Урок 137: Мормон 1–2

Урок 137

Мормон 1–2

Вступ

Незважаючи на те, що Мормон зростав у часи великої злочестивості, він обрав бути вірним. Завдяки його вірності йому було сказано, що з часом йому буде доручено священні літописи. У 15 років його “відвідав Господь” (Мормон 1:15). Він бажав допомогти нефійцям покаятися, але через їхню свідому непокору йому було заборонено Господом проповідувати їм. У такому молодому віці його було призначено очолити нефійське військо. Через те, що багато нефійців втратили Святого Духа та інші дари Бога, вони були залишені з власною силою під час битв з ламанійцями.

Рекомендації для навчання

Мормон 1:1–5

Мормон дізнається, що одного дня йому будуть доручені священні літописи нефійців

Перед уроком напишіть на дошці таке запитання, щоб студенти могли почати міркувати про це, коли заходитимуть до класу: Які у вас виникають почуття, коли люди називають вас мормоном?

Розпочніть урок, попросивши студентів відповісти на запитання на дошці. Після того як вони обговорили це запитання, попросіть одного зі студентів прочитати таке висловлювання Президента Гордона Б. Хінклі:

“Хоча іноді мені шкода, що люди не називають цю церкву її належним ім’ям, я щасливий, що скорочене ім’я, яке вони використовують, є іменем, що заслуговує на велику пошану завдяки дивовижній людині і книзі, яка дає незрівнянне свідчення про Викупителя світу.

Кожен, хто дізнається про чоловіка Мормона завдяки читанню і обмірковуванню його слів, кожен, хто читає цей дорогоцінний скарб історії, який було зібрано і збережено головним чином завдяки йому, дізнається, що Мормон—це не слово з сумнівною репутацією, а таке, що являє собою найбільше добро—те добро, яке йде від Бога” (“Mormon Should Mean ‘More Good”, Ensign, Nov. 1990, 52–53).

Щоб допомогти студентам зрозуміти зміст Мормон 1–2, поясніть, що через 320 років після того, як Спаситель явився нефійцям, майже всі люди на землі жили злочестиво. В цей час Аммарон, праведний чоловік, який відповідав за збереження літописів, був “примушений Святим Духом сховати літописи, які були священними” (див. 4 Нефій 1:47–49). Приблизно в цей самий час Аммарон відвідав 10-річного хлопчика на ім’я Мормон і дав йому настанову стосовно майбутнього обов’язку щодо літописів.

Попросіть студентів подумки прочитати Мормон 1:2 і знайти слова і фрази, якими Аммарон описав Мормона. Нехай вони розкажуть про знайдене. Напишіть на дошці ім’я Мормон, а нижче—їхні відповіді. Можливо, вам доведеться пояснити, що слово розсудливий означає спокійний, серйозний і глибокодумний.

Щодо чого, на вашу думку, нам слід бути розсудливими? (Відповіді можуть бути такими: щодо прислужування і прийняття причастя, вивчення Писань, цнотливості, а також в розмовах і свідченні про Спасителя). Чому нам потрібно бути розсудливими щодо цього?

Поясніть, що людина може бути розсудливою і при цьому вміти веселитися і сміятися. Однак, розсудлива людина розуміє, коли можна бути безтурботною і коли—більш серйозною.

Що, на вашу думку, означає мати “швидке сприйняття”?

Під час цього обговорення попросіть когось із студентів прочитати наведене далі пояснення старійшини Девіда А. Беднара, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:

“Отже, маючи швидке сприйняття, ми швидко бачимо або помічаємо і слухаємося. Обидві ці основні складові—дивитися і дотримуватися—є важливими для швидкого сприйняття. А пророк Мормон є прекрасним прикладом застосування цього дару. …

…Духовний дар мати швидке сприйняття є таким необхідним для нас у світі, в якому ми зараз живемо і будемо жити в майбутньому” (“Мати швидке сприйняття”, Ліягона, груд. 2006, 34).

Як нам може допомогти здатність швидко бачити і дотримуватися Господньої поради?

Запропонуйте студентам написати у зошитах або щоденниках для вивчення Писань про те, до чого вони мають ставитися більш серйозно—те, щодо чого вони мають бути більш розсудливими. Також попросіть їх написати вказівки від Господа, яких вони могли б дотримуватися з більшою готовністю. Закличте їх прагнути бути більш розсудливими і мати швидке сприйняття.

Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Мормон 1:3–5, а клас нехай знайде настанови, які Аммарон дав Мормону.

