Програма домашнього навчання
Геламан 10–16 (Блок 23)
Вступ
У Геламан 10–16 наголошується на ролі пророків у проголошенні покаяння. Протягом цього тижня студенти мали нагоду дізнатися про відданість пророків Нефія і Самуїла Ламанійця. Обидва ці чоловіки отримували духовні прояви і мали повноваження священнослужити серед свавільних нефійців. Незважаючи на закам’янілість сердець людей, обидва чоловіки проповідували покаяння. Вони навчали, що щастя знаходиться в житті за принципами, даними Ісусом Христом, а не в беззаконнях.
Рекомендації для навчання
Геламан 10–16
Геламан і Самуїл віддано служать людям
Запитайте студентів, чи потрапляли вони коли-небудь у ситуацію, де серед їхніх друзів вважалося непопулярним дотримуватися норм, викладених у брошурі Заради зміцнення молоді. Ви можете запропонувати кільком студентам поділитися своїм досвідом і розповісти про те, як вони почувалися і чого навчилися.
Скажіть студентам, що в Геламан 10–16 наведені приклади двох чоловіків, які захищали Господні норми, незважаючи на те, що це не викликало в людей симпатії. Попросіть студентів поміркувати, чого вони можуть навчитися на прикладі Нефія і Самуїла Ламанійця, що може допомогти їм у подібних ситуаціях.
Намалюйте таку таблицю на дошці або на аркуші паперу:
Подібність між Нефієм і Самуїлом Ламанійцем | ||
---|---|---|
Нефій (Геламан 10:1–5, 12, 15–16) |
Самуїл (Геламан 13:1–6; 16:1–2) |
Попросіть студентів уважно вивчити ці вірші, вказані в таблиці, і знайти, в чому полягала подібність між Нефієм і Самуїлом. Попросіть кількох студентів скласти перелік цього у порожній колонці таблиці. Він може бути таким: знехтувані людьми; чули голос Господа; негайно виконували накази Господа; промовляли те, що Господь вкладав у їхні серця; застерігали нефійців, що якщо ті не покаються, їх буде знищено; захищені силою Бога, щоб вони могли передати Його послання.
Після того як студенти склали перелік того, що було подібним, попросіть одного з них прочитати вголос Геламан 10:4. Потім поставте такі запитання:
-
Які можливі причини невтомності Нефія?
-
Як Самуїл також демонстрував невтомність? Як ми можемо розвинути таку невтомність?
Попросіть одного зі студентів прочитати класу таке висловлювання старійшини Ніла А. Максвелла, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, в якому він навчає нас, як ми можемо розвинути цю рису:
“Якщо ми зосереджені на Ісусі і Його роботі, збільшується і наша радість, і сила нашої стійкості. … Нефій не мав егоїстичного прагнення врятувати “власне життя”, а натомість прагнув виконувати волю Бога. Це додало йому сил, сповнило енергією, і завдяки цьому він міг докладати зусиль з невтомною старанністю. Нефій знав, в якому напрямку дивився: він дивився на Бога” (If Thou Endure It Well [1996], 116).
Запитайте:
-
Що ми можемо робити, згідно зі словами старійшини Максвелла, аби служити з невтомною старанністю?
-
Які фрази з Геламан 10:4 вказують на те, що Нефій “дивився на Бога”, або, іншими словами, був зосереджений на виконанні Божої волі?
-
Які фрази з Геламан 13:3–5 вказують на те, що Самуїл ставив волю Бога вище за власну?
-
Які істини ми можемо пізнати з досвіду Нефія і Самуїла? (Одна з відповідей може відображати істину, яку студенти засвоїли цього тижня під час особистого вивчення: Господь наділяє нас благословеннями та довіряє обов’язки, коли ми ставимо Його волю вище за власну).
Прочитайте наведену далі історію, розказану старійшиною Далліном Х. Оуксом, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, про 12-річну дівчинку, яка поставила Божу волю вище за власну:
“Ми не можемо мати справжню віру в Господа, якщо цілковито не довіряємо Господній волі та Господньому розкладу. Коли ми віримо і довіряємо Господу саме так, то відчуватимемо в житті справжню безпеку. …
Я прочитав про дівчину, яка виявила саме таку віру і довіру. Протягом багатьох місяців її матір серйозно хворіла. Зрештою, відданий батько покликав дітей до її ліжка і сказав їм попрощатися зі своєю матір’ю, тому що вона помирала. 12-річна дочка заперечила:
“Тату, я не хочу, щоб моя мама помирала. Я їздила з нею в лікарню … шість місяців; щоразу … ти благословляв її, їй ставало легше і вона спокійно засинала. Я хочу, щоб ти поклав руки на маму і зцілив її”.
