонуйте класу знайти докази радості, пережитої Еношем за його старання. Після того як студенти розкажуть про знайдене, закличте їх виконати те, що вони записали у своїх щоденниках для вивчення Писань. Свідчіть, що коли ми виявляємо віру в Ісуса Христа, то можемо відчути прощення і радість. А також зросте наше бажання допомагати іншим прийти до Христа.
Коментарі та довідковий матеріал
Енош 1:2. “Я одержав відпущення моїх гріхів”
Енош не сказав про природу або міру своїх гріхів, натомість він описав процес покаяння, який усі ми повинні пройти, щоб отримати божественне прощення. Президент Спенсер В. Кімбол навчав:
“Мені завжди подобалася історія про Еноша, душа якого жадала. Як і всі ми—тому що ніхто з нас не є досконалим—він збився з дороги. Якими темними були його гріхи—я не знаю, але він написав: “Я розповім вам про боротьбу, яку я мав перед Богом, перед тим, як я одержав відпущення моїх гріхів” [Енош 1:2]. …
Яке це благословення і радість для кожного з нас—знати, що наш Батько живе і Він любить нас, що Він пробачає нас, коли приходить покаяння, що Він завжди готовий допомогти і виявити любов до Своїх улюблених дітей” (“Pray Always”, Ensign, Oct. 1981, 6).