Що Аммарон попросив зробити Мормона?
Чому, на вашу думку, Мормону потрібно було бути розсудливим і зі швидким сприйняттям для того, аби виконати ці завдання?

Мормон 1:6–19

Через те, що люди навмисно повстали проти Господа, Він забороняє Мормону їм проповідувати

Запитайте студентів, чи губили вони коли-небудь щось дуже для них дороге, або коли в них було забрано щось цінне. Попросіть кількох студентів поділитися своїм досвідом.

Підсумуйте Мормон 1:6–12: поясніть, що у своїй юності Мормон був свідком кількох битв між нефійцями і ламанійцями. Він також був свідком розповсюдження злочестивості серед всіх людей на тій землі.

Поясніть: через те, що нефійці стали настільки злочестивими, вони втратили дорогоцінні дари від Господа. Поділіть клас на дві групи. Призначте одній групі подумки прочитати Мормон 1:13–14, 18 і знайти описання дарів, які Господь почав забирати від нефійців. Призначте іншій групі прочитати Мормон 1:14, 16–17, 19 і знайти причини того, чому Господь забрав ці дари від нефійців. Попросіть студентів з кожної групи поділитися знайденими відповідями з класом.

Що, згідно з Мормон 1:13–14, відбувається, коли люди повстають і відвертаються від Господа? (Студенти можуть дати різні відповіді. Ви можете підсумувати їхні відповіді, написавши на дошці таку істину: Коли люди злочестиві і невіруючі, вони втрачають дари, отримані від Господа, і не в змозі отримати вплив Святого Духа).

Наголосіть на тому, що непокора нефійців була надзвичайною. Однак цей принцип застосовується і до кожного з нас окремо, коли ми не дотримуємося Божих заповідей.

Які з дарів, зазначених у Мормон 1:13–14, 18, для вас буде найважче втратити?

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Мормон 1:15. Попросіть решту класу слідкувати і звернути увагу на те, що відбувалося з Мормоном, тоді як багато нефійців втрачали дари Бога і вплив Святого Духа.

Чому, на вашу думку, Мормон відчував духовні прояви, незважаючи на те, що перебував у надзвичайно злочестивому оточенні?

Мормон 2:1–15

Мормон очолює нефійське військо і сумує через їхню злочестивість

Попросіть студента, якому 16 років (або близько 16 років) прочитати вголос Мормон 2:1–2. Нехай студенти звернуть увагу на відповідальність, дану Мормону у віці 16 років (у його “шістнадцять років”). Попросіть студентів уявити, як 16-річний юнак може очолити військо.

Яким чином характеристики, про які згадується в Мормон 2:1, допомогли Мормону як полководцю війська?

Підсумуйте Мормон 2:3–9: скажіть студентам, що ламанійці напали на війська нефійців з такою силою, що нефійці злякалися і відступили. Ламанійці гнали їх з одного місця на інше, доки нефійці не зібралися в одному місці. Зрештою, військо Мормона протистояло ламанійцям і змусило їх втекти.

Запропонуйте студентам подумки прочитати Мормон 2:10–15 і дізнатися про духовний стан нефійців після цих битв.

Чому нефійці сумували? (Див. Мормон 2:10–13. Вони сумували через те, що не могли утримати свою власність. Іншими словами, вони сумували тільки через наслідки їхніх гріхів, а не тому, що жалкували через свої вчинки).
Як, згідно з Мормон 2:13–14, Мормон дізнався, що сум народу не був ознакою істинного покаяння?

Щоб допомогти студентам побачити різницю між “сумом … на покаяння” і “сумом проклятих”, напишіть на дошці такі фрази:

Ті, хто сумує на покаяння …

Ті, хто сумує тільки через наслідки гріха …

Попросіть студентів продивитися Мормон 2:12–15 і знайти характеристики цих двох груп людей. Запропонуйте їм поділитися знайденими відповідями. В їхніх відповідях повинні відображатися такі істини:

Ті, хто сумує на покаяння, усвідомлюють великодушність Бога і приходять до Христа з упокореними серцями.

Ті, хто сумує тільки через наслідки гріха, продовжують повставати проти Бога.

Поясніть, що Мормон використав вираз “сум проклятих” (Мормон 2:13), щоб описати тих, хто страждає через наслідки своїх вчинків, але не бажає каятися. Таке ставлення не веде до прощення і спокою. Воно призводить до прокляття, а це означає те, що людина зупинилася у своєму розвитку на шляху до вічного життя.