Батько, який був старійшиною Гебером Дж. Грантом, сказав дітям, що він відчував серцем, що настав мамин час смерті. Діти пішли, і він став навколішки біля ліжка дружини. Пізніше він записав свою молитву: “Я сказав Господу, що визнаю Його руку в житті [і] в смерті … Але я сказав Господові, що мені бракує сил сприйняти смерть моєї дружини і що це може зашкодити вірі моїх маленьких дітей”. Він благав Господа дати його доньці “знання, що її мама має померти, бо такими є Його задум і Його воля”.
За годину матір померла. Коли старійшина Грант знову покликав дітей до її кімнати і сказав їм, що сталося, його маленький шестирічний хлопчик [на ім’я Гебер] почав гірко плакати. 12-річна донька обійняла його і сказала: “Не треба плакати, Гебере; коли ми перший раз вийшли з цієї кімнати, голос Господа з небес промовив мені: “У смерті твоєї мами сповниться воля Господня” (Bryant S. Hinckley, Heber J. Grant: Highlights in the Life of a Great Leader, Salt Lake City: Deseret Book Co., 1951, pp. 243–244).
“Коли ми маємо таку віру і довіру, які виявлені цією дівчиною, то маємо силу, яка підтримає нас у кожній важливій події нашого життя” (“Faith in the Lord Jesus Christ”, Ensign, May 1994, 100).
Запитайте:
-
Що допомогло Президенту Геберу Дж. Гранту і його сім’ї поставити волю Господа вище за власну?
-
Чи бувало таке у вашому житті, коли вам потрібно було покласти довіру на Бога і поставити Його волю вище за вашу? (Можна попросити кількох студентів поділитися своїм досвідом з класом. Нагадайте їм, що не потрібно ділитися тим, що є надто особистим або приватним).
Запевніть студентів, що коли ми покладаємо свою довіру на Бога і ставимо Його волю вище за власну, Він підтримає нас у важкі часи.
Поясніть, що важлива частина служіння Нефія полягала в тому, щоб допомогти людям пам’ятати Бога і каятися у своїх гріхах. Однак вони продовжували кам’яніти своїми серцями і не бажали виправлятися.
Поділіть клас на дві групи. Попросіть одну групу прочитати Геламан 10:15–18; 11:3–10, а іншу групу прочитати Геламан 11:30–37; 12:1–3. (Ви можете написати ці посилання на дошці). Попросіть кожну групу підготуватися до обговорення причин того, чому Господь карав Свій народ. Студенти можуть зазначити кілька різних причин, але важливо, аби вони висловили таку істину: Господь карає Свій народ, аби змусити їх пам’ятати Його.
-
Яке саме покарання застосував Господь, аби привернути увагу людей?
-
Згідно з Геламан 12:3 багато людей не згадують про Господа, якщо Він не карає їх. Чому це так, на вашу думку?
Запропонуйте одному зі студентів прочитати вголос Геламан 15:3.
-
Чому Господнє покарання є проявом Його любові?
Попросіть студентів поділитися своїми відповідями на завдання 5, день 2, цього тижня. Ви можете повторити, що завдяки смиренню і покаянню ми можемо уникнути гордовитості і знищення, а також, якщо ми не будемо обережні, наше процвітання може привести нас до забуття Бога.
Наступний блок (3 Нефій 1–11)
У наступному завданні студенти читатимуть про те, як увесь нефійський народ зібрався воювати проти Ґадіантонових розбійників у епічній битві. Як нефійці змогли завдати поразки Ґадіантоновим розбійникам? Студенти також прочитають про масштабне знищення, яке сталося на Американському континенті під час смерті Ісуса Христа в Єрусалимі. У темряві люди почули голос Ісуса Христа. Потім воскреслий Спаситель прийшов особисто священнослужити цьому народу. Попросіть студентів уявити, як би вони відчували себе, якби були там.