Запропонуйте студентам поміркувати, як вони поводяться, коли усвідомлюють, що згрішили. Закличте їх прийти до Спасителя зі смиренним серцем, щоб їх могло бути прощено, вони відчули спокій і примирилися з Богом.

Мормон 2:16–29

Мормон отримує пластини і записує розповідь про злочестивість свого народу

Підсумуйте Мормон 2:16–18: поясніть, що битви з ламанійцями продовжувалися, і Мормон опинився поблизу пагорба під назвою Шим, де Аммарон сховав літописи нефійців. Він дістав пластини Нефія і почав записувати те, що спостерігав серед людей відколи був дитиною.

Попросіть когось із студентів прочитати вголос Moрмон 2:18–19. Попросіть клас слідкувати і знайти описання, дане Моронієм, стосовно духовного стану народу в його дні. Також попросіть їх звернути увагу на його особистий вияв надії.

Як Мормон описав духовний стан [народу] в його дні? (“Тривала картина злочестивості і мерзот”).
Чому, на вашу думку, із того, що ви дізналися про Мормона, він міг бути впевненим, що його “буде піднесено в останній день”? (Ви можете допомогти студентам зрозуміти, що коли Мормон говорив про “піднесення в останній день”, він мав на увазі те, що він воскресне і буде приведений у присутність Бога, щоб залишатися з Ним навічно).
Як приклад праведності Мормона може допомогти вам? (Студенти можуть дати багато різних відповідей. У їхніх відповідях повинен відображатися такий принцип: Ми можемо вибрати жити праведно навіть у злочестивому суспільстві. Ви можете попросити когось із студентів написати цю істину на дошці).
Коли ви були свідками того, як ваші друзі або члени сім’ї залишалися стійкими у виконанні Божої волі, коли оточуючі цього не робили?

Закличте студентів поміркувати про конкретну сферу свого життя, в якій вони можуть краще відстоювати те, що правильно. Запропонуйте їм написати у зошити або щоденники для вивчення Писань про те, як би вони хотіли відреагувати, коли наступного разу їх буде випробувано у цій конкретній сфері. Свідчіть, що, як і Мормон, ми можемо прийняти рішення жити праведно, і що Господь буде допомагати нам твердо стояти за те, що правильно, навіть коли оточуючі нас люди цього не робитимуть.

Коментарі та довідковий матеріал

Мормон 1:1. “Я, Мормон”

Далі подані основні моменти життя і служіння Мормона:

Ім’я його батька було Мормон (див. Мормон 1:5).
Його було названо за назвою землі Мормон, де Алма заснував Церкву (див. 3 Нефій 5:12).
Він назвав сина Моронієм (див. Мормон 6:6).
Він був прямим нащадком Легія (див. 3 Нефій 5:20).
Його відвідав Спаситель (див. Мормон 1:15).
Він був учнем Ісуса Христа (див. 3 Нефій 5:13).
Він був полководцем нефійського війська (див. Мормон 2:1).
Він писав згідно з волею Бога (див. 3 Нефій 5:14).
Він був свідком знищення нефійців (див. Мормон 2:18–19; 3:16; 6:8–22).

Мормон 2:13–15. Сум на покаяння

Мормон оплакував свій народ. Він бачив, що “їхній сум був не на покаяння”, і знав, що “Господь не завжди захоче дозволяти їм мати щастя у гріхові” (Мормон 2:13). Як зазначив Президент Спенсер В. Кімбол: “Без покаяння не може бути прощення, а без прощення всі благословення вічності опиняються під загрозою” (The Miracle of Forgiveness [1969], 117).

Старійшина Брюс Д. Портер, сімдесятник, навчав про те, як важливо відчувати сум на покаяння:

“Скрушене серце і упокорений дух означають переживання “смутку для Бога”, яке “чинить каяття” (2 Коринтянам 7:10). Це приходить, коли наше прагнення бути очищеними від гріха є настільки поглинаючим, що наші серця болять від суму і ми прагнемо відчути примирення з нашим Небесним Батьком. Ті, хто мають скрушене серце і упокорений дух, ладні робити абсолютно все, що Бог попросить їх, без спротиву і скарг. Ми більше не чинимо по-своєму, а замість цього вчимося чинити по-Божому. У такому стані покори Спокута може спрацьовувати і істинне покаяння може відбутися. Тоді ті, хто каються, зазнають на собі освячувальну силу Святого Духа, яка сповнить їх миром сумління і радістю примирення з Богом” (“Скрушене серце і упокорений дух”, Ensign або Ліягона, лист. 2007, с. 